УКРАЇНІ ПОТРІБНІ НЕ РЕФОРМИ, А ТРАНСФОРМАЦІЇ І ЗМІНА ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ

Слово «реформи» я чую останні десь 25 років.

Горбачов починав реформи, Комуністична партія починала реформи, потім відбулось відновлення державності України – Україна відновила себе як держава після чотирьохсот років колоніального занепаду, коли ми були колонією Московії, Російської імперії, Радянського Союзу… І ми все робимо реформи. Реформи завершились тим, що в Україні побудована кланово-олігархічна модель дикунського капіталізму, яка призвела до двополюсного суспільства: 1% мільярдерів з сім'ями, які володіють сьогодні понад 80% багатства України – на одному полюсі, на другому полюсі – 80% бідних, які володіють не більше 5% багатства цієї країни. Середнього класу практично немає. Отже, побудована кланово-олігархічна модель. Причому, за часів банди Януковича вона у нас добігла найгіршого завершення, мутантної форми, – так звана держава стаціонарного бандита. В ході лютневої революції була верхівка цієї піраміди збита. Отже, зараз головне питання стоїть в тому, щоби зламати кланово-олігархічну модель капіталізму і перейти до зміни моделі – не реформ, а трансформації. Причому, поки що не революції, як казали тут колеги, кривавої, а до мирної трансформації – переходу до моделі народного капіталізму європейського зразку. Ось, вибори можуть дати нам шанс це мирним шляхом зробити.