ТВі: Хто відповість за зраду?

Телеканал ТВі і скандал навколо нього продовжують бути в центрі уваги громадськості. Після того, як впродовж останніх днів з телеканалу звільнилося 33 журналіста, новий генеральний директор ТВі 2 травня в інтерв’ю виданню «Телекритика» заявив: «Ми розширимо дискурс, у якому сприймався ТВі раніше, як винятково опозиційний канал, налаштований на тотальну суцільну критику влади і більше нічого. Але ми, звісно, залишимо і критичні програми, і розслідування, але додамо також нових проектів, які покажуть, що телебачення - це більше, ніж критика».

Складається враження, що ця особа не розуміє, про що вона говорить. Як його можна ставити на такі посади, якщо він не орієнтується, що таке інформація. Телебачення має відображати певні події. Тут немає такого поняття як критика чи не критика, є лише опис події і її відповідні оцінки. І будь-які засоби масової інформації, журналісти мають показувати, чи ця подія може завдати шкоду певним колам суспільства, широкому загалу, громаді. Якщо якась подія завдає шкоду, якщо вона порушує ті чи інші усталені норми моралі, принципи, якщо чиниться зло, то обов’язок журналіста і ЗМІ, в даному випадку телеканалу, показати те, що відбувається. Він не зобов’язаний давати оцінку, але показати об’єктивно і безпристрасно те, що є і дати кілька точок зору з боку різних експертів. Це і є завдання і головна функція телеканалу, незалежно від того, хто його власник.

Тому, як виглядає, ця особа, новий генеральний директор ТВі, або поставлена під певну функцію – бути ще одною лялькою режиму, або вона просто не фахова.

Другий момент, на якому в ситуації навколо телеканалу ТВі необхідно звернути увагу, це те, що громада повинна знати, хто є власником ЗМІ. Також потрібно, щоб власник зробив заяву, чи буде він втручатися у формування редакційної політики. Окремо треба сказати про колишнього генерального директора телеканалу ТВі, а тепер народного депутата Миколу Княжицького. Якщо він винен у тому, що відбувається з телеканалом, то повинен скласти свій мандат народного депутата. І якщо телеканал опинився в руках ворогів України, зрадників національних інтересів, то необхідно з’ясувати, чи причетний до цього Княжицький. Він міг це зробити свідомо, або ж просто продемонструвати свою не фаховість. Але в обох випадках навіщо нам такі народні депутати у Верховній Раді?

Також в цих умовах виникає питання, куди поділася парламентська опозиція? Чому вона не захистила телеканал ТВі, який в умовах встановлення в Україні диктатури, демонстрував неупереджений, об’єктивний підхід до висвітлення суспільно важливих подій? Куди вони поховалися? Чому мовчать лідери парламентської опозиції – Яценюк, Кличко, Тягнибок – в умовах, коли фактично відбувається знищення свободи слова в Україні?