Територія України була незаконно окупована бандами комуністичних покидьків. Московський агресор захопив нашу землю і розгромив Українську Народну Республіку, як легітимну Державу української нації, суб'єкт міжнародного права, визнаний провідними державами світу.
Тому оскільки зруйнована геополітична та геоекономічна модель, яка існувала після Другої Світової війни, оскільки частина території України окупована, настав час відновити геополітичну та геоекономічну справедливість. Тимчасова форма посткомуністичної України вичерпала себе, вона мутувала у кланово-олігархічну модель держави стаціонарного бандита і не може існувати у цій формі. Тому настав час або мирним шляхом, або революційним, на основі 5 статті Конституції України, відновити Українську народну Республіку, як це зробили після розпаду СРСР Литва, Латвія та Естонія. Саме так була створена сучасна Польща, Фінляндія. Таким же чином треба зараз відродити Українську Народну республіку, яка перебувала під окупацією з 1922 року.
Під час незаконної окупації УНР постійно діяли президенти та глави Уряду УНР в екзилі. 22 серпня 1992 року президент УНР в екзилі Микола Плав'юк, голова Уряду УНР в екзилі Іван Самійленко, голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник зробили заяву про те, що Українська Держава є правонаступницею Української Народної Республіки. Це було задекларовано, але не було наповнено реальним змістом.
Якщо українська держава, як Українська Держава, а не існуюча зараз посткомуністична республіка, що функціонує у формі держави стаціонарного бандита, є правонаступницею УНР, то настають всі колізії і правила, які були притаманні УНР. Тоді Українська Держава має повернути собі не лише окуповані у 2014 році Кримській півострів та частину Донецької і Луганської областей, але й українську Брянщину, Білгородщину, Кубань, Курщину, Воронежчину, Ростовщину. Але це означає, що Українська Народна республіка була незаконно захоплена російською комуністичною ордою, і тому державний розвиток України був штучно перерваний агресором. Наша територія перебувала під окупацією чужинської держави, яка чинила на нашій території геноцид. Тому ця держава повинна взяти на себе всю відповідальність та відшкодувати завдану шкоду, як це зробила нацистська Німеччина щодо всіх держав, які вона окупувала.
Отже, Українська Держава, як така, є правонаступницею УНР. Але конкретно ця, нинішня її форма, себе вичерпала. Тому настав час повернутись до попередньої, первинної форми Української Держави, яка у 1917 році була сформована як Українська Народна Республіка з усіма витікаючими геополітичними, геоекономічними та міжнародно-правовими наслідками, оскільки ця держава була окупована, і є агресор-окупант, який знову зробив те ж саме після відновлення Української Держави у 1991 році.
Треба особливо підкреслити, що створення Української республіки у 1991 році було підтверджене на Всеукраїнському референдумі. При цьому в тому числі й в Криму більшість населення проголосувало за створення незалежної Української Республіки. Натомість створення Російської Федерації не було підтверджене на народному референдумі. Тому як можна було проводити якісь “референдуми” щодо приєднання Кримського півострова до Російської Федерації, якщо сама Російська Федерація є незаконним і нелегітимним утворенням?
Московська держава була незаконною після 1917 року, коли бандити під виглядом РСДРП (б) внаслідок перевороту повалили легітимну владу, і після 1991 року вона знову стала нелегітимною. Протонаціональні держави на території Росії не підтвердили на референдумі добровільність входження до складу Російської Федерації.
Отже, відновлення Української Народної Республіки дасть нам право повернути наші землі до Дону. Ця територія належала Русі, а УНР являється спадкоємцем Русі. Русь — це наша спадщина, так само, як і російська мова. Російська мова не належить Російській федерації, яка є незаконною сублімацією об'єднаних насильницьким шляхом протонаціональних фіно-угорських, тюркських та кавказьких етносів і держав. Російська мова для них — це інструмент для міжетнічного спілкування. Але російська мова була вкрадена в України, так само як церква, територія, і сама назва. Російська мова — це архаїчна мова нашої держави, її попередня лінгвістична форма, до вироблення сучасної лінгвістичного інструменту під назвою українська мова. Фіно-угорські, тюркські і кавказькі етноси, які займають територію Російської Федерації не мають відношення до слов'ян. Навіть мови їхні належать до уральської і тюркської сімей. А українська і російська мова належать до Індоєвропейської мовної сім'ї.
Тому оскільки зруйнована геополітична та геоекономічна модель, яка існувала після Другої Світової війни, оскільки частина території України окупована, настав час відновити геополітичну та геоекономічну справедливість. Тимчасова форма посткомуністичної України вичерпала себе, вона мутувала у кланово-олігархічну модель держави стаціонарного бандита і не може існувати у цій формі. Тому настав час або мирним шляхом, або революційним, на основі 5 статті Конституції України, відновити Українську народну Республіку, як це зробили після розпаду СРСР Литва, Латвія та Естонія. Саме так була створена сучасна Польща, Фінляндія. Таким же чином треба зараз відродити Українську Народну республіку, яка перебувала під окупацією з 1922 року.
Під час незаконної окупації УНР постійно діяли президенти та глави Уряду УНР в екзилі. 22 серпня 1992 року президент УНР в екзилі Микола Плав'юк, голова Уряду УНР в екзилі Іван Самійленко, голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник зробили заяву про те, що Українська Держава є правонаступницею Української Народної Республіки. Це було задекларовано, але не було наповнено реальним змістом.
Якщо українська держава, як Українська Держава, а не існуюча зараз посткомуністична республіка, що функціонує у формі держави стаціонарного бандита, є правонаступницею УНР, то настають всі колізії і правила, які були притаманні УНР. Тоді Українська Держава має повернути собі не лише окуповані у 2014 році Кримській півострів та частину Донецької і Луганської областей, але й українську Брянщину, Білгородщину, Кубань, Курщину, Воронежчину, Ростовщину. Але це означає, що Українська Народна республіка була незаконно захоплена російською комуністичною ордою, і тому державний розвиток України був штучно перерваний агресором. Наша територія перебувала під окупацією чужинської держави, яка чинила на нашій території геноцид. Тому ця держава повинна взяти на себе всю відповідальність та відшкодувати завдану шкоду, як це зробила нацистська Німеччина щодо всіх держав, які вона окупувала.
Отже, Українська Держава, як така, є правонаступницею УНР. Але конкретно ця, нинішня її форма, себе вичерпала. Тому настав час повернутись до попередньої, первинної форми Української Держави, яка у 1917 році була сформована як Українська Народна Республіка з усіма витікаючими геополітичними, геоекономічними та міжнародно-правовими наслідками, оскільки ця держава була окупована, і є агресор-окупант, який знову зробив те ж саме після відновлення Української Держави у 1991 році.
Треба особливо підкреслити, що створення Української республіки у 1991 році було підтверджене на Всеукраїнському референдумі. При цьому в тому числі й в Криму більшість населення проголосувало за створення незалежної Української Республіки. Натомість створення Російської Федерації не було підтверджене на народному референдумі. Тому як можна було проводити якісь “референдуми” щодо приєднання Кримського півострова до Російської Федерації, якщо сама Російська Федерація є незаконним і нелегітимним утворенням?
Московська держава була незаконною після 1917 року, коли бандити під виглядом РСДРП (б) внаслідок перевороту повалили легітимну владу, і після 1991 року вона знову стала нелегітимною. Протонаціональні держави на території Росії не підтвердили на референдумі добровільність входження до складу Російської Федерації.
Отже, відновлення Української Народної Республіки дасть нам право повернути наші землі до Дону. Ця територія належала Русі, а УНР являється спадкоємцем Русі. Русь — це наша спадщина, так само, як і російська мова. Російська мова не належить Російській федерації, яка є незаконною сублімацією об'єднаних насильницьким шляхом протонаціональних фіно-угорських, тюркських та кавказьких етносів і держав. Російська мова для них — це інструмент для міжетнічного спілкування. Але російська мова була вкрадена в України, так само як церква, територія, і сама назва. Російська мова — це архаїчна мова нашої держави, її попередня лінгвістична форма, до вироблення сучасної лінгвістичного інструменту під назвою українська мова. Фіно-угорські, тюркські і кавказькі етноси, які займають територію Російської Федерації не мають відношення до слов'ян. Навіть мови їхні належать до уральської і тюркської сімей. А українська і російська мова належать до Індоєвропейської мовної сім'ї.
