Ситуація навколо формування Верховної Ради Сьомого скликання поступово заходить в глухий кут. Під час останнього візиту 21 листопада Азарова до Москви ми стали свідками його підлабузництва перед Медвєдєвим, його висловлювань про те, що влада, яка буде сформована в Україні, прийме рішення увійти до Митного союзу і віддасть Україну на поталу Москви, і така його думка є антинаціональною та антидержавною, вона ще раз свідчить, що Азаров – це відкритий агент кадебістського Кремля в Україні. Він, власне, був сюди завезений у 1984 році з Тульської області Росії.
Зрозуміло, що всі, хто сповідує українську національну ідею і хоче жити в українській державі, ніколи не погодяться на вступ України до Митного союзу. Зрозуміло, що Янукович і Партія регіонів разом комуністами здали Україну, і вони готові повторити долю Білорусії на чолі з Лукашенком. Режим Януковича зараз готується до вступу в Митний союз, це має відбутися після того, як завдяки методам фальшування і терору, буде сформована так звана більшість, яка підтримуватиме сім’ю Януковича і Партію регіонів.
Величезна ставка тут робиться на мажоритарників. Саме вони будуть тим резервом тушок, які повинні забезпечити більшість сім’ї Януковича і зраду українських національних інтересів. На жаль, ми бачимо, що процес зради вже розпочався і з’явився перший зрадник Давид Жванія, хоча в його передвиборчій програмі не йдеться про те, що він приєднається до Партії регіонів. Символічно, що це якраз інородець, людина, яка заради грошей, заради служінню золотому тільцю, мамоні, готова продати Україну. Це ще одне підтвердження того, що таких «жваній» не можна допускати до вищих органів української влади.
Фактично, це людина, яка поводить себе як перевертень. І зараз на його прикладі всі українські патріоти повинні показати, що українці роблять з такими перевертнями, з тими, хто зраджує Україну і стає на службу режиму бандократії.
Українська Національна Консервативна партія звертається до всіх українських державників, патріотів, націоналістів, хто живе за людськими законами, а не законами хижаків, розпочати публічне переслідування цього зрадника, щоб під ним почала горіти земля. Такі, як Жванія, не мають права бути народними депутатами України, це люди, які ганьблять український народ та українську націю, це ті, хто вліз в Україну, щоб Україна знов пройшла через період руїни, щоб українська нація знову пройшла через добу геноциду.
Тому ми звертаємося до всіх політичних, громадських, моральних, духовних сил України, до всіх українців, кому небайдужа Україна, її доля, майбутнє її дітей. Жванії та тим, хто з нього братиме приклад, не може бути місця в Україні. Є дуже багато засобів і прикладів, як українці чинили із зрадниками. Це і приклади Запорізької Січі, і приклади життя українських громад в містечках і селах. То ж ми закликаємо усіх українців розпочати тотальне переслідування Жванії, щоб йому не було місця в Україні, щоб тут його зрадницьким духом і не пахло.
Ми повинні врешті-решт зламати хребет всім перевертням-тушкам. Саме вони є тими, хто сьогодні довів Україну до занепаду. Саме вони проклали шлях до влади сім’ї Януковича, саме вони є творцями руїни в Україні, саме вони хочуть знищити українську націю та український народ. Ми звертаємося до всіх: розпочнімо полювання на «жваній», щоб їм не залишилося місця на українській землі. Це має стати нашим національним, народним, державним завданням.
Якщо ми на собі не випалимо цю отруту, то ми не зможемо встати з колін, не зможемо відродити себе, як потужну, європейську націю, як міцну, центральноєвропейську, християнську, заможну, конкурентоздатну цивілізовану державу.
22 нояб. 2012 г.
Чи можуть сили, непідконтрольні Партії регіонів, сформувати більшість у Верховній Раді та Кабінет міністрів?
Попри розмови про те, що Партія регіонів веде активну діяльність щодо створення парламентської більшості, опозиція ще не втратила шансів відсторонити правлячий режим Януковича від влади. Сьогодні у неї є два методи, за допомогою яких можна реалізувати це надважливе завдання.
На сьогоднішній день відомо, що група Януковича, використовуючи підконтрольну їм Партію регіонів, готується здійснити бліц-кріг у Верховній Раді України, захопити ключові посади і сформувати Кабінет міністрів та розпочати наступ на всі опозиційні сили, не дивлячись на те, до якого політичного спектру вони належать – лівого, правого чи центристського. Висловлюються різні думки, але вже з’явилась інформація, що Партія регіонів майже докупила необхідну кількість голосів для того, щоб мати більшість у парламенті. Їм начебто не вистачає всього кілька голосів, щоб повністю взяти Верховну Раду під контроль.
Як в цих умовах повинні діяти депутати від інших політичних сил? Є два методи. Один із них ми вже пропонували, він полягає у тому, щоб не визнавати цю Верховну Раду і зібрати паралельний орган на базі 5 статті Конституції під гаслом: «Геть узурпаторів від влади!» - всеукраїнські національні збори. Тоді можна втілити в життя два варіанти: або сформувати свої виконавчі органи і повністю взяти владу у свої руки у тих областях, де перемогла опозиція, і таким чином остаточно зафіксувати двовладдя, або почати процес формування національного круглого столу, як це було свого часу у Польщі, Німеччині, Румунії, Болгарії, інших посткомуністичних країнах.
Можна застосувати також інший варіант, суть якого полягає в тому, що реально перемогти Партію регіонів навіть в стінах нинішньої Верховної Ради. Але цей механізм вимагає величезної відповідальності, сили волі і сміливості. Адже від опозиції до парламенту пройшло: 102 представника «Батьківщини» (62 за списками і 40 в мажоритарних округах), 40 представників «УДАРу» (34 за списками і 6 в мажоритарних округах) і 38 представників «Свободи» (25 – за списками і 13 в одномандатних округах). Разом це 180 народних депутатів. Отже, опозиції для того, аби сформувати більшість бракує 46 мандатів.
Також є певна кількість мажоритарників-самовисуванців і представників маленьких партій, які також могли б долучитися до процесу відсторонення Партії регіонів від влади, утворивши самостійну парламентську групу під умовною назвою „Магнат”, яка б структурувала певні союзницькі відносини з трьома фракціями опозиції у узгодила з ними спільний план дій по усуненню від влади. Зокрема, це представники «Єдиного центру» Віктор Балога, Павло Балога і Василь Петьовка, представники Народної партії Володимир Литвин і Сергій Гриневецький, а також самовисуванці: Петро Порошенко, Олександр Домбровський, Олександр Доній, Олег Ляшко, Юрій Дерев’янко, Микола Рудьковський, Оксана Калетник, Григорій Калєтнік, Сергій Мартиняк, Степан Івахів, Ігор Палиця, Ігор Єремєєв, Яків Безбах, Анжеліка Лабунська, Віталій Чудновський, Сергій Міщенко, Ярослав Дубневич, Давид Жванія, Юрій Шаповалов, Олег Кулініч, Володимир Пилипенко, Костянтин Жеваго, Федір Негой, Сергій Лабазюк, Сергій Буряк, Віктор Бондар, Віктор Тимошенко, Володимир Атрошенко, Іван Куровський, Валентин Ничипоренко, Олександр Волков і можливо Олександр Герега. Якщо така парламентська група «Магнат» буде сформована, то тоді опозиція разом з цією групою буде нараховувати 217 осіб.
Для того, щоб перемогти правлячий режим бандократії Януковича і політично-корпоративну силу, яка обслуговує його інтереси, потрібно взяти в тактичні союзники групу Комуністичної партії України в парламенті (32 особи), використавши її, як таран, проти Партії регіонів. Для цього комуністам можна віддати посаду заступника спікера і кілька парламентських комітетів. Важливим кроком має стати обрання власного спікера. Відомо, що Партія регіонів намагається виставити свого нахабного, брутального голову Верховної Ради, на кшталт Єфремова, Сухого чи Олійника. Щоб запобігти цьому, три опозиційні фракції разом з групою „Магнат”, яка сформована із самовисуванців та представників малих партій, та група Комуністичної партії України в парламенті повинні висунути свого голову Верховної Ради. Після цього слід призначити свій уряд і голову Нацбанку та розподілити інші посади.
Зрозуміло, що цей механізм є складним для виконання і потребує від його виконавців великих зусиль та вміння йти на компроміси, але саме за його допомогою можна, наче хірургічним скальпелем, здійснити стерилізацію правлячого режиму Януковича та його інструменту, яким є Партія регіонів.
На сьогоднішній день відомо, що група Януковича, використовуючи підконтрольну їм Партію регіонів, готується здійснити бліц-кріг у Верховній Раді України, захопити ключові посади і сформувати Кабінет міністрів та розпочати наступ на всі опозиційні сили, не дивлячись на те, до якого політичного спектру вони належать – лівого, правого чи центристського. Висловлюються різні думки, але вже з’явилась інформація, що Партія регіонів майже докупила необхідну кількість голосів для того, щоб мати більшість у парламенті. Їм начебто не вистачає всього кілька голосів, щоб повністю взяти Верховну Раду під контроль.
Як в цих умовах повинні діяти депутати від інших політичних сил? Є два методи. Один із них ми вже пропонували, він полягає у тому, щоб не визнавати цю Верховну Раду і зібрати паралельний орган на базі 5 статті Конституції під гаслом: «Геть узурпаторів від влади!» - всеукраїнські національні збори. Тоді можна втілити в життя два варіанти: або сформувати свої виконавчі органи і повністю взяти владу у свої руки у тих областях, де перемогла опозиція, і таким чином остаточно зафіксувати двовладдя, або почати процес формування національного круглого столу, як це було свого часу у Польщі, Німеччині, Румунії, Болгарії, інших посткомуністичних країнах.
Можна застосувати також інший варіант, суть якого полягає в тому, що реально перемогти Партію регіонів навіть в стінах нинішньої Верховної Ради. Але цей механізм вимагає величезної відповідальності, сили волі і сміливості. Адже від опозиції до парламенту пройшло: 102 представника «Батьківщини» (62 за списками і 40 в мажоритарних округах), 40 представників «УДАРу» (34 за списками і 6 в мажоритарних округах) і 38 представників «Свободи» (25 – за списками і 13 в одномандатних округах). Разом це 180 народних депутатів. Отже, опозиції для того, аби сформувати більшість бракує 46 мандатів.
Також є певна кількість мажоритарників-самовисуванців і представників маленьких партій, які також могли б долучитися до процесу відсторонення Партії регіонів від влади, утворивши самостійну парламентську групу під умовною назвою „Магнат”, яка б структурувала певні союзницькі відносини з трьома фракціями опозиції у узгодила з ними спільний план дій по усуненню від влади. Зокрема, це представники «Єдиного центру» Віктор Балога, Павло Балога і Василь Петьовка, представники Народної партії Володимир Литвин і Сергій Гриневецький, а також самовисуванці: Петро Порошенко, Олександр Домбровський, Олександр Доній, Олег Ляшко, Юрій Дерев’янко, Микола Рудьковський, Оксана Калетник, Григорій Калєтнік, Сергій Мартиняк, Степан Івахів, Ігор Палиця, Ігор Єремєєв, Яків Безбах, Анжеліка Лабунська, Віталій Чудновський, Сергій Міщенко, Ярослав Дубневич, Давид Жванія, Юрій Шаповалов, Олег Кулініч, Володимир Пилипенко, Костянтин Жеваго, Федір Негой, Сергій Лабазюк, Сергій Буряк, Віктор Бондар, Віктор Тимошенко, Володимир Атрошенко, Іван Куровський, Валентин Ничипоренко, Олександр Волков і можливо Олександр Герега. Якщо така парламентська група «Магнат» буде сформована, то тоді опозиція разом з цією групою буде нараховувати 217 осіб.
Для того, щоб перемогти правлячий режим бандократії Януковича і політично-корпоративну силу, яка обслуговує його інтереси, потрібно взяти в тактичні союзники групу Комуністичної партії України в парламенті (32 особи), використавши її, як таран, проти Партії регіонів. Для цього комуністам можна віддати посаду заступника спікера і кілька парламентських комітетів. Важливим кроком має стати обрання власного спікера. Відомо, що Партія регіонів намагається виставити свого нахабного, брутального голову Верховної Ради, на кшталт Єфремова, Сухого чи Олійника. Щоб запобігти цьому, три опозиційні фракції разом з групою „Магнат”, яка сформована із самовисуванців та представників малих партій, та група Комуністичної партії України в парламенті повинні висунути свого голову Верховної Ради. Після цього слід призначити свій уряд і голову Нацбанку та розподілити інші посади.
Зрозуміло, що цей механізм є складним для виконання і потребує від його виконавців великих зусиль та вміння йти на компроміси, але саме за його допомогою можна, наче хірургічним скальпелем, здійснити стерилізацію правлячого режиму Януковича та його інструменту, яким є Партія регіонів.
26 окт. 2012 г.
Все зерно розпродали, невдовзі можуть початися перебої із продовольством
Закінчується 2012 рік, і вже можна підбивати підсумки щодо збору врожаю. На жаль, вони не є втішними. Як і в інших сферах економіки, правлячий режим Януковича та Азарова виявився неефективним та недолугим. В цьому році, за попередніми оцінками, всіх видів зерна зібрано менше 40 млн. тон. Як відомо, минулого року Україна зібрала 56,7 млн. тон зернових, а якщо брати пшеницю, то міністр аграрної промисловості Микола Присяжнюк заявив, що її зібрано втричі менше, ніж минулого року. Як завжди, у всьому звинувачують несприятливі погодні умови, начебто Україна розташована у зоні пустелі Сахари чи на Північному полюсі.
Отже, ми спостерігаємо за повним провалом аграрної політики уряду. Суттєве зменшення урожаю зернових свідчить, що в аграрному секторі кланово-олігархічна модель виявилася неефективною, представники найбільших олігархічних груп неспроможні збирати високу врожаї. Як я вже говорив раніше, найбільш продуктивною та ефективною системою в аграрному секторі можуть бути лише кооперативні господарства, які базуються на праці фермерів, що об’єднують свої приватні ділянки для ведення спільного господарства, вирощення зерна, переробки сільгосппродукції і відповідно випуску на невеликих заводах молочної продукції. Ці господарства повинні об’єднуватися у невеликі торгові доми, мати свої елеватори, і самі через ці торгові доми продавати свій урожай. В жодному випадку не можна давати урожай на відкуп величезним торговим посередникам, так званим зернотрейдерам, які сьогодні, спираючись на правлячу сім’ю Януковича, повністю монополізували експорт зерна з України.
Якими можуть бути наслідки провальної політики правлячого клану для мільйонів українців? По-перше, це подорожчання зерна. Можна казати, що до кінця року і фуражне, і продовольче зерно перевищить на світових біржах ціну в 400. По-друге, подорожчає комбікорм – від 30% до 50%. Це призведе до подорожчання і молока, і м’яса, і виробів молочної і м’ясної продукції, яке може скласти 20-25%. Поза сумнівом, буде дорожчати хліб, перші прояви цього ми вже спостерігаємо сьогодні. Можна очікувати, що соціальний хліб – батон і житній хліб – менше 5 гривень коштувати не буде. Інші сорти хліба можуть сягати до 10 гривень. Подорожчає також мука і борошно – теж на20-30% щонайменше, відповідно також і всі вироби з борошна та кондитерська продукція.
Все це суттєво відіб’ється на прожитковому мінімумі громадян України, оскільки це якраз товари першої необхідності. Але це ще не все. Як відомо, Микола Присяжнюк заявив, що з 15 листопада в Україні діятиме повна заборона на експорт зерна. Це означає, що в Україні є мізерні залишки продовольчого зерна. Ситуація стає критичною, оскільки режим бандократії за безцінь продав зернотрейдерам весь запас зерна. Зараз широка громадськість навіть не знає, скільки залишилося продовольчого зерна та інших видів зерна, і взагалі, чи вистачить цих запасів на виробництво хліба для населення.
Таким чином до фінансово-економічного, енергетичного колапсу тепер додаються ще й проблеми з продовольством. Нас очікує дуже важка зима, можуть виникнути труднощі із постачанням продовольства, тому не можна виключати, що буде введена карткова система на хліб, м’ясо та інші продовольчі товари. Це буде логічним результатом антиукраїнської, антинародної діяльності режиму Януковича та Партії регіонів. Отже, чекати залишається недовго. Із настанням холодів можуть початися перебої з продовольством.
Отже, ми спостерігаємо за повним провалом аграрної політики уряду. Суттєве зменшення урожаю зернових свідчить, що в аграрному секторі кланово-олігархічна модель виявилася неефективною, представники найбільших олігархічних груп неспроможні збирати високу врожаї. Як я вже говорив раніше, найбільш продуктивною та ефективною системою в аграрному секторі можуть бути лише кооперативні господарства, які базуються на праці фермерів, що об’єднують свої приватні ділянки для ведення спільного господарства, вирощення зерна, переробки сільгосппродукції і відповідно випуску на невеликих заводах молочної продукції. Ці господарства повинні об’єднуватися у невеликі торгові доми, мати свої елеватори, і самі через ці торгові доми продавати свій урожай. В жодному випадку не можна давати урожай на відкуп величезним торговим посередникам, так званим зернотрейдерам, які сьогодні, спираючись на правлячу сім’ю Януковича, повністю монополізували експорт зерна з України.
Якими можуть бути наслідки провальної політики правлячого клану для мільйонів українців? По-перше, це подорожчання зерна. Можна казати, що до кінця року і фуражне, і продовольче зерно перевищить на світових біржах ціну в 400. По-друге, подорожчає комбікорм – від 30% до 50%. Це призведе до подорожчання і молока, і м’яса, і виробів молочної і м’ясної продукції, яке може скласти 20-25%. Поза сумнівом, буде дорожчати хліб, перші прояви цього ми вже спостерігаємо сьогодні. Можна очікувати, що соціальний хліб – батон і житній хліб – менше 5 гривень коштувати не буде. Інші сорти хліба можуть сягати до 10 гривень. Подорожчає також мука і борошно – теж на20-30% щонайменше, відповідно також і всі вироби з борошна та кондитерська продукція.
Все це суттєво відіб’ється на прожитковому мінімумі громадян України, оскільки це якраз товари першої необхідності. Але це ще не все. Як відомо, Микола Присяжнюк заявив, що з 15 листопада в Україні діятиме повна заборона на експорт зерна. Це означає, що в Україні є мізерні залишки продовольчого зерна. Ситуація стає критичною, оскільки режим бандократії за безцінь продав зернотрейдерам весь запас зерна. Зараз широка громадськість навіть не знає, скільки залишилося продовольчого зерна та інших видів зерна, і взагалі, чи вистачить цих запасів на виробництво хліба для населення.
Таким чином до фінансово-економічного, енергетичного колапсу тепер додаються ще й проблеми з продовольством. Нас очікує дуже важка зима, можуть виникнути труднощі із постачанням продовольства, тому не можна виключати, що буде введена карткова система на хліб, м’ясо та інші продовольчі товари. Це буде логічним результатом антиукраїнської, антинародної діяльності режиму Януковича та Партії регіонів. Отже, чекати залишається недовго. Із настанням холодів можуть початися перебої з продовольством.
24 окт. 2012 г.
Янукович хоче автономії для Східних областей, щоб хоч там зберегти свою владу
Сьогодні існують всі умови, щоб говорити про те, що Янукович після поїздки до Москви почав готуватися втілення певних сценаріїв, один із яких полягає у поверненні до проекту Кушнарьова що створення Південно-Східної Української автономної республіки.
Ми бачимо, що після зустрічі з Путіним, Янукович почав виконувати один із сценаріїв, які можуть бути задіяні правлячою Партією регіонів після виборів. Вони розуміють, що їхні позиції весь час слабшають, і чесним шляхом виграти вибори їм не вдасться. Представники режиму підготували і здійснюють цілу низку системних фальсифікацій. По всій країні під їхнім контролем перебувають окружні і дільничні виборчі комісії.
Оточення Януковича, розуміючи, що ситуація для них складається вкрай несприятливо, починають втілювати найгірший для себе сценарій. Він полягає у відновленні того алгоритму, який свого часу був започаткований Кушнарьовим після Помаранчевої революції – так званий ПІСУАР – Південно-Східна Українська автономна республіка у складі дев’яти областей. По суті, нічого особливо нового в цьому немає. Як відомо, саме така модель була задіяна більшовиками-комуністами, засланими з Росії, для знищення Української Народної Республіки. Саме тоді теж було утворено два формування – Українська Народна Республіка Рада і Донецько-Криворізька Радянська Республіка. Тоді діяв більшовицький лідер Артем – відомий рецидивіст Сєргєєв. Якщо подивитися на Януковича, то він за своїми параметрами дуже схожий на цього Артема, тому логічно, що його може чекати доля цього Артема, який загинув у залізничній катастрофі при випробовуванні аеровагона.
Отже, видно, що Янукович схиляється до такого сценарію, і його останні поїздки це підтверджують. Після зустрічі з Путіним він був в Криму, потім – в Донецьку на матчі з «Челсі», після цього поїхав до Одеси, тепер він їде до Луганська, а Азаров в цей же час був у Миколаєві і Херсоні. Тому можна казати, що це і є на сьогоднішній день природний ареал існування Януковича і його правлячого клану. Ми повинні говорити про те, що вони себе вичерпали, і в інших областях України цей режим підтримки вже немає.
Але ми повинні пам’ятати про події в Грузії кількарічної давності, коли у неї були відрізані Абхазія і Південна Осетія. Але цей сценарій неможливий без підтримки Кремля і Путіна зокрема. Можна припустити, що така підтримка Януковичу висловлена. Таке припущення відповідає висловлюванням відомому російському шовіністові та українофобу Дугіну про те, що від України Росія повинна відрізати частину території.
Зрозуміло, що національно-патріотичні проєвропейські сили повинні враховувати такий варіант подій і бути готовими до протидії. Треба сказати, що економічний колапс в Україні невідворотний, ситуація після виборів не буде стабілізована, жодна із сторін не визнає результатів виборів, тому Україна приречена на такий відкритий конфлікт. А його форми залежать від того, як себе поведуть зовнішні гравці, поза сумнівом, Москва і її кадебістське керівництво буде напряму втручатися у внутрішні процеси в Україні і надасть пряму підтримку, як дипломатичну, так і військову, правлячому режиму бандократії Януковича. Тут нічого несподіваного немає. Так Росія чинила в Грузії, так вона зараз діє в Сирії, надаючи підтримку режиму диктатора Асада, який тисячами вбиває своїх співвітчизників, тим паче вона чинитиме так щодо України, яку російські еліти ненавидять на генетичному рівні. Адже коли справа стосується України, то всі протиріччя між росіянами зникають, і вони стають відвертими великодержавними шовіністами, українофобами. Ми повинні чітко розуміти, що на Сході ми маємо потужного ворога в особі Кремля, а всередині держави при владі перебуває п’ята колона бандократичного режиму, який підтримуються цим кадебістським Кремлем. Тому всі ілюзії потрібно відкинути і готуватися до серйозного протиборства з цією правлячою антинародною клікою.
Ми бачимо, що після зустрічі з Путіним, Янукович почав виконувати один із сценаріїв, які можуть бути задіяні правлячою Партією регіонів після виборів. Вони розуміють, що їхні позиції весь час слабшають, і чесним шляхом виграти вибори їм не вдасться. Представники режиму підготували і здійснюють цілу низку системних фальсифікацій. По всій країні під їхнім контролем перебувають окружні і дільничні виборчі комісії.
Оточення Януковича, розуміючи, що ситуація для них складається вкрай несприятливо, починають втілювати найгірший для себе сценарій. Він полягає у відновленні того алгоритму, який свого часу був започаткований Кушнарьовим після Помаранчевої революції – так званий ПІСУАР – Південно-Східна Українська автономна республіка у складі дев’яти областей. По суті, нічого особливо нового в цьому немає. Як відомо, саме така модель була задіяна більшовиками-комуністами, засланими з Росії, для знищення Української Народної Республіки. Саме тоді теж було утворено два формування – Українська Народна Республіка Рада і Донецько-Криворізька Радянська Республіка. Тоді діяв більшовицький лідер Артем – відомий рецидивіст Сєргєєв. Якщо подивитися на Януковича, то він за своїми параметрами дуже схожий на цього Артема, тому логічно, що його може чекати доля цього Артема, який загинув у залізничній катастрофі при випробовуванні аеровагона.
Отже, видно, що Янукович схиляється до такого сценарію, і його останні поїздки це підтверджують. Після зустрічі з Путіним він був в Криму, потім – в Донецьку на матчі з «Челсі», після цього поїхав до Одеси, тепер він їде до Луганська, а Азаров в цей же час був у Миколаєві і Херсоні. Тому можна казати, що це і є на сьогоднішній день природний ареал існування Януковича і його правлячого клану. Ми повинні говорити про те, що вони себе вичерпали, і в інших областях України цей режим підтримки вже немає.
Але ми повинні пам’ятати про події в Грузії кількарічної давності, коли у неї були відрізані Абхазія і Південна Осетія. Але цей сценарій неможливий без підтримки Кремля і Путіна зокрема. Можна припустити, що така підтримка Януковичу висловлена. Таке припущення відповідає висловлюванням відомому російському шовіністові та українофобу Дугіну про те, що від України Росія повинна відрізати частину території.
Зрозуміло, що національно-патріотичні проєвропейські сили повинні враховувати такий варіант подій і бути готовими до протидії. Треба сказати, що економічний колапс в Україні невідворотний, ситуація після виборів не буде стабілізована, жодна із сторін не визнає результатів виборів, тому Україна приречена на такий відкритий конфлікт. А його форми залежать від того, як себе поведуть зовнішні гравці, поза сумнівом, Москва і її кадебістське керівництво буде напряму втручатися у внутрішні процеси в Україні і надасть пряму підтримку, як дипломатичну, так і військову, правлячому режиму бандократії Януковича. Тут нічого несподіваного немає. Так Росія чинила в Грузії, так вона зараз діє в Сирії, надаючи підтримку режиму диктатора Асада, який тисячами вбиває своїх співвітчизників, тим паче вона чинитиме так щодо України, яку російські еліти ненавидять на генетичному рівні. Адже коли справа стосується України, то всі протиріччя між росіянами зникають, і вони стають відвертими великодержавними шовіністами, українофобами. Ми повинні чітко розуміти, що на Сході ми маємо потужного ворога в особі Кремля, а всередині держави при владі перебуває п’ята колона бандократичного режиму, який підтримуються цим кадебістським Кремлем. Тому всі ілюзії потрібно відкинути і готуватися до серйозного протиборства з цією правлячою антинародною клікою.
23 окт. 2012 г.
Поїздка Януковича до Москви завершилася для нього фіаско
Вважаю, що істинною причиною візиту Президента України Віктор Януковича до Москви стало його бажання заручитися підтримкою Путіна напередодні виборів.
Проте для Януковича ця поїздка завершилася фіаско.
Сьогодні бюджет в Україні порожній, а потрібно платити 1,5 мільярди доларів за жовтневий газ. Тому Янукович їздив у Москву для того, щоб отримати відтермінування чи зменшити розмір платежу. Але результат відомий – він нульовий, тобто ні того, ні іншого Янукович не отримав, Путін не дав йому жодних преференцій, і платити доведеться в повному обсязі.
Крім того, він їздив для того, щоб знову пообіцяти Митний Союз, але все це лише розмови, Путін це прекрасно розуміє, але йому вже й не цікава тема Митного союзу, тому що він знає, що Янукович – це людина, яка патологічно говорить неправду. Так виданню «Річ Посполита» на початку жовтня він говорив, що в України немає жодного іншого вибору, окрім європейського, та інтеграції в Європейський Союз. Тобто він кожному говорить те, що той хоче почути, а сам має на меті лише безроздільне панування в Україні.
Тому, на мою думку, для Путіна Янукович дуже неприємна людина для переговорів.
Я думаю, між ними відбулася дуже неприємна розмова, якісь з’ясування стосунків, тому що з’явилася інформація, що після повернення з Москви Янукович одразу поїхав до Криму, не заїжджаючи до Києва. Якщо це правда, то це означає, що там він зазнав дуже істотного удару. Путін зазначив, що повертатися до якихось серйозних перемовин потрібно лише після виборів, коли стануть відомими результати.
Це для Януковича і для нас поганий знак, тому що він тепер намагатиметься здійснити відкриту узурпацію влади, будуть втілені в життя всі механізми фальсифікації і жорсткого придушення опозиції. Янукович діятиме подібно до Лукашенка, таким же чином здійснюватиме розправи над опозицією. Можливо, Путін сказав Януковичу, що досить вже гратися в демократію, треба починати діяти як Лукашенко, Назарбаєв, встановлювати авторитарну владу, або ж Москва починатиме шукати когось іншого замість Януковича. Тому у нас перед виборами можуть відбутися якісь нехороші події, може щось відбутися із Тимошенко, тому що Янукович вже не може терпіти її фізичного існування.
Мабуть обговорювався варіант якоїсь надзвичайної ситуації, якщо Янукович програє вибори чи йде на фальсифікацію, і піднімуться народні протести, то мова йтиме про те, щоб зберегти за Януковичем і його бандою Східну і Південну Україну, проголосити там новий аналог ПІСУАРу, який створював колись Кушнарьов.
Також обговорювалися очевидно питання посилення присутності російського капіталу в Україні за аналогією з Білорусією, пропонувалося віддати Росії трубу і газові сховища, а також найбільш ліквідні підприємства, в тому числі й атомні станції. Напевно, знову піднімалося питання Медведчука, щоб він все-таки отримав прем’єрське крісло. Тобто обговорювалися різні сценарії, і роль Росії в цих сценаріях.
Проте для Януковича ця поїздка завершилася фіаско.
Сьогодні бюджет в Україні порожній, а потрібно платити 1,5 мільярди доларів за жовтневий газ. Тому Янукович їздив у Москву для того, щоб отримати відтермінування чи зменшити розмір платежу. Але результат відомий – він нульовий, тобто ні того, ні іншого Янукович не отримав, Путін не дав йому жодних преференцій, і платити доведеться в повному обсязі.
Крім того, він їздив для того, щоб знову пообіцяти Митний Союз, але все це лише розмови, Путін це прекрасно розуміє, але йому вже й не цікава тема Митного союзу, тому що він знає, що Янукович – це людина, яка патологічно говорить неправду. Так виданню «Річ Посполита» на початку жовтня він говорив, що в України немає жодного іншого вибору, окрім європейського, та інтеграції в Європейський Союз. Тобто він кожному говорить те, що той хоче почути, а сам має на меті лише безроздільне панування в Україні.
Тому, на мою думку, для Путіна Янукович дуже неприємна людина для переговорів.
Я думаю, між ними відбулася дуже неприємна розмова, якісь з’ясування стосунків, тому що з’явилася інформація, що після повернення з Москви Янукович одразу поїхав до Криму, не заїжджаючи до Києва. Якщо це правда, то це означає, що там він зазнав дуже істотного удару. Путін зазначив, що повертатися до якихось серйозних перемовин потрібно лише після виборів, коли стануть відомими результати.
Це для Януковича і для нас поганий знак, тому що він тепер намагатиметься здійснити відкриту узурпацію влади, будуть втілені в життя всі механізми фальсифікації і жорсткого придушення опозиції. Янукович діятиме подібно до Лукашенка, таким же чином здійснюватиме розправи над опозицією. Можливо, Путін сказав Януковичу, що досить вже гратися в демократію, треба починати діяти як Лукашенко, Назарбаєв, встановлювати авторитарну владу, або ж Москва починатиме шукати когось іншого замість Януковича. Тому у нас перед виборами можуть відбутися якісь нехороші події, може щось відбутися із Тимошенко, тому що Янукович вже не може терпіти її фізичного існування.
Мабуть обговорювався варіант якоїсь надзвичайної ситуації, якщо Янукович програє вибори чи йде на фальсифікацію, і піднімуться народні протести, то мова йтиме про те, щоб зберегти за Януковичем і його бандою Східну і Південну Україну, проголосити там новий аналог ПІСУАРу, який створював колись Кушнарьов.
Також обговорювалися очевидно питання посилення присутності російського капіталу в Україні за аналогією з Білорусією, пропонувалося віддати Росії трубу і газові сховища, а також найбільш ліквідні підприємства, в тому числі й атомні станції. Напевно, знову піднімалося питання Медведчука, щоб він все-таки отримав прем’єрське крісло. Тобто обговорювалися різні сценарії, і роль Росії в цих сценаріях.
Перед выборами с Тимошенко может что-то произойти – Янукович уже не может терпеть даже ее физического существования
Думаю, что во время встречи Януковича и Путина произошло какое-то мощное выяснение отношений, потому что появилась информация, что после этого Янукович сразу уехал в Крым, даже не заезжая в Киев. Если это правда, тогда это значит, что он получил серьезный стресс от Путина. А Путин заявил, что возвращаться к каким-то серьезным переговорам следует после выборов. Это для Януковича очень плохой знак, ну, и для нас всех. Потому что он будет пытаться осуществить практически открытую узурпацию власти. Т.е., будут задействованы все механизмы фальсификации и жесточайшего подавления оппозиции - по сути, теперь Янукович будет действовать как Лукашенко с оппозицией в Беларуси.
Думаю, что Янукович получил ультиматум от Путина, мол, хватит тут в демократию играть - или действуй как мы с Лукашенко и Назарбаевым, устанавливай авторитарную власть в виде личной диктатуры, или будем искать кого-то на твое место. Поэтому сейчас могут происходить какие-то очень нехорошие вещи перед выборами. Например, может что-то произойти с Тимошенко как с лидером оппозиции, потому что он уже дальше ее терпеть не может, даже ее физического существования.
Думаю, что Янукович получил ультиматум от Путина, мол, хватит тут в демократию играть - или действуй как мы с Лукашенко и Назарбаевым, устанавливай авторитарную власть в виде личной диктатуры, или будем искать кого-то на твое место. Поэтому сейчас могут происходить какие-то очень нехорошие вещи перед выборами. Например, может что-то произойти с Тимошенко как с лидером оппозиции, потому что он уже дальше ее терпеть не может, даже ее физического существования.
18 окт. 2012 г.
За високими цілями руху «Чесно» криється просування «тушок»
Рух «Чесно» продовжує демонструвати маніпулятивні технології та діяти нчесно відноно кандидатів у народні депутати і пересічних виборців.
Ще на початках виборчої кампанії у Львівській області наша партія зіштовхнулася із тим, що рух «Чесно» постійно проводив незрозумілу для нас політику, у нас постійно виникали непорозуміння щодо різних округів. Добре хоч мене, голову партії, допустили до участі в передачі «Чесно. Фільтруй раду», але виходить така ситуація, що тебе люструють, ти даєш доступ до свого житла в повному обсязі, до внутрішніх аспектів твого життя. Натомість ми нічого не знаємо про тих, хто нас люструє.
Зараз ми знову зіштовхнулися із ситуацією, коли кандидата від нашої партії Романа Величка не запрошують до участі у передачі, хоча за всіма ознаками він повинен там бути, тим більше, що в цьому окрузі знялося багато кандидатів. Виникає питання: чому його не запрошують, в чому проблема? Чи в руху «Чесно» якась алергія на праві національні сили, чи вони виконують завдання якихось спецслужб?
Що це взагалі за організація? Якщо вона когось люструє, то і ми маємо право її люструвати. Тому, хоча нам і не зовсім приємно було це робити, ми вирішили поцікавитись, що ж за керівництво у руху «Чесно». Коли ми почали дивитися, то помітили, що дуже полюбляє приїжджати до Львова така група людей, як Сергій Таран, Віктор Таран і Вікторія Сюмар, яка є дружиною Сергія Тарана. В обох братів Таранів є батько Віктор Таран-Терен, який балотується до Верховної Ради у Кременчуці. Якщо вони нас фільтрують, то нехай відфільтрують і свого свекра та батька у Кременчуці, адже один із критеріїв руху «Чесно» полягає в тому, що не можна бути «тушкою», а Віктор Таран-Терен був засновником цього процесу «тушкування», коли у 2000 році, зрадивши Народний Рух України, перейшов до «Батьківщини».
За даними проекту «Люстрація. Україна під владою КГБ: дослідження ймовірної присутності агентів КГБ, комуністичної і комсомольської верхівки СССР серед державних службовців України», опублікованого 31 серпня 2009, яке підготував Борис Чекулай, голова громадської організації «Форум українців у Чеській республіці», є цілий список осіб, відносно яких існує критична ймовірність щодо їх причетності до діяльності КДБ. Серед цих осіб значиться і прізвище Віктора Тарана-Терена, батька Сергія та Віктора Таранів, експертів руху «Чесно». Виникають питання: як бути з люстрацією?
Мій висновок такий: не потрібно на гроші іноземних країн організовувати такі структури із людьми, які мають сумнівні біографії. Необхідно, щоб об’єктивність була однакова для всіх. Виборці мають право знати все про всіх. В протилежному випадку рух «Чесно» починає нагадувати комерційну соціологію.
Ще на початках виборчої кампанії у Львівській області наша партія зіштовхнулася із тим, що рух «Чесно» постійно проводив незрозумілу для нас політику, у нас постійно виникали непорозуміння щодо різних округів. Добре хоч мене, голову партії, допустили до участі в передачі «Чесно. Фільтруй раду», але виходить така ситуація, що тебе люструють, ти даєш доступ до свого житла в повному обсязі, до внутрішніх аспектів твого життя. Натомість ми нічого не знаємо про тих, хто нас люструє.
Зараз ми знову зіштовхнулися із ситуацією, коли кандидата від нашої партії Романа Величка не запрошують до участі у передачі, хоча за всіма ознаками він повинен там бути, тим більше, що в цьому окрузі знялося багато кандидатів. Виникає питання: чому його не запрошують, в чому проблема? Чи в руху «Чесно» якась алергія на праві національні сили, чи вони виконують завдання якихось спецслужб?
Що це взагалі за організація? Якщо вона когось люструє, то і ми маємо право її люструвати. Тому, хоча нам і не зовсім приємно було це робити, ми вирішили поцікавитись, що ж за керівництво у руху «Чесно». Коли ми почали дивитися, то помітили, що дуже полюбляє приїжджати до Львова така група людей, як Сергій Таран, Віктор Таран і Вікторія Сюмар, яка є дружиною Сергія Тарана. В обох братів Таранів є батько Віктор Таран-Терен, який балотується до Верховної Ради у Кременчуці. Якщо вони нас фільтрують, то нехай відфільтрують і свого свекра та батька у Кременчуці, адже один із критеріїв руху «Чесно» полягає в тому, що не можна бути «тушкою», а Віктор Таран-Терен був засновником цього процесу «тушкування», коли у 2000 році, зрадивши Народний Рух України, перейшов до «Батьківщини».
За даними проекту «Люстрація. Україна під владою КГБ: дослідження ймовірної присутності агентів КГБ, комуністичної і комсомольської верхівки СССР серед державних службовців України», опублікованого 31 серпня 2009, яке підготував Борис Чекулай, голова громадської організації «Форум українців у Чеській республіці», є цілий список осіб, відносно яких існує критична ймовірність щодо їх причетності до діяльності КДБ. Серед цих осіб значиться і прізвище Віктора Тарана-Терена, батька Сергія та Віктора Таранів, експертів руху «Чесно». Виникають питання: як бути з люстрацією?
Мій висновок такий: не потрібно на гроші іноземних країн організовувати такі структури із людьми, які мають сумнівні біографії. Необхідно, щоб об’єктивність була однакова для всіх. Виборці мають право знати все про всіх. В протилежному випадку рух «Чесно» починає нагадувати комерційну соціологію.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)