Режим Януковича перетворює Україну на Білорусію!

Сценарій, за яким розвиваються події в Україні, все більше нагадує становлення диктатури Лукашенка у Білорусії.

Україна впродовж правління режиму Януковича поступово уражається епідемією лукашенківської чуми, білоруським вірусом диктатури. І найстрашніше те, що режим Януковича сам годує цю диктатуру у фінансовому плані. Українська нація фактично фінансує білоруську диктаторську чуму своїми грошима, ресурсами. Яскравим прикладом цього є, по-перше, від’ємне сальдо торгівельного балансу між Україною і Білорусією, зокрема, у 2011 році Україна імпортувала з Білорусії товарів на 4,21 млрд. доларів, а експортувала туди всього на 1,92 млрд. доларів (від’ємне сальдо -2,29 млрд. доларів), а за січень-жовтень 2012 року імпортувала на 4,39 млрд. доларів, а експортувала лише на 1,85 млрд. доларів (від’ємне сальдо -2,54 млрд. доларів).

Другим прикладом є мережі тисяч торгових точок, магазинів, кіосків із продажу білоруських товарів, які сьогодні у величезній кількості завозяться в Україну завдяки корупційним контрабандним схемам, зокрема, мова йде про продукти харчування, продукцію легкої промисловості, меблі, будівельні матеріали, нафтопродукти, побутову хімію, косметику. Для України це означає нищення національного виробника і пограбування українського валютного ринку, оскільки білоруські ділки вивозять з України мільярди доларів.

Схоже, що це відбувається недарма. Можна висунути версію, що Янукович боїться Лукашенка, тому що у Лукашенка є на нього якийсь потужний компромат, адже Янукович має своє коріння у Білорусії, і Лукашенко можливо все вже розкопав, звідки походить Янукович, ким були його предки. Інакше пояснити те, що зараз відбувається, важко. По суті, і в Україні, і в Білорусії, будуються схожі моделі монопольного панування правлячих «сімей». До того ж, і в Лукашенка, і в Януковича є певне співпадіння у біографіях, з тією різницею, що Янукович неодноразово сидів у в’язницях і колоніях, а Лукашенко, як кажуть, був політпрацівником у тюрмах. Тому в даному випадку в Лукашенка є певна перевага над Януковичем, скидається на те, що український диктатор має якийсь психологічний комплекс неповноцінності і залежності перед Лукашенком, тому Янукович його боїться. Проте, важко собі уявити, що Лукашенко є самостійною фігурою, можливо він був поставлений кремлівськими спецслужбами, які допомагали йому здійснити повну узурпацію влади над білоруським народом. Дії Лукашенка багато в чому нагадують кровожерливого Джугашвілі (Сталіна), як і радянський диктатор, він поступово знищив тих людей, які належали на початках панування Лукашенка до його найближчого оточення. Яскравим прикладом знищення Лукашенком своїх колишніх соратників є білоруський політик Віктор Гончар, який спершу належав до його команди, був одним і головних мозкових центрів в команді Лукашенка, але не погодився із результатами президентського референдуму у 1996 році, і через три роки зник без вісті разом зі своїм другом, бізнесменом Анатолієм Красовським. Чимало інших колишніх соратників Лукашенка, серед яких найбільш відомими є Олександр Федута, Анатолій Лебедько, згодом опинилися у в’язниці. Наявність подібної тенденції можна простежити і в Україні. Євгена Кушнарьова, який теж виконував роль своєрідного мозкового центру в команді Януковича, вбили, деякі колишні соратники Януковича зазнали судового переслідування, наприклад Василя Волгу на 5 років запроторили до в’язниці, колишній спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко отримав 2 роки умовно. Варто згадати про період середини 90-их років, коли Янукович був відомим тільки у вузькому кримінальному середовищі, в цей час було здійснено зачищення донбаського поля, були вбиті Євген Щербань і Ахать Брагін, лідери цього поля, і це дало можливість Януковичу піднятися з небуття. Сьогодні, лунає багато свідчень про те, що існує певний список українців, яким заборонено в’їзд до Білорусії, існує припущення, що в цьому списку значаться прізвища близько 100 тисяч осіб. Можна висунути версію, що ці списки формувалися Лукашенком за допомогою Януковича, або ж Лукашенко їх просто передав Януковичу.

І хоча Лукашенко вів розмови про те, що він підтримуватиме національні сили в боротьбі з Москвою, але це все виявилося хитрою підступною грою, щоб відволікти увагу національних проєвропейських патріотичних сил, щоб їх послабити, приспати, розколоти.

Українці не повинні повторити помилок білоруської опозиції, яка весь час була роз’єднаною і її просто знищили, повбивали по частинам. Тисячі людей зникли без вісті, представників опозиції саджали до в’язниць за так звані кримінальні злочини. Схоже, що й Янукович та його кремлівські хазяї діють за подібним сценарієм. Лідери опозиції Тимошенко, Луценко та багато інших перебувають у в’язниці, Тимошенко тепер можуть засудити ще й до довічного ув’язнення, на численних громадських активістів, які публічно виступали проти режиму Януковича, заведені кримінальні справи.

Відтак вихід лише один – потрібно негайно формувати об’єднаний комітет всіх опозиційних, антидиктаторських проєвропейських сил для відсічі правлячому режимові. В першу чергу дуже важливо почати працювати із суддями, прокурорами, міліцією, податківцями, з середньою ланкою, щоб вони зрозуміли, що у випадку, якщо вони виконуватимуть злочинні накази, то рано чи пізно будуть покарані. Ці люди весь час мають пам’ятати про статтю 60 Конституції України: «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність». То ж усі, хто виконує та віддає злочинні накази, хто здійснює підтримку бандитів узурпаторів, нікуди не сховаються, як і їхні діти та члени їх сімей, і будуть відповідати перед українською нацією.

В низці першочергових заходів одним з найважливіших завдань має стати усунення з наших теренів корупційної системи режиму Лукашенка і ліквідація мережі білоруських торгових точок. Це дасть можливість підняти нашого національного виробника, українські малі і середні підприємства, з другого боку, ми позбавимо режим Лукашенка величезних валютно-фінансових ресурсів, що суттєво його послабить. Українські терени необхідно очистити від павутини торгових точок, якою Лукашенко оперезав наші землі. Потрібно перед місцевою владою гостро поставити питання, чому вона дозволяє здійснювати в Україні фінансово-економічну експансію лукашенківської диктатури через мережі білоруських торгових точок. Нехай міські голови і депутати міських рад дадуть відповідь, чому вони дозволяють розгортати цю корупційну павутину на території своїх громад. Треба почати цей процес із обласних центрів, наприклад, чому Львівська міська рада, в якій більшість мають «Свобода», «УДАР», «Фронт змін», не піднімає це питання? Чому у Києві дозволяє це робити Попов, і чому мовчать київські міські депутати? Така ж ситуація у Чернігові, в інших містах. Чому мовчать львівські мажоритарники, і депутати від Львівщини, які пройшли до Верховної Ради за списками, чому мовчить Ярослав Дубневич, який декларував, що він відображає інтереси національного капіталу, де Ігор Васюник, чому не чути голосів депутатів від соціал-національної партії «Свобода»?
Українська Національна Консервативна партія вимагає, по-перше, негайно ліквідувати цю павутину білоруських торгових точок, по-друге, потрібно подати запит до керівництва Білорусії щодо існування заборони в’їзду на територію цієї держави для громадян України, на яких підставах введено ці заборони, як такі заборони можуть існувати в ХХІ столітті між країнами, які мають безвізовий режим, по-третє, негайно ввести візовий режим з Білорусією, по-четверте, збалансувати експорт та імпорт у торгівельних відносинах з Білорусією.

УНКП звертається до лідерів опозиції Яценюка, Кличка, Тягнибока негайно поставити ці питання на розгляд парламенту, створити парламентську слідчу комісію щодо розслідування, корупційної кримінальної діяльності режиму Лукашенка на території України і з’ясувати, яку шкоду було завдано національним інтересам, наскільки цими діями було підірвано національного виробника, з’ясувати, хто цю схему патронує, а також розслідувати, що ж це за списки нев’їзних осіб формує режим Лукашенка. Потрібно викликати до Верховної Ради прем’єр-міністра Азарова, і з’ясувати, яке він має відношення до цих корупційних схем, чи покривав він цю злочинну експансію режиму Лукашенка на терени України? І яку він має інформацію про ці списки, чи узгоджено це з білоруською стороною, чи існує якась таємна угода?

УНКП також вважає, що настав час розпочати пікетування посольства Білорусії в України, як форпосту тоталітарно-диктаторського режиму Лукашенка на теренах нашої держави. На нашу думку, до цього процесу можна залучити молодіжні національні організації.