Арбузов розповідає брюссельські казки?

Арбузов, перший віце-прем’єр-міністр України, 29-30 квітня 2013 року здійснив поїздку до Брюсселя, де він зустрівся з кількома єврокомісарами, іншими європейськими політиками, бізнесменами. Сам Арбузов в інтерв’ю телеканалу «Інтер» 28 квітня зазначав: «Ми їдемо в Європу для того, щоб достойно представити нашу країну… Розповімо про наші досягнення, наші проблеми, а також поділимося своїм досвідом і отримаємо досвід з Європи».

Однак, візит Арбузова до Брюсселя виглядає доволі жалюгідним, тому що за своїми фаховими якостями, за освітою, яку він здобував заочно, за професійними навичками ми бачимо, що це особа не компетентна, без видатних менеджерських здібностей. Всі показники його діяльності свідчать, що це фігура, яка, м’яко кажучи, не спроможна до ефективного управління складними системами. У нього немає ні відповідної біографії, ні порт фоліо, щоб займати посаду першого віце-прем’єр-міністра. Можна висловити версію, що Арбузов отримав цю посаду тому, що так розпорядився старший син Януковича. Схоже, що Сім’я вирішила виростити з Арбузова урядовця вищого рівня. Тому взагалі не зрозуміло, що ця особа робила в Брюсселі. За чиї гроші він їздив? Якщо за бюджетні, то в Україні зараз криза, і вже за перший квартал 2013 року дефіцит держбюджету складає більше 4 млрд. гривень, гроші на виплати вчителям і багатодітним матерям ледве знаходять. То ж виникає питання: в яку суму українським платникам податків обійшлися авіа перельоти Арбузова та інших членів делегації, їхнє перебування у Європі, проживання в готелях?

Протягом перебування Арбузова у Брюсселі, ЗМІ рясніли його оптимістичними коментарями щодо євроінтеграції України. Але про яку євроінтеграцію він говорить, якщо в переговорах з Єврокомісією – повний провал. Зрозуміло, що провалом завершилися і переговори Януковича з чотирма міністрами закордонних справ країн-членів ЄС 25 квітня 2013 року, і всі вже усвідомлюють, що підписання Угоди про асоціацію майже зірвано. Тим більше на тлі рішення Європейського суду з прав людини, оголошеному 30 квітня, який визнав арешт Юлії Тимошенко незаконним. Цьому рішенню передував фарс у вигляді зсіданні комісії при президентові щодо помилування, яка 27 квітня у своєму висновку не знайшла підстав для внесення пропозицій про застосування помилування до екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Цей фарс нагадує, як свого часу судили академіка Сахарова, коли його засуджували навіть свої, а після того, як комуністична диктатура була повалена, він став совістю країни.

Після зустрічі з Арбузовим Комісар Євросоюзу з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив: «Ми побачили, що в Україні запущено ряд процесів назустріч очікуванням ЄС і відповідно до зобов'язань українського уряду, і ми з нетерпінням чекаємо, щоб побачити відчутний прогрес у таких питаннях, як вибіркове правосуддя, Виборчий кодекс і судова реформа».

Однак, після рішення так званої комісії при президентові щодо помилування стає зрозуміло, що правлячий режим бандократії не збирається демонструвати ніякого прогресу, особливо в площині вибіркового правосуддя. Тому все більш очевидно, що підписання Угоди про Асоціацію буде зірвано, особливо після рішення Європейського суду з прав людини, якщо Янукович все ж таки не випустить на волю Юлія Тимошенко. Тоді виникає питання, що робив два дні Арбузов у Брюсселі? Для чого він витрачав гроші платників податків на цей візит, якщо Янукович і його правлячий режим лише грають в донбаські наперстки з представниками Європейського Союзу, але, як виглядає, не збираються здійснювати жодних реформ і не виконують рекомендацій ЄС?

Вже видно, що ця поїздка в Брюссель, як і всі дії Арбузова, закінчиться нічим. Так само він їздив 12 жовтня 2012 року в Токіо на переговори з МВФ, але й тоді ця поїздка нічого не дала. Натомість, як відомо, Україна у 2012 році повернула МВФ 3,74 млрд. доларів боргу, а в 2013 році має сплатити 5,8 млрд. доларів, з них заплачено 1,33 млрд., а наступний транш необхідно повернути до 8 травня 2013 року в розмірі 1,4 млрд. доларів.

Арбузов весь час тільки щось обіцяє і малює повітряні замки, чим дуже нагадує героя «Мертвих душ» Гоголя Манілова, який весь час озвучував грандіозні мрії, але все завершувалося пшиком. Наведемо одну характерну цитату з твору класика, в якій Гоголь описує Манілова: «Глядя с крыльца на двор и пруд, говорил он о том, как бы хорошо было, если бы вдруг от дома провести подземный ход или через пруд выстроить каменный мост, на котором бы были по обеим сторонам лавки, и чтобы в них сидели купцы и продавали разные мелкие товары, нужные для крестьян».

Тому Українська Національна Консервативна партія може порадити Арбузову якомога швидше разом з Азаровим піти у відставку. Як він вийшов з донбаських териконів, так нехай туди і повернеться. Хіба він не розуміє, що Київ його не прийняв, що він тут чужий, і його мати тут чужа? Тому він повинен забрати Клименка, Носачову, і всіх інших вихідців з криворізько-єнакіївського ареалу, і разом з ними виїхати з Києва, повернутися до рідних териконів. Чим швидше вони це зроблять, тим буде краще для нього і для інших чужинців, які сьогодні окупували Київ.