Янукович у нещодавньому інтерв’ю «Комсомольській правді» ще раз підтвердив, що не збирається захищати національні інтереси України та національний суверенітет.
Українські засоби масової інформації облетіли цитати із інтерв’ю Януковича, опублікованого «Комсомольською правдою» 4 січня 2013 року. Будемо вважати, що це думка самого Януковича, що це він сам відповідав на запитання журналістів, формулював відповіді, що це його особистий погляд. Це інтерв’ю претендує на якусь засадничість, програмовість, але після його прочитання можна зробити лише один висновок, що подальше перебування Януковича на посаді президента несе пряму загрозу існуванню Української держави та українського народу. В цьому інтерв’ю можна знайти дуже багато непрофесійних та недолугих висловлювань, які підтверджують тезу про те, що Янукович в багатьох питаннях є дилетантом і людиною, далекою від раціонального, інтелектуального способу мислення. Але одне висловлювання просто вражає своєю зрадницькою суттю, та публічно демонструє, що Янукович не спроможний захищати національні інтереси української держави. Це позиція Януковича щодо Митного союзу, де він у відкритій формі говорить, що «Україні варто розглянути можливість адаптації в національному законодавстві тих норм Митного союзу, які б не суперечили нашим міжнародним зобов’язанням.
Вже неодноразово показано, що подібні твердження завдають шкоди національній безпеці України, але, як ми бачимо, Янукович, висловлюючи подібні хибні сентенції, не розуміє базових цінностей, які лежать в основі українського суверенітету. Відтак, Янукович порушує 102 статтю Конституції України, яка гласить, що президент є гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України. Вже не раз Януковичу пояснювали, що не можна одночасно рухатися і в Європейський союз, підписати угоду про Асоціацію з ЄС й відповідати копенгагенським та маастрихтським критеріям, і в таку неконкурентну, диктаторську, дикунську структуру як Митний союз, у складі відсталих сировинних країн, якими є Білорусія, Казахстан і Російська Федерація. Коли він стверджує, що торгівельний оборот України з цими державами складає 60 мільярдів доларів, то він не говорить всієї правди, він не каже про структуру цього обороту. Наприклад, лише закупівля російського газу обходиться Україні у 12 млрд. доларів у 2012 році та 14 млрд. доларів у 2011 році, крім того, у нас з Росією та Білорусією величезне від’ємне торгівельне сальдо, зокрема впродовж січня-жовтня 2012 року із Російською Федерацією від’ємне сальдо склало -8,3 млрд. доларів, з Білорусією – - 2,5 млрд. доларів, а в 2011 році - 9,3 млрд. доларів та -2,3 млрд. доларів відповідно, а Казахстан – дуже далека від нас країна, у якої є свої інтереси, що не споріднені з нашими. У нас з цими державами взагалі дуже погана структура торгівлі, оскільки в них ми купуємо лише сировину, особливо в Російській Федерації.
Може Януковичу не відомо, що Україна з членами Митного союзу має підписані угоди про вільну торгівлю. Але чому вони не працюють? Кажуть, що ці держави увійшли в Митний союз. То що ж, потрібно тоді ліквідувати ці угоди? Фактично члени Митного союзу закривають свої ринки для українських товарів, чому ж Україна не діє таким же чином у відповідь на ці дії, які суперечать вільній конкуренції та принципам світової торгівлі?
Чому Україна дозволяє розміщувати у нас цілу мережу тисяч білоруських торгових точок, кіосків, магазинів з продажу білоруських товарів, що є відкритою формою фінансово-економічної експансії, окупацією з боку диктаторського режиму Лукашенка. Це відкрита контрабанда і корупційні схеми, через які з України мільярдами вивозиться валюта. І чи має відношення до цього масового грабунку українського валютного ринку сім’я Януковича? Адже такі схеми можливі лише у випадку, коли їм дають покровительство у вищих ешелонах влади, а отже лише тоді, коли частина цих доходів йде в кишеню «Сім’ї». Хто патронує ці бандитські корупційні схеми – особисто Янукович чи хтось із його синів?
Може Янукович забув про ті торгівельні війни, які Росія постійно веде проти України, зокрема по сиру, по трубам, кондитерським, молочним виробам, цукру, в царині продукції військово-промислового комплексу? І що він зробив особисто як президент, щоб захистити українського національного виробника?
Крім цього, зрозуміло, що мова не йде лише про Митний союз, адже він є частиною Євразійського економічного союзу. Може Янукович цього теж не знає? Що це не лише вступ у Митний союз і підписання відповідних угод, а що це геополітичний, геоекономічний та цивілізаційний вибір? А чому цей вибір повинен бути саме таким, а не європейським, євроатлантичним? Сам же Янукович казав, що Україна – позаблокова держава, що головна мета Партії регіонів і його особисто – європейська інтеграція, і саме під цими гаслами він ішов у президенти, і під час виборчої кампанії у 2010 році він зовсім не обіцяв вступу до Митного союзу, і говорив про тісні взаємовідносини з НАТО, а тепер він веде Україну у євразійську цивілізаційну модель, центром якої є Російська Федерація, що функціонує як тоталітарна держава з елементами диктатури та кадебістського режиму, де відкрито переслідують людей з демократичними поглядами, які ведуть вільний спосіб життя. Якщо ж Януковичу настільки подобається в Митному союзі, то може нехай би він взяв усю свою кліку, сім’ю, разом із синами та оточенням і переїхав би до Москви, і там вже вступав у Митний чи Євразійський союз, що йому більше сподобається. Але навіщо тоді нам ця людина, присутність якої на президентській посаді становить загрозу для подальшого існування України і яка за своєю поведінкою нагадує служку, сатрапа Московії?
Опуси Януковича в інтерв’ю для «Комсомольської правди» свідчать, що на чолі країни стоїть людина, яка зрадила національні інтереси. Чи не побудоване мислення у нього за принципами олів’є, своєрідного міксу, коли в голові змішується у єдину суміш твердження, які а пріорі між собою не сумісні – і євроінтеграція, і угода про Асоціацію з ЄС, і Митний союз, і Євразійський економічний союз. Можна зробити висновок, що Янукович служить Москві, і він залежить від кадебістського Кремля, тому що там лежить його порт фоліо, вся його біографія про кримінальне минуле та всі його дії. І такі ж справи лежать на всіх інших членів його сім’ї та оточення. І Путін його тримає на короткому ланцюжку.
Взагалі виникає питання, чи не виконує Янукович спеціальне завдання Путіна, щоб Україна фінансувала «Росгазпром», може, Янукович має з цього якийсь зиск, отримує якийсь відсоток. Інакше, чому досі не розірвані Харківські угоди, чому досі діє несправедливий, грабіжницький газовий контракт? Складається враження, що це послідовні елементи єдиного завдання Кремля – спочатку харківські угоди, потім Митний, а далі Євразійський економічний союзи. Але навіщо тоді нам такий президент?
Зазначимо, що це аналіз лише маленької частини того абсурду та нісенітниць, які звучали в інтерв’ю Януковича «Комсомольській правді».
Українська Національна Консервативна партія вкотре звертається до керівників опозиції нарешті повернутися зі своїх морських та лижних курортів в Україну і починати давати системну критику цим піар-висловлюванням Януковича, який узурпував владу і порушив 5 статтю конституції та здійснює антиконституційний заколот. Скільки можна мовчати? Де опозиція? Де Яценюк, Кличко, Тягнибок? Де Турчинов, Кожем’якін та інші депутати, які отримали мандат народної довіри, обіцяючи, що присвятять себе боротьбі з режимом Януковича? Особливо хотілось би почути думку і побачити реальні дії депутатів, обраних у мажоритарних округах Галичини, в першу чергу Львівщини. Де вони поділись? Скільки можна мовчати? Чи у них не вистачає політичної волі, щоб дати критичну оцінку особі, яка зраджує національні інтереси?
Комментариев нет:
Отправить комментарий