6 мая 2009 г.

«Східне партнерство» - це відстоювання власних інтересів

Механізм партнерства країн Східної Європи дуже схожий на той, який застосовувався для прийняття цілого ряду країн в ЄС у 2004 році. Якщо вдасться правильно розробити угоду про партнерства, вона дозволить вийти на відповідність копенгагенським критеріям, які лежать в основі прийому країн до ЄС.

Тому угода про партнерство має в собі дуже високий якісний контекст. Але хто візьме на себе відповідальність, якщо керівництво дискредитоване? Пануючим кланам не потрібно членство в НАТО чи ЄС. Якщо виконувати підписані зобов’язання, підривається влада кланово-корпоративного режиму.

Східне Партнерство, певною мірою убезпечує країни Східної Європи від російського тиску, але воно не є антиросійським, хоч Росія цим і стурбована. Лукашенко і Воронін достатньо серйозно залежать від Москви, тому вони відмовились від візиту до Праги. Але на мою думку Східне Партнерство - в першу чергу, відстоювання власних інтересів.

Якщо Україна буде дотримуватись цієї програми, вона опиниться в Євросоюзі через вісім років. Але наше керівництво такий варіант не сприймає, система партнерства його вже не влаштовує. Але якщо така система не влаштовує, то що ж тоді влаштує.