Війна Росії проти України: битва цивілізацій і крах кремлівської імперії

Олег Соскін, голова Української Національної Консервативної партії під час міжнародної конференції  VIII ФОРУМ ЄВРОПА – УКРАЇНА, місто Лодзь, Польща, описав існуючу в Україні економічну модель, охарактеризував війну Росії проти України, як цивілізаційну війну та висловив думку про те, що Україна потребує справжньої революції місцевого самоврядування

Я був радником у Кравчука і двічі у Кучми — в 1994 році, коли він був прем'єр-міністром і в 1998-2000 роках. Можу сказати, що йшла відчайдушна війна між різними напрямками. Один напрямок був європейським — те, що зробили інші посткомуністичні країни, Польща, країни Вишеградської групи, Балтія. Це модель народного капіталізму, сучасна модель середнього класу, де є узгодженість між державними інституціями і системами місцевих громад.
А є друга модель — кланово-олігархічна, яка будує абсолютно дикунську систему. Це євразійсько-ординська модель двополюсного суспільства. На одному полюсі — клани, мільярдери, олігархат 1%, а на другому полюсі 80% бідних. Це кланово-олігархічна модель державно-монополічтиного капіталізму, яка за часів Януковича мутувала до держави стаціонарного бандита.
Це означає, що гроші, влада, власність зосереджені на одному полюсі — в руках кланово-олігархічних груп. За часів Кучми ця система добігла до монополії, тому сталась Помарчева революція, і ми перейшли за часів Ющенка до олігополії. Тоді можна було якраз перерости в європейську модель народного капіталізму. На жаль, це не вдалось, клани пішли по кругу, відбулась реставрація кланово-олігархічної монополії.
Одна із сімей донбаського баронату — сім'я Януковича — захопила владу в Україні, і ми з ним добігли за ці роки до держави стаціонарного бандита. Мирного виходу з моделі держави стаціонарного бандита не існує, тільки через кров і революційну війну. Відтак, втрачено 7% території, велику частину економіки.
Війна з Росією — це цивілізаційна війна. Це війна між європейсько-атлантичною і євразійсько-ординською цивілізацією. Це війна високих технологій і нижчих технологій. Росія — це сублімація різних протонаціональних етносів, в яких процес державотворення був перерваний в результаті захоплення метрополією Московією панівних висот для розвитку цих протоетносів.
 Російська Федерація не має майбутнього, вона повинна розпастися. Перед Україною стоїть величезне завдання. Вона стоїть на передньому краю цієї цивілізаційної війни. І її завдання — стати конкурентоздатною. В рамках кланово-олігархічної моделі перемогти російського агресора ми не можемо. Це можна зробити тільки у випадку переходу до моделі народного капіталізму, щоб стати державою, яка опанує вищі технологічні уклади, спираючись на євроатлантичну цивілізацію, особливо на таку її гілку, як США, Великобританія і Канада. Це так звані держави моря, а зрадили нас дві держави суші — Німеччина і Франція.
Олігархат в Україні є васальним, він є сатрапом пануючого кагебістського кланово-корпоративного олігархату в Росії. На сьогоднішній день, щоб зламати кланово-олігархічну модель, нам потрібно підняти ініціативу широких народних мас, а це громади. Отже, нам потрібно гроші, владу і власність передати на місця.
Саме таке було головне гасло в 2005 році, саме під цими гаслами проходила Помаранчева революція. Ющенко тоді стояв на колінах перед Майданом разом з Тимошенко і обіцяли, що вони передадуть владу на місця, що вони проведуть адмінтериторіальну реформу і реформу місцевого самоврядування. Але вони збрехали, тому що їх сутність — монопольне отримання прибутку.
Отже, в Україні треба змінити природу держави — з лихварської, експлуататорської на партнерську, на модель, коли держава сприяє розвитку громад. Для цього треба провести адмінтериторіальну реформу, перейти на дволанкову модель самоврядування: центр, потім ідуть краї, яких буде близько 15, а далі йде місто-громада. Отже, нам треба ліквідувати райони і районні державні адміністрації, як ланку вертикалі, яка дозволяє олігархату експлуатувати і викачувати гроші знизу нагору.
Потрібно всі громади урівняти в функціях і правах. На сьогоднішній день в Україні одна із найзаплутаніших систем місцевого самоврядування. В нас є села, селища, райони, міста районного рівня, міста обласного рівня, міста державного рівня, області, республіканські міста і Автономна Республіка Крим, яка окупована російським агресором.
В Україні потрібно здійснити революцію самоврядування. Це означає, що громади мають бути самодостатніми. Для цього вони повинні об'єднуватися, але до цього їх не можна примушувати. Латвія в 2008 році стимулювала цей процес. Вона давала близько 200 тисяч євро кожній громаді, яка йшла на об'єднання. Ми таких грошей не маємо, але у нас є можливість скоротити податки і таким чином стимулювати громади.
Мій Інститут трансформації суспільства робить пілотний проект по об'єднанню громад в Чернігівській області. Ми розглядаємо Чернігівську і Сумську області як геном, який повинен інтегруватись і відтворити край Сіверщина, який історично завжди існував в Україні. Я думаю, що такі експериментальні кроки можуть нам всім допомогти вивести Україну з того глухого кута, куди її завели кланово-олігархічні сім'ї.