Правительство в этом году уже не доплатило в январе за российский газ

Ни в коем случае нельзя было подписывать Харьковские соглашения, потому что они только усугубили ситуацию. Пока всем удавалось эти контракты изменить – и Болгария, и Литва, и Польша добиваются результатов по пересмотру своих контрактов с российским «Газпромом», причем именно как государственные субъекты.

Не секрет, что себестоимость российского газа не более 30 долл. за тысячу кубов. Ну, пусть транзит, еще какие-то издержки – 50 долл. А они нам продают по такой цене, что фактически их затраты не превышают 10 %. Естественно, здесь газ тоже крадется, не стоят же измерительные приборы на границе Украины с Россией. Плюс система Фирташа, который закачивает туркменский газ. То есть тут благодатная почва для коррупции и краж. НАК «Нафтогаз Украины» сегодня предприятие-банкрот, оно не в состоянии быть в этой схеме прибыльным субъектом, оно живет только за счет того, что пополняет свой уставной фонд за счет облигаций внутреннего государственного займа, долговых обязательств, которые выпускает правительство, а потом НАК закладывает другим банкам и берет у них кредит. Придумала эту схему Тимошенко, а Азаров и Янукович ее используют, более преступной схемы даже вообразить нельзя. Поэтому нынешнее руководство устраивает эта ситуация, она не устраивает только украинцев, потому что мы влезаем во все большие долги.

Правительство в этом году уже не доплатило в январе за российский газ, и нет сообщения, что расплатились за февральский газ. Видимо, отношения полностью зашли в тупик. Плюс Россия выставила претензии за недобранный газ в 2012 году по формуле «бери и плати». А пойти на защиту национальных интересов некому. Ну кто, Азаров пойдет? Так он полностью креатура Москвы? Янукович? Так его досье лежит у Путина на столе со всеми его юношескими и взрослыми делами. То есть некому защищать наши интересы, потому что те люди, которые должны их защищать, находятся в руках руководства Кремля. В результате ситуация коллапса, которая не рассосется, потому что денег, чтобы платить за газ по этой модели, уже нет.

Государство должно на основании того, что сам алгоритм контракта сделан неправильно, противоречит государственным интересам и из-за этого премьер-министр сидит в тюрьме, надо подавать в Стокгольмский суд. С другой стороны, надо расторгать Харьковские соглашения, потому что это два элемента одной цепи. Но для Януковича и Азарова это все равно, как если бы у них над головой бомба разорвалась. Они этого очень боятся.

Как уже ранее сообщалось, украинская сторона намерена идти на пересмотр газовых соглашений между Украиной и Россией 2009 года, которые были подписаны Юлией Тимошенко. Так, 6 марта директор юридической компании «Lions Litigate» Станислав Батрин обратился с иском в суд с просьбой обязать Кабинет министров принять меры по расторжению соглашений о поставках и транзите природного газа между НАК «Нафтогаз Украины» и российским «Газпромом».

Україна на межі колапсу. Настав час перезавантаження?

Україна потрапила у круговорот ентропії, безладу і хаосу. Економічний і фінансовий безлад і руйнація промисловості все більше доповнюються соціальною та політичною деструкцією. Прямим доказом цього є ситуація, яка склалася у Верховній Раді України, яку треба розглядати не просто, як орган депутатів, це – вищий законодавчий орган держави, що згідно із Конституцією здійснює дуже велику кількість повноважень. Якщо цей орган не діє, то будь-яке повноцінне функціонування держави стає неможливим. Верховна Рада на сьогоднішній день увійшла в фазу прямих зіткнень між владними групами та опозиційними, тому що кліка Януковича незаконно привласнила собі перемогу на виборах до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року.

Ми неодноразово наголошували, що Партія регіонів на чолі з Януковичем та Азаровим програла вибори до Верховної Ради – і політично і на рівні більшості областей України. Таким чином, Партія регіонів за жодних обставин не мала права формувати керівні органи Верховної Ради та уряд, тим паче, що її власного ресурсу депутатів для цього замало, зокрема, від неї пройшло по спискам 72 депутата, і по мажоритарним округам – 113. Тому за жодних обставин Партія регіонів більшості не має, але хоче діяти так, наче у неї є ця більшість, в той же час, рейтинг Партії регіонів продовжує падати. І хоча у деяких областях на довиборах до обласних рад вони проштовхнули своїх депутатів, але відомо, що це, по суті, фальсифіковані рішення, бо там брали участь менше половини виборців. Наприклад, на довиборах до Запорізької обласної ради явка склала 17%, до Чернівецької облради в одному із округів – 28,5%, Івано-Франківської – 15,6%, 25,2%, Харківської – 33%, 35%. Такий рівень електоральної явки не можна навіть виборами назвати, це тотальна фальсифікація, і свідчення того, що місцевий соціум вже не довіряє абсолютно нікому, жодній політичній силі, і не хоче брати участь у виборах, тому що він не бачить користі від місцевих органів влади. А це – результат провалу реформи місцевого самоврядування та адмінтериторіальної реформи, яка не була здійснена ні помаранчевою владою, ні тим паче Януковичем та Азаровим. І крах місцевого самоврядування був передбачений мною та академіком Троньом ще у 2009 році.

Отже, це перша причина, чому Верховна рада не може працювати. Тому що фактично Партія регіонів зазнає поразки і зазнав поразки її заколот щодо привласнення влади у верховному законодавчому органі України. Другий фактор – це те, що у самій Партії регіонів розпочалися децентрові процеси, по суті, намітився відвертий розкол, свідченням цього є те, що фракція Партії регіонів розбита у Верховній Раді на 5 груп. Це група «Сім’ї» Януковича, група Ахметова, група Азарова, луганська група Єфремова і група Льовочкіна. Ці 5 груп все менш схильні до домовленостей, тим паче, що «Сім’я» в особі синів Януковича, як виглядає, хоче усунути Азарова з посади прем’єр-міністра і замінити його на Арбузова, який всіма своїми діями демонструє, що він готовий очолити Кабінет Міністрів і скинути Азарова, і це протиріччя наростає. Посилилось протиріччя, яке може привести до відкритого конфлікту між групою Льововчкіна, до якої входять такі фігури, як Фірташ, Бойко, Хорошковський, і групою «Сім’ї». Зрозуміло, що син Януковича готовий потіснити Фірташа, і власне кажучи, те, що Янукович пішов на відкритий конфлікт з Путіним під час переговорів 4 березня 2013 року в Завідово – це удар по Фірташу. І те, що Хорошковський віддав телеканал «Інтер» і втік з України перед загрозою арешту, але, як можна припустити, зберіг велику кількість серйозного компромату на Януковича – свідчення того, що ця група входить у відкриту фазу протистояння із «Сім’єю» і безпосередньо з Януковичем.

Єдиний, кому ще вдається лавірувати це Ахметов, який проводить свою лінію, але невідомо, як довго це йому вдаватиметься. Тому що він повинен чітко розуміти, що він є серйозним конкурентом Сім’ї, зокрема старшого сина Януковича, який рано чи пізно захоче його викинути з цього поля. Яка різниця, коли це відбудеться з Ахметовим, чи буде він першим, чи це станеться після того, як у фінальну фазу увійде зіткнення з групою Льовочкіна-Фірташа і групою Азарова. В цьому розкладі дивує позиція старої гвардії Партії регіонів, таких людей, як Єфремов, Чечетов, Рибак, Звягільський, які є плоттю від плоті партії, вони себе так поводять, наче вони мають якусь індульгенцію на те, що їх ніхто не буде чіпати. Невже вони не розуміють, що поступово їх виникне молода поросль, молоді стерв’ятники на чолі із сином Януковича із цієї гри? Так як це вчинили уже з дуже багатьма – Гриценком, Волгою, Семиноженком, Володимиром Щербанем, Кушнарьовим, Портновим, Герман, Тарасом Чорноволом. Рано чи пізно це може статися і з Колесніченком, Олійником, Богословською. Дивує, що у них немає кмітливості прорахувати такі прості задачки, та усвідомити, що вони синам Януковича і цим молодим фігурам абсолютно не потрібні. Їх можуть теж викинути, як відпрацьований матеріал. І в першу чергу, як видається, це може статися з Чечетовим і Єфремовим, які вже абсолютно не потрібні новому молодому штабу. Вони вже зайві для нього.

Все більше посилюється крило групи сина Януковича, яке, схоже, штовхає президента до відкритого зіткнення, щоб захопити всю повноту влади, не ховаючись, не використовуючи легітимні процедури, до відкритого путчу і насильства. Янукович, як можна припустити, стає все більше схильним до такого варіанту, у нього теж здають нерви, тому що він розуміє, що шлях компромісів, криворізько-донбаської гри в наперстки вже не дає очікуваного результату.

Це все відбувається на тлі зовнішньої ізоляції Януковича і його групи, тому що він відкрито ошукав лідерів Європейського Союзу, з другого боку, це його особистий конфлікт із Путіним, про наявність якого засвідчили негативні результати його поїздки в Росію 4 березня 2013 року і фактична втеча із Завідово в стані переляку.

Вся держава поступово входить в стан ступору, законодавчий орган не працює, посилюється конфлікт всередині виконавчих органів влади, в тому числі і Кабінеті міністрів – між Азаровим та Арбузовим . Арбузов спирається на сина Януковича, до його групи входить Клименко, Захарченко, голова СБУ Якименко, Міністр оборони Лєбєдєв, Ставицький, Прасолов, Колобов. Фактично, в Азарова вже немає своїх людей в уряді. Він поступово потрапляє в ізоляцію, тому він стає балакучим, робить різні прес-конференції, він майже немає важелів впливу на ситуацію. Грищенко, як виглядає, теж став на сторону «Сім’ї», тому йому доручили представляти нового голову Львівської обласної державної адміністрації Шемчука, який, схоже, теж відноситься до «Сім’ї», принаймні, про це свідчить те, що його першим публічним кроком стала зустріч із представником компанії «Шеврон» в Україні, під час якої він став обстоювати підписання контракту, і сказав, що буде його реалізовувати, хоча будь-якій незаангажованій людині, зрозуміло, що добувати сланцевий газ у Львівській та Івано-Франківській області становить небезпеку для екології Галичини. Ці кроки можуть свідчити про те, що Шемчук захищає інтереси «Сім’ї», зокрема сина Януковича.

Абсолютно недолугою є програма уряду під назвою «Програма активізації економіки на 2013-2014 роки», вона нікому не потрібна, вона бездарна, від неї тхне державним соціалізмом і нафталіновим комунізмом, вона антиринкова і антинародна, спрямована лише на посилення влади кланової олігархічної правлячої верхівки. Замість того, щоб писати нові фантазії, Азаров разом з Арбузовим повинні відзвітувати за ті провали, які відбувалися впродовж трьох років, в результаті діяльності Арбузова на чолі Національного банку, і керування Азаровим Кабінетом Міністрів. Вони повинні відповісти за зростання державного і гарантованого державою боргу на 63%, до 65 млрд. доларів, підрив стабільності гривні, скорочення золотовалютних резервів на 34%, до 24,7 млрд. доларів, зростання валового зовнішнього боргу на 33%, майже до 140 млрд. доларів, дефіцит державного бюджету, який у 2013 році закладений на рівні 50 млрд. гривень, за розкрадання бюджетних ресурсів, за провал програми реконструкції доріг і залізниці, за те, що знищена ціла низка високотехнологічних укладів, машинобудування, кораблебудування, ракетобудування, авіаційна галузь. За те, що міста стали банкрутами, за те, що зруйнована система місцевого самоврядування, за те, що при Арбузові Нацбанк почав купувати боргові зобов’язання уряду. Чому зменшилася майже вдвічі присутність європейських банків в Україні, чому до цього часу не вичищена помийна яма збанкрутілих банків, чому ставка кредитування доходить до 30%, якщо гривня стабільна і базова ставка Нацбанку не перевищує 7,5%? Хто на цьому наживається? Чому майже доведені до банкрутства державні банки, чому Арбузов увів репресивну адміністративну машину обміну гривні, чому він змусив підприємства силовим директивним методом продавати половину валютної виручки? Чому банки не займаються кредитування реального бізнесу? Як Арбузову та його мамі вдалось зробити сина Януковича, по суті, одним із найбагатших людей в Україні, як Український банк розвитку Януковича став таким шалено популярним та успішним на фоні депресії, в якій перебуває банківський сектор України? Все це результат провальної діяльності Арбузова.

Ще одним фактором є повна внутрішня деградація третьої гілки влади – судової, – яка практично перетворюється на лялькову, на інструмент «Сім’ї», вона все більше нагадує сталінські трійки періоду масових репресій в комуністичному Радянському союзі, коли за рішенням так званих суддів були вбиті десятки мільйонів громадян СРСР, в тому числі мільйони українців. І головним виконавцем цього масового терору і вбивств були якраз оці так звані судді, тому що саме вони виносили вироки. І ми бачимо, що зараз судді, до того ж, на жаль молоді, в Україні почали робити те саме, що робили їхні чекістські та енкаведистські пращури. Зрозуміло, що судова гілка влади в Україні повністю себе дискредитувала, особливо після винесення вироку по справам Власенка, Тимошенко, Луценка, Іващенка. Зрозуміло, що цю гілку за будь-яких обставин потрібно буде розформувати, і кожному із суддів треба буде проходити через процедуру підтвердження свого суддівського статусу. Так само доведеться розформовувати систему адвокатури, частина керівних органів якої теж перейшла на лакузьке обслуговування «Сім’ї». Така ж ситуація склалася і з прокуратурою і міліцією, ці органи теж загнили і рано чи пізно доведеться здійснювати їх люстрацію, санацію, і стерилізацію. Без цього вже не обійтись.

Якщо додати до цього ще й повну руїну місцевого самоврядування і некомпетентність і деморалізацію міських голів, а в Україні, як відомо, є 457 міст, і в містах проживає понад 70% населення України, та обласних і районних рад, то ми повинні говорити, що всі інституції держави в Україні сьогодні перебувають у стані відкритої кризи, руїни, деградації, депресії, по суті, вся державна машина зігнила. Виглядає так, що вже не можна здійснити її реновацію, її просто потрібно відкинути геть. Тоді потрібно говорити про те, що настав час робити перезавантаження держави. Як ми неодноразово наголошували, необхідно переходити до виконання 5 статті Конституції України. Настав час формувати паралельні органи народної влади прямим шляхом народовладдя. І це потрібно починати робити у всіх містах і перебирати владу у свої руки. Зволікати більше не можна, тому що зрозуміло, що існуюча державна машина вже не може виконувати свої зобов’язання щодо зовнішніх розрахунків. Свідченням тому є те, що уряд не розрахувався остаточно із МВФ, адже в лютому треба було виплатити 1,4 млрд. доларів, з яких було виплачено лише 900 млн. доларів. Також не зрозуміло, чи виплатив уряд гроші «Росгазпрому» за лютий, чи платіж у розмірі 162 млн. доларів – це лише аванс, і чи остаточно розрахувався за січень. В глухий кут зайшли відносини «Газпрому» та «Нафтогазу», який є банкрутом, як і «Укравтодор», якому, наприклад, уряд дозволив під державні здійснити запозичення у розмірі 14 млрд. гривень під 16,3% річних. А НАК «Нафтогаз» функціонує лише за рахунок того, що його статутний фонд поповнюється внутрішніми борговими зобов’язаннями уряду, які ця компанія потім закладає банкам. Отже, «Нафтоагз» вже давно є банкрутом.

Таким чином, оскільки уряд Азарова-Арбузова не хоче йти у відставку, і не відкриває шлях до формування тимчасового уряду, оскільки голова Верховної Ради Рибак не хоче йти у відставку і дати можливість сформувати керівні органи Ради опозиції, і оскільки Янукович та члени його сім’ї теж не збираються відмовитися від влади, то це означає, що настає ситуація, яку в шахах називають «цугцвангом». Будь-який хід кожного із гравців веде до тотального погіршення в цілому загальної ситуації. Тому, якщо народ залишатиметься осторонь, то це закінчиться повним безладом, і щоб цього не сталось, потрібно переходити до системних дій і генерального плану. І єдиним прийнятним варіантом в цій ситуації може бути тільки перехід до застосування 5 статті Конституції через модель народних віче, але треба швидше перебирати владу у свої руки в містах, в селищах, в районах і областях, потрібно формувати нові виконавчі органи і висувати делегатів, які сформують нові Національні збори, як вищий законодавчий орган перезаснованої України, яка буде спадкоємцем, правонаступником Української Народної Республіки. І це стає зараз єдиним виходом із ситуації, чекати вже немає чого, очікування веде лише до колапсу, і внутрішніх резервів для розвитку всередині країни не залишилось, а зовнішні не прийдуть, навпаки треба гасити величезні боргові фінансові зобов’язання. А правляча кліка Януковича перекладає фінансові зобов’язання – як внутрішні, так і зовнішні, повністю на українських громадян.

Янукович здійснює політику геноциду щодо української держави?

Янукович і Путін 4 березня 2013 року під час своєї зустрічі у Завідово, як виглядає, попередньо домовилися про створення на базі української газотранспортної системи та газосховищ спільного російсько-українського підприємства. Це, по суті, означає окупацію України з боку кремлівської кадебістської влади. Така подія – закономірний результат всієї діяльності Януковича, Азарова, Арбузова та всіх їх поплічників і Партії регіонів, як політичної організації. Це означає повний крах України, як держави.

Янукович і Партія регіонів фактично розписалися у своїй недолугій економічній та енергетичній політиці і своєму дилетантизмі, непрофесіоналізмі і в тому, що окрім всього іншого, вони зрадили національні інтереси. Зрозуміло, що такий проект завдасть непоправної шкоди інтересам національної безпеки України. В такому випадку Януковича слід розглядати як зрадника України та української нації, а Партію регіонів як п’яту промосковську колону. Немає значення, в якому вигляді відбуватиметься здача української газотранспортної системи – чи це буде спільне підприємство, чи її віддадуть в оренду Росії, чи вигадають якийсь консорціум чи щось інше. Це результат колабораціоністської політики, яку здійснював Янукович та Партія регіонів вже на самих початках.

Як відомо, Янукович став президентом під гаслами, що Україна повинна стати позаблоковою державою. Один із перших його кроків це те,що він здійснив антиконституційний заколот, зробив ревізію Конституції України за допомогою лялькового кишенькового Конституційного суду, і після цього продажна антиконституційна Верховна Рада 6 скликання 1 липня 2010 року прийняла безглуздий недолугий так званий закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», де в статті 11 визначається позаблоковий статус нашої держави. Це був перший геополітичний підрив України, який здійснили Янукович, Партія регіонів і зрадники з «Нашої України» Ющенка та Блоку Юлії Тимошенко.

Другий крок полягав у тому, що замість того, аби розірвати газовий контракт, 21 квітня 2010 року Януковичем було підписано, а 27 квітня ратифіковано Верховною Радою Харківські угоди – незаконний документ, який повністю підірвав основи національної безпеки України. Він поєднав комерційні інтереси господарських структур із інтересами національної безпеки щодо збереження територіальної цілісності України. Всупереч Конституції України було продовжене перебування Чорноморського флоту на території нашої держави до 2042 року. Як відомо, це вдалося зробити Януковичу і Партії регіонів за допомогою тушок з блоку «НУНС» та «БЮТ», а також за підтримки Володимира Литвина. Крім цього, за цей ганебний закон голосували також чужими картками, була порушена конституційна норма щодо особистого голосування народних депутатів, тому його не можна вважати легітимним і законним. До того ж, у нас є діюча угода Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, який був підписаний 1997 року, і згідно з якою термін перебування Чорноморського флоту на території України має закінчитися у 2017 році.

Третій крок – це підрив статусу державної української мови 3 липня 2012 року шляхом прийняття закону «Про засади державної мовної політики» і надання російській мові, по суті, такого ж статусу, як українській. Крім цього, впродовж трьох років правління Януковича, як ми вже неодноразово показували, Янукович, Азаров, Арбузов і Партія регіонів довели Україну до економічного колапсу і фінансової руїни. Україна фактично перебуває у фазі реального дефолту. Держава не може функціонувати без нових запозичень. Тепер Янукович, як виглядає, хоче остаточно закатувати Україну та українську націю, і здати нашу газотранспортну систему, як найбільший геополітичний та геоекономічний ресурс. Це означатиме, що в Україну можуть увійти російські війська, потім відбудеться вступ до Митного і Євразійського економічного союзів, а далі – приєднання до Організації Договору колективної безпеки разом з Вірменією, Білорусією, Росією, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном зі всіма відповідними наслідками, знищення української держави і початок нової доби руїни в України.

Отже, на шальках терезів сьогодні стоять два можливих варіанти – або буде проведена лінія Януковича, Азарова, Арбузова і Партії регіонів щодо здійснення геноциду та етноциду проти України та української нації, або українська нація згідно із Конституцією, зокрема 5 статтею, перейде до прямого народовладдя шляхом проведення віче, формування прямих народних органів влади, і це треба зробити якомога швидше, тому що, як виглядає, Янукович, Партія регіонів, і їх бригада запланували здати Україну та український народ в пазурі кремлівських кадебістів не пізніше травня 2013 року. Тому на часі гасла: «Україна – понад усе!», «Януковича – у відставку!», «Партію регіонів – у політичне небуття!». Потрібно негайно розпочати встановлювати на базі 5 статті Конституції України пряме народовладдя в містах, районах, областях. Чекати далі не можна.

Шемчук на Галичині. Корупція стукає в двері?!

Янукович 4 березня 2013 року призначив новим головою Львівської обласної державної адміністрації Віктора Шемчука, колишнього прокурора Криму, екс-депутата із фракції «НУНС», який згодом приєднався до депутатської групи Жванії, а тепер перейшов під покров правлячого режиму. А 7 березня вже з’явилося перше інтерв’ю нового голови Львівської ОДА у газеті «Високий замок». В цьому інтерв’ю, серед іншого, колишній прокурор припустив, що Янукович його призначив на цю посаду з трьох причин. На думку Шемчука, одна із них – це те, що новий голова Львівської ОДА «має тісне відношення до спорту…а це важливо у контексті проведення чемпіонату Євробаскет-2015, Олімпіади-2022». В дужках журналістка, яка брала інтерв’ю, пояснила, що Шемчук – двічі чемпіон світу з водно-моторного спорту, донедавна був президентом Національної федерації водно-моторного спорту України.

Здавалось би такі досягнення колишнього прокурора Криму гідні всяких похвал. Але в українських засобах масової інформації можна знайти цікаву інформацію, про те, як Шемчук став чемпіоном світу, і взагалі, що це за спорт такий. Зокрема, 18 вересня 2009 року видання «Цензор.НЕТ» опублікувало статтю «Украинский дух – прокурор Шемчук стал чемпионом мира по пиару и богатым спонсорам». Подамо деякі витяги з цього матеріалу:

«Що таке «чемпіонат світу» в гонках «Пауербот П 1» класу «супер спорт»? По суті, це ефектне хобі для групи багатих людей, охочих отримати від життя додаткові гострі відчуття. Чисто українським ноу-хау є перетворення очевидного корупційного діяння на спортивну перемогу світового масштабу.

Самі човни, оснащені двигунами по 500 - 600 кінських сил, є серійними моделями ручної роботи, такими собі «Ламборджіні» на воді, і дозволити собі таку іграшку може далеко не кожен (до речі, двигуни від «Ламборджіні» на такі човни в основному і ставлять).

У самому «чемпіонаті світу» брали участь всього сім екіпажів - не надто висока конкуренція. «Чемпіонати світу» і їх етапи проводяться в основному на мальовничих курортах Середземномор'я. Гонки на супершвидкісних човнах, звичайно, річ небезпечна, але в класі «Супер спорт» рекорди швидкості ніхто не встановлює. Існує граничне обмеження швидкості - човни можуть розганятися понад 200 кілометрів на годину, але на «чемпіонаті» перевищувати 135 км на годину заборонено. Такі вельми комфортні правила.

На будь-який з етапів «чемпіонату світу» може заявитися будь-хто бажаючий. Наприклад, два етапи чемпіонату світу 2008-го року виграв російський бізнесмен Вадим Гатауллін, господар групи компаній «Башкирська цегла». Без всякої спеціальної підготовки, любитель швидкісних катерів з Росії здобув перемоги в якості пілота. Гатауллін не робив ніякого піару зі своїх успіхів, тому його не розхвалює телебачення, та й сам він ніякого особливого значення перемогам не надавав. Зате він розповів, у чому полягає роль «навігатора», яку в «Українському дусі» виконував Шемчук: «Ролі такі: пілот, троттлмен (механік), і третій, який іноді буває в човні - навігатор. Він сидить, озирається, і кричить: «вперед», «назад».

Шемчук пілотом не був, він голосно кричав «вперед-назад», але пропіарився по повній програмі.

До слова, сам Віктор Вікторович зайнявся гонками в цьому році, на початку сезону. Найняв пілота, найняв механіка, вивчив обов'язки «навігатора», і ось він уже - «чемпіон світу».

За визнанням депутата Шемчука, човен коштує близько 1 мільйона євро, і приблизно 300 тисяч євро коштує утримання команди в рік. Втім, Шемчук зарплату не одержує, в його декларації вказані доходи тільки від виснажливої депутатського праці.

І тут виникає питання: а на які такі чесно зароблені кошти пан Шемчук дозволяє собі настільки дороге хобі, настільки дорогий піар? Згідно трудової книжки Віктор Вікторович усе життя провів на державній службі в органах прокуратури, а два роки тому став народним депутатом України. Ніяких джерел додаткових доходів не має. Однак безкорисливими спонсорами команди «Український дух» чомусь оголосили себе президент Асоціації ювелірів України Сергій Цюпко і бізнесмен Сергій Брова. Цікаво, що на церемонії були присутні також інші впливові бізнесмени: голови компаній ВАТ АК «Київгаз» Сергій Слепкань, «Каскад» - Олег Баранник, «Реал» - Володимир Маціпура, «Укрспирт» - Іван Яковець, «Європейський страховий альянс» - Володимир Шевченко , «Алеф» - Станіслав Віленський, та інші.

Розваги Віктора Шемчука, чесного обранця народу, соратника іншого «трудяги» міністра МВС Юрія Луценка, обходяться недешево. Але є вагомі підстави припускати, що Віктор Вікторович не потребує спонсорської допомоги з боку дніпропетровських і кримських бізнесменів. І більше того - ще невідомо хто кого спонсорує. Тому що заслуги і досягнення пана Шемчука в справі захисту законності при розподілі кримських земель на Південному березі Криму, і в укріпленні правопорядку на Дніпропетровщині, настільки вагомі, що підрахувати їх могли б тільки аудитори швейцарських банків або кіпрських офшорів, якби вони там були ... До слова, заступник прокурора Дніпропетровської області Сергій Борисов також не посоромився полетіти чартером на Сицилію, підтримати друга в п’ятизірковому готелі».

Отже, ознайомившись із цією публікацією, виникає закономірне запитання, яке задають і самі автори статті – звідки у людини, яка все життя працювала на державній службі, прокурором, з’явилися гроші на таке дороге задоволення? В попередніх публікаціях ми вже посилалась на статтю, яка була надрукована 16 листопада 2007 року в газеті «2000» під назвою «Виктор Шемчук: Эскиз непарадного портрета прокурора в интерьере земельного дележа...», в якій, серед іншого, зазначено: «в 2000 р. в Полтаві Віктор Шемчук був затриманий міліцією у компанії тернопільського кримінального «авторитета» на прізвисько Айсберг на похоронах іншого авторитета – Калини». Далі у статті в газеті «2000» йдеться: «Невже мають рацію ті, хто вважає, що поява Шемчука в Криму якимось чином має відношення до того, що він розслідував в рідному Тернополі справу про зґвалтування, порушену проти активного члена кримської ОЗГ «Сейлем» Миколи Пашкова? Останній вийшов на волю через кілька днів після затримання. Незабаром Віктор Шемчук із сім'єю переїхав до Сімферополя».

Отже, яка роль Шемчука у звільненні члена організованого злочинного угрупування Пашкова? Чи мав Шемчук якесь відношення до найбільшої в Криму злочинної групи «Сейлем», чиї злодіяння гриміли на всю Україну? І звідки у колишнього прокурора Криму гроші на такі дорогі розваги?

Українська Національна Консервативна партія ще раз звертається до депутатів Львівської обласної ради і її голови Петра Колодія негайно скликати сесію облради за участю депутатів Верховної Ради, обраних у мажоритарних округах Львівщини, і висловити недовіру голові Львівської ОДА Шемчуку.

Путін-Янукович: про що домовились диктатори вночі в Завідово?

Янукович провів багатогодинні переговори із Путіним під час своєї поїздки до Росії 4 березня 2013 року. Але до цього часу немає жодної офіційної інформації про те, що обговорювали президенти, які рішення прийняли, які обіцянки дав Путіну Янукович.

Чому Янукович приховує, про що він вів переговори з Путіним, чому не опубліковано офіційної інформації? На яких підставах він це приховує? Хто він такий, щоб ховати від народу України інформацію про переговори? Адже цим він порушує 5 статтю Конституції. Чи дав Янукович обіцянку, що ми вступаємо у Митний і Євразійський союзи? Чи парафував він проект угоди про здачу в оренду нашої газотранспортної системи? Чи означає це, що в Україну увійдуть військові формування «Росгазпрому», окупувавши Україну? Бо ж «Газпром», як орендатор, може отримати право здійснювати охорону трубопроводів вздовж їхньої протяжності та газосховищ, які розташовані у Львівській та Івано-Франківській області за допомогою власних збройних загонів. Але ж і так вже частина України в Криму окупована російськими військами.

Оскільки офіційної інформації про переговори президентів України і Росії немає, то можна висунути версію, що Путін дав Януковичу певний час для внутрішньої підготовки України до вступу у Митний союз. І Янукович повинен про це заявити в квітні на зібранні країн-членів Митного союзу. Відтак, можна припустити, що Янукович пообіцяв Путіну, що на цьому зібранні Україна заявить про свій вступ до Митного союзу. Але для цього він повинен всередині України зробити зачистку, знищити Верховну Раду, як законодавчу гілку влади. І він до цього, схоже, вже приступив, і суд щодо позбавлення депутатського мандату Власенка – тому підтвердження. Це просто неприйнятно, це повний нонсенс і беззаконня. Тому, схоже, що Янукович отримав наказ здійснити таку зачистку, яку свого часу здійснили і Лукашенко в Білорусії, і Назарбаєв у Казахстані, і Путін в Росії, і Атамбаєв у Киргизстані. І тоді він зможе остаточно зайти в клуб диктаторів. Те, що правлячий режим позбавив спочатку Балогу і Домбровського, а потім Власенка і Веревського мандатів – це прототип такої зачистки. Після цього проти них можуть порушити карні справи і кинути їх до в’язниці, як кинули Тимошенко і Луценка, а також почати позбавляти мандатів інших народних депутатів з числа активних опозиціонерів, наприклад, Пашинського, Кужель, Авакова, Мірошниченка, Іллєнка.

Тепер відносини із Євросоюзом і Сполученими Штатами вже остаточно зірвані і зіпсовані.

Державний департамент США вже заявив про свою стурбованість з приводу позбавлення Власенка мандата, і зазначив, що вважає таке рішення політично мотивованим. На що Міністерство закордонних справ України, яке очолює Кожара, 5 березня ухвалило заяву у відповідь, в якій йдеться: «Ми здивовані намаганням, зокрема, Державного департаменту США, давати політичні оцінки судовим рішенням та процесам, які лежать виключно в юридичній площині. Крім того, в Україні не залишилась непоміченою вибіркова увага виключно до справи народного депутата від опозиції. Це створює враження, що окремі іноземні політики допускають можливість уникнення відповідальності перед законом для представників опозиції. Ми закликаємо наших міжнародних партнерів утримуватися від необґрунтованих закидів на адресу законодавчої, виконавчої та судової влади України».

Отже Кожара став на шлях відкритого зіткнення, коли відстала, зруйнована країна з диктаторським режимом, яка перебуває на межі дефолту і доведена до повної фінансово-економічної і соціальної руїни нинішнім керівництвом дозволяє так себе поводити. Тепер Кожара так ганьбить нас, псуючи відносини із розвинутими, цивілізованими державами. Хто такий Кожара? Хто йому дозволяв так себе поводити? Звідки він взявся на цій посаді? Скільки можна призначати на відповідальні пости дилетантів?

Також складається враження, що Янукович використав європейців, і це величезна помилка лідерів Європейського союзу, що вони погодились проводити з ним переговори, тому що з диктатором немає чого вести переговори, він все одно залишиться диктатором. Українська Національна Консервативна партія вважає, що проти представників режиму бандократії потрібно приймати санкції, і цивілізовані демократичні країни повинні провести фінансовий моніторинг рахунків і власності, наприклад, в Монако, Ліхтенштейні, Люксембурзі та інших країнах, в тому числі і в офшорах, де полюбляють розміщувати своє майно, гроші і нерухомість українські можновладці. А найвищі посадові особи, в першу чергу, Янукович, Азаров, Арбузов та інші представники правлячого режиму та члени їх сімей мають бути позбавлені права на виїзд з України. Доречно звернути увагу і на такі фігури, як Мітюков, що очолює українське представництво американського інвестиційного банку «Morgan Stanley» та банку «JP Morgan», які останнім часом виступають серед числа андерайтерів боргових зобов’язань уряду України.

Також європейським державам за жодних обставин не можна підтримувати корупцію в Україні, адже виникають питання до компанії «Роял Датч Шелл» та уряду Нідерландів, які підписали з Януковичем угоду про спільний видобуток сланцевого газу. Чи відомо їм, які структури задіяні в схемах розподілу продукції? Бо ж згідно з умовами договору, 50% газу отримуватиме «Роял Датч Шелл», а 50% - українська сторона, зокрема «Надра України» - 90% української частки, а маловідома компанія «СПК-геосервіс» - 10%. Що це за структура, кому вона належить, чи має відношення до правлячої «Сім’ї»? Чи знає королева Нідерландів та королівська сім’я про цю оборудку? Доки «Роял Датч Шелл» та уряд Нідерландів не дадуть відповіді на ці питання, в широкої громадськості можуть виникати підозри про застосування подвійних стандартів.

УНКП звертається до лідерів парламентської опозиції – Тягнибока, Кличка, Яценюка – щоб вони доклали всіх зусиль для того, щоб з’ясувати, про що домовився Янукович з Путіним. Що він пообіцяв Москві? Якщо ж інформація буде приховуватися Януковичем і російською стороною, то потрібно тоді починати активні дії щодо блокування російського посольства в Україні, її консульств, зокрема у Львові, а також російського культурного центру. Ми пропонуємо Соціал-Національній партії «Свобода» і всім іншим опозиційним силам розпочинати дії по ізоляції цих установ і їх ліквідації у Львові, оскільки це тільки очистить атмосферу у місті, буде вирване з корінням кубло кремлівської кадебістської резидентури на Галичині.

Заява Української Національної Консервативної партії щодо призначення Шемчука головою Львівської ОДА

Українська Національна Консервативна партія вважає, що призначення Шемчука головою Львівської обласної державної адміністрації обумовлено бажанням правлячого режиму Януковича взяти під контроль Галичину. Як ми вже заявляли, схоже, що Шемчуку поставлена головна тактична мета – провести на довиборах до Львівської обласної ради посіпак та лакуз Януковича і його Сім’ї. Зрозуміло, що Шемчук, в такому випадку, – це креатура сина Януковича, і він входить до групи, метою якої є встановлення в Україні диктатури.

Враховуючи вище викладене, щоб не розпорошувати національно-патріотичні проєвропейські сили, УНКП прийняла рішення не брати участі в довиборах до Львівської обласної ради, ми звертаємось до наших прибічників і симпатиків підтримати представників трьох опозиційних сил – Соціал-Національної партії «Свобода», «Батьківщини» та «УДАРу». Ми також вважаємо, що керівництво цих трьох сил повинне між собою домовитись і виставити в кожному із 7 округів об’єднану кандидатуру, щоб вона обов’язково перемогла. Ця перемога дасть можливість завдати нищівного удару представникам правлячого режиму бандократії у Львові.

Ми ще раз звертаємось до лідерів трьох опозиційних сил і до народних депутатів, обраних по мажоритарним округам Львівської області та партійним спискам, а також до депутатів обласної ради і її керівника Колодія негайно провести сесію обласної ради і висловити недовіру Шемчуку. Кадебістських перевертнів не має бути й близько на території Галичини, яка є базовим центром національного спротиву режиму бандократії.

Ми звертаємося до всіх депутатів, громадських, церковних і політичних діячів, журналістів, всіх хто має інформацію про те, чи був завербований Шемчук КДБ, коли і де, яка була його діяльність під час навчання в університеті, всіх, хто може розповісти про нього, просимо публікувати інформацію, яку маєте про нього, про його батька, представника комуністичної номенклатури, який обирався до Верховної Ради УРСР, про його діда. Тому що мова йде про життя кожного з нас. Якщо ми не будемо власними силами проводити люстрацію кадебістів, ми ніколи не зможемо знищити криворізько-донбаську комуністично-кадебістську гідру.

Слава Україні! Героям слава! Смерть ворогам!

Крах економіки України невідворотний, якщо Янукович залишиться при владі

Україна з кожним днем наближається до економічної катастрофи. Що б не говорив Янукович чи Азаров, як би вони не імітували видимість активної роботи на благо держави, соціально-економічні і фінансові показники України просто катастрофічні.

Глибину прірви, в якій опинилася наша держава, можуть наочно продемонструвати наступні цифри:

1. У 2012 році Україна зайняла 4 місце у світі в рейтингу ризику суверенного дефолту. Вищою вірогідність дефолту міжнародні експерти вважали лише в Аргентині, Греції і Кіпрі. Ще в 2011 році Україна в цьому рейтингу посідала 6 місце.

2. Агентство Moody’s у грудні 2012 року знизило рейтинг державних облігацій України на один щабель – з B2 до B3, прогноз – «негативний». Зниження кредитного рейтингу в Moody’s пояснили «слабкою інституційною стійкістю»; браком зовнішньої ліквідності, що збільшує ризик ослаблення місцевої валюти і подальшого поглиблення фінансової та економічної кризи; а також негативним прогнозом щодо української економіки в цілому.

3. Сьогодні Київ, як столиця, перетворився на банкрута, те ж саме стосується обласних і районних центрів. У Києві прийняли рішення не будувати розв’язку на Поштовій площі, при цьому місто заборгувало 200 млн. гривень підрядчикам за виконані роботи. Київський метрополітен став повним банкрутом, фактично українська столиця перебуває на межі техногенної катастрофи.

4. 26 лютого стало відомо, що НАК «Нафтогаз України» вперше за три роки не зміг вчасно у повному обсязі розрахуватися із «Газпромом» за спожитий газ.

Загалом, у 2012 році Україна виплатила «Газпрому» за спожитий газ 10,29 млрд. доларів, у 2011 році – 11,33 млрд., у 2010 – 9,17 млрд. Рівень імпорту російського газу склав відповідно 33 млрд. метрів кубічних у 2012, 40 млрд. у 2011 і 36,5 млрд. метрів кубічних у 2010 році. Ціна на російський газ в лютому 2013 року склала 420 доларів за тисячу кубометрів.

В той же час, експерти стверджують, що собівартість добування 1 тисячі кубометрів російського газу складає 30-40 доларів, залежно від свердловини.

Таким чином, Україна впродовж 3 років правління Януковича – з 2010 до 2012 року – виплатила Росії за газ 30,8 млрд. доларів (246 млрд. гривень), при цьому собівартість всього газу, імпортованого Україною з Росії за ці три роки, якщо взяти максимальний показник 40 доларів, становить 4,4 млрд. доларів. Отже, виходить, що в 2010-2012 роках Україна напряму фінансувала Російську Федерацію, переплативши за газ 26,4 млрд. доларів.

5. Міністерство фінансів України в лютому 2013 року виплатило Міжнародному валютному фонду $634 млн., або 5,069 млрд. грн., з необхідних $ 1,4 млрд. в рахунок погашення і сплати відсотків за кредитом stand by, отриманим в 2008-2009 роках. Виплати повинні здійснюватися чотирма серіями: в періоди з 30 січня по 12 лютого, з 30 квітня по 8 травня, з 30 липня по 12 серпня і з 30 жовтня по 12 листопада. При цьому в перших трьох випадках Україні необхідно буде знайти по $ 1,4 млрд., тоді як в останньому – $ 1,61 млрд.

6. Золотовалютні запаси України станом на лютий 2013 року склали 24,71 млрд. доларів. Ще у вересні 2011 року золотовалютні резерви України становили 38,2 млрд. доларів. При цьому підприємства-експортери змушені продавати 50% валютної виручки, а уряд продовжує брати нові запозичення. Наприклад, 4 грудня Мінфін розмістив 10-річних єврооблігацій на суму 1 млрд. доларів, 20 лютого Мінфін продав облігацій внутрішньої державної позики на 127 млн. доларів, а 26 лютого – ще на 372 млн. доларів.

Згідно з офіційною інформацією Міністерства фінансів, у 2013 році на погашення та обслуговування боргів уряд має витратити 116 млрд. гривень (14,5 млрд. доларів), в той же час Кабінет Міністрів планує взяти нових боргів на 135,5 млрд. гривень (16,9 млрд. доларів). Таким чином, згідно із запланованими урядом показниками, прямий державний борг (без гарантованого державою) на кінець 2013 року в порівнянні із груднем 2012 року збільшиться на 21% з 400 млрд. гривень (50,4 млрд. доларів) до 483 млрд. гривень (60,4 млрд. доларів).

7. Сьогодні Уряд Азарова продовжує випускати облігації внутрішньої державної позики і таким чином підривати гривню та національну економіку. Хто ж є утримувачем ОВДП в Україні? Із випущених на суму 203,22 млрд. грн. облігацій внутрішньої державної позики 118,96 млрд. грн. знаходиться у Національного банку України.

8. Сальдо платіжного балансу України у 2010 році було позитивним і складало 5,03 млрд. доларів, вже у 2011 році воно стало негативним і становило –2,45 млрд. доларів, а впродовж 2012 року погіршилося ще на 70% і становить –4,17 млрд. доларів.

9. У 2012 році експорт товарів і послуг з України склав 68,8 млрд. доларів, а імпорт товарів і послуг в Україну – 84,65 млрд. доларів, таким чином, негативне сальдо становило у 2012 році -15,84 млрд. доларів. Отже, цей показник за час правління Януковича погіршився у три рази (у 2009 році негативне сальдо складало – 5,7 млрд. доларів).

Отже, якщо Януковича, Азарова та Партії регіонів не усунути від влади, на Україну чекатиме невідворотній крах, врятувати українську економіку буде неможливо. Тому потрібно ставити це питання руба, й вимагати негайної відставки Януковича.