Полтавська битва 13 квітня 2013 року. Хто виграв, хто програв, що робити?

Полтава стала наступною ареною для розгортання акції об’єднаної опозиції «Вставай, Україно!».

В чому полягає важливість Полтави? По-перше, це ключове місто Центральної України, по-друге, Полтава – це родовід пра-України, осердя українського духу. По-третє, це місто дуже важливе, як продуцент сільськогосподарської продукції. По-четверте, Полтава дала для України і світу дуже багато видатних особистостей, таких, як Петлюра, зачинатель сучасної української літератури Іван Котляревський. По-п’яте, коли Гітлер був у Полтаві і побачив білявих полтавчанок з блакитними очима, він сказав: «чи не варто замість того, щоб говорити про поширення північного типу, порушити питання про необхідність поширювати південний тип в наших північноєвропейських країнах», адже тут він побачив справжніх нащадків аріїв. По-шосте, Полтава надзвичайно важливе місто та область, саме з Полтави треба починати наступ на Слобожанщину, на Харків, хто володіє Полтавою, той володітиме Слобожанщиною. Недарма саме тут у 1709 році була Полтавська битва між європейською цивілізацією і євразійщиною, хазарсько-тюркською сублімацією, в просторіччі – Московщиною, як спадкоємцем хазарсько-тюркської орди. На жаль, тоді європейська цивілізація програла двобій, і з того часу Україна перебуває в занепаді, а Московщина процвітає. Тому зараз постало питання: яким чином досягнути перемоги на Полтавщині, прабатьківщині аріїв?

Які висновки можна зробити з акції, яка 13 квітня відбулася в Полтаві? По-перше, знову об’єднана опозиція зіштовхнулися з блокадою з боку влади. Це ще одне свідчення того, що не можна допускати появи перевертнів, зрадників, іуд в лавах будь-якої політичної сили. Адже міський голова Полтави Олександр Мамай був обраний на цю посаду, як представник політичної партії «Совість України», але вже за півтора роки у липні 2012 року став членом Партії регіонів, знову спрацював комплекс іуди. Отже, за жодних обставин не можна людей з хиткими моральними засадами, без практичних навичок, які мають непрозоре життєве порт фоліо, підтримувати на такі серйозні посади, як міський голова Полтави.

По-друге, на виборах до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року у Полтавській області Партія регіонів програла і політично, і на персональному рівні. В той час, коли по партійним спискам Партія регіонів набрала менше 22% голосів виборців, три партії, які входять до об’єднаної опозиції – «Батьківщина», «УДАР» і «Свобода» набрали 56,5%, а по мажоритарним округам правляча партія провела до парламенту лише одного кандидата, в інших округах перемогло двоє кандидатів від «УДАРу», один – від «Свободи», і четверо самовисуванців.

Тому не може на Полтавщині голова обласної державної адміністрації бути від Партії регіонів. Він не є легітимним, він повинен піти у відставку, оскільки вибори – це одна із форм реалізації 5 статті Конституції України. Громада Полтавщини висловила недовіру правлячій Партії регіонів, тому не може виконавча влада в області належати представникам цієї антиукраїнської сили.

По-третє, 13 квітня в Полтаві ми знову побачили те, що було у Харкові днем раніше – свідомо організований параліч з громадським транспортом, дезорганізацію життя громади, яка була створена штучно. Хто це зробив, за чиїм наказом? Чи це дії міського голови, чи голови Полтавської ОДА? Чи це Янукович дав наказ дезорганізувати життя міста? Хто заплатить перевізникам за те, що вони зупинись і не могли рухатись, з якою метою це робиться? Якщо це зробив міський голова, то тоді треба скликати сесію міськради і порушувати питання про його негайну відставку, якщо це справа рук голови ОДА Олександра Удовіченка, то треба скликати сесію обласної ради і негайно вивчати це питання. Якщо це наказ президента, то навіщо Янукович це робить? Адже це дії, які призводять до дестабілізації ситуації, тим паче, що Партія регіонів вибори програла.

По-четверте, з дій опозиції не видно, яка генеральна мета тих акцій, які вони проводять в рамках кампанії «Вставай, Україно!». Вони просто роблять кальку тих акцій, які проводились під час кампанії «Україна без Кучми». Але зараз це проходить, як копія, а відомо, що будь-яка копія гірша за оригінал. Отже, ми не бачимо креативних, практичних дій лідерів опозиції, ми не бачимо осмислення нової ситуації, яка сьогодні склалася в Україні.

По-п’яте, на жаль, опозиція не готова до дій в умовах, коли влада починає жорстко їй протистояти, опозиція губиться. Отже, потрібно виробити нову стратегію і тактику. Зокрема, треба проводити зустрічі з міськими головами, керівництво штабів має здійснювати відповідні попередні переговори. В даній ситуації треба нейтралізовувати дії керівництва області та міста, адже вони вчиняють антиконституційні дії, не дають скликати народні віче, свідомо порушують 5 статтю Конституції. Тим більше народ не призначав голову ОДА, і не обирав на посаду міського голови члена Партії регіонів, він обрав зовсім інших людей для реалізації інтересів громади. Тому ці особи є узурпаторами, замість того, щоб піти у відставку, вони захопили владу, і нахабно порушують інтереси громади.

Слід створити потужні групи психічно стійких і фізично міцних народних депутатів, які почнуть здійснюють те, що в футболі роблять захисники, які пресують нападаючого з чужої команди по всьому полю. Треба створити такі летючі загони, які оберуть собі певні цілі, наприклад, Азарова, Рибака, Звягільського, Макеєнка, Льовочкіна, Клюєва, Єфремова, Чечетова, Арбузова, Попова, Герегу, Голубченка, синів Януковича, які будуть переслідувати найбільш активних представників правлячого режиму по всьому полю. Здійснюватимуть моніторинг кожного поруху цих осіб, такі загони не повинні давати цим особам спокійно жити.Надзвичайно корисний приклад показала Тетяна Чорновол, яка розпочала публікацію серії дуже жорстких викривальних статей щодо темних плям у біографії Арбузова. Так само треба зробити по Клименку, Пшонці, Захарченку, і по голові СБУ, міністру оборони, створити такі бліц-групи гарячої дії.

Потрібно ламати режим, психічно, психологічно підривати його найбільш активних представників, не давати їм дихати. Лідерам опозиції Яценюку, Кличку, Тягнибокові необхідно зустрітися з власниками і генеральними директорам головних всеукраїнських корпоративних телеканалів, особливо групою Пінчука, Ахметова, Коломойського, щоб ці канали припинили давати дезінформацію, безглузді розважальні передачі, які впродовж Великого посту взагалі нікому не потрібні. Треба зустрітися із главами українських церков, предстоятелями УАПЦ Мефодієм, УПЦ КП – Філаретом, УПЦ МП – Володимиром (Сабоданом), УГКЦ – Шевчуком. Церковні ієрархи мають врешті-решт висловити свою позицію стосовно всіх цих концертів і гульбищ у Великий піст, жорстко виступити на підтримку українського народу. Треба припинити у Великий піст організовувати і показувати на телеканалах гульбища, натомість на телебаченні більше часу відводити для публіцистичних, культурних програм із патріотичним спрямуванням. Потрібно не лише мамоні служити, але й про людей думати, а не тільки про рекламу і гроші.

Насамкінець, яка головна причина, що робить українців пасивними? Це повальне п’янство і просто вакханалія з рекламою горілки на телеекранах, в ЗМІ, а особливо в глянцевих журналах. Тому опозиція має у Верховній Раді домогтися ухвалення закону, або показати, хто не дає його прийняти, про те, щоб не було реклами горілки і алкоголю, і щоб заборонити продавати пиво, тютюн, горілку, інші алкогольні напої в кіосках та не пристосованих для цього приміщеннях. Ці вироби мають продаватися лише в спеціалізованих магазинах, і треба обмежити час їх продажу, наприклад, з 12 до 20 години, як в скандинавських та деяких інших країнах. Адже горілка, тютюн, якщо не рахувати наркотики та аборти – це сьогодні головний бич для української нації, який просто знищує український народ.

Ось це мають бути головні меседжі опозиції. Тому УНКП звертається до її лідерів, починайте виростати з дитячих підштаників, починайте дорослішати. Вам протистоїть потужний хижак, криворізько-єнакіївська банда. Прапорами, дитячими забавками і грою в мітинги, базіканням ви їх не переможете. Потрібна практика реальних, ефективних, конкретних справ. Сьогодні ми не бачимо осмислених стратегічних дій об’єднаної опозиції, які б дозволили їй перемогти цього хижака, цього Межигірського дракона.