Рибак грає з вогнем: заклики до силового розблокування парламенту можуть призвести до війни

Верховна Рада України 5 березня 2013 року знову була заблокована представниками парламентської опозиції, яка зупинила роботу Ради у зв’язку з тим, що правляча кліка перейшла в наступ і творить беззаконня та порушує Конституцію України. Майже одразу з’явилась заява голови Верховної Ради Рибака, про можливе силове розблокування роботи парламенту.

Депутати більшості налаштовані, що ми розблокуємо силовим методом. Більшість заявляє, що ми ще день-два ждемо, а потім сесійну залу розблокують. Більшість каже ми не будемо більше ждати», – заявив 5 березня Рибак в ефірі телеканалу «Рада».

Незважаючи на те, що Рибак повинен займатися своєю головною функцією – забезпечувати роботу Верховної Ради, а він лише провокує і створює конфлікти. Хто взагалі такий Рибак? Навіть якщо відволіктись від його нинішньої партійної приналежності, потрібно говорити, що це людина похилого віку (66 років), пенсіонер, і не зрозуміло, навіщо він погодився йти на посаду голови Верховної Ради України.

Він ні за рівнем своєї компетентності, ні за станом здоров’я, ні за віком, ні за моральними параметрами, тим паче, будучи представником комуністичної номенклатури, не відповідає критеріям займаної ним посади.

За час його роботи міським головою Донецька у цьому обласному центрі велися справжні кримінальні війни, які супроводжувалися кривавим насильством і масовими вбивствами.

Він не дав собі ради у місті, аж раптом вирішив, що буде давати настанови усьому парламенту, як і кому себе поводити, замість того, щоб шукати компроміси. Тим паче, що реальної більшості Партії регіонів у Верховній Раді немає, і взагалі правляча група Януковича, разом з урядом Азарова і Партією регіонів провалила все, що тільки можна, довела Україну до фінансового банкрутства, а український народ – до жебрацтва. Україна сьогодні пасе задніх у світі, перебуває по суті у фінансово-економічному і соціально-політичному глухому куті, і раптом Рибак дозволяє собі ще більше нагнітати ситуацію і говорити про силове розблокування Верховної Ради.

Виникає питання: чи спікер взагалі віддає собі звіт, коли таке заявляє? Невже він не розуміє, що Янукович, Азаров, Партія регіонів, особисто Рибак не користуються довірою серед громадян України? Що він випадково став головою Верховної Ради – лише завдяки комуністам?

Невже він не розуміє, що його головування – це результат торгів і домовленостей між Партією регіонів і їх вічними союзниками КПУ? Формально Рибак – маріонетка, яка поводить себе зухвало, безсоромно, не виважено і недалекоглядно, говорячи про якесь силове розблокування. Хіба він не усвідомлює, що внаслідок таких провокаційних дій може відбутись справжній вибух, що тоді він тікатиме кудись позаочі, і навіть в Донецьку йому не врятуватись? Бо ж якщо буде спроба силового розблокування, то це може привести до фізичного масового конфлікту.

По суті, його заява до Вищого адміністративного суду про те, щоб позбавити Власенка депутатського мандату – це просто «бєспрєдєл» і бездумна, зухвала провокація, і Європа в особі багатьох європарламентаріїв виступала із засудженням спроб забрати у Власенка мандат. Який може бути суд, якщо відомо, що всі суди в Україні практично куплені?

А заява Рибака про силове розблокування Верховної Ради – це, провокація з боку людини, яка за своєю посадою має бути виключно модератором, яка повинна згладжувати всі конфліктні процеси, а він навпаки сам (або за вказівкою) породжує ці конфлікти. Звідки така самовпевненість у цієї людини? Чи він думає, що у відповідний час не можуть уважно подивитися і його життєве портфоліо, чи там немає чого пошукати – про самого Рибака, чи про його сина Олександра Рибака, який з 2010 року очолює Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Висновок однозначний – Рибак повинен, поки не пізно, негайно піти у відставку. Вже чітко видно, що він не спроможний бути головою Верховної Ради, ні функціонально, ні професійно, ні за моральними показниками. По суті його діяльність призвела до паралічу вищого законодавчого органу. Головна провина за цей параліч лежить на Рибакові.

І на таких перевертнях, як голова регламентного комітету Верховної Ради Макеєнко, які мають комплекс хамелеона. Адже Макеєнко був членом КПРС (1986-1991), Соціалістичної партії, партії «Солідарність», був заступником керівника центрального штабу Виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», обраний у квітні 2002 року за списками «Нашої України» до Верховної Ради, а вже 10 грудня 2002 року став членом фракції Партії регіонів.

А якщо Рибак не схаменеться, то нехай подумає, що він може стати першою жертвою цього силового зіткнення. Якщо в Партії регіонів думають, що їм вдасться зробити те, що вони колись робили, коли Олеся Донія били головою об підлогу, то вони помиляються. Цього вже не буде. Зараз все відбуватиметься значно драматичніше, а може й трагічніше, і навпаки – бити будуть вже представників Партії регіонів. Чи готові Рибак, Єфремов, Чечетов, Колесніченко, Олійник, що з ними вчинять так, як свого часу їхні колеги по фракції чинили із Донієм? Якщо Рибак хоче, щоб в Україні полилась кров, то вся вина лежатиме на ньому.

Треба чітко заявити, що Рибак себе вичерпав, як політичний і державний діяч. Адже він не спроможний організувати роботу Верховної Ради. Партія регіонів програла вибори, організувала путч у Верховній Раді, вона спробувала узурпувати владу, але їй це не вдалось. В неї фактично немає більшості, тому треба починати вести переговори, виходячи з нової реальності.
А опозиція немає права відступати, тому що позаду – народ України, українська нація, Українська держава. І якщо об’єднана опозиція зараз відступить, то це означатиме, що вона здала український народ, що вона здала українську державність, і тоді парламентська опозиція буде не гідною народної довіри.

Практично усі опозиційні партії схиляються до думки щодо ініціювання термінової відставки Рибака. Крім цього, обурення викликає й відверто провокаційна поведінка голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Єфремова, який постійно робить непродумані заяви, виступає в парламенті недержавною російською мовою й штучно посилює силову напругу, яка може призвести до початку соціально-національної війни в Україні.

Поза сумнівом, першими жертвами такого протистояння, яке постійно пробують розв’язати регіонали, стануть вони самі та їхні сім’ї. Їм треба вивчати історію, аби знати, як закінчують всі диктатори і тирани, а також партії, які стають на шлях встановлення диктатури. Так було з комуністами, так було з нацистами і фашистами, так буде і з Партією регіонів.

Для чого Янукович призначив Віктора Шемчука головою Львівської облдержадміністрації?

Призначення Віктора Шемчука на посаду голови Львівської облдержадміністрації може означати наміри Януковича здійснити зачистку Галичини, позбавити опозицію на Львівщині економічної бази.

Янукович 4 березня 2013 року своїми указами звільнив з посади голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Костюка і призначив на його місце Віктора Шемчука, колишнього прокурора Криму, сина другого секретаря Тернопільського обкому Комуністичної партії Радянського союзу.

Для чого Янукович призначив саме цю людину головою Львівської облдержадміністрації, і які завдання поставив перед ним? Можна припустити, що одним з головних завдань Шемчука має бути забезпечення перемоги на довиборах до Львівської обласної ради семи креатурам правлячого режиму бандократії, що поставлено завдання, щоб у Львівській області була досягнута провладна більшість в облраді, аби позбавити Соціал-Національну партію «Свобода» та інші опозиційні партії позицій, які вони зараз там займають, маючи більшість.

Власне кажучи, Шемчук вже заявив, що він буде робити – боротись з корупцією і хабарництвом. Отже, видно, що людина не підготовлена до реальних господарських, менеджерських, соціальних дій. Хіба він розуміє, що сьогодні область перебуває у стані дефолту, що вона збанкрутіла, немає грошей, що в області зруйнована транспортна мережа, що міста – банкрути, що на кордоні величезні черги, що серйозна проблема з наркоманією, наркоторгівлею, комунальне господарство в руїні, в занепаді малий і середній бізнес, немає жодного бізнес-інкубатора, технологічних парків, дуже кволо йде процес розвитку прикордонного співробітництва? Отже, це – головні завдання, але про них новий голова облдержадміністрації на офіційному представленні не сказав жодного слова.

Натомість його меседжі спрямовані на пустопорожню тему – так звану боротьбу з корупцією та хабарництвом. Це ми чуємо ще з часів Кучми, він всі свої 10 років президентства присвятив начебто боротьбі з корупцією та хабарництвом, потім це нібито робив Ющенко, тепер це начебто робить Янукович, а зараз з’явився новий нібито борець з корупцією і хабарництвом на Львівщині. Можна висунути версію, що перед ним поставили суто політичні завдання, стоятиме питання про зачистку Галичини, про підрив економічної бази опозиції, і завезення сюди структур, які повинні взяти під контроль економічне поле Львівщини, мабуть, це будуть люди з криворізько-донбаського регіону. В такому випадку, як видається, на Львівщині можуть розпочатися арешти, переслідування, можливо, відбуватимуться спроби здійснювати репресії, не можна виключати, що на Львівщині розпочнеться, як це зараз відбувається в Криму, Києві, низка вбивств.

Гостроти ситуації додає заява Януковича про те, що він хоче віддати в оренду газотранспортну систему України. Отже, може статися так, що Шемчуку ставитимуть завдання вберегти цю систему, може бути так, що він повинен буде забезпечити приїзд сюди відповідних формувань, в тому числі й з Москви, особливо, якщо тут з’явиться «Росгазпром», щоб взяти під контроль цю систему. Можуть з’явитись відповідні військові формування з Росії, які розташуються вздовж всієї протяжності газопроводу. Тому важливо зрозуміти, чи Шемчук є однією із кремлівських креатур, адже складається враження, що зараз кожна фігура, яку ставить Янукович, має дві ознаки – з одного боку, вона підконтрольна Кремлю, з другого боку, вона близька до правлячої кланової Сім’ї.

Якщо це так, якщо Шемчук дійсно відповідає цим параметрам, то важливо зрозуміти, коли він був завербований і де. Виглядає так, що це міг бути період його навчання в університеті, а після завершення університету і до часу, коли він став стажером у прокуратурі в лютому 1993 року – чи проходив він десь вишкіл в таборах російських спецслужб, якщо проходив, то де саме? Складається враження, що це людина дуже навчена. Тим паче що він успішно працював і будував свою кар’єру при усіх президентах незалежної України. Почав працювати Шемчук за часів Кравчука, успішно продовжив будувати свою кар’єру за часів Кучми, потім без жодних проблем пережив Помаранчеву революцію, обирався до Верховної Ради від блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», а потім покинув фракцію НУНС, приєднавшись до депутатської групи Жванії, після чого вже Янукович його призначив головою Львівської облдержадміністрації. Це перефарбування, рефлекс хамелеона характерні для агентів іноземних держав, спецслужб під прикриттям.

Отож, виглядає так, що Шемчук підпадає під ці параметри. Якщо це дійсно так, то посаду голови Львівської облдержадміністрації він міг отримати з однією метою – зачистки Галичини. Але швидше за все йому не вдасться виконати це завдання, а його дії призведуть до дестабілізації цілого регіону, де проживає кілька мільйонів людей. У випадку, якщо наша гіпотеза вірна, його призначення свідчить, що Янукович і його група вже остаточно втрачають здоровий глузд і переходять до відкритих дій, щоб зберегти свою монопольну владу, навіть не замислюючись про наслідки своїх кроків. Чи можна тоді припустити, що на Львівщині розпочнуться переслідування найбільш фінансово спроможних людей, наприклад, братів Дубневичів, особливо старшого брата? Чи може початися кримінальна справа проти Костюка, проти Кубіва, проти підприємств, які належать представникам «Свободи», проти Колодія і Кривецького, проти власників великих ринків – Федишина і Кожана? Чи можна сприймати за перший прояв такого залякування обшук, який, за повідомленнями ЗМІ, проводився 1 березня в кабінеті начальника Управління податкової міліції Львівщини? Чи свідчить це про те, що Шемчуку розчищають шлях, щоб він взяв під контроль ситуацію, щоб вибити ґрунт з-під ніг всіх тих, хто так чи інакше може виступити як опозиційна до нього структура?

Тому, потрібно негайно збирати сесію Львівської обласної ради, на якій мають бути присутні депутати Верховної Ради, які представляють у парламенті Львівщину, і не треба чекати, потрібно висловлювати Шемчуку недовіру. Тому що ця людина, як видається, нічого, окрім шкоди, не принесе Галичині. Він а пріорі чужинець для Львівщини, його можна порівняти із Поповим у Києві. Виглядає так, що це для Галичини призначили «смотрящго», тому необхідно, щоб він розповів на сесії, навіщо приїхав сюди, які завдання перед ним поставив Янукович? Він має також розповісти, хто він такий, чим до цього займався, чи пов’язаний він із кримінальними структурами, чи завербований радянськими, а потім російськими спецслужбами?

Українська Національна Консервативна партія звертається до лідерів парламентської опозиції – Яценюка, Кличка, Тягнибока: скільки можна спати? Все проспите! Де Тягнибок, Фаріон, Михальчишин, Сех, Дебневич, Хміль, Канівець, Курпіль, Пазиняк, Котеляк, Васюник, Ілик, на що чекаєте? Чи думаєте, що тільки Луценко і Тимошенко будуть сидіти у в’язниці, що вони вас не посадять? Чи ви не бачили, що відбувається у Білорусії і Казахстані, Азербайджані і Киргизстані, Росії і Вірменії?

Власти будут пытаться сейчас сделать зачистку Галичины

Фактически повторяется сценарий, который использовали Лукашенко и та группа, которая его поддерживала. Скорее всего, эта группа связана с Москвой и с главным Разведуправлением в Украине. Лукашенко так же поступал со своим высшим законодательным органом, когда впервые пришел к президентской власти.

Я думаю, что цель Януковича – взять под контроль парламент. И его группа на это нацелена. А для того, чтобы взять под контроль, они применяют акции устрашения: начинают судебные дела и пытаются лишить для начала 5 депутатов неприкосновенности, чтобы реализовать судебное решение по лишению их мандата. Они полагают, что это даст возможность устрашить других депутатов и взять их под контроль.

А вот подчинится ли парламент таким намерениям и действиям президента, очень много будет зависеть от позиции мажоритарных депутатов и солидарности с оппозицией.

Сегодня оппозиция – тот же самый Кличко, Тягныюбок, Яценюк – должны очень жестко выступить против такой политики и поддержать всех депутатов, против которых сегодня ведется преследования, и встать на их защиту. Я думаю, что оппозиции надо перейти в наступление. Она должна очень жестко публиковать компрометирующие данные на того же Чечетова, Ефремова, Колесниченко, то есть надо тоже избрать себе жертвы, как их выбирает Янукович. Надо начинать очень сильно бить по сыновьям Януковича Александру и Виктору, надо по ним наносить открытые удары: опубликовать данные по рэкету, по захвату собственности старшим и младшим сыновьями, по запугиванию, по их связям с криминалитетом.

Другими словами, нужно перейти к открытым действиям и сформировать свое теневое правительство и ставку сделать на Кличко, поскольку он наиболее эффективный в борьбе с Януковичем: «Вырисовывается алгоритм, как в русско-украинских сказках, когда есть межигорский трехглавый Змей-Горыныч – Янукович с двумя сыновьями, и герой-богатырь, который должен освободить народ от этого Змея.

Как власть будет влиять на представителей ВО «Свобода» - на них уже влияют, в частности через нового губернатора Львовской области Шемчука, который принадлежит к кругу высшей коммунистической номенклатуры в Украине через своих родителей.

Его задачей сейчас будет взять под контроль все бизнес-силы на Галичине. Он, собственно, уже и заявил, что он будет бороться с коррупцией и взятничеством, хотя сначала надо было бы его проверить на коррупцию и взятничество, а потом уже и ему с кем-то бороться. Если человек так заявляет, то он однозначно будет готовить мощные политические репрессии. Они будут пытаться сейчас сделать зачистку Галичины, чтобы захватить ее, как криворожско-донбасская гидра захватила Крым. Удар будет нанесен по бизнесу представителей «Свободы» и тем, кто их финансирует. А когда они посадят этих людей в каталажку, тогда они уже доберутся и до Тягныбока, чтобы сделать его полностью послушным. И тогда они будут разыгрывать комедию с выборами – Тягныбок будет исполнять роль Симоненко у Кучмы во втором туре выборов. И чтобы он согласился, назначили этого губернатора.

Янукович готує окупацію Галичини?

Призначення Януковичем на посаду голови Львівської обласної державної адміністрації Віктора Шемчука без консультацій з місцевою громадою, з місцевими депутатами можна вважати викликом мешканцям Галичини.

Янукович звільнив із посади голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Костюка і призначив на цю посаду Віктора Шемчука. Обидва укази опубліковані на офіційному сайті президента 4 березня 2013 року.

Кого ж вирішив Янукович призначити замість Костюка? Що це за фігура? Оскільки це публічна персона, що займає посаду, від якої залежить доля понад 2 млн. мешканців Львівщини, спробуємо проаналізувати деякі факти з його бурхливої життєдіяльності.

З офіційної біографії Віктора Шемчука випливає, що народився він у 1970 році в Тернополі, закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, юридичний факультет. Після цього почав робити стрімку кар’єру в прокуратурі:

З лютого по липень 1993 — стажист на посаді помічника прокурора м. Тернополя.

Липень 1993 — травень 1994 — стажист на посаді слідчого прокуратури м. Тернополя.

Травень — липень 1994 — стажист на посаді помічника прокурора м. Тернополя.

Серпень 1994 — листопад 1997 — помічник прокурора м. Тернополя.

Листопад 1997 — січень 1998 — слідчий, січень 1998 — січень 1999 — старший слідчий прокуратури м. Тернополя.

Січень — червень 1999 — слідчий прокуратури Сімферопольського району.

Червень 1999 — березень 2000 — заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами боротьби з організованою злочинністю.

Березень 2000 — лютий 2005 — начальник відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Автономної Республіки Крим.

Лютий — березень 2005 — в. о. прокурора АР Крим.

Березень — грудень 2005 — заступник Генерального прокурора України — прокурор АР Крим.

Березень 2005 — лютий 2007 — прокурор АР Крим.

22 лютого — 4 травня 2007 — Постійний представник Президента України в АР Крим.

Травень 2007 — прокурор АР Крим.

24 травня — 1 червня 2007 — в. о. Генерального прокурора України.

Травень — липень 2007 — член Ради національної безпеки і оборони України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 33 в списку. На час виборів: заступник Генерального прокурора України — прокурор АР Крим, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з 11.2007). У червні 2010 року увійшов до коаліції «Стабільність і реформи».[1]. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з 12.2007), голова підкомітету з питань вдосконалення законодавства про адміністративні правопорушення (з 05.2008).

Якщо проглянути інформацію, яка друкувалась про Віктора Шемчука в ЗМІ, то можна натрапити на статтю, опубліковану 16 листопада 2007 року в газеті «2000» під назвою «Виктор Шемчук: Эскиз непарадного портрета прокурора в интерьере земельного дележа...» В цій статті видання наводить цілий ряд досі невідомих або ж маловідомих моментів з біографії Віктора Шемчука.

Зокрема, видання зазначає, що «в 2000 р. в Полтаві Віктор Шемчук був затриманий міліцією у компанії тернопільського кримінального «авторитета» на прізвисько Айсберг на похоронах іншого авторитета – Калини». Далі у статті в газеті «2000» йдеться: «Невже мають рацію ті, хто вважає, що поява Шемчука в Криму якимось чином має відношення до того, що він розслідував в рідному Тернополі справу про зґвалтування, порушену проти активного члена кримської ОЗГ «Сейлем» Миколи Пашкова? Останній вийшов на волю через кілька днів після затримання. Незабаром Віктор Шемчук із сім'єю переїхав до Сімферополя». Також газета відзначає прив’язаність Шемчука до іномарок та джипів. Зокрема, автори статті стверджують, що кримський благодійний фонд «Правопорядок і правосуддя» впродовж півтора року подарував кримській прокуратурі джип «Міцсубіші», на якому за інформацією газети, начебто їздив сам Шемчук, пару «Фольксвагенів», кілька «Тойот» та автомобілів «Шкода».

Також газета «2000» наводить наступну інформацію: «Віктора Шемчука приблизно в той же період стали поза очі називати «паралельним мером» Ялти і Лівадії. Нечисті на руку місцеві керівники зітхнули з полегшенням - вони точно знали, як, з ким і за яку суму можна «вирішити питання». Так закладалася злочинна система «кришування» земельних махінацій в автономії. Вона цілком успішно працює і сьогодні. За 3 квартал 2007 р. Держземінспекцією Криму в прокуратуру направлено 397 матеріалів. З них на розгляді в органах прокуратури перебуває 43. Тобто - трохи більше десяти відсотків. У підсумку це призводить до того, що на ділянках, по яких роками йдуть свідомо безрезультатні тяжби, будуються елітні котеджі і пансіонати, а злодійкуваті чиновники продовжують шматувати землю, як пиріг на власній тарілці. А прокурорські працівники, які контролюють цей процес, отримують подяку якщо не «живими» грошима, то земельними ділянками».

У свою чергу на сайті львівської газети «Високий замок» 3 березня 2013 року з’явився матеріал під назвою «Поїзд Костюка пішов…», в якому, серед іншого, зазначено: «Політологи найбільше пов’язують Віктора Шемчука саме із Давидом Жванією, звертають увагу на те, що потрапив він у «Нашу Україну» за квотою «Народної Самооборони», а до «НС» — через групу Жванії, який був одним із головних «помаранчевих» фінансистів. Давид Жванія - позапартійний, перейшов у фракцію Партії регіонів. Очевидно, коли переходив, йому пообіцяли квоту «своїх людей» у владі. Можна припустити, що однією людиною із цієї квоти і є Віктор Шемчук».

В цій же статті «Високого замку» наводиться важлива інформація про батька Віктора Шемчука: «Джерела «ВЗ» розповіли, що батько Віктора Шемчука за радянських часів обіймав високу партійну посаду — другого секретаря обкому партії у Тернополі. Він був настільки авторитетною людиною, що одразу почали поважати і сина. Коли Віктор-молодший навчався в університеті, йому у гуртожитку виділили для проживання окремий блок (!)». Схоже, що батько Віктора Шемчука згадується у паспорті територіальної громади Воронівецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області в розділі «Шановані ветерани та ініціативні люди, що проживають в громаді, відомі люди, вихідці з територіальної громади» - Шемчук Віктор Іванович, 1937 року народження, освіта вища, економіст, закінчив Вищу партійну школу, працював другим секретарем Тернопільського обкому партії. З цих даних випливає, що новопризначений губернатор Львівщини є дитям вищої комуністичної номенклатури, чи можна тоді припустити, що він так чи інакше був пов’язаний із КДБ? До речі, як відомо, в Радянському Союзі на посаду другого секретаря зазвичай ставили людину Москви, яка часто була офіцером КДБ. То ж чи можна це саме сказати про батька нового губернатора Львівщини? І в такому випадку, ким був його дід, Іван Шемчук, чи мав він відношення до комуністичних спецслужб? Ось до чого призводить те, що в Україні так і не було проведено люстрації, і в нашій державі досі призначають на високі державні посади осіб, щодо яких існує підозра, чи були вони причетними до КДБ.

Отже, на основі інформації, опублікованій в газеті «2000», «Високому замку» та інших джерелах можна висунути версію, що Віктор Шемчук пов’язаний із злочинними угрупуваннями. Тоді виникає питання: навіщо Янукович його призначив? Чи означає це, що на Львівщину хочуть завести донбаські кримінальні угрупування? Чи можна зробити висновок, що призначення Шемчука пов’язане із бажанням Януковича зачистити Львівщину, як була свого часу здійснена зачистка Криму, Києва, Харкова? Поки депутати, обрані до Верховної Ради у мажоритарних округах Львівщини, зосередили свою увагу на Києві, криворізько-донбаські гідра, як можна припустити, здійснить окупацію Галичини.

Але як можна допустити, щоб головою Львівської обласної державної адміністрації призначалась людина, яка, схоже, є близькою до Партії регіонів, в той час, коли на останніх виборах до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року Партія регіонів на Львівщині набрала менше 5% голосів виборів – 4,7%? І якщо Віктор Шемчук так змінював своє політичне забарвлення, наче хамелеон, то чи можна припустити, що він виконував якесь спецзавдання, чи має він якесь відношення до кремлівських спецслужб, зокрема, до Головного розвід управління (ГРУ)?

Оскільки керувати Львівською областю призначено людину, яка представляє політичну силу, що практично немає підтримки на Львівщині, то чи можна говорити про узурпацію влади? Тоді треба ставити питання про те, що Західні області України можуть, згідно Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування, утворити Галицько-Волинський автономний край із прямим народовладдям. Адже призначення Януковичем Віктора Шемчука на посаду голови Львівської облдержадміністрації, без консультацій з місцевою громадою, місцевими депутатами, можна вважати викликом мешканцям Галичини. І саме на цих теренах треба розпочати очищення від криворізько-єнакіївських угрупувань, та перейти до прямого народовладдя на основі 5 статті Конституції України і Європейської хартії місцевого самоврядування.

ДНК всіх українців міліція хоче зібрати в єдину Національну базу. Не допустiмо цього!

Міністерство Внутрішніх Справ в особі генерал-майора Олександра Гончарова виступило з наміром створити Єдину Національну базу обліку генетичних ознак людини, зібравши ДНК всіх українців.

Єдина Національна база обліку генетичних ознак людини вкрай необхідна правоохоронним органам, заявив 28 лютого перший заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олександр Гончаров під час круглого столу за участю представників Генпрокуратури, міністерств охорони здоров'я, юстиції, СБУ і вчених.

Гончаров зазначив, що створення такої бази «стримується через відсутність чіткого законодавчого врегулювання цього питання і недостатню кількість та потужність наявних ДНК-лабораторій». Гончаров закликав присутніх «проявити державний підхід та максимально сприяти утвердженню Концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій і створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання в оперативно-службовій діяльності ОВС на 2014 - 2020 роки».

Але хто дав право Гончарову визначати, що всі громадяни України повинні надавати так званій національній базі свої генетичні ознаки? Хто він такий, щоб приймати за всіх громадян такі рішення? Якщо у голові генерала Гончарова відбуваються, як видається, такі спалахи дивних фантазмів, то йому краще звернутися до лікаря, або ж подати у відставку. А на круглому столі хай би розповів, коли в Україні припиняться масові політичні репресії і переслідування українського народу, коли у слідчих ізоляторах перестануть мордувати громадян України, коли міліціонери нарешті перестануть раз по раз ставати фігурантами кримінальних справ і вчиняти злочини, прикриваючись своїм статусом.

Якщо ж Гончарову так хочеться створити Національну базу даних генетичних ознак людини, то нехай дає в цю базу свою ДНК, ДНК своїх дітей, батьків і дружини, якщо вони у нього є, своїх близьких, а не вирішує за всіх українців, що їм робити. Може одразу оцифрувати свій геном, передати в іншу базу даних оцифровану рогівку свого ока, заодно витатуювати на чолі цифру 666, число звіра, як сказано в Апокаліпсисі Іоана Богослова, щоб Сатана одразу міг його розпізнати.

Хто взагалі такий, цей Олександр Гончаров? До недавнього часу він очолював Управління Міністерства Внутрішніх справ у м. Севастополі. Як він сам розповів в інтерв’ю виданню «Слава Севастополя», Гончаров закінчив юридичний факультет в Ростові-на-Дону, з 1983 року працює у міліції, спочатку починав з посади дільничного інспектора, потім став інспектором по бойовій і службовій підготовці, вчив міліціонерів стріляти. У 1995 році був призначений начальником слідчого відділення одного із райвідділів міліції у Макіївці, Донецької області. З того часу і до 2005 року працював у Макіївці, а в 2005 році, за його словами, коли в міліції був великий відплив кадрів, він теж вирішив звільнитися у запас. Повернувся у правоохоронні органи через 4,5 роки – на посаду заступника начальника слідчого управління Донецької області – начальника відділу по розслідуванню вбивств.

То ж краще нехай Гончаров розповість, як він боровся із злочинними бандами на Донбасі, а не змушує всіх українців надавати так званій базі доступ до своїх генетичних особливостей. Чи може Олександр Гончаров неуважно читав Конституцію, де в статті 28 зазначається: «Кожен має право на повагу до його гідності. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам», а в статті 29 йдеться: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість». Стаття 32 визначає, що «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», водночас, в статті 22 закріплено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Тому для того, щоб в головах генералів, офіцерів та рядового складу працівників міліції, а також в усіх державних службовців і чиновників не народжувалися такі ідеї, їм треба уважно вивчати Конституцію України, і неухильно її дотримуватись. Можливо, їм потрібно провести лікбез щодо вивчення Конституції, особливо статті 5 про те, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, та статті 60, яка визначає, що «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Українська Національна Консервативна партія вважає неприйнятним формування Національної бази обліку генетичних ознак людини, та інших баз щодо збирання та зберігання індивідуальних та генетичних ознак людини. Як тільки мова заходить про збирання якихось баз даних геному, це означає, що ми маємо справу із силами зла, із людьми, метою яких, схоже, є знищення української нації та української державності. Це - вороги України.

Ми звертаємося до Яценюка, Кличка, Тягнибока – негайно реагувати на подібні заяви, приймати відповідні рішення, робити депутатські запити по цих питаннях, знищувати на корені такі небезпечні явища, не давши їм поширитися. А Гончарова треба негайно відправити у відставку із зняти його із займаної посади. Не може бути ніякої Державної цільової програми щодо розширення мережі ДНК-лабораторій, тому що це пряме втручання держави, яка захоплена режимом бандократії, в особисте життя українських громадян. І міліцію потрібно скоротити хоча б в 4 рази. В Україні чисельність міліції не має перевищувати 70 тисяч чоловік, а не складати 300 тисяч, як зараз. Також необхідно скоротити її фінансування, і не витрачати ти на неї з державного бюджету більше, ніж 3 млрд. гривень.

Российских собственников «ЛАЗа» нужно арестовать

Российские собственники Львовского автозавода – братья Чуркины – должны быть задержаны и осуждены за уничтожение предприятия.

Комментируя вчерашнее заявление депутатов горсовета Львова, выступивших за то, чтобы забрать Львовский автозавод у российских инвесторов и вернуть предприятие государству.

Это заявление связано с тем, что завод доведен до руины, там минимальные зарплаты, проблемы с выплатами пенсий. Сегодня завод фактически не работает, а по последней информации, россияне переводят ресурсы в Болгарию, там будут что-то организовывать. Это удар по львовской общине, там были задействованы кадры. Поэтому завод надо было бы реприватизировать, нужно открывать уголовное дело по факту расхищения имущества, нанесения удара по нацбезопасности.
Очевидно, Клюев должен заняться этим вопросом. И община Львова должна добиваться того, чтобы Чуркиных подержали в КПЗ, чтобы узнать, как они давали взятки, расхищали имущество.

Ленін, Сталін, Гітлер, Каддафі, Янукович: диктатори полюбляють дітей?

Проаналізувавши вчорашній візит Януковича до Київського палацу дітей і юнацтва та інші випадки прив’язаності Януковича до хлопчиків і дівчаток, та провів паралель такої тяги Януковича із іншими диктаторами – Леніним, Сталіним, Гітлером, Каддафі, Чаушеску.

Янукович 28 лютого 2013 року під час свого візиту до Київського палацу дітей та юнацтва вкотре відзначився своєю тягою до маленьких хлопчиків та дівчаток, до дитячого віку. При чому це нагадує в нього якийсь перманентний процес. Так, 28 квітня він відвідував у Дніпропетровській області дітей, які постраждали від вибуху в Марганці, 15 серпня 2012 року він їздив в «Артек» і теж довгий час перебував в оточенні дітей, а 14 березня 2012 року він разом із президентом Туркменістану сидів в оточенні сотень дітей на кінному шоу в київському цирку.

Таке явище є дуже характерним для узурпаторів-диктаторів, і Янукович тут не є винятком. Тягою до дітей відзначається більшість диктаторів, які люблять бути в оточенні дітей, брати їх на руки, доторкатися до них, пестити. Зокрема, можна знайти свідчення такої нездорової прив’язаності до хлопчиків і дівчаток у Леніна, Сталіна, Гітлера, Каддафі, Чаушеску та багатьох інших узурпаторів-тиранів.

Про що свідчать така схильність у диктаторів? Чи можна тут говорити про якийсь латентний педофільський комплекс неповноцінних людей? Чи отримують вони від цього якусь психологічну та фізичну насолоду?

Психоаналітики наголошують, що часто нахил до педофілії мають люди, які страждають комплексом неповноцінності, який породжується жорстоким ставленням тирана-батька. Історичні факти свідчать, що в таких умовах виховувався Гітлер, Сталін, так само, схоже, жорстоким був і батько Януковича. У людей, в яких комплекс неповноцінності переріс у нестримний потяг владарювати проявляється бажання оточити себе карликам, людьми, які не ставитимуть під сумнів авторитет диктатора. Ідеально для цього підходять діти.

Психолог Наталія Фельдман зазначає, що у педофілів не завжди домінує сексуальне жадання, часто це просто бажання влади і контролю. Контролювати дорослу людину і владарювати над нею важче, ніж над дитиною, звідси й інтерес до дітей.

Крім цього, американський сексолог Джон Мані запровадив у науці термін «карта любові» для описання сексуальних вподобань людини. Критичним періодом для формування цієї карти любові є вік від 5 д 8 років, і будь-які перенесені психологічні травми в цей період найбільше впливають на сексуальні вподобання людини у майбутньому. Як відомо, саме в близькому до цього періоду віці Янукович опинився в дитячому будинку в інтернаті, і ми можемо лише припускати, що з ним робили в 50-их роках в інтернаті Єнакієвого старші хлопці. Чи знущалися вони над Януковичем, чи зазнав він тоді сексуального насильства?

Отже, чи можна припустити, що це ще одна нездорова ознака психічного стану Януковича? З одного боку він приходить до дітей, з іншого боку, він оточений десятками охоронців. Цей негативний процес, як виглядає, зайшов дуже далеко і вже становить небезпеку для всіх громадян України.

Зрозуміло, для чого команда Януковича влаштувала таку виставу. Але не зрозуміла позиція батьків цих дітей, як вони допустили такі психічні експерименти над своїми дітьми? Бо ж коли буде зламано хребет диктатурі, коли Януковича будуть судити, куди вони потім подінуть ці фотокартки зі своїми дітьми, на яких вони разом з Януковичем? А що будуть робити ті люди, які з ним фотографуються, керівники тих чи інших колективів? І що робитимуть ці молоді хлопці, які зараз є в його охороні? Фактично вони самі собі виписують зараз вовчий квиток. Зрозуміло, що після того, як режим бандократії буде усунений від влади, вони теж будуть за це відповідати. З ними можуть вчинити так, як вчинили із охоронцями Чаушеску, який, до речі, теж дуже любив перебувати в оточенні дітей. Це ще молоді люди, тому вони та їхні батьки повинні подумати, що з ними буде після того, як українська нація звільниться від режиму Януковича.