Янукович і його режим перебувають у фінансовій агонії. Кіпр наближається?

Україна з кожним днем перебування при владі режиму Януковича та уряду Азарова-Арбузова все глибше занурюється в економічну руїну. Фактично, українська держава вже опинилась в борговому зашморзі.

Так, за офіційною інформацією Державної казначейської служби у 2013 році станом на 8 квітня на обслуговування державного боргу вже було витрачено 7 млрд. гривень, а на погашення самого тіла боргу – 14,8 млрд. гривень. Таким чином, з державного бюджету за три місяці на обслуговування і погашення державного боргу було витрачено 21,8 млрд. гривень, тобто в середньому виділяється 7 млрд. гривень на місяць.

В той же час, згідно із даними Міністерства фінансів, за січень-лютий видаткова частина державного бюджету склала 56,6 млрд. гривень, тобто в місяць держава витрачає 28,3 млрд. гривень. Як ми бачимо, четверта частина всіх видатків, або ж 25% спрямовується на обслуговування і погашення боргів. На це виділяється більше грошей, ніж на оборону, громадський порядок, безпеку, судову владу, охорону навколишнього природного середовища, охорону здоров’я та освіту і науку разом взяті. Разом на всі ці статті видатків у січні-лютому виділялось менше 6 млрд. гривень на місяць.

Навіщо нам такі люди при владі, які фактично кинули нас в борговий вир і ще й мають нахабність розповідати, як нам добре живеться? Які довели Україну до того, що фактично ми, українці, працюємо лише на обслуговування та погашення боргів? І кожен тиждень правлячий режим продовжує збільшувати державний борг. Якщо впродовж 3 місяців 2013 року на його обслуговування і погашення витрачено 21,8 млрд. гривень, то за цей же період тільки облігацій внутрішньої державної позики було розміщено урядом Азарова-Арбузова на 29 млрд. гривень, а їх же теж треба буде обслуговувати в середньому під 8-14% річних, на що буде витрачено додатково ще мільярди гривень, які належать українському народу.

І хоча було взято 29 млрд. гривень нових боргів, показники державного бюджету все одно не виконуються. Якщо дохідна частина держбюджету на 2013 рік запланована у розмірі 362,8 млрд. гривень, то в середньому в місяць це становить 30,2 млрд. гривень, натомість у січні-лютому доходи держбюджету складали в середньому 27,3 млрд. гривень, тобто 90% від запланованої суми. А видаткова частина затверджена на 2013 рік в розмірі 412,1 млрд. гривень, або 34,3 млрд. гривень на місяць, однак в січні-лютому видатки складали 28,3 млрд. гривень в місяць, або 82,5% від запланованої суми.

Тобто навіть попри багатомільярдні запозичення, бюджет не виконується, відбувається недофінансування, в першу чергу вчителів, освітян, працівників культури, дитячих садочків, шкіл. Те, що спостерігається зараз – це фінансова агонія правлячого режиму. Це – фінансовий крах. Тому зараз треба не гроші виділяти на нові статті видатків, як було зроблено 4 квітня на антиконституційному зібранні народних депутатів-путчистів, а негайно вводити секвестр державного бюджету. Бо буде як на Кіпрі, який вже за крок від дефолту. Але чому мовчать люди? Де економісти, де фінансисти? Різні дилетанти з ранку до вечора щось нам розповідають з екранів телевізора, хоча взагалі в економіці і фінансах нічого не розуміють. А де професіонали, чому вони мовчать?

Тому кожен день перебування при владі Януковича, Азарова, Арбузова, Клименка, Соркіна та інших представників правлячого режиму погіршують економічне становище України, затягують ще більше борговий зашморг на шиї української держави. Чим швидше ці особи будуть усунені від влади, тим більше в української нації та української держави буде шансів врятуватись від остаточного занепаду і руйнації.

Де в цих умовах парламентська опозиція? Чому вона не звертається до українського народу, чому в областях не проводяться наради, форуми, віче за участю народних депутатів і депутатів місцевих рад та міських голів? Оскільки гроші з державного бюджету все одно розбазарюються, то, можливо, настав час місцевим громадам припинити перераховувати свої кошти в казначейство, де вони так чи інакше будуть вкрадені? Сьогодні всім треба взяти на озброєння принцип: порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих.