Кожара і Вілкул сприяють міжнародній ізоляції України?

Кожара, міністр закордонних справ, впродовж останнього часу, зробив ряд суперечливих висловлювань. Зокрема, він висловив думку про те, що Україна стане першою державою, яка з’єднає Європейський і Митний союзи.

Однак, замість того, щоб займатися експериментами в конвергенції, що не вдалося ще нікому, як наприклад, не вдалося з’єднати «Запорожець» і «Мерседес», краще би зайнявся реальними проблемами, які постають перед громадянами України. Наприклад, сьогодні українська молодь, яка хоче їхати на навчання в Польщу та інші західні країни, зіштовхується з дуже складними процедурами отримання віз. Зокрема, національну польську візу можна отримати лише у візовому центрі, і заявки вже йдуть тільки на вересень.

То, може, краще Кожара опікувався би цією проблемою і вів відповідні переговори із польською стороною? Так само міг би допомогти вирішити це питання голова української частини українсько-польської міжурядової комісії Вілкул. Адже якщо він віце-прем’єр-міністр, то йому треба не вінки покладати і відвідувати співочі фестивалі, а займатися реальними справами. Чому ця комісія не вирішує проблеми громадян України з перетином кордону? Чому до цього часу немає прямого електропотяга хоча б до Жешува, який би їздив двічі на день? Чому українські громадяни, які стали студентами і навчаються в Польщі, повинні витрачати стільки часу в чергах і чекати, коли оформлять візи? Мало того, що вони платять гроші, то вони ще й повинні тижнями чекати, доки їм поставлять штамп. Навіщо це потрібно? Ми ж не в Африці живемо. Чому ця процедура настільки забюрократизовна, тим більше, коли йде мова про групи студентів? Чому не ведуться переговори, щоб Польща видавала українцям п’ятирічні національні візи?

Адже Польща – це наш стратегічний союзник. І нам без досвіду Польщі змінити нашу країну на краще неможливо. Тому українська молодь має без перешкод їздити в цю країну, тим більше, що Табачник довів українську освіту до краху, фактично за два-три роки не буде сенсу вступати в українські вузи, які вже не відповідають болонським критеріям. А польські університети і по своєму матеріально-технічному стану, і по науковому, і по навчальному рівню на кілька голів перевищують більшість українських університетів. І це приклад, як треба діяти нам.

Тому Кожара, Вілкул та всі інші урядовці мають негайно вирішити питання щодо спрощеного візового режиму для студентів, і щодо спрощення процедури перетину польського кордону. Тим паче, що мова йде про національні, а не шенгенські візи, які Польща може видавати так, як вона вважає за потрібне. Так само візові центри мають сьогодні кинути всі сили на те, щоб вирішити питання видачі віз українським студентам, які їдуть на навчання в Польщу. Українські платники податків утримують цілу армію чиновників саме для того, щоб вони вирішували проблеми громадян України. Настав час урядовцям і державним службовцям це зрозуміти. А якщо не розуміють, то потрібно іти у відставку і звільнити місце для компетентних патріотів.