Державне казначейство зробило місцеві громади, міста і містечка ізгоями, безправними рабами.
Я вважаю, що місцеве самоврядування – це пряме народовладдя на рівні місцевих громад, адміністративно-територіальних одиниць. Воно органічно притаманне Україні. Місцеве самоврядування, як самостійна царина, з’явилося на території України ще у XIV столітті. До ХІХ століття в Києві трималося Магдебурзьке право, а сьогодні Київ вже не має місцевого самоврядування, там зараз стоїть градоначальник, якого призначив керівник всіх олігархів Янукович, який очолює режим бандократії. Київська громада розтрощена, на відміну від попередніх століть, вона не зуміла боротися за своє самоврядування.
Якщо поглянути на Західну Україну, то саме тут було найбільше розвинуте місцеве самоврядування, тому що воно притаманне будь-якій громаді. Що цікаво, місцеве самоврядування, наявність Магдебурзького права, свідчило про європейськість міста. І воно далі України не поширювалось, вже на території Московії Магдебурзького права, місцевого самоврядування не було, там панував якраз олігархат – боярський, царський феодальний, централістський, де усі ресурси забиралися у громад. А місцеве самоврядування – це свобода, це воля, можливість вести самостійно економічне життя, право мати судову владу, збирати податки, мито, право власноручно керувати своїм життям. Ми теж ішли цим шляхом до 1999 року, але потім Кучма нав’язав Україні кланово-олігархічну модель розвитку, і тоді одразу почався підрив місцевого самоврядування, а на сьогоднішній день нищаться його залишки.
Можна сміливо сказати, що саме відсутність в Україні місцевого самоврядування призвела до панування банди мільярдерів. Наприклад, у Фінляндії, заможній розвиненій країні – один мільярдер, який живе з межами країни. Те ж саме у Швеції, Норвегії, Польщі, в Словаччині, в Чехії – там практично немає мільярдерів, немає паразитичної, глитайської верстви, яка пограбувала людей. Тому що там місцеве самоврядування виступає як певний редут, національна фортеця, там виховується свідомість, дух нації, виховуються кадри, з числа яких обираються депутати місцевих рад. В Україні цей процес перервано, олігархат змушує нас рухатися за московським варіантом. Де немає місцевого самоврядування? В Білорусії – там править диктатор, в Азії, в Росії. Олігархат, який сьогодні окупував Україну, не дає розвиватися у нас місцевому самоврядуванню, але всі мовчать. Львівська, Тернопільська та інші обласні ради могли б згідно із Конституцією України, згідно із Європейською Хартією місцевого самоврядування створити виконкоми і перебрати владу на себе. У нас діє 5 стаття Конституції України, згідно із якою народ є джерелом влади, владу народ здійснює напряму, безпосередньо і через державні органи влади і органи місцевого самоврядування.
Сьогодні дуже важлива проблема – катастрофа місцевих бюджетів. Державне казначейство зробило місцеві громади, міста і містечка ізгоями, безправними рабами. Сьогодні місто, громада, міськвиконком не можуть вільно розпоряджатися своїми коштами, бо всі гроші, які заробила громада, перебувають на рахунку в цьому казначействі, яке контролює уряд Азарова, кадебістський засланець, перед яким поставили завдання зруйнувати Україну, він навіть українську мову вивчити не може, він ненавидить нашу національну мову. Але міські голови і громади фактично схилили голови перед цим Азаровим і дозволяють забирати у нас гроші громади. Натомість потрібно зібрати громаду, народне віче, прийняти статут громади, відкрити рахунок в комерційному банку на основі тендеру, і використовувати цей рахунок, наприклад, для реконструкції якихось об’єктів. Бо ж у Львові смердить, дихати неможливо. Але ніхто ніколи не віддає добровільно ні гроші, ні владу, треба організовуватися, збирати міські, обласні ради, створювати виконкоми.
Також зазначу, що основа Магдебурзького права – це міський суд, який обирався громадою. Якщо суддю обирає громада, він не залежить ні від президента, ні від Верховної Ради, а залежить лише від громади, але потрібно, щоб його обирали не більше, ніж на 3 роки.
Сьогодні потрібно, щоб майбутні народні депутати, яких буде обрано 28 жовтня, всередині себе мали українських дух, ці люди повинні органічно бути носіями української національної ідеї. По-друге, ці люди мають бути креативними, здатними творити, а не носіями руїни. Вони мусять творити багатство, але не лише для себе, а й для інших, тобто бути продуктивною буржуазією. Це люди, які мають думати про те, як спільними зусиллями побудувати Україну як потужну центральноєвропейську державу. І не допускати до влади жодних космополітів, компрадорів і лихварів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий