Зони впливу Америка і Китай не ділитимуть

У сучасному світі модель геополітичного впливу одних країн на інші змінюється на модель співіснування анклавів.

У прагненні США до співпраці із Китаєм немає нічого дивного, адже вони надзвичайно залежні від нього у фінансово-економічному плані. Сьогодні Китай купив цінних паперів американської федеральної системи на суму близько 800 млрд. І якщо він раптом вирішить пред’явити їх Америці на оплату, то для неї це буде дуже скрутно. Крім того, Китай володіє найбільшим у світі запасом американського долара, який тримає як власний золото-валютний резерв. Експорт Китаю до Сполучених Штатів сягає сотень мільйонів доларів. Також там представлена дуже потужна китайська бізнес-діаспора.

Таким чином, на сьогоднішній день існує дуже сильна пов’язаність на фінансово-економічному рівні американської і китайської економік, бізнесу і капіталу. Тому, іншого виходу, як співпрацювати у них немає. Ці держави залежать одна від одної. Погіршення стосунків між США і Китаєм могло б обернутися економічною катастрофою світового масштабу.

Не варто також забувати, що Китай володіє ядерною зброєю, має власні засоби космічної доставки, ракети, і вцілому має потужний вплив на Азійські, Африканські і навіть Латино-Американські країни.

Разом із тим, в результаті зміни формату взаємин між США і Китаєм не відбудеться розподілення зон впливу. Це він пояснює тим, що в сучасному світі така модель стає неактуальною. Натомість, сьогодні кожна потужна країна шукає можливості впливати на іншу державу, при цьому мова йде не про вплив вибіркові території впливу, а про вплив масштабний. Тобто, якщо раніше держави-лідери пробували поділити між собою країни, то нині вони шукають способи співіснування на тих чи інших територіях.

Сьогодні світові лідери такі як Америка, Росія, Китай, Європейський Союз мають кожен, де їм цікаво, свій анклав впливу в тій чи іншій країні. І сьогодні уся політика домовленостей спрямована на те, як мають ці анклави співіснувати один з одним». В цьому є абсолютно нова якість сучасної геополітитичної світової реальності.

Ми летимо в прірву!

Ми маємо надзвичайно небезпечну тенденцію закріплення падіння промислового виробництва. У нас сьогодні уряд – це зміна Чорнобильських інженерів, які підірвали у квітні 1986 року ЧАЕС. Друга фаза падіння почнеться в жовтні.

Усі негативні тенденції, які були характерні наприкінці минулого року та у першому кварталі 2009 року, зберігаються. В чому це проявляється? Падіння промислового виробництва за півроку склало майже 30%. Всі розмови, що воно зменшилось з 32% до 30% - це як розмови на цвинтарі: «труп почав трошки повільніше розкладатися». Насправді ми маємо надзвичайно небезпечну тенденцію закріплення падіння промислового виробництва. Ми маємо таку ж саму тенденцію, що стосується базових галузей виробництва. Воно за півроку склало 29%. Це для нас є дуже серйозний показник. За оцінкою Національного банку, падіння індексу виробництва базових галузей в річному вимірі склало 29%. Індекс базових галузей дуже тісно кореспондується з промисловим виробництвом. Таким чином, промислове виробництво можна оцінювати теж, хоча ці цифри приховуються. Якщо індекс падіння базових галузей на півроку – 29%, і падіння промислового виробництва – приблизно 29-30%, тоді ми можемо дуже легко вивести такий показник, який теж приховується, - ВВП. Він дуже кореспондується з індексом базових галузей. Я можу сказати, що падіння ВВП за півроку склало, як мінімум, 24%.

Шановні мої, які позитивні зміни, яке дно? Дна ми ще не досягли. Дна немає, ми летимо у прірву! Чому? За півроку – і це дані Національного банку – чистий прибуток комерційних банків склав «мінус» 14,321 мільярдів. А було 8 за п’ять місяців. Яке дно? Фактично сьогодні на межі банкрутства знаходиться весь банківський сектор України. Якби тут не було іноземних банків, давно був би колапс цій банківській системі.

Ми повинні говорити, що наш експортний сектор сьогодні не просто стагнує, а він скорочується як шагренева шкіра. В цілому за січень-травень наш дефіцит поточного рахунку становив 660 мільйонів порівняно із 6,5 мільярдів доларів у січні-травні 2008 року. Але це навіть в цих умовах. Ми навіть не вийшли на нульову ставку. Тому що у нас же ще фінансовий рахунок від’ємний. У нас впали в чотири рази прямі іноземні інвестиції.

Обсяги експорту становили за п’ять місяців 14,6 мільярди, що на 43,7% менше, ніж у січні-травні. За півроку падіння експорту склало понад 50%, а падіння імпорту за 5 місяців було 16,3% у січні-травні і зменшилось у 2,1 рази. І вони все одно не можуть скоротити цей дефіцит зовнішньоторговельного балансу.

Тому ми можемо говорити про повний провал економічної політики уряду. Цього міністра економіки вже давно треба було заслати на рудники, щоб він там уран добував. У нас немає міністра фінансів. У нас сьогодні уряд – це зміна Чорнобильських інженерів, які підірвали у квітні 1986 року ЧАЕС. А Ющенко – це той самий Щербицький, який тоді стояв на чолі України.

Вони виставили на приватизацію без будь-яких повноважень Одеський припортовий завод. Є ж заборона його приватизувати. І чому за 4 мільярди? Чому так мало? Він коштує значно більше як стратегічний об’єкт. І хто дав право взагалі його приватизувати, якщо немає офіційно затвердженого голови Фонду держмайна? Це називається паніка, агонія, тому що немає ні уряду, ні більшості – нема нікого. Просто команда людей, яка грабує цю державу. Це окупаційні війська зайшли на територію цієї держати і грабують її, поки народ знаходиться в анабіозі.

Я вам скажу, чому знаходиться в анабіозі. Скільки в Україні за січень-травень було вироблено горілки і алкогольних напоїв? Якщо в січні було вироблено 2,5 мільйони декалітрів, то в травні – 4,9 мільйонів декалітрів. Якщо пива було вироблено в січні 14,8 мільйонів декалітрів, то вже в травні – 37,3 мільйонів декалітрів. Якщо сигарет у січні було вироблено 7,7, то в травні 8,4 мільярдів штук. Це і є основа нашого знищення, це є геноцид проти української нації.

Що треба робити? Зрозуміло, що ніякої приватизації цим людям робити не можна, бо вони просто все продадуть. Навпаки, треба робити реприватизацію – забрати у них обленерго, металургійні комбінати. Викупити і забрати у них, а ще у в’язницю посадити. Ми що, не розуміємо, що відбувається, що нас чекає?

Наступне, що треба робити – перезавантаження. За п’ять років Ющенко довів Україну фактично до економічної руїни і заявив, що він іде в президенти. Тимошенко, яка взагалі в економіці нічого не розуміє, фактично вміє тільки збільшувати нам борги. Наш зовнішній борг збільшився вдвічі. Хто його віддаватиме? У нас що, є гроші на повернення цих боргів? Через два роки треба буде віддати Міжнародному валютному фонду 17,5 мільярдів доларів. Звідки ми візьмемо ці гроші? На початок червня весь борг України складав 99 мільярдів доларів. Відомо, що з третього траншу кредиту МВФ 2 мільярди доларів віддали на погашення наших зовнішніх боргів. Тільки один мільярд ми візьмемо собі з цих грошей. Національний банк на сьогоднішній день фактично втрачає свій золотовалютний запас. У нас зараз немає грошей заплатити за російський газ, спожитий у червні.

Вже з’їдаються прибутки Національного банку, які ще не зароблені і не оформлені легітимно як прибутки. Яке дно, шановні мої? Ми вже проїли все, що можна було проїсти, і вже проїдаємо майбутнє. Ми вже проїли кошти, які нам сплатила Росія за транзит газу за цей рік і за перше півріччя наступного року. Які позитивні фактори розвитку? Друга фаза падіння почнеться в жовтні.

Висновок: перезавантаження негайно потрібно робити. Причому, всієї політичної еліти. І президентські вибори нам в цьому, на жаль, не допоможуть, тому що нам треба було робити перезавантаження Верховної Ради, а його треба було робити згідно резолюції ПАРЄ від квітня 2007 року, де чітко записано, що виборча система в Україні не відповідає європейському праву і стандартам, і що ставиться вимога перед Україною привести її у відповідність до європейських стандартів.

Це не було зроблено. Тоді добре, давайте чекати колапсу. Давайте чекати внутрішнього дефолту. Давайте чекати повної руйнації.

Я, на жаль, не бачу на сьогоднішній день ніяких позитивних зрушень, які би свідчили про те, що почалися якісь зміни на краще. Реформ немає, економічно продуманої політики уряду немає. Завжди є таке затишшя перед бурею.

Суд зобов'язав Президента провести референдум зі вступу України в НАТО

Я вважаю, що Президентові треба розпустити цей окружний суд і зробити у відповідні органи юстиції подання, що ж це за люди - нехай СБУ перевірить їхню діяльності - чи займаються вони бізнесом, чи брали хабарі, хто їх родичі, хто вони такі, що виносять питання, які не належать до їх компетенції. По­друге, потрібно подивитися на їхню професійну компетентність через органи юстиції - може, їх просто треба позбавити статусу суддів. По­третє, треба внести пропозиції у законодавство - де є прогалини, щоб усякі хацапетівські суди не розглядали питання рівня національної безпеки. Бо коли кожен почне розглядати ці питання, то пів­України взагалі не залишиться. Бракує лише, щоб якийсь містечковий суд розглянув питання, чи був правомірний референдум 1991 року. Узагалі, такі питання вирішити неможливо - нема правової бази. Президент ветував закон про референдум, а старого закону нема. Закону про референдум узагалі нема. Є закон про референдум часів радянської України, якої не існує. А якщо навіть буде новий закон, то зібрані підписи вже не будуть легітимні, бо треба збирати підписи на базі чинного закону. Це абсурд на абсурді. Це просто провокація російських спецслужб. Я думаю, що ці судді належать до п'ятої промосковської колони. Окрім того, ЄЕПу не існує - він же юридично не оформлений. Куди ж вступати? Тому це питання треба розглянути на РНБО й ухвалити відповідні рішення.

Украине необходимо ужесточить государственную политику в отношении производителей алкогольных и табачных изделий

Необходимо как можно быстрее вести в действие положение Закона Украины №4503 «О внесении изменений в Закон Украины «О государственном бюджете Украины на 2009 год» и некоторые другие законы Украины», которое предусматривает повышение ставки акцизного сбора на пиво.

Руководство страны должно пересмотреть государственную политику в отношении ликероводочных изделий и пива. Необходимо прекратить алкоголизацию населения, и в связи с этим запретить рекламу пива, алкогольных и слабоалкогольных напитков, повысить ставку акцизного сбора на них.

Следует ввести государственную монополию на производство как алкогольных, слабоалкогольных напитков и пива, так и на производство и реализацию табачных изделий, поскольку широкое распространение названных видов продукции оказывает чрезвычайно негативное воздействие на функционирование Украины как государства и жизнедеятельность украинской нации.

Принятие этих решений о вытеснении данных видов бизнеса особенно необходимо в условиях тотального вымирания украинского населения (как известно, оно сокращается бешеными темпами – по состоянию на 1 мая 2009 года численность населения составила 46 млн. 61 тис. 403 особы, это на 87,5 тыс. меньше, чем на туже дату прошлого года) и развития украинского государства на принципах паразитической карнавальной нации.

Пришло время подорвать финансовую основу водочных, пивных и табачных «королей». Деньги, которые они получают, замешаны на крови украинского народа, поскольку, чем больше в стране производится алкоголя, пива и табака, тем больше украинцев вымирает или превращается в дебилов, тем больше средств требуется потом на лечение и борьбу с нарушениями общественного правопорядка, убийствами, грабежами и т.д.

Общественность сегодня должна поставить вопрос об ужесточении государственной политики в отношении производителей табака, пива, алкогольных и слабоалкогольных напитков. Причем, жесткость требований должна быть одинаковой ко всем производителям – национальным и международным. А те народные депутаты, которые не хотят проголосовать за такие решения, прикрываясь тезисами о контрабанде и поддержке национального производителя, являются коррупционерами, которые получают какие-то преференции (в материальном или финансовом виде) от владельцев предприятий данных видов бизнеса.

За перемогу Обами, Росія отримає від США карт-бланш на Україну і Грузію

Не надто оптимістичний прогноз для України в контексті зустрічі Барака Обами та Дмитра Медведєва. В центрі переговорів стоятиме питання із вступом України НАТО, і в цьому сенсі не виключно, що Америка може принести нашу державу в жертву.

Російськими бізнесструктурами (не без згоди Путіна) була підтримана виборча кампанія Барака Обами. При чому, мова йде про дуже великі суми, які надійшли в його фонд через ці структури.

Навіть Бухарестське рішення щодо України не зможе її захистити, оскільки чітких термінів набуття нею членства в Альянсі там не вказано. США просто візьмуть паузу і на певний період заплющать очі. Америка може дати росіянам карт-бланш для того, щоб впоратися з Україною і Грузією. Російські навчання «Кавказ» цілком реально можуть перерости у захоплення Грузії, і якщо це вдасться, то Україна буде наступною. Зайнявши нейтральну позицію, Сполученні Штати просто сигналізуватимуть Росії: «ось ваш шанс – використовуйте його якнайшвидше, а як не встигнете, тоді вже ми вас будемо засуджувати».

Небезпеку я вбачаю і в тому, що Росія уже визначилася із підтримкою на майбутніх українських виборах Віктора Януковича. Підтримуючи лідера Регіонів, будуть орієнтуватися на те, щоб всю Україну забрати під свій вплив, або ж, підтримуючи і Януковича, і Тимошенко, спробують розколоти нашу державу. А США в цьому просто не будуть заважати.

Обама не є геополітичним стратегом, крім того, у США настільки багато внутрішніх проблем, котрі є дуже гострими – криза триває і поглиблюється, потрібно вирішити питання і в Ірані, Афганістані, Північній Кореї та Китаї, тому, за побоюваннями експерта, Україна може стати тут розмінною картою.

На певний період підтримка з боку Америки зникне, і ми залишимося сам на сам з Росією. Рятувати себе потрібно буде самим.

Каждый день премьерства Тимошенко приближает страну к краху

Дефолта можно избежать только при условии принятия немедленных мер. В первую очередь необходимо сместить виновных в социально-экономическом кризисе - премьер-министра Юлию Тимошенко вместе с ее командой. Каждый день пребывания этой особы при власти приближает Украину и украинский народ к полному краху.

Второй шаг – кардинальная смена руководства Национального банка Украины. Пребывание Стельмаха, Савченко, Шаповала и других людей во главе Нацбанка – это такая же угроза для Украины, как пребывание Тимошенко у власти.

Пора наконец выполнить резолюцию ПАРЕ 2007 года о реформе избирательного законодательства Украины и переход к системе открытых списков.

Следующий шаг по предотвращению внутреннего дефолта – признание виновными владельцев крупнейших банков. Заключение Контрольной палаты Украины четко указывает на факт сговора НБУ и шести крупнейших банков с целью разворовывания денег украинского населения. Осуществлялось незаконное рефинансирование банков, затем деньги конвертировались и вывозились собственниками за рубеж, что привело к искусственному банкротству банков.

Следует также поддержать малый бизнес, который планомерно уничтожался Пинзеником вместе с Тимошенко и Кужель. В частности, были ликвидированы свободные экономические зоны, благодаря которым малый бизнес мог удержаться на плаву. Также необходимо избавить малый бизнес от налога на добавленную стоимость. НДС – это налог, который не работает, и на котором выросли практически все бандформирования.

Заключительный пункт антидефолтной программы – проведение политики по выравниванию внешнеторгового баланса, замещения импорта экспортом. Сегодня происходит фактическая деградация экспортного сектора экономики, а в импортном секторе продолжает оставаться огромная часть импорта товаров, которые могли бы быть вытеснены и замещены товарами отечественного производителя.

Грошей на придбання газу немає

Я б не радів нині сильно, не бив у барабани й не дудів у фанфари. Усе залежить від наповненості газових сховищ. За моїми оцінками, на сьогодні там менш ніж 3,6 мільярдів кубометрів газу. Це лише буферний запас, який не можна ані підняти, ані викачати. Буферного газу має бути не менше 5 мільярдів кубів газу, інакше місце газу займе вода, і газові сховища будуть знищені.

У нас є гроші купувати газ нині для споживання, але у нас немає грошей, щоб купувати газ на закачування газу у сховища. А нам треба купити 10 мільярдів кубометрів до першого грудня.