Янукович продемонстрував зневагу і презирство до Верховної Ради

Янукович 6 червня 2013 року повинен був виступити перед Верховною Радою зі щорічним посланням. Але замість цього він поїхав до Сербії, а у Верховну Раду відправив своє послання у письмовому вигляді на 576 сторінках.

Те, що Янукович відмовляється виступати перед Верховною Радою зі щорічним посланням – це безпрецедентна подія, можна сказати, що він почав відкриту війну з Верховною Радою, в тому числі і зі своєю Партією регіонів, тому що це повна зневага , презирство навіть до своїх партійців.

Отже, Янукович, як виглядає, поводить себе, як особа, що опинилася поза Конституцією, він її порушує безоглядно, відкрито. Янукович довів Україну до руїни і не виконав жодної зі своїх обіцянок. І вибори до Верховної Ради Партія регіонів 28 жовтня 2012 року програла. А тому Януковичу вже немає про що говорити з народними депутатами, єдине, що він може зробити – це сам добровільно піти у відставку, поки його не скинули.

А всім головам райдержадміністрацій та облдержадміністрацій, всім державним чиновникам треба пам’ятати, що згідно із Конституцією вони не звільняються від відповідальності за виконання завідомо незаконних розпоряджень та наказів, в тому числі мова йде і про кримінальну відповідальність. Бо ж не секрет, що сьогодні в Україні за будь-яке рішення беруться гроші, і влада в Україні побудована за моделлю держави-банди, і практично за всі державні послуги беруться хабарі.

Чи правда, що син Януковича встановив мінімальну таксу за зустріч із ним у розмірі 50 тисяч доларів? І чи віддають всі власники підприємств 50% свого бізнесу Сім’ї?

Як довго це буде тривати? Скільки можна терпіти? Чи всі чекають, що Янукович зараз почне нову фазу а-ля Лукашенко, що почнуться масові вбивства опозиціонерів, що їх будуть закатувати в асфальт і викидати трупи в болото? Чи думають, що чим більше будуть цілувати Януковичу руки і чоботи, тим більше буде шансів, що він їх залишить у спокої?

Табачник іде слідами більшовиків, скоро в школах вивчатимуть біографію Януковича

В Україні з початком навчального року у вересні в школах буде запроваджена нова дисципліна – основи податкових знань. Відповідну інформацію повідомила прес-служба Міністерства доходів і зборів.

Більшого безглуздя важко собі уявити. Замість того, щоб взагалі розформувати цей нікому не потрібний орган з народною назвою «Мінздох», який з 2011 року, після запровадження нового Податкового кодексу, фактично знищив в Україні умови для ведення малого і середнього бізнесу, правлячий режим вирішив промивати дітям мзіки в школах про те, як правильно, що держава займається здирництвом і пограбуванням.

Складається враження, що дії Табачника і Клименка спрямовані на те, щоб взагалі вбити в Україні вільну людину, вже з шкільного віку перетворювати дітей на рабів для правлячого режиму бандократії. Замість того, щоб виховувати у дітей патріотизм, розповідати їм про національних героїв,вчити їх, як вести власну справу і займатися бізнесом, їм будуть розповідати, як прекрасно платити податки.

Отже, скидається на те, що Табачник разом з Клименком повністю втратили відчуття реальності. Малого того, що зараз мало не щодня уряд Азарова-Арбузова вигадує нові податки. То нам кажуть, що ми повинні платити збір за відпочинок за кордоном, то хочуть обкласти податком побутову техніку, то придумують для виробників сільгосппродукції податок на додану вартість у розмірі 7%, то запроваджують податок на нерухомість, то хочуть ввести податок на продаж валюти. Мало того, що Табачник на своїй посаді практично знищив в Україні середню і вищу освіту. Тепер вони хочуть за наші ж гроші розповідати дітям в школі про всі переваги того, що держава сьогодні фактично займається рекетом.

Дії Табачника починаються все більше нагадувати більшовиків. З такими темпами вже зовсім скоро в українських школах діти вивчатимуть біографію Януковича та його синів, а в університетах введуть обов’язковий предмет – вивчення з’їздів Партії регіонів.

Скільки ще українці будуть терпіти над собою таке знущання? Чому мовчить духовна, інтелектуальна, моральна еліта? Чому не піднімається молодь? В українського народу забирають останні залишки свободи, наша держава все більше починає нагадувати диктатуру. Настав час покінчити з цим та усунути правлячий режим від влади, доки ще не пізно.

Скільки можна вигадувати нові податки?

Міністерство фінансів 1 червня опублікувало звіт щодо виконання державного і зведеного бюджетів у січні-квітні 2013 року. Відповідно до цієї інформації, впродовж чотирьох місяців уряд витратив на обслуговування державного боргу 9,14 млрд. гривень, а на погашення тіла боргу було витрачено 19,18 млрд. гривень.

А вже 11 червня уряд повинен погасити 10-річні єврооблігації у розмірі 1 млрд. доларів, випущені у 2003 році під 7,65%, а з 30 липня по 12 серпня повернути черговий транш МВФ у розмірі 1,4 млрд. доларів. Таким чином, впродовж найближчих двох місяців треба віддати ще 2,4 млрд. доларів боргів (понад 19 млрд. гривень).

За рахунок чого уряд Азарова-Арбузова може розраховуватися зі старими боргами? Він або бере нові запозичення під ще більші відсотки, або збільшує податки, витискуючи з малого і середнього бізнесу останні соки, знищуючи середній клас. Саме тому,схоже, в Україні то з’являється податок на нерухомість, то вводиться обов’язковий продаж половини валютної виручки, то планується обкласти податком продаж валюти, то стягувати податки із громадян України, які здійснюють туристичні поїздки за кордон.

Скидається на те, що саме про таку ситуацію відомий німецький мислитель-консерватор Вільгельм Рьопке писав: «Будь-яке обмеження економічної свободи, будь-яке державне втручання і будь-який одиничний акт планування та керівництва містять певний примус. Саме цей примус разом з обов’язковим державним оподаткуванням і є тим, що крок за кроком віднімає від нас ту справжню свободу, яка є такою дорогою для всіх нас».

Як відомо, Вільгельм Рьопке доклав чимало зусиль для здійснення економічної політики Людвіга Ерхарда, саме завдяки таким, як Рьопке, було створено «західнонімецьке економічне диво». А завдяки таким невігласам, які керують Україною, думаючи лише про те, як обкласти громадян новими поборами і податками, наша держава перетворилась на руїну. Адже можна прослідкувати прямий зв’язок між багатомільярдними запозиченнями, які здійснює уряд (у січні-травні 2013 року – 71 млрд. гривень) і збільшенням податків, знищенням бізнесу.

Тому Азаров і Янукович, які у 2003 році обіймали посаду прем’єр-міністра і першого віце-прем’єра, повинні відзвітувати, на що було витрачено 1 млрд. доларів, отриманий завдяки розміщенню у 2003 році євробондів на суму 1 млрд. доларів? Чи були ці гроші використані ефективно, чи вплинули позитивно на економіку держави? І чому ці гроші повинні віддавати всі громадяни України, якщо брали запозичення Янукович та Азаров? Навіщо нам платити податки, якщо правлячий режим продовжує здійснювати величезні запозичення, прирікаючи нас довіку з ними розраховуватися?

Чому ж мовчать науковці, експерти, економісти, фінансисти? Скільки можна терпіти знищення України правлячим режимом бандократії і доведення фінансово-економічної ситуації держави до повного колапсу?

Выборы 2 июня показали: люди не верят ни власти, ни нынешней оппозиции

В Украине 2 июня в ряде городов происходили выборы мэров. В частности, на выборах в Василькове, Алчевске, Ялте по предварительным результатам победили кандидаты от Партии регионов. Надо отметить, что явка избирателей 2 июня была крайне низкой: в Василькове 35%, Алчевске 22%, Ялте 41%.

То, что люди не приходят на выборы, значит, что они полностью отторгли и власть, и оппозицию. Самое страшное, что граждане никому не верят, не доверяют. Это свидетельствует об отрыве и власти, и оппозиционных сил от общества. Итак, украинцы демонстрируют отчаяние и своим равнодушием к выборам отдают себя и свои города в жертву.

О чем свидетельствуют результаты этих выборов? Очень важно, чтобы со стороны власти была поддержка общества, а не просто желание самообогащения и унижение людей. Поэтому выборы в Василькове, Алчевске, Ялте стали очень поучительным уроком для всей оппозиции. Особенно это касается Кличко, он должен осознать, что его модель, с помощью которой он поднялся как ракета, уже не работает. Значит, следует становиться взрослым политиком. А для этого надо искать серьезных людей. Проблема Кличко в том, что в его команде нет стратегов. Не псевдо экспертов, участвующих в Шустериаде, везде, где позовут - от Шустера до Куликова и Киселева. А серьезных, весомых экспертов, признанных в научных, общественных, образовательных кругах. И еще одна проблема - нехватка кадров. Также Кличко нужно научиться идти на компромиссы, уметь искать союзников.

Очень плохо, что оппозиция проиграла выборы в Василькове. Но и то, что победила Партия регионов ничего, по сути, не означает, так как от этого улучшения не наступит. Будет еще большее разочарование, города, как были финансовыми банкротами, так и будут. Есть ли у этих лиц, победивших на выборах, план действий, смогут ли они изменить что-то к лучшему? Похоже, что нет. Никаких изменений к лучшему они, похоже, сделать не смогут. А диктатура все равно не пройдет. Не те времена.

И эта маленькая явка на выборах как раз свидетельствует о том, что времена изменились. Людей уже не проведешь. Но они пока еще не определились, как им действовать. Ведь на выборах голосовали в основном пенсионеры. А те, которые могут изменить жизнь, не пришли на избирательные участки, они уже знают, что эта власть им не нужна, но они знают, что и нынешняя оппозиция им тоже не нужна. Пока эти люди не знают, что им нужно делать. Это и есть главный вопрос: с кем эти люди пойдут, и не начнется ли вообще процесс самоорганизации, очистки снизу, переход к прямым формам народовластия на основе 5 статьи Конституции?

На выборах в Василькове Кличко продемонстрировал легковесность

Оппозиция не в состоянии помешать фальсификациям.

Результаты местных выборов в Василькове, результатом которых, по предварительным данным, стала победа кандидата от Партии Регионов, а не от партии УДАР, как прогнозировалось ранее. Также Олег Соскин проанализировал причины беспомощности современной украинской оппозиции.


«Во-первых, очень низкая явка говорит о том, что оппозиция не пользуется серьезной поддержкой у народа. Народ ее не понимает. Очень плохая кадровая политика провоцирует то, что они поддерживают людей, которые не поддерживаются обществом. Нельзя так работать, как они с листа работают: приехали, как агитбригада, думают, что они там покрутили своими фейсами — и все за них проголосуют. Если они хотят заниматься серьезно политикой, то надо иметь серьезную кадровую школу, надо работать с общественностью. Надо было посоветоваться с людьми, спросить, кого бы там люди поддержали. Надо было подготовить несколько кандидатур… Ну, а раз не сделали, то теперь пойдите умойтесь», - отмечает эксперт.


С другой стороны, нет единой мощной команды, которая бы была и от «Батькивщины», и от «Свобода», и от УДАРа.


Третье - УДАР, «Батькивщина» и «Свобода» сказали, что «только мы являемся реальными политиками, а все остальные, которые не входят в наши три политические партии и нам не подчинены — этих людей вообще не существует». Но у них недостаточно сил, чтобы бороться с такой могучей организацией. Во главе страны стоит, прямо скажем, мощнейшая мафия. И таких детских интеллигентных маленьких сил недостаточно, чтобы её победить.


Киевской области, особенно в Василькове, объединилась вся номенклатура: коммунистическая, бандитская, кагэбистская: «Плюс огромные деньги. Ну, и боксер есть боксер. Я же на ринг не выхожу и не руковожу оркестром Большого театра, не ставлю «Лебединое озеро». Каждый должен заниматься своим делом. А если ты этому не учился, то надо привлечь экспертов, экономистов, аналитиков, а не «говорящие головы», которые у Шустера сидят. Зрелости у Кличко мы не увидели, это легковесность.


Ему надо становиться политиком, а не сидеть на трех стульях: боксом заниматься, своей недвижимость и бизнесом, а по ночам еще шить на ударовской машинке. Вот вам и результат — дошились. Это очень плохой признак, это большое поражение будет, если они не будут бороться за непризнание выборов. Его просто никто не будет серьезно воспринимать как кандидата в президенты.


Поражение УДАРА на местных выборах в Василькове по большому счету парадоксально. Тем не менее, причиной этому могла послужить низкая явка.


Это плохо скажется на имидже Кличко. Теперь надо будет биться за каждый участок, собрать все силы, ко всем обращаться и немедленно проводить пресс-конференции. Надо показывать, что была фальсификация, были угрозы, что это были не выборы, а цирковое представление под названием «выборы мэра.

Украина и Московия: борьба за жизненное пространство началась

Путин и те кагебистские группы, которые его поддерживают, своими последними действиями дают основания считать, что они жестко ориентированы на то, чтобы любой ценой осуществить формирование евразийской конфедерации. В состав этого союза, похоже, Путин и кагебистский Кремль хотят завести Казахстан, Белоруссию, Украину, Кыргызстан, Таджикистан, Грузию и Армению.

Похоже, что со стороны кремлевского руководства есть четкое осознание того, что у них очень мало времени. Ведь для того, чтобы на равных соперничать с другими базовыми цивилизационными центрами, такими, как китайская, индусская, мусульманская, иудейская, атлантическая, латиноамериканская цивилизации, Москве любой ценой нужно расширить свое жизненное пространство, чтобы оно приобрело системно действующий независимый характер. Это возможно только тогда, когда будет достигнут соответствующий объем рынков сбыта товаров. Если кремлевскому руководству удастся сформировать такую ​​евразийскую конфедерацию в составе Российской Федерации, Казахстана, Кыргызстана, Таджикистана, Белоруссии, Украины, Грузии и Армении, то население этого союза составит около 240 млн. человек. В таком случае это пространство можно соответствующим образом структурировать, тем более, имея ядерное оружие, огромное количество природных ресурсов, полезных ископаемых, можно перейти к формированию единого рынка с единой валютой.

Похоже, что сейчас это главная цель кремлевского руководства. Но формирование евразийской конфедерации означает для Руси-Украины геополитическую и геоэкономическую смерть. В таком случае мы исчезнем как независимый субъект международных отношений и как суверен. Фактически, нас опять постигнет трагическая судьба наших предков, которые уже 350 лет были колонией Москвы.

Для того, чтобы реализовать эту генеральную стратегическую задачу по созданию евразийской конфедерации, Путину нужно захватить Украину. Поэтому Кремль становится для нас уже не просто оппонентом, а главным системным врагом Украины. Следовательно, нам нужно начать соответствующим образом действовать в отношении этой враждебной для нас структуры. Украинцы должны осознать: или мы восстановим Русь-Украину, как мощное центральноевропейское федеративное государство, в которое войдут на добровольных началах посткоммунистические страны, или мы будем поглощены Москвой и превратимся в колониальные задворки.

Похоже, что идея о создании в Украине 8 округов вместо разделения на области, направлена ​​на то, чтобы Российская Федерация могла по частям поглотить Украину. Итак, борьба началась, и она уже не остановится. И сегодня противоречия с Москвой переходят на такой уровень, что нам нужно готовиться к прямому столкновению. А потому Украина должна всячески способствовать естественному распаду Российской Федерации на финно-угорские, кавказские, тюркские страны, это наша главная задача, которую нужно реализовать для того, чтобы наше государство выжило. А вторая наша задача – вернуть себе наши генетические славянские земли, которые нам принадлежат еще со времен скифско-сарматского государства. Так что мы должны очень жестко начать поддержку всех движений на Брянщине, Курщине, Воронежщине и всех прилегающих приграничных территориях Российской Федерации. И если мы говорим об этих стратегических задачах для Украины, то логично, что нам в таком случае совершенно не нужен статус наблюдателя в Таможенном союзе. Все, кто выступает за интеграцию Украины в Таможенный союз и Евразийский экономический союз - это враги Украины и украинской нации, которые хотят снова завести украинцев в московское ярмо, геополитическую и геоэкономическую пропасть.

Для того, чтобы решать эти две стратегические задачи, нам в Украине нужно выполнить две важных предпосылки. Во-первых, следует сформировать лидерство нового масштаба, нового качественного уровня подготовки. Во-вторых, нам нужно создать единую украинскую поместную соборную православную церковь. И когорта новых лидеров, которые придут на смену правящему режиму бандократии, время пребывания у власти которого неуклонно подходит к концу, должны собрать всех церковных иерархов. Это должны быть главы УПЦ КП, УГКЦ, УАПЦ и здоровые части УПЦ МП. И с участием Константинопольского, Иерусалимского, Александрийского и Антиохийского патриархов надо выбрать единого патриарха украинской соборной православной церкви. Одновременно с этим нужно немедленно ликвидировать анклавы московской церкви во главе с Гундяевым, на территории Украины не должно быть даже экзархата московской православной церкви. Все это надо сделать как можно скорее, ведь приближается большой праздник - 1025 лет крещения Руси. Но не Киевской Руси, как это сейчас пытаются нам навязать, а просто Руси. Ведь Русь была только одна, без каких-либо приставок, это единая славянская держава, новой исторической формой которой сегодня является Украина. А Московия во времена Руси существовала только в виде анклава, сформированного хазарско-тюркской ордой.

Если мы не можем решить эти генеральные задачи, то и не сможем отстоять нашу страну и восстановить мощную Русь-Украину, как наследницу большого скифского арийского государства. Поэтому сегодня все здоровые силы должны объединиться вокруг этого плана действий. Подчеркнем еще раз, это - строительство Руси-Украины и содействие распаду Российской Федерации на независимые финно-угорские, тюркские, кавказские протогосударства и вхождения наших генетических территорий, которые сегодня захвачены Москвой, в состав Руси-Украины. Ведь в условиях жесткой борьбы Путина и кремлевской группы за жизненное пространство, как выглядит, одновременное функционирование и современной Украины, и Российской Федерации становится невозможным. Или побеждает Москва, и тогда Украина исчезает, превратившись в колонию, или победим мы, и тогда Русь-Украина снова станет мощной европейской державой с историей, которая насчитывает тысячи лет.

Правлячий режим готується до розправ?

Голова Львівської ОДА отримав двох нових заступників. Серед них Львівські ЗМІ називають прізвище Василя Бахмацького, який у 2011 році обіймав посаду заступника начальника Управління СБУ у Львівській області.

Як відомо, саме у 2011 році у Львові на 9 травня відбувалися масштабні провокації, які закінчилися сутичками і побоїщем. І тоді СБУ щонайменше не змогло запобігти цим процесам, хоча, треба поставити питання, чи насправді СБУ не сприяла цим провокаціям?

Що ж означає це призначення? Чи можна припустити, що в обласні державні адміністрації підбираються особи, які вже пройшли через кров? В такому випадку це призначення можна вважати підготовкою до розправ.

Але чому ж на цю безпрецедентну подію не реагує обласна рада? Чому мовчать народні депутати, обрані в мажоритарних округах Львова? Де львівські депутати? Де Васюник, Хміль, Дубневич? Михальчишин міг би зуби показати. Чому обласна рада терміново не збирається на сесію? Як можна було допустити таке призначення?