Скільки можна вигадувати нові податки?

Міністерство фінансів 1 червня опублікувало звіт щодо виконання державного і зведеного бюджетів у січні-квітні 2013 року. Відповідно до цієї інформації, впродовж чотирьох місяців уряд витратив на обслуговування державного боргу 9,14 млрд. гривень, а на погашення тіла боргу було витрачено 19,18 млрд. гривень.

А вже 11 червня уряд повинен погасити 10-річні єврооблігації у розмірі 1 млрд. доларів, випущені у 2003 році під 7,65%, а з 30 липня по 12 серпня повернути черговий транш МВФ у розмірі 1,4 млрд. доларів. Таким чином, впродовж найближчих двох місяців треба віддати ще 2,4 млрд. доларів боргів (понад 19 млрд. гривень).

За рахунок чого уряд Азарова-Арбузова може розраховуватися зі старими боргами? Він або бере нові запозичення під ще більші відсотки, або збільшує податки, витискуючи з малого і середнього бізнесу останні соки, знищуючи середній клас. Саме тому,схоже, в Україні то з’являється податок на нерухомість, то вводиться обов’язковий продаж половини валютної виручки, то планується обкласти податком продаж валюти, то стягувати податки із громадян України, які здійснюють туристичні поїздки за кордон.

Скидається на те, що саме про таку ситуацію відомий німецький мислитель-консерватор Вільгельм Рьопке писав: «Будь-яке обмеження економічної свободи, будь-яке державне втручання і будь-який одиничний акт планування та керівництва містять певний примус. Саме цей примус разом з обов’язковим державним оподаткуванням і є тим, що крок за кроком віднімає від нас ту справжню свободу, яка є такою дорогою для всіх нас».

Як відомо, Вільгельм Рьопке доклав чимало зусиль для здійснення економічної політики Людвіга Ерхарда, саме завдяки таким, як Рьопке, було створено «західнонімецьке економічне диво». А завдяки таким невігласам, які керують Україною, думаючи лише про те, як обкласти громадян новими поборами і податками, наша держава перетворилась на руїну. Адже можна прослідкувати прямий зв’язок між багатомільярдними запозиченнями, які здійснює уряд (у січні-травні 2013 року – 71 млрд. гривень) і збільшенням податків, знищенням бізнесу.

Тому Азаров і Янукович, які у 2003 році обіймали посаду прем’єр-міністра і першого віце-прем’єра, повинні відзвітувати, на що було витрачено 1 млрд. доларів, отриманий завдяки розміщенню у 2003 році євробондів на суму 1 млрд. доларів? Чи були ці гроші використані ефективно, чи вплинули позитивно на економіку держави? І чому ці гроші повинні віддавати всі громадяни України, якщо брали запозичення Янукович та Азаров? Навіщо нам платити податки, якщо правлячий режим продовжує здійснювати величезні запозичення, прирікаючи нас довіку з ними розраховуватися?

Чому ж мовчать науковці, експерти, економісти, фінансисти? Скільки можна терпіти знищення України правлячим режимом бандократії і доведення фінансово-економічної ситуації держави до повного колапсу?