Підписання нового меморандуму між МВФ та Україною посилить режим Януковича

Відкрите звернення Української Національної Консервативної партії до директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард

Міжнародний валютний фонд висунув перед Україною ряд вимог для відновлення співпраці між нашою державою та МВФ. Ці вимоги були виражені у проекті Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною і МВФ, який потрапив у розпорядження тижневика "Дзеркало тижня".

Зокрема, МВФ висунув Україні наступні вимоги:


1. Щоб дефіцит українського державного бюджету (без урахування дефіциту НАК "Нафтогаз") не перевищив 2% ВВП у нинішньому і 1,9% - у наступному році.

2. Утриматися від підвищення зарплати для першого базового розряду (852 грн.).


3. Утримувати темпи підвищення мінімальної заробітної плати у відповідності з показником середньорічного зростання, що становить 5%, як передбачено в бюджеті на 2013 рік.

4. У держбюджеті-2014 має бути передбачено скасування запланованого зниження ставки ПДВ із 20% до 17%, а також "політика нульового зростання реальної заробітної плати в державному секторі" при обмеженні витрат на товари та послуги.

5. Одна із ключових вимог МВФ – підвищення тарифів на газ для населення на 40%.

Як відомо, уряд Азарова-Арбузова хоче отримати від МВФ 15 млрд. доларів, про що неодноразово заявляли члени Кабінету міністрів. Зрозуміло, що цього в жодному разі не можна робити, оскільки це призведе до стрімкого зростання державного боргу. Бо сьогодні й так попередні борги перед МВФ повертаються лише за рахунок нових запозичень.

Однак, окрім збільшення державного боргу, зростання тарифу на газ для населення на 40% призведе відповідно і до зростання цін на всі інші товари, що може привести до трагічних наслідків для економіки держави.

Варто зазначити, що Україна за час правління режиму Януковича все більше скочується до диктатури, міжнародна правова організація Freedom house віднесла Україну поряд із Замбією та Південним Суданом до останніх з числа країн, яких можна назвати частково вільними, після цих трьох країн в рейтингу свободи розташовуються диктатури. І останні події навколо мітингу опозиції в Києві 18 травня 2013 року засвідчили, що правлячий режим готовий брутально порушувати базові конституційні права і свободи громадян України. Тому надання Україні з боку МВФ суми у розмірі 15 млрд. доларів можна буде трактувати як підтримку з боку Міжнародного валютного фонду встановлення в Україні диктатури.

Як відомо, сьогодні фактично відбувається агонія правлячого режиму, з кожним днем фінансово-економічне становище держави погіршується, посилюється ізоляція Януковича та його групи на міжнародній арені. А отже Партія регіонів і її лідер Янукович мають бути якнайшвидше усунені від влади, і лише після цього можна буде говорити про відновлення співпраці між Україною та МВФ у тому чи іншому вигляді.

Тому Українська Національна Консервативна партія звертається до керівництва Міжнародного валютного фонду в жодному разі не надавати фінансової підтримки правлячому режиму бандократії, який здійснив узурпацію влади в Україні і повністю порушив Конституцію.

Янукович, породжуючи антифашистську істерію, сам собі риє могилу

Янукович та його поплічники рухаються шляхом нагнітання соціально-політичної ситуації в Україні. Складається враження, що правлячий режим взагалі втрачає відчуття реальності, і керуючись власними корисливими інтересами, використовуючи всі можливості державної машини, примушує людей, які працюють у бюджетному секторі , брати участь в безглуздому антиукраїнському сатанинському шабаші під назвою антифашистські мітинги і марші.

Такої безвідповідальності, такої зухвалої поведінки для осіб, які займають державні посади, неможливо собі уявити. До того ж ця штучна антиукраїнська істерія відбувається на тлі тотального фінансово-економічного обвалу в усіх царинах господарської діяльності України. В чому ж проявляється цей фінансово-економічний крах?

1. Впродовж січня-квітня 2013 року промислове виробництво в річному вимірі впало на 4,2%. Зокрема, у квітні 2013 р. до квітня 2012 р. промвиробництво знизилося на 2,2%, у квітні 2013 р. до березня 2013 р. знизилося на 1,5%. Зрозуміло, що в травні ситуація не покращиться, оскільки країна півмісяця святкувала, гуляла і не працювала, а отже слід очікувати ще більшого падіння промислового виробництва.

2. В той же час грошей в бюджеті немає, і уряд, здійснивши впродовж чотирьох місяців 2013 року запозичень на загальну суму понад 60 млрд. гривень (майже 8 млрд. доларів), використовує ще одну схему, коли запозичення здійснюються не лише самим урядом, а й державними підприємствами. Зокрема, «Укразалізниця» 16 травня 2013 року провела розміщення 5-річних єврооблігацій на суму 500 млн. доларів під 9,5% річних.

Як будуть повертати ці гроші? Очевидно, що кожного року треба буде сплачувати 9,5% на обслуговування цього боргу, але, крім цього, також щороку треба відкладати 20% цієї суми, щоб повернути через 5 років саме тіло боргу. Отже, разом виходить, що кожного року щонайменше слід витрачати 29,5% від 500 млн. доларів, або 147,5 млн. доларів. Відтак,прибутковість використання цих грошей має складати щонайменше 29,5%. Але це тільки щоб повертати борг, а потрібно буде ще й покривати накладні видатки, виплачувати зарплату там, де ці гроші працюватимуть. Тому, треба знайти такий напрямок використання цього запозичення для «Укрзалізниці», який би давав близько 40% рентабельності, щоб за 5 років віддати цю суму. Крім цього, оскільки «Укрзалізниця» це державне підприємство, то гарантом цього боргу виступає держава, тобто всі українські громадяни, платники податків.

3. Дані відносно ВВП України у 2013 році приховуються, але якщо промислове виробництво падає, то зрозуміло, що й ВВП не може зростати. Виникає питання, на скільки вже в річному вимірі воно впало – на 2%, 3%, 4%?

4. В першому кварталі 2013 року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами склав -1,904 млрд. доларів, а дефіцит зовнішньої торгівлі товарами склав -1,987 млрд. доларів.

5. Станом на 30 квітня 2013 року золотовалютні запаси складають 25,238 млрд. доларів, хоча ще у вересні 2011 року золотовалютні резерви становили 34,95 млрд. доларів.

Крім цього, в НБУ нагромаджено облігацій внутрішньої державної позики на суму 125,87 млрд. гривень, а всього в обігу перебуває ОВДП на суму 217 млрд. гривень. Отже, Нацбанк тримає в руках ОВДП уряду на 15,75 млрд. доларів. Виникає питання, куди ці активи включаються, за рахунок чого вони придбані, адже Нацбанк – це не комерційна установа і не має права надавати кредити? Чи накопичує Нацбанк боргові зобов’язання державних компаній – «Укрзалізниці», «Укравтодору», які у нього стосунки з «Ощадбанком», «Ексімбанком», «Укргазбанком»?

6. Агентство Moody’s у грудні 2012 року знизило рейтинг державних облігацій України на один щабель – з “B2” до “B3”, прогноз – “негативний”. Можна сказати, що «В3» – це рейтинг вигрібної ями. Нижчим рейтингом може бути тільки «С», але в такому випадку цінними паперами України взагалі можна буде розпалювати піч.

7. Міжнародна правозахисна організація Freedom house за рівнем свободи віднесла Україну до частково вільних держав. Україна посіла 131-133 місце в світі разом із Замбією та Південним Суданом.

8. Відбувається банкрутство міських бюджетів, міста практично не фінансуються, їхні бюджети не виконуються.

Отже, якщо в країні безліч цих корінних питань, якщо спостерігається обвал економіки і повний безлад, якщо Україна потрапляє в міжнародну ізоляцію, на межі зриву підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, якщо державний борг росте в геометричній прогресії, і по суті, відбувається розвал державного бюджету, то невже в цей період для правлячого режиму немає нічого важливішого, окрім як організовувати і витрачати гроші на проведення антиукраїнських заходів, так званих антифашистських мітингів і маршів, які по своїй суті є шкідливими для держави. Як відомо, Партія регіонів на чолі з Януковичем сама стимулює проведення антидержавними силами по всій Україні цих штучних маршів, куди примусово заганяються люди. Можна припустити, що ці провокації мають на меті дестабілізувати ситуацію і розколоти країну. Це абсолютно безвідповідально, це означає проведення антиукраїнської політики, повне банкрутство правлячого режиму бандократії.

Тоді виникає питання, а чому ж мовчать депутати міського рівня, обласних рад, міські голови, голови обласних рад, невже вони не розуміють, до яких наслідків можуть привести ці антифашистські шабаші? Адже ця антифашистська істерія лише відволікає увагу від реальних проблем, від політичного, економічного, фінансового, соціального, міжнародного краху.

Тому висновок може бути лише один. На сьогоднішній день Янукович і його група не спроможні керувати державою, Янукович як президент порушив Конституцію і не захищає національні інтереси, його діяльність, як виглядає, веде до розпалювання національної ворожнечі. Складається враження, що він потрапив під вплив промосковських , чужинських антиукраїнських сил, яких він вводить у політику. Схоже, що Янукович перетворюється на ляльку в руках Медведчука, якого вважають креатурою Кремля. Навіщо нам такий президент і його правлячий режим? Отже, у всіх свідомих українців і проукраїнських національних сил має сьогодні бути лише одне генеральне завдання: Янукович має негайно піти у відставку, а Партія регіонів усунена з політичної арени України.

Кожара – могильщик зовнішньої політики України?

Кожара, міністр закордонних справ України, перебуваючи з офіційним візитом в Лондоні, 13 травня 2013 року зробив кілька гучних заяв. Перша із них стосувалася того, що, на його думку, Україна вже цього року зможе підписати Угоду про асоціацію з ЄС, а друга заява полягала в тому, що, за його словами, Юлія Тимошенко не буде звільнена на вимогу Європейського Союзу, оскільки вона завдала величезних збитків державі, і в те, що вона засуджена справедливо, вірять мільйони українців.

Зазначимо, що дуже характерною ознакою, за якою можна виділяти некомпетентних осіб, дилетантів, які не готові виконувати ті функції, які передбачає займана ними посада – це коли в них в голові стикуються несумісні речі. У них відсутні знання і відсутнє логічне мислення, і тому вони можуть в себе в голові поєднувати кілька речей, які неможливо одночасно реалізовувати. І Кожара – це класичний приклад дилетанта, можна припустити, що тут даються взнаки прогалини у його вихованні, освіті, розвитку. Взагалі, це характерна риса всіх тих, хто обслуговує інтереси Януковича, і це характерно для самого Януковича та його найближчого оточення.

Наприклад, Кожара неодноразово заявляв, що можна одночасно рухатися і в Митний Союз, і в Європейський Союз. Йому пояснюють, що це не можливо, тому що це дві системи, які базуються на різних, несумісних між собою, базових цінностях. Якщо Європейський Союз – це конкуренція, свобода, трудова приватна власність, середній клас, місцеве самоврядування, демократія, то Митний Союз – це диктатура, кланово-олігархічні монополістичні системи, це тиранія, позбавлення людей права вибору, свободи слова, права на мирні зібрання, на власну думку. Врешті-решт, якщо Європейський Союз – це потужна розвинута система, яка рухається вперед, то Митний Союз, навпаки, це відстала модель стагнації і загнивання. Тому як їх можна поєднати? Це неможливо. Але в Кожари у голові вони поєднуються.

Зараз він знову говорить подібні речі: що Україні підпише угоду про асоціацію, а Тимошенко буде сидіти у в’язниці. Тоді виходить, що Кожара живе в одному вимірі, а всі лідери Європейського союзу і державні лідери Сполучених Штатів живуть в іншому вимірі. І керівники цивілізованих кажуть вслід за рішенням Європейського суду з прав людини стверджують, що Тимошенко – це політичний в’язень, а Кожара каже, що вона буде сидіти і цього хочуть мільйони українців. Зрозуміло, що Європейський Союз не може порушити свої базові принципи і цінності, і підписати угоду з країною, на чолі якої стоять узурпатори, диктатори. Але, з другого боку, небезпечно те, що Кожара вперше заявив, що мільйони українців бажають, щоб Тимошенко сиділа у в’язниці. В даному випадку він застосував сталінську аргументацію. Саме під цим приводом Сталін здійснював розправи зі своїми політичними опонентами, саме так він аргументував переслідування Троцького, Камєнєва, Зінов’єва, потім організував публічну справу проти Бухаріна, П’ятакова, Рикова і Єжова. І кожного разу він казав,що робить це не для того, щоб розправитися зі своїми опонентами, конкурентами, суперниками, а тому що цього хоче радянський народ.

Зараз Кожара використовує саме сталінський алгоритм для боротьби з опонентами правлячого режиму бандократії, і це дуже небезпечно, тому що тоді Кожара іде по стопам Молотова. Але він повинен розуміти, що далі було з Молотовим, адже Сталін нікого не щадив, і навіть дружина Молотова сиділа в концтаборах. Тому Кожара повинен замислитися, щоб і з його близькими не було того ж самого. Тим паче, що багато тих, входив в коло Сім’ї і підтримував її на різних етапах, які підтримували Януковича, або викинуті на смітник, або сидять у в’язницях, наприклад, Волга, колишній спікер кримського парламенту Гриценко, а є такі, що вже померли, як, наприклад, Кушнарьов, Євген Щербань чи Ахать Брагін. Тому Кожарі треба обережніше поводити себе з цими аргументами. Йому настав час нарешті визнати, що він абсолютно невдалий міністр закордонних справ, і найкраще, що він може зараз зробити, щоб не продовжувати себе ганьбити – негайно піти у відставку. Щоб з ним не сталося ще чогось гіршого.

Навіщо Кожара продовжує здійснювати закордонні візити, якщо він офіційно заявив, що Україна не виконуватиме вимогу Європейського союзу щодо звільнення Юлії Тимошенко? Навіщо ж витрачати гроші українських платників податків на ці даремні поїздки і сидіти під дверима в європейських міністрів? Скільки вже витрачено мільйонів, наших мільйонів, бо ж він не їздить за власні кошти чи за кошти Януковича. Скільки коштували його поїздки до США, в Нью-Йорк і Вашингтон, де беруться гроші на ці безглузді, безрезультатні візити? Треба, щоб він відзвітував, в яку суму обійшлися його поїздки у США та Великобританію, скільки з ним їздило людей, скільки вони витратили на перельоти, на їжу, на проживання, на добові, на додаткове перебування у Вашингтоні?

Скільки можна їздити закордон, якщо його все одно ніхто не сприймає всерйоз, як компетентного фахівця у міжнародних справах? Такого бездарного дилетанта міністра у нас ніколи не було. Чи не була передчасна смерть одного з найкращих наших міністрів закордонних справ Удовенка спричинена сумом, розпачем та моральними стражданнями , що такі, як Кожара, сьогодні очолюють МЗС? Удовенко ніколи не думав, творячи Міністерство закордонних справ, що такі як Кожара стануть міністрами. Це ганьба для всіх працівників МЗС – мати такого бездарного, некомпетентного, міністра, у якого навіть відсутня власна позиція, він просто поводить себе, як лакуза перед паханом. Скільки можна це терпіти? Чому мовчать посли, дипломати? Чи є в нас гідні дипломати, які дадуть йому оцінку? Чи будуть всі мовчати? Чому не чути Зленка, Тарасюка, Огризка, колишніх міністрів закордонних справ, відомих послів, заступників міністра? Адже ця особа дискредитує корпорацію дипломатів.

Отже, Кожара повинен негайно звільнити посаду міністра закордонних справ і не ганьбити українську націю. Йому треба чітко зрозуміти, що все одно в Україні переможуть національні, демократичні сили, тому він повинен піти у відставку, доки не пізно. Бо буде відповідати перед українським народом разом з Януковичем.

Янукович та Азаров ведуть Україну до фінансового краху

Європейський банк реконструкції і розвитку 10 травня 2013 року в огляді регіональних економічних перспектив погіршив прогноз щодо економіки України. На думку аналітиків ЄБРР, ВВП України в поточному році не зростатиме, а навпаки впаде на 0,5%.

Перед цим негативні прогнози щодо української економіки давали Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, але ЄБРР навіть погіршив ці попередні прогнози. Це підтверджує ті аналітичні викладки, які були зроблені мною та Інститутом трансформації суспільства. Але наш прогноз ще більш песимістичний, на жаль, є підстави говорити про те, що у 2013 році ВВП України впаде в межах 5%, оскільки всі фактори – політичні, економічні, соціальні та інші – свідчать, що можливості не те, що для зростання, а навіть для стримування падіння на сьогоднішній день уряд в Україні і президентська адміністрація не мають. І показовим свідченням цього є те, що приховується інформація стосовно того, чи розрахувалася Україна з МВФ, а також з «Газпромом» і структурами Фірташа за спожитий у квітні газ. Нагадаємо, до 8 травня Україна мала сплатити МВФ 1,4 млрд. доларів, а також заплатити 300 млн. доларів за газ.

Натомість, ми бачимо лише словоблуддя з боку Колобова, Азарова, Арбузова, безвідповідальні нісенітниці про те, що в Україні добрий фінансово-економічний стан, стабілізація і покращення у сіх сферах. Цю демагогію вони несуть не лише для внутрішнього споживання, але і назовні. Останньою демонстрацією таких непрофесійних нісенітниць є виступ Колобова 10 травня 2013 року на конференції ЄБРР в Туреччині про те, що Україна оптимістично оцінює шанси підписати найближчим часом угоду з МВФ про відновлення кредитування на суму 15 мільярдів доларів. "Позиція обох сторін полягає в тому, що переговори пройшли дуже плідно, і в найближчому майбутньому обидві сторони готові підписати цю угоду", - заявив Юрій Колобов.

Чи розуміє Колобов, про що він говорить? В чому суть програм від Міжнародного валютного фонду? Він дає ці гроші не у вигляді кредитів, як таких, це програма, спрямована на те, щоб країна вийшла з зашморгу, щоб стабілізувати економічну ситуацію, адже в рамках світового господарства наявність падаючих країн є дуже небезпечною, оскільки вони ламають весь світовий процес відтворення, зазнають фінансово-економічного краху, у них починається колапс, розвалюється вся система, і це достатньо серйозний удар по глобальній економіці. І щоб такого не трапилося, МВФ, як міжнародна фінансова організація, членами якої є 188 країн, виробила відповідні стабілізаційні механізми, в тому числі й програму «stand by».

Суть цієї програми полягає в тому, що домовленості забезпечують країні-члену гарантію того, що в межах визначеної суми і протягом терміну дії угоди вона може при дотриманні обумовлених в угоді умов безперешкодно отримувати від МВФ іноземну валюту в обмін на національну. Це означає, що для нормалізації фінансово-грошового обігу і платіжного балансу МВФ дає конвертовану валюту у певній сумі, а взамін забирає на цю суму національної валюти на збереження на певний період. Ця операція нагадує переливання крові, коли з організму надбирають погану кров, а взамін вливають здорову. Але це дуже гострий засіб, сильнодіючі ліки, з ними треба поводитися дуже обережно. Це короткотривалі програми, розраховані на 2-3 роки, після чого гроші треба повертати з відсотками, а взамін МВФ повертає назад національну валюту. Ці гроші даються тій чи іншій країні для того, щоб стабілізувати фінансову ситуацію і провести реформи. Тобто, програма «stand by» означає не кредитування країни, а проведення з нею обміну валютами. Україна, як відомо, за час правління Ющенка-Тимошенко і Януковича-Азарова вже неодноразово брала гроші в МВФ, але після цього ставало ще гірше, адже ці гроші не були витрачені ефективно, їх проїли, пропили, прогуляли, витратили на популістські заходи, вони не оздоровили ситуацію в Україні, навпаки погіршили її, оскільки лише збільшився державний борг.

Тому пропозиція Колобова взяти в МВФ ще 15 млрд. доларів є для України страшною. Адже надання Україні з боку МВФ такої величезної суми призведе до фінансового краху держави, оскільки виплачувати борг по суті не буде чим. В такому випадку ці 15 млрд. доларів додадуться до боргу, виплата і обслуговування якого вже і так лежить величезним тягарем на державному бюджеті.

Зокрема, державний і гарантований державою борг у порівнянні з 1 січня 2007 станом на 1 квітня 2013 року збільшився з 15,95 млрд. доларів до 67,41 млрд. доларів (в 4,2 рази), а валовий зовнішній борг України виріс із 54,5 млрд. доларів станом на 01.01.2007 до 135,05 млрд. доларів станом на 01.01.2013 року (в 2,5 рази), а на сьогодні, за експертними оцінками, цей показник досягає 140 млрд. доларів. Отже, якщо до цього боргу додати ще 15 млрд. доларів, то ситуація виглядатиме просто катастрофічно.

Зрозуміло, що спочатку буде спостерігатися одномоментне покращення, але воно триватиме дуже недовго, а після цього почнеться різке погіршення фінансово-економічної ситуації. Організм буде не лише не вилікуваним, а його хвороба тільки посилюватиметься. Це нагадує ситуацію із наркотиками, коли кожен новий прийом отрути приносить короткочасну ейфорію, але щоразу наближає смерть людини.

Тому за жодних обставин не можна брати грошей в МВФ. По-перше, банда, яка сьогодні перебуває при владі, все одно ці гроші розкраде, по-друге, ці гроші не використовуватимуться для проведення реальних структурних реформ, а будуть спрямовані на продовження агонії правлячого режиму. По-третє, якщо МВФ дасть ці гроші, то це означатиме порушення базових принципів Міжнародного валютного фонду, тому що уряд не виконав вимоги, поставлені МВФ – не ліквідував корупційні схеми, не продав державні банки, не зробив прозорою діяльність газотранспортної системи і не зробив вільними ціни на газовому ринку. Отже, жодне із базових положень угоди між Україною та МВФ не виконано. А тому за жодних обставин не можна знову давати гроші режиму Януковича. В протилежному випадку дії керівництва МВФ треба буде розглядати як корупцію і підтримку режиму бандокртаїі в Україні.

Відтак, заяви Колобова про те, що Україна оптимістично оцінює шанси підписати найближчим часом угоду з МВФ про відновлення кредитування на суму 15 мільярдів доларів, це – демагогія і прояв панічних конвульсій. Потрібно дивитися на речі реально, і чітко говорити: якщо Янукович не піде у відставку, і Партія регіонів не буде усунена від влади, то Україну чекає суверенний дефолт, банкрутство і політичний безлад.

Новинський – новий кремлівський смотрящий?

В Україні в середовищі нуворишів і масних котів, піднімається, як виглядає, ще одна нова фігура, ім’я якої Вадим Новинський. Чому на, нашу думку, виникла потреба більш ретельно придивитися до цієї особи, російського мільярдера? Вирішальним є те, що він раптом став дуже наближеним до Сім’ї, а саме до Януковича і його синів. Так на початку травня, коли Янукович відпочив у Криму, він всюди за собою возив і піарив цього олігарха. Раніше, 29 травня 2012 року своїм указом Янукович надав Новинському громадянство України, як особі, що має визначні заслуги перед Україною.

Як відомо, Янукович просто так подібні рішення не приймає. Оскільки Янукович, як виглядає, людина меркантильна і працює з дуже великими грошима, то для того, щоб він видав відповідний указ і активно піарив якусь особу, потрібно було отримати доступ до тіла Януковича, щоб у нього виникла в цьому величезна зацікавленість. Знаючи кримінальне минуле Януковича, можна висловити версію, що він працює з людьми, які мають рівноцінний статус в кримінальних колах, або ж є представниками структур, що пов’язані з КДБ. В даному випадку можна припустити, що Новинський належить до другого типу осіб, зважаючи на його поведінку, на те, хто керує службою безпеки у структурах Новинського – екс-голова СБУ Ігор Дріжчаний, який свою кар’єру починав в часи СРСР із роботи в прокуратурі, а отже, теж міг бути пов’язаний із радянськими спецслужбами. Можна висунути версію, що Новинський – це особа, яка представляє в Україні інтереси вищих кадебістських сил Кремля.

Спробуємо зробити певний ретроспективний аналіз минулого Новинського. Народився він у 1963 році в Новгородські області Російської Федерації. Закінчив Академію цивільної авіації (Ленінград, 1985 рік), за фахом інженер систем управління. У 1985–1989 роках працював у Петрозаводському авіазагоні цивільної авіації (Карелія); у 1989–1991 на Кафедрі систем управління та обчислювальної техніки Академії цивільної авіації (Ленінград); у 1991–1996 в Центрі перспективних досліджень (Санкт-Петербург). Водночас видання Forbes.ua зазначає, що на початку 1990-х Новинський організував бізнес: купував в Карелії газетний папір, продавав його в Болгарії, на виручені гроші купував в Україні «запорожці» і продавав їх в Карелії. Але виникає питання, що в такому випадку Новинський возив із Болгарії, у якій тоді не було нічого, окрім коньяку? Зрозуміло, що для того, аби в ті часи прокручувати таку схему, потрібно було мати необхідний «дах», який тоді могли дати лише в КДБ.

У 1996-1998 роках Новинський разом з партнерами створив «Лукойл - Північно-Захід». Прикметно, що якраз у 1996 році компанія «Лукойл» через Одесу зайшла в Україну. Це був ударний загін московитів, і важливу роль у процесі захоплення українського економічного простору московитами відіграв Кучма та посол Російської Федерації Віктор Чорномирдін, який мав хороші стосунки із Новинським. Але звідки у простого інженера систем управління цивільної авіації раптом з’являються такі гроші, і як він отримує карт-бланш на діяльність у секторі торгівлі нафтопродуктами? Як відомо, більшості з тих, які в 90-ті роки починали працювати у цьому бізнесі, вже немає в живих, а Новинський не лише не зник, а весь час продовжує посилюватися і став доларовим мільярдером.

Якщо розглянути його прихід в Україну наприкінці 1990-их років, може скластися враження, що він виконує певне завдання або ж доручення. Його діяльність нагадує героїв у російських фільмах-боєвиках про Другу Світову війну, про те, як професійно і зухвало діяли радянські комуністичні енкаведистські шпигуни в тилу у ворога. Якщо подивитися на те, як зараз діє в економічній царині Новинський, як він захоплює різні сфери економіки України, і йому дозволяють це робити, то все це якраз і нагадує діяльність відповідного агента кремлівських спецслужб. До того ж, як відомо, Новинський є власником блокуючого пакету акцій структури «Метінвест», що входить до групи «СКМ» Ахметова». Зрозуміло, що Ахметов просто так будь-кого до себе не бере. Враховуючи, що Ахметов і Новинський діють за схожими принципами, будують свої бізнес-імперії за подібними моделями, що вони обоє мають такий карт-бланш в Україні на те, щоб скуповувати масу промислових та інших об’єктів, що вони фактично з’явилися нізвідки, складається враження, що і Ахметов, і Новинський можуть походити з одного кремлівського кадебістського інкубатора.

Однак, треба підкреслити, що до того, як Новинський увійшов в довіру до Януковича, у нього складалися добрі стосунки з групою Ющенка, Єханурова, Ульянченко. Зазначимо, бурят Єхануров, і Віра Ульянченко, яку дехто може вважати чи то російською, чи то американською шпигункою, та й сам Ющенко, пристосувалися в умовах панування режиму Януковича, і добре себе почувають. Як відомо, чоловік Ульянченко Віктор Івченко був заступником у міністра-українофоба Табачника, а Єхануров, як виглядає, купив собі прихильність Януковича тим, що саме на ньому, як на іуді, висить провина за ув’язнення Юлії Тимошенко, схоже, що саме він її здав, і показання Єханурова лягли в основу обвинувачення проти екс-прем’єра. Крім цього, Вадима Новинського називають близьким до церковних кіл Української православної церкви Московського патріархату, видання «Лівий берег» навіть зазначає, що Новинський був основним лобістом в питанні призначення ректора Київської духовної семінарії та академії владики Антонія (Паканича) митрополитом , правою рукою глави УПЦ МП Сабодана. Отже, складається враження, що Новинський виступає в Україні людиною Кирила (Гундяєва).

Якщо подивитися, як Новинський виходить на економічне поле України, то ми бачимо, що він всеїдний, хапає все, що лежить перед ним, це теж дуже показово, подібним чином діє й Ахметов. Виникає питання: звідки у Новинського гроші, адже для того, щоб купувати стільки різних підприємств, треба мати багато вільних, не тяжко зароблених коштів. Зрозуміло, що в Україні він їх заробити не може, і для того, щоб скуповувати об’єкти оптом і в роздріб, треба, щоб гроші, які йому дістаються, були дуже легкими і дешевими. Можна висловити припущення, що це могли би бути гроші воровських общаків Росії, або ж гроші КДБ. А, як відомо, контроль над фінансами воровських общаків теж здійснювався спецслужбами. Саме таким чином КДБ формувало і в сталінські часи, і в брежнєвські свою економічну резидентуру в різних країнах світу. Саме так діє і відмиває гроші воровський общак, кидаючи їх в будь-які галузі, щоб відмити, навіть якщо деякі проекти виявляються невдалими. Схоже, що подібним чином діє і Новинський. Зрозуміло, що він, будучи за фахом інженером систем управління цивільної авіації, нездатний бути генеральним, стратегічним менеджером, отже можна висловити думку, що існує певна група, яка ним керує. Найбільш потужні такі групи якраз функціонують у вигляді симбіозу, який представляє фінансові інтереси воровських общаків та спецслужб Росії.

Тепер задамо собі питання: чому взагалі Новинський тут з’явився і чому Янукович дав йому, ще й в такій виклич для української нації формі, громадянство України, і які це в нього заслуги перед українським народом? Можна припустити, що кадебістському Кремлю потрібна людина, яка немає українського коріння, чужинець, що не пов’язаний з нами ментально, духовно, що буде представником московських окупантів на нашій території. Новинський ідеально підходить для цієї функції. А після того, як Янукович надав йому українське громадянство, згідно із законодавством, Новинський може висуватись кандидатом у народні депутати (до отримання громадянства він вже виконав іншу вимогу щодо постійного проживання впродовж 5 років на території України).

Як відомо, Ахметов, із яким ми вже неодноразово порівнювали Новинського, теж був депутатом Верховної Ради попереднього скликання. Але в чому відмінність між Новинським та Ахметовим? Працюють вони за схожими принципами, використовують одні і ті ж прийоми, мають спільний бізнес, але якщо на Ахметова можна знайти багато компромату, то на Новинського у ЗМІ поки не публікується нічого компрометуючого. Адже Новинський завезений сюди із Московії, вся його біографія лежить там, а в Україні він з’явився раптово і нізвідки, наче вистрибнув з табакерки. Тому дуже важливо здійснити його глибоке сканування і дослідження. Чи проходив він спецпідготовку, чи був він завербований КДБ, якщо так, то коли, за яких обставин? Чи був він пов’язаний з якимись кримінальними структурами, наприклад, наркоторгівлею?

Важливо зрозуміти справжню природу Новинського, оскільки виглядає так, що він іде до Верховної Ради виконувати певне чітке завдання. Як ми вже зазначали в одному із попередніх матеріалів, зараз для Януковича дуже важливо здійснити приватизацію газотранспортної системи України, а для цього потрібна стабільна більшість у Верховній Раді, яка дозволить провернути цю аферу. Тому не виключено, що перед Новинським буде поставлено генеральне завдання – зібрати таку більшість з числа позафракційних депутатів, тушок і напівтушок, щоб розв’язати руки Сім’ї і дати їй можливість дограбувати ті багатства українського народу, які ще не дограбовані. Така більшість може створюватися під нового прем’єр-міністра, наприклад, Клюєва або Арбузова. Це може призвести до створення нової конфігурації альянсу Сім’ї, і Новинський якраз може бути тієї фігурою, якої не вистачає для створення нової конфігурації.

Тому завдання всіх патріотичних національних сил, неупереджених засобів масової інформації, громадських активістів, інтелектуалів, експертів якомога швидше вивести Новинського на чисту воду, розкрити його справжню сутність і показати істинні завдання, які, ймовірно, поставлені перед ним Кремлівським центром управління. Складається враження, що Новинський може стати безжалісним катом-українофобом, який виконуватиме завдання кадебістського Кремля і воровських общаків. Нам не потрібні завезені кадебістські клони, які повинні знищити українську суверенну державу і перетворити її на колоніальний анклав Московії.

Але чому цим питанням займається тільки Українська Національна Консервативна партія? Хотілось би побачити якісь дії і від парламентської опозиції. Чи їй бракує хисту, кадрів для стратегічного аналізу? В такому випадку ми можемо їй в цьому допомогти.

Янукович своїми гульбищами веде Україну до дефолту

Травневі свята і майже півмісяця гулянок та відпочинку поступово завершуються, треба повертатися до повсякденного життя. А в ньому за період свят нічого на краще не змінилось, а навпаки, фінансово-економічна ситуація в державі, а відповідно і в містах для більшості пересічних українців тільки погіршилась. Все відбувається, як в приказці танцювали, веселились, а прокинулись, протверезились – просльозились. 15 днів господарський комплекс країни практично не працював, банківська система стояла, підприємницькі структури теж. Країна не виробляла багатства, і суттєво зменшила виробництво додаткової вартості.

А треба відзначити, що поки українці веселились і ходили маршами, борги нікуди не поділися. Зокрема, до 8 травня уряд мав повернути 1,4 млрд. доларів Міжнародному валютному фонду, а також розрахуватися з «Газпромом» і структурами Фірташа за спожитий у квітні газ. Поки що немає жодної офіційної інформації про те, чи розрахувалася Україна з цими боргами. Якщо не розрахувалася, то на цю суму щодня нараховується пеня, яку теж потрібно буде сплатити. До того ж до кінця року Україна має повернути МВФ ще 3 млрд. доларів, а також наповнити порожні газосховища. Так, за офіційною інформацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості, у першому кварталі Україна здійснила видобуток власного газу в об’ємі 5,14 млрд. кубометрів, імпортувала 7,07 млрд. кубометрів, але спожила впродовж трьох місяців 20,73 млрд. кубометрів газу. Отже, звідки уряд взяв ще 8,52 млрд. кубометрів природного газу? Якщо із власних газосховищ, то для того, щоб їх знову наповнити доведеться придбати газу на суму 3,54 млрд. доларів (якщо виходити із ціни на російський газ у березні 2013 року, яка складала 416 доларів за тисячу кубометрів).

Отже, доки українці півмісяця веселились, економічна ситуація аж ніяк не покращилась, і борги нікуди не поділися. Адже, як відомо, впродовж січня-квітня 2013 року уряд Азарова-Арбузова здійснив запозичень на суму 62 млрд. гривень. Триває падіння промислового виробництва, яке у першому кварталі 2013 року склало 5%. Якщо в Україні скорочується промислове виробництво, якщо уряд Азарова-Арбузова впродовж своєї діяльності, як виглядає, цілеспрямовано знищує малий і середній бізнес, а олігархи виводять всі свої вкрадені в українського народу гроші в офшори, то звідки в дохідній частині бюджету візьмуться кошти, щоб профінансувати всі заплановані видатки?

Хтось має за це відповідати. А де президент? Він відпочиває, прем’єр-міністр взагалі невідомо куди подівся, голова Верховної Ради весь час займається тільки тим, що покладає квіти до пам’ятників і ходить по церквам, парламентська опозиція гуляє. Хто ж буде працювати? А поки вся країна гуляє, кредитори вимагають вчасного погашення та обслуговування боргів, а також нараховують пеню за затримку із виплатами. І дефолт теж не зважатиме на свята і вихідні. Отже платити треба. А оскільки вся країна живе в борг, то з кожним днем платити доводиться все більше.

Тому, напрошується висновок, що правляча група Януковича та його Сім’ї нічого не вміє робити, окрім як переодягатися у гімнастерки, як Колесніченко, роздавати солдатську кашу, обшукувати дітей в «Артеку» під прицілами снайперів, влаштовувати гулянки енкаведистів. А як жити? Хто повертатиме борги? Наприклад, Київ витрачає гроші на святкування 9 травня, Дня міста, Попов саджає троянди в центрі міста, на які з міського бюджету йдуть мільйони гривень, займається власним піаром, встановлює нові пам’ятники, начебто їх ще не вистачає в Києві, і все це коштом Київської громади, а насправді Київ банкрут, борг міста перевищує 10 млрд. гривень. Як Попов віддаватиме ці борги? Невже зі своєї кишені?

Однак, на тлі катастрофічної ситуації в економіці, на тлі того, що держава живе в борг, що сотні українських міст є банкрутами, по всій Україні влаштовуються 9 травня шабаші, гульбища, співи і танці, військові паради з технікою комуністичних московських окупантів та особами у формі НКВС. Але звідки антинародна влада взяла гроші на ці гульбища? Чому від народу приховується інформація, скільки витратили з державного і місцевих бюджетів на святкування так званого Дня перемоги? Може ці заходи профінансовані креатурами Москви, агентами кремлівського впливу? Тоді ці шабаші варто розглядати, як спецоперацію, спрямовану проти Української держави. Чи, може, всі ці паради окупантів під сталінськими прапорами профінансували якісь кримінальні структури? Чи може бути так, що комуністичні шабаші в Криму та Севастополі або Запоріжжі профінансував Новинський, новоспечений громадянин України, олігарх, який чомусь втік з Росії, і якого впродовж останніх днів так активно піарив і всюди возив з собою Янукович? Як відомо, Янукович нікого просто так піарити і возити за собою не став би.

Але хто дав право витрачати гроші на такі масштабні гульбища, якщо країна живе в борг? Якщо не вистачає грошей на школи і садочки, на медицину? Чому місцева влада в західних областях, яка належить опозиційним політичним партіям, дозволила влаштовувати паради із антиукраїнською, сталінською символікою, і витрачати на ці гульбища на людських кістках гроші? Де ж були народні депутати від опозиції, чому вони не зупинили ці гуляння? Наприклад, ми знаємо, що у Львові робили народні депутати Михальчишин, Фаріон, секретар Львівської міської ради Павлюк, і голова фракції «Свободи» у міській раді Лопачак. А де була опозиція, в першу чергу «Свобода», в інших західних областях. Де був, обраний до Верховної Ради від міста Рівне народний депутат від «Свободи» Осуховський, родич Тягнибока? Чому він дозволив проводити у місті паради у формі окупантів?

Де були інші опозиціонери? Чому у Львові нічого не було чути про Васюника, обраного до Верховної Ради громадою Галицького і Франківського районів Львова? Чому про нього нічого не чути, куди поділась ця особа, яка перед виборами всюди ходила із білою пов’язкою на голові і написом «Нас єднає мова» і позиціонувала себе героєм із американських боєвиків, новим Сталоне-Рембо? Може він не готовий бути народним депутатом? Де молодий герой народний депутат Гінка? І, зрештою, що робив в Житомирі лідер «УДАРу» Кличко? Він вже нарешті вивчив різницю між Українською повстанською армією і Червоною армією окупантів?

Для чого народ обирав цих осіб до Верховної Ради, до міських та обласних рад, якщо вони дозволяють витрачати гроші платників на вшанування окупантів і шабаші на людських кістках? Врешті-решт настав час це припинити, країна не може витримати таке навантаження, вона може просто розвалитись на частини. Терпіти далі подібну безвідповідальність і невігластво неможливо. Цьому треба покласти край. Вже видно, що такі керівники, як голова Запорізької ОДА Пеклушенко, прем’єр-міністр Криму Могильов, голова Рівненської ОДА Берташ, міський голова Рівного Хомко заведуть Україну в могилу.

Українська національна Консервативна партія звертається до всіх здорових сил суспільства об’єднуватися і брати владу в свої руки на основі 5 статті Конституції. В протилежному випадку треба готуватися до найгіршого. Адже дурити об’єктивні економічні закони не можливо, а ті, хто намагається це робити, рано чи пізно платять за це дуже високу ціну.

Янукович і Кожара вішають локшину на вуха американцям?

Кожара, міністр закордонних справ України, в п’ятницю 10 травня повинен зустрітися із державним секретарем США Джоном Керрі. Нагадаємо, раніше МЗС України офіційно повідомляло, що візит Кожари до США триватиме 6-9 травня. А також з’являлася інформація про те, що запланована на 8 травня зустріч українського міністра із Джоном Керрі, зірвалася з ініціативи американської сторони, і Керрі замість зустрічі з Кожарою відбув до Москви.

Чому ж Кожара вирішив залишитись у Вашингтоні чекати цієї зустрічі, у якій йому спочатку було відмовлено у доволі жорсткій та недипломатичній формі? Можна висунути версію, що в Януковича зараз дуже складна ситуація, і він будь-що хоче отримати якісь гарантії від США.

Не можна виключати, що для того, аби зустріч все-таки відбулась, Кожарі могли привезти якісь документи від Януковича особисто на ім’я Обами, якийсь лист-прохання, що міг би змінити ситуацію, адже так просто цю зустріч американці не погодились би відновити. Як виглядає, у Януковича також могло щось не скластися у відносинах із Росією, можливо, він в черговий раз не зміг про щось домовитися із Путіним. Так чи інакше, існують якісь підводні течії, які поки що не вийшли на поверхню.

Важливо, що напередодні зустрічі Кожари та Керрі Американсько-Українська бізнес-рада організувала вечерю на честь приїзду міністра закордонних справ України, на якій Кожара заявив, що Україна шукає шляхи диверсифікації енергетичних ресурсів, висловив сподівання, що найбільші енергетичні компанії (такі, як ExxonMobil, Chevron Corporation) прийдуть в Україну і залишаться надовго.

Отже, про що йде мова? Можна припустити, що про сланцевий газ, який насправді нікому в Україні не потрібен, адже його видобуток – це відсталі технології, від яких тхне нафталіном. В той час, коли розвинені країни вже відмовляються навіть від атомної енергетики, наприклад, Німеччина, Японія, Австрія, Швейцарія, про який сланцевий газ може бути мова? Невже Кожара за дорученням Януковича поїхав до США здавати національні інтереси України, віддавати державу на поталу імперіалістичним транснаціональним корпораціям? Щоб Україна внаслідок добування сланцевого газу знищила власну екологію і перетворилась на пустелю?

Україні навпаки треба відмовитися від видобутку не лише сланцевого газу, а й вугілля. Бо ж видобуток корисних копалин – це відсталі технологічні уклади – другий, третій, а зараз в розвинених країнах мова вже іде про шостий технологічний уклад. А 5-6 технологічні уклади – це сонячні батареї, вітряні двигуни. І в Європейському Союзі вже поставлена мета – щонайменше 20% енергії отримувати із альтернативних відновлюваних джерел. Саме за цими новітніми технологіями майбутнє, і нам треба дивитися не в минуле, а в майбутнє.

Однак, якщо вірне наше припущення про те, що Янукович будь-якою ціною хоче досягнути якихось домовленостей із Сполученими Штатами, то треба проаналізувати, якими можуть бути його подальші кроки. Як Янукович зазвичай себе поводить? Скидається на те, що коли він відчуває якісь великі загрози для себе, тоді він готовий іти на будь-які поступки і давати будь-які обіцянки, вся його біографія побудована на цьому. Так він себе поводив у стосунках з Ахметовим, так він поводив себе з Кучмою на початках, так він взяв на службу Кушнарьова. А потім, коли позиції Януковича посилюються, він, як виглядає, може ошукати тих, кого про щось просив, хто йшов йому на поступки. І зараз відбувається те ж саме, спочатку він шукав домовленостей з Юлією Тимошенко, а потім посадив її у в’язницю, за подібним сценарієм, схоже, складаються і його стосунки із Ющенком, з Кучмою, який виростив Януковича, і він тепер хоче запроторити Кучму у в’язницю.

Отже, виглядає так, що Янукович розуміє, що головною силою в світі зараз є Сполучені Штати, і їх керівництво, президент Обама. І Янукович будь-що хоче з ними домовитися, він готовий на все, тому що з усіма іншими державами відносини у Януковича, схоже, не просто зіпсовані, а взагалі зайшли в глухий кут – і з Європейським Союзом, і з Путіним. І зараз він хапається, як за рятівну соломинку, за США, і, як виглядає, готовий їм обіцяти все, що завгодно. В Януковича зараз немає грошей, а йому ще 8 травня треба було віддати МВФ 1,4 млрд. доларів, а до кінця року – ще 3 млрд. Також треба розрахуватися з «Газпромом» за спожитий у квітні газ, а потім потрібні гроші на заповнення українських газосховищ. Тому Янукович хоче з Міжнародним валютним фондом укласти нову програму, а посприяти цьому, підтримати його бажання можуть лише США.

Але йому вірити не можна, тому що Янукович завжди ошукує всіх, і так чи інакше будь-які домовленості з ним закінчуються улюбленою грою Януковича – єнакіївськими наперстками.

Українська Національна Консервативна партія має надію, що у керівництва Сполучених Штатів є чимало мудрих аналітиків і радників, які не дадуть керівникам США піти на жодні поступки режиму бандократії в Україні. У Сполучених Штатах мають розуміти, що у випадку, якщо вони підтримають Януковича, то відіграють вирішальну роль у встановленні в Україні відкритої диктатури на зразок Сирії чи Лівії.

То ж для відновлення конструктивного діалогу між Україною та США зараз може бути лише одна умова – Янукович має негайно піти у відставку. І коли відбудуться нові вибори, президентом український народ обере іншу, справді достойну, людину, лише тоді можна відкривати нову сторінку у відносинах України з іншими державами світу, в тому числі й США.

Тому, незалежно від того, чи буде Кожара зустрічатися з Керрі, чи не буде, маємо надію, що Сполучені Штати і їх керівництво не зрадять базовим принципам демократії і свободи. І не піддадуться на ці колисково-ліричні тюремні пісні на блатному жаргоні у виконанні Януковича та Кожари.