30 окт. 2013 г.

Ті, хто хоче контролювати свободу слова, хай вибирають: Кадафі з багнетом в одному місці чи Чаушеску біля стіни

Зі свободою слова боротися неможливо, це міф, як міф і те, що можна створити якусь вибрану касту журналістів. Нині у всіх в руках є планшетники, і журналістом може стати кожен.

Ми переходимо до інформаціно-комп’ютерного суспільства, і стандартні підходи відходять у небуття. Заклики про те, що нам вдасться зберегти якусь касту журналістів – це не більше, ніж міф. Широкосмуговий Інтернет з’їдає класичну газету і класичну журналістику. Ниніу всіх є планшети, телефони, всі без жодних «корочок» можуть передавати інформацію в ефір. У всьому світі щось відбувається, питання лише в тому, скільки інфорбіт варта та чи інша новина. Приміром, повідомив хтось, що Тарас Стецьків у дитинстві «мочив» котів. Яка вага цієї новини? А якщо про це розкажуть свідки?.
 
Ще один міф - це думка про те, що можна обмежувати свободу слова.
 
Потрапити на канали до олігархів більшості з нас неможливо, але людина хоче мати свободу слова, знати різні точки зору, це її природне прагнення. Якщо вона хоче цього, то знайде можливість. В Росії хочуть контролювати Інтернет. І що? Отримають сервер на острові Тонго. Інформація проникає всюди, як вода. Приміром, я розповів, що міліція «кришує» розповсюдження наркотиків. Щойно міліція починає боротися з цією інформацією, вона потрапляє у пастку. Чим сильніше боротися з інформацією, тим швидше вона розповсюджується.
 
Мейнстрім – ще один виклик перед журналістикою сьогодні - інформації дуже багато, і людям важко зробити вибір, що важливо, а що ні. От на телебаченні нині демонструють шоу, зірки стрибають у воду. Нам показують Гришка, який розповідає, що у нього труси злетіли. А тим часом в країні знижуються золотовалютні запаси, падає ВВП, в сховищах залишилось 5 млрд кубів газу. Хто це зможе описати? Тільки фахові журналісти, які можуть відділити зерно від полови, і їх треба готувати. В хаосі інформації потрібні лоцмани, які виловлюють важливе і доносять до громади.
 
Свобода слова – важливо, щоб вона була.  
 
Люди, які мають гроші, думають, що можуть якось керувати свободою слова. Але що більше намагаються притиснути, залякати, тим більший спротив породжують. Боротися з громадськими організаціями, журналістами немає сенсу. Замість одного, якого затероризували, на бруствер вилізе 10. Тому треба не утискати, а переходити до діалогу, ми громадяни однієї країни, одне суспільство, і коли якась частина суспільства утискає іншу, їй залишається лише вибрати, що більше до вподоби: Кадафі з багнетами в одному місті, чи Чаушеску біля стіни, чи Мубарак чи Сталін, якого свої ж придушили. Треба переходити до повного плюралізму.
Звичайно, будуть жовті видання, це капіталізм, це треба враховувати. Але запит на серйозну журналістику є. Треба відходити від совка, будувати середній клас. У Польщі він є, у Фінляндії, в цих країнах жодного мільярдера. А у нас суспільство двополюсне, 80 відсотків бідують, і 1 % олігархів. Тому йде боротьба, а ЗМІ мають зламати цю матрицю. Важливо бути професіоналом, якість, об’єктивність і висвітлення подій, що мають значення і не боятися, що комусь не сподобається те, що напишеш. Бо проти лома немає прийому, крім іншого лому. 

Данилишин сдал Тимошенко и выкупил себе индульгенцию

Данилишин пошел на договоренности с режимом, потому что для того, чтобы закрыли дело, надо, чтобы были приняты соответствующие решения в канцелярии Януковича и его ближайшем окружении.


А нужен он может быть только в одном случае - если он предатель и может дать нужную информацию про свою шефиню.


Предполагаю, «он ее сдал и выкупил себе индульгенцию. Они его спрашивают: «А какой от тебя толк?» Он им отвечает: «А давайте я создам какую-то политическую силу, которая разобьет оппозицию, потому что у меня же есть имя — я же фигурировал как сторонник Тимошенко, поэтому определенная часть людей будет мне доверять».


Соответственно, у него есть деньги для того, чтобы создать такую силу, потому что, когда он был министром экономики, он сидел на жирных кусках — на тендерах, грантах, различных программах, иностранной помощи, так что он немного себе на жизнь заработал.


А теперь приедет пенсионер — и создаст себе новую политическую силу.


Это человек, который не может себя адекватно оценить. Он всю жизнь проработал в Институте демографии, сидел себе в кабинете, а теперь решил стать публичным политиком.


Поэтому у нас и возникают такие огромные проблемы — каждый думает, что он может заниматься политикой, что его высказывания имеют какую-то ценность для общества, а на самом деле он просто предатель.


Даже не волк в овечьей шкуре, а что-то такое гораздо отвратительнее.Поэтому если сидит в Чехии, то пусть там и сидит. Пусть забирает к себе туда свою семью, внуков, и пусть они там живут, а здесь он никому не нужен. Здесь таких, как он, пруд пруди.

Третья республика Луценко абсолютно никому не нужна. Можно провести такой эксперимент: если дождевого червя разрезать на кусочки, то он не умирает, а превращается в новых червей.


Оппозиция превратилась в огромного червя. Его кланово-олигархическая власть режет на кусочки, этих червяков становится все больше, но у них есть одна особенность — они не вырастают в больших, поэтому они не могут стать анакондой и задушить гидру криворожской нации. Вот и вся проблема. 

Из Порошенко не получится мэр Киева, как и кандидат в президенты

На кондитерских фабриках украинского олигарха Петра Порошенко начались увольнения из-за убытков, которые корпорация Roshen несет после запрета на поставки продукции в Россию.
 
 
Люди, работающие на предприятиях Порошенко, которые приносили ему деньги, сегодня оказались разменной монетой. Он начал увольнять людей. Такая информация есть, мы ее берем на контроль. И по линии комитета мы найдем возможность защиты людей, которые им увольняются сегодня массово с предприятий. Да, такая информация есть.
 
Считаю, что Roshen не удастся возобновить экспорт в Россию, причем, не только по политическим мотивам.
 
Российские специалисты нашли серьезные недостатки в производстве Рошена, качество продукции оставляет желать лучшего, его шоколад – далеко не шоколад! Онищенко вытащил из Порошенко как из гнилой капусты гниль, сняв листки, а там – червь.
 
Такая ситуация негативно отразится и на планах Порошенко участвовать в выборах мэра Киева.
 
Он человек жадный и эгоистичный, поэтому какой из него мэр? На это ведь нужно тратить деньги! Никакого мэра из него не получится, тем более, кандидата в президенты.
 

Януковичу посоветовали уйти по-хорошему

Янукович и его правящий режим, руководство Партии регионов, правительство Азарова - Арбузова довели Украину к полному краху. Ситуация с государственным бюджетом настолько критическая, что правительство не только задерживает пенсии, зарплаты, социальные пособия, но и не смогли рассчитаться с «Газпромом» за потребленный в августе газ на сумму 882 млн. долларов, и теперь российский премьер Медведев говорит о том, чтобы продавать Украине газ только на основе переодплаты.
 

Итак, если Юлия Тимошенко сегодня находится за решеткой за контракт, который она даже не подписывала, может быть, таких лиц, как Азаров, Арбузов, Бойко, Ставицкий, Клименко, Табачник тоже надо сажать в тюрьму, потому что они довели Украину к краху?
 

Эти лица должны за это отвечать, вместе с Януковичем, который должен немедленно уйти в отставку. Необходимо дать политическую оценку тому, что наделало руководство Партии регионов, которому следует взять на себя политическую ответственность за крушение Украины и за то, что оно дало возможность прийти к власти криворожско - енакиевской группировке, которой, похоже, сегодня и подчинена эта партия.
 

29 окт. 2013 г.

Усі складові революційної ситуації вже зібралися докупи

Економіст 59-річний Олег Соскін запізнюється на зустріч на 45 хв. Запросив у трикімнатну квартиру на столичну вул. Гончара. Помешкання переобладнане під офіс. Струнка чорнява помічниця приносить каву, цукерки "Горішок" та "Червоний мак".
— У мене немає впевненості, що Тимошенко буде помилувана, а Угода про асоціацію з Євросоюзом — підписана, — говорить Олег Ігорович. — Знаємо всю витончену підступність Януковича. Це людина зі специфічною ментальністю. Такі сприймають середовище, як вороже, а людей — як тих, кого треба "розводити", вбивати, грабувати. Виходячи з цього, опозиція й повинна діяти. Адже тільки якщо звільнять Тимошенко і, в результаті, підпишуть Угоду про асоціацію — Україна матиме майбутнє.
Бачите рухи в цей бік?
— Ні, бо більшість опозиціонерів — дилетанти! Потрібно вигнати Олександра Турчинова й Андрія Кожем'якіна (керівник центрального штабу "Батьківщини" та заступник голови партії. — "ГПУ"), які провалили кампанію по звільненню Тимошенко! — вигукує. — Треба взяти відданих їй людей, створити координаційний штаб трьох політичних сил — "Свободи", УДАРу і "Батьківщини". Примусити депутатів від цих фракцій постійно чергувати під лікарнею в Харкові. З ними — тисячу прихильників. Такий самий табір варто розбити біля адміністрації Януковича — з двох боків, хоча б по 300 людей. На владу треба постійно тиснути. Якщо Юлія Володимирівна лишиться у в'язниці, це означатиме, що режим переміг. Можна буде заарештовувати будь-кого під будь-яким приводом. У Білорусі, коли зламали опозицію, стали можливими такі речі. Білоруський концтабір може повторитися і в нас.
Янукович подібний до Лукашенка?
— Лукашенко в тюрмі працював політруком. А Янукович у тюрмі сидів. Отже, його ментальність іще страшніша. Зараз в Україні фактично створено державу стаціонарного бандитизму. Це — науковий світовий термін, коли країна і найвищі пости захоплені бандформуванням.
Якщо Угоду про асоціацію з Євросоюзом не підпишемо, чого чекати?
— Тоді Янукович далі закручуватиме гайки. Згадаймо, коли останній раз обирали Лукашенка. Він теж багато що обіцяв. Потім вибори були сфальсифіковані, люди вийшли на вулиці. І спецвійська Лукашенка влаштували бійню. Опозиціонери отримали вироки.
Вибори 2015 року Янукович проведе так, як Лукашенко. Намалює собі потрібний результат. Віктору Федоровичу здається, що вулкан мовчить. Але це не так. У ньому зараз збирається дуже багато гарячої магми. Якщо цей вулкан, не дай Боже, прорве, то мало нікому не видасться. Усі складові революційної ситуації вже зібралися докупи.
Але можливий інший варіант — гниття. Консервація ситуації. Цей процес іде паралельно з формуванням революційної ситуації. І якщо Угоду не підпишуть, він затягнеться. Вільнюський саміт — це точка неповернення для України.
Чи можлива Асоціація без виїзду Тимошенко за кордон?
— Ні. Є правила гри для політичної спільноти.
Яка імовірність, що у листопаді Угоду про асоціацію підпишуть, але потім кілька країн відмовляться її ратифікувати?
— Таке може трапитись. Але тоді не варто очікувати, що Європа виділить гроші для української економіки. Зашморг із шиї Януковича ніхто не зніме й ніхто не вестиме з ним подальших переговорів. Можуть передбачити в тексті Угоди, що затверджувати її почнуть тільки після певних позитивних змін в Україні.
От Німеччина, наприклад, не парафує Угоду. Скажуть: не пізніше Різдва Тимошенко має бути на свободі. І тоді вся вина падає персонально на президента, якщо він її не випускає. І в такій ситуації Янукович уже точно не викрутиться. Усі контакти з ним припиняться в очікуванні певних кроків. От тільки як він їх робитиме? — Олег Ігорович усміхається. — Ця "менопауза" може дуже погано для нього закінчитись. У Європи виникне необхідність усунути Януковича. Якщо в інших країнах змогли змістити диктаторів, то невже Віктор Федорович думає, що його не зможуть?
Оточення президента може позитивно вплинути на цю ситуацію?
— Усі виконують ті розпорядження, що дає Янукович. Важливі рішення приймає одноосібно. Янукович викинув усіх, хто був із ним партнерського рівня. Залишилася "сім'я", Ахметов, Льовочкін, який ще має певні інструменти впливу на нього. Але президент стає все більш неконт­рольований. Наприкінці листопада у Вільнюсі стане зрозуміло, чи лишився у нього інстинкт самозбереження.
Зараз люди в Росії, Казахстані й Туркменістані не мають права вибору. Ми не повинні рухатися в той бік. Бо це фактично концтабір. Україна генетично не може туди йти. Внутрішньо вона постійно проти цього бореться. І Європа опікується нами саме тому, що бачить цю внутрішню боротьбу — настрої простих людей. Що народ у нас європейський, а влада — азійська. Молодь, інтелігенція, бізнес, творчі люди — не хочуть у концтабір.
Що саме суспільство має робити, щоб змінити ситуацію?
— Дуже велика зневіра після помаранчевої революції. Люди отримали урок із тих часів, що не можна підтримувати когось, не заручившись гарантіями. Тому відбулося відчуження народу від держави і політиків. Поки кожен сам себе зможе якось забезпечувати, люди мовчатимуть. Однак влада вже використала всі ресурси і просто не здатна не лізти на поле народу. Люди починають нервуватися. А тепер уявімо перебої зі світлом, газом і теплом, розвал банківської системи, долар за 20 гривень. Тоді і наймиролюбніші громадяни вийдуть на вулиці. І просто рватимуть на шматки цю гвардію мільярдерів.
На скільки років Україна буде відкинута у минуле за негативного сценарію?
— В Югославії було 10 років війни. А в нас буде щонайменше 30. Однак, якщо звільнять Тимо­шенко і ми підпишемо Угоду про асоціацію, то дуже швидко скасують візи. Це буде нове дихання для України, — каже, задоволено спираючись на спинку крісла. — Друге: наші підприємства зможуть вийти на європейські ринки й отримати інвестиції звідти. Третє: потроху оживатимуть регіони, міста, села. Все це спричинить те, що в Україні почнуться системні зміни. Наступні вибори відбудуться вже за європейськими стандартами, а значить, прийдуть нові люди — молоді, освічені, прагматичні, з моральним стрижнем. Такі, що скажуть: я не краду. Все це впливатиме на наших сусідів. Почнеться обмін живою кров'ю. Україна стане локомотивом, що вирве пострадянський простір із провалля, в яке він несеться.
Олег Ігорович проводить на вулицю. Розказує про своїх студентів із Національної академії управління:
— Відправляємо вчитися в європейські вузи. Навчання платне, але порівняно з нашим — це копійки. З європейським дипломом потім працюють, де захочуть.
Боксував до 16 років
Олег Соскін займався боксом із 13 років. Перемагав на обласних змаганнях. У 16 років покинув через проблеми із зором.
— Свої вміння застосував уже в армії — у спецвійськах радіо­зв'язку на Кавказі, — розказує Олег Ігорович. — Була камера для тих, хто провинився. 2 на 3 метри. Напхали туди шістьох хлопців. А я саме заступив у караул. Ті, що з азійських країн, почали чіплятися до українців. Бити ж не можна, то довелося показати певні прийоми.
Консультував Кравчука і Кучму
Олег Соскін каже про себе: "Киянин у третьому поколінні". Вивчився на економіста в університеті ім. Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію і п'ять років викладав у своєму навчальному закладі. Потім читав курс "міжнародні відносини" у Вищій партійній школі.
Майже 20 років тому створив і очолив Інститут трансформації суспільства. Заклад аналізує економіку, політику, місцеве самоврядування та освіту.
Був консультантом президента Леоніда Кравчука та економічним радником президента Леоніда Кучми. Від 1996 року — лідер Консервативної партії.
Олег Ігорович неодноразово називав Росію "нерозвинутою і невдалою державою" та вимагав візового режиму з нею.
Викладає в Національній академії управління.
У шлюбі. Дружина — редактор "Економічного часопису — XXI". Донька Надія — економіст.


"Газета по-українськи" №1634 за 29.10.2013

Янукович вошел в конфликт с кремлевским режимом, ТОМУ ЩО ему не нужны другие бандиты - гастролеры

Выжженное поле вокруг Януковича увеличивается. Следующим шагом его стерилизации стало то , что Путин не пожелал с ним встретиться во время поездки Януковича в Минск 24-25 октября на расширенное заседание Высшего евразийского экономического совета . План Януковича сыграть с Путиным в енакиевские наперстки , похоже, потерпел полный провал. Путин завил, что в случае подписания Украиной Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом , вступление Украины в Таможенный союз России, Белоруссии и Казахстана станет невозможным, и эти страны оставят за собой право принять меры защиты.

А первый вице - премьер Российской Федерации Игорь Шувалов заявил 25 октября, что президенты России , Белоруссии и Казахстана договорились о возможности введения Таможенным союзом единого таможенного тарифа для третьих стран , в частности и Украины после подписания соглашения с Евросоюзом о зоне свободной торговли.

Итак , если Украина подписывает Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом , к ней будет введен единый таможенный тариф со стороны России , Белоруссии и Казахстана с соответствующими процедурами , которые делают невозможным вход украинских товаров на территорию этих стран . Поэтому те события , которые разворачивались в августе 2013 года, когда на неделю остановился импорт в Российскую Федерацию украинских товаров , станут перманентными , начнут происходить постоянно. А то , что экс - глава Роспотребнадзора Онищенко назначен в аппарат российского правительства помощником премьер - министра Медведева , означает , что ограничение украинского импорта станет еще более системным. Можно предположить , что Онищенко будет готовить более общую схему прекращения вхождения украинских товаров на территорию России , Белоруссии и Казахстана.

Очень показательно , что Путин вообще отказался встречаться с Януковичем. Это означает , что все высказывания наших псевдопатриотов, которые пугают украинцев  тем , что в случае , когда Соглашение об ассоциации не будет подписано в связи с тем , что Янукович не захочет увольнять Тимошенко , то это приведет к тому , что Янукович пойдет в объятия Путина , абсолютно не соответствуют действительности . России Янукович уже не нужен , как и Казахстану. Единственный, кто его еще немного поддерживает - это Лукашенко , поскольку он имеет определенные преференции от связей с режимом Януковича , и хочет их сохранить , потому что в Белоруссии с Украиной положительное сальдо внешней торговли товарами ( « плюс » 1,11 млрд. долларов в январе - августе 2013 года и « плюс » 2,82 млрд. долларов в 2012 году) . Понятно , что Лукашенко хочет и дальше иметь гарантированный приток свободно конвертируемой валюты из Украины в свою разрушенную самим же Лукашенко экономику . Ведь, по сути , Украина благодаря действиям Януковича и Азарова , остается единственной валютным донором режима Лукашенко.

Поэтому , представляется, что Москва подписала Януковичу смертный приговор , как и Азарову и Партии регионов в целом. А после того , как правящий в Украине режим арестовал Маркова и начал репрессии его политической партии и его близких и соратников , можно говорить , что против Януковича ополчиться вся Россия . Так, председатель комитета Государственной Думы Российской Федерации по делам СНГ Леонид Слуцкий уже заявил , что Государственная Дума требует от власти Украины скорейшего освобождения Игоря Маркова в связи с необоснованным заключением под стражу. Удивительно , что в это время молчит Кирилл , московский патриарх , ведь Марков был единственным делегатом от мирян Одесской епархии на патриаршем соборе , где как раз и выбирали патриархом Кирилла .

Итак , уже видно, что началась открытая война Януковича и его группы с Кремлем и Москвой , которым он абсолютно не нужен. Но здесь не следует делать из Януковича героя , потому что то , как он вошел в конфликт с Путиным - это органическая логика развития государства стационарного бандита , когда бандит, укоренился на определенной территории , хочет не допустить прихода не стационарных бандитов , чужаков , потому что их приход уменьшает его доходы , а он хочет сам грабить и эксплуатировать население той территории , на которой захватил власть. Ему не нужны другие бандиты - гастролеры . Похоже , что это главная причина , почему Янукович вошел в конфликт с кремлевским режимом , ведь на сегодняшний день это его главные конкуренты и враги .

Однако с другой стороны , ситуация в Януковича становится еще хуже , ведь президент Еврокомиссии Баррозу и президент Совета Европейского Союза ван Ромпей 25 октября заявили , что Янукович должен выполнить свои обязательства , и одно из главных обязательств - освободить Тимошенко. Следовательно , всем в Европе уже очевидно , что Тимошенко - это политический заключенный , и можно ожидать , что в ближайшее время это будет официально подтверждено всеми соответствующими европейскими институтами , если будет сорвано подписание Соглашения об Ассоциации по вине Януковича. Тогда начнется международная изоляция Януковича , и в таком случае можно ожидать , что Януковича ждет судьба Милошевича , который в 1999 году отказался выполнить требования стран -членов НАТО о прекращении военных действий в Косово , после чего началась военная операция НАТО в Югославии , а самого Милошевича в 2000 году народ отстранил от власти в результате так называемой « бульдозерной революции » .

Поэтому если Янукович сейчас не освободит Тимошенко и сорвет подписание Соглашения об ассоциации и попытается развернуть массовые аресты оппозиции - структурированной и полевой - тогда он закончит тем , чем закончил Милошевич, который 1 апреля 2001 был арестован на своей вилле и передан Международному трибуналу по военным преступлениям в бывшей Югославии в Гааге , где и умер в тюремной камере в 2006 году от инфаркта миокарда . Януковичу следует хорошо изучить биографию Милошевича , потому подобная судьба может вскоре ожидать и его .

Но при любых обстоятельствах каждый украинец не имеет права отдавать свою судьбу и судьбу своих детей в руки Януковича и его клики . Не затем погибли миллионы украинцев в борьбе за независимость нашего государства , чтобы какие-то банд формирования определяли наше будущее . Хватит молчать ! Наша судьба - в наших руках .

28 окт. 2013 г.

Янукович в положении цугцванга

Цугцва́нг - "принуждение к ходу" - положение в шашках и шахматах, в котором любой ход игрока ведёт к ухудшению его позиции.

Освободив Тимошенко, Янукович погубит себя. Убрав одного сильного игрока — Кличко, власть вряд ли сможет удержать Тимошенко на расстоянии от политической украинской арены.
 
Если сейчас Тимошенко выйдет на свободу, она уничтожит Януковича, мы в 2014 году уже о нем не услышим. Янукович находится в состоянии, которое в шахматах называется цугцвангом. Если он не выпускает Тимошенко, Соглашение об Ассоциации не будет подписано, а Тимошенко уже однажды выиграла дело в Европейском суде, выигрывает и во второй раз, а в решении будет сказано, что ее приговор является политическим.
 
Как только она выигрывает второе дело, Тимошенко подает в суд о возмещении ей морального ущерба. Далее перед Януковичем ставят требование о ее освобождении. Если он ее выпускает, она выходит вся в белом и на белом коне, и добивает Януковича. Если он ее не выпускает, то на Януковича может ждать Гаагский трибунал и судьба Милошевича".

23 окт. 2013 г.

Трудовая миграция: за и против - спецпроект

Нужны ли Украине трудовые мигранты? 

Мигранты внезапно полюбили Украину. По крайней мере, именно в этом нас уверяет Госпогранслужба. Только за первое полугодие текущего года в пределы нашей страны нелегально въехало более 450 граждан постсоветских государств. При этом данная цифра составляет 65% от совокупного количества нелегальных мигрантов на территории Украины. Конечно, эти цифры не сопоставимы с миграционной ситуацией в соседней России, где, по мнению представителей Федеральной миграционной службы, прирост мигрантов за первое полугодие 2013 года, включая нелегальных, составил около 13%.
 
Рост количества нелегальных мигрантов в Украине происходит за счёт граждан стран постсоветского пространства. И не секрет, что до недавних пор они не рассматривали Украину как перспективное направление для трудовой миграции. Неужели иностранных граждан привлекают вакантные места в Украине? Объяснение здесь очевидно: причиной является тенденция, направленная на ужесточение миграционного режима в РФ.
 
Последние парламентские выборы в странах Старого Света показали, что многие европейские избиратели сегодня не боятся показаться нетолерантными. Они массово голосуют за представителей правых партий. Последние парламентские выборы в Украине также позволили правой силе преодолеть избирательный процентный барьер.
 

16 окт. 2013 г.

Азаров "вішатиме лапшу" Медведєву

Російське керівництво під час зустрічі прем'єр-міністрів Миколи Азарова з Дмитром Медведєвим у місті Калуга в Росії поставить Україні жорсткий ультиматум — або відмовитись від підписання Угоди про асоціації, або провести референдум.

Азаров володіє вищим мистецтвом дурілки. Вішатиме лапшу, але Росія йому не повірить. Говоритиме, що асоціація не важлива і не стосується відносин між Україною і Росією. Переконуватиме, що ми з росіянами більше, ніж партнери та дуже добрі друзі. Пояснюватиме, що до підписання Угоди про асоціацію примушують умови, бо Януковичу треба трішки зміцнитися, оскільки в нього впав рейтинг і у "Партії регіонів" він нижче плінтуса. А потім Україна все підпише з Росією. Проте Медведєв налаштований поставити жорсткий у часі ультиматум — Україна повинна відмовитись від підписання Угоди про асоціацію. Або вимагатиме провести референдум. Азаров обіцятиме, що проведе. Росія запропонує дати гроші, але Азаров скаже, що треба порадитись з Януковичем.
 
Януковичу немає куди діватись. Йому треба йти тільки вперед — в Європу. Все інше смерті подібно. Інакше Янукович повністю втратить Київ, Захід і Центральну Україну. Стає взагалі не виїзним. Буде накладено арешт на активи, банківські рахунки, на нерухомість.

Вони мають продемонструвати свою силу, впевненість, обраність. Щось має статися наджорстке. Перейдуть до конкретних дій.
 
Нагадаємо, у вівторок 15 жовтня у Калузі заплановано зустріч прем'єр-міністра України з головою уряду РФ Дмитром Медведєвим віч-на-віч та у широкому форматі. Глави урядів проведуть десяте засідання Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії, за результатами якого підпишуть підсумковий протокол.

15 окт. 2013 г.

У России могут сдать нервы

Украина может добывать до 24 млрд куб м газа и этим обеспечить коммунальную сферу и потребности домохозяйств. Поэтому "Нафтогаз" вполне реально может отказаться от закупки российского газа по действующему контракту.

Стратегически Азаров прав. Он уверенно заявляет, что Украина может отказаться от российского газа. Таким образом вызывает московское руководство на ответ, чтобы они что-то делали. А любой шаг со стороны России приведет к плохим для них последствиям. Россия все равно зимой должна выполнять обязательства по Европе. Им надо думать, что с ними может быть. За год через Украину менее 80 млрд кубов никак не прокачать. А мы запустим газовую систему в другую сторону, как было при Юле, и будем обеспечивать потребности страны своим газом.
Со стороны Украины уже произошло существенное уменьшение закупки газа в России. "Контракт провален и не выполняется. Фактически российского газа нам не надо. Обеспечить коммунальную сферу хватит. А частные предприятия должны сами закупать газ для своих нужд. Что могут делать через Фирташа.

Россияне находятся в очень сложном положении и не знают, что им делать. Поэтому у России могут сдать нервы. "У "Газпрома" контракты, он несет огромные убытки. Ежегодно он получал за газ от Украины 12 млрд долларов. Нужно каким-то образом это компенсировать. Потому что Украина срывает коммерческую деятельность крупнейшего поставщика валюты

14 окт. 2013 г.

Казначейство довело города и местные общины до банкротства


В других странах, в отличие от Украины, Казначейство отвечает только за деньги, которые принадлежат непосредственно государству, то есть деньги, собранные у налогоплательщиков в центральный бюджет, всеми остальными деньгами Казначейство не распоряжается.

А у нас, продолжил экономист, создано «т.н. общее корыто, когда деньги, которые принадлежат государственному бюджету, и деньги, которые формируются на уровне местных бюджетов, тоже закачиваются в это корыто, и ими распоряжается Казначейство».


Любой университет считается государственным, но половину денег он зарабатывает на студентах сам за счет контрактной формы, но ему не дают возможности распоряжаться этими деньгами, они зачисляются на единый казначейский счет и становятся государственными. На них накладываются санкции, и они не могут воспользоваться этими деньгами».

Это чьи были деньги? Это деньги, которые были заработаны т.н. субъектами, которые причисляются почему-то к государственным, или же это деньги, которые непосредственно шли из госбюджета?


Насколько известно экономисту, деньгами, «которые идут непосредственно из госбюджета, занимается КРУ, и при чем тут Казначейство — вообще не понятно. А КРУ не имеет таких полномочий, чтобы заниматься деньгами, которые получены от другой деятельности.


Надо «изменить закон про бюджет и четко изменить функции Казначейства. Поэтому то, что они называют эту цифру, они ее назвали для того, чтобы как-то оправдать себя, поскольку, по сути дела, они довели сегодня города и местные общины до банкротства».


И они говорят, что они не виноваты, а виноваты сами города и общины, которые используют деньги не по назначению, на что им города говорят, что, извините, вы к этим деньгам вообще никакого отношения не имеете в соответствии с Европейской хартией по местному самоуправлению.


В Донецкой области,  тратят так, «как они считают нужным, они думают, что им все равно никто ничего не сделает, потому что своя рука владыка. А в остальных случаях — просто от безысходности, потому что все равно у громад есть потребности, которые надо покрывать — это и детские сады, и школы».

 
Плюс некомпетентность тех людей, которые там работают, когда строка расходов не была четко прописана в местном бюджете, не совпадал номер кодификации и назначения денег — но я не думаю, что это были злонамеренные нарушения, это не те суммы для местных громад. Скорее всего, это было связано с некомпетентностью местных бюрократов, которые работают в этих органах.

Янукович потрапив у пастку

У Януковича склалася надзвичайно погана для нього ситуація, яка постійно погіршується. В шахах  такі ситуації характеризують, як цуг-цванг. Це означає, що кожен наступний крок суттєво погіршує ситуацію того, хто ходить, яким би цей крок не був, навіть на перший погляд виграшним. Спробуємо розглянути кілька сценаріїв для Януковича.
Сценарій перший. Янукович випускає Тимошенко. Цей сценарій майже неймовірний, оскільки виглядає так, що психологічно Янукович на це не здатний. Тим паче, якщо він її випустить, то можна припустити, що група Тимошенко значно багатша, ніж група Януковича, і більша частина її фінансів зосереджена поза межами України. Можна висловити думку, що група Тимошенко контролює активів на суму до 10 млрд. доларів. Таким чином, якщо Тимошенко опиниться на волі, вона стане надзвичайно небезпечним для Януковича супротивником, який здатен його переграти. Отже, якщо Янукович звільнить Тимошенко, він сам собі так би мовити підпише смертний вирок.  
Сценарій другий. Янукович не випускає Тимошенко, і тоді Угода про Асоціацію не буде підписана. Після цього Янукович, рейтинг якого вкрай низький, програє будь-якому із лідерів опозиції, наростає фінансово-економічний колапс в Україні, держава входить у фазу неконтрольованого фінансово-економічного розвалу, починається легітимний суверенний дефолт, банкрутство, в Україні відбувається стрімкий відтік прямих і портфельних інвестицій, вона стане неспроможною забезпечувати свої фінансові зобов’язання, відбувається крах золотовалютних резервів, крах гривні. Тоді західні і центральні області України можуть перейти до прямого народовладдя явочним шляхом. Вони можуть встановлювати на своїх теренах через народні зібрання, віче народну владу  приймають рішення про входження частинами у Європейський Союз. З’являється Галицько-Волинська асамблея, до якої поступово приєднається Київ, і Януковича позбавляють влади, викидають у резервацію в районі донбасько-криворізького басейнів. Тоді Янукович вже нікому не буде потрібен, він в такому випадку може спробувати розв’язати якісь силові дії, але це призведе до його фізичного знищення і знищення його групи.
Крім цього, у нього можуть початися проблеми із тим, що він стане невиїзним, Януковича та його близьке оточення можуть оголосити персонами нон грата у європейських країнах по білоруському сценарію, відповідно заарештовуються його рахунки. Після цього Європейський суд з прав людини може прийняти рішення, що Тимошенко незаконно перебуває у в’язниці, в доповнення до того, яке вже є, і тоді перед Януковичем почне маячити доля Каддафі чи Мілошевича, який, як відомо, під час судового процесу чи то сам повісився в камері, чи його повісили. Тому Януковичу доведеться вибирати, що для нього краще – доля Каддафі, Мілошевича , Мубарака чи Чаушеску.
Третій сценарій. Янукович все-таки вмовляє європейців, вони підписують Угоду про Асоціацію, але Тимошенко не виходить на свободу. Тоді Росія переходить у наступ. А якщо Тимошенко перебуває у в’язниці, то Путіна варто розглядати, як її спільником, в такому випадку слід вважати, що вони разом створили  злочинне угрупування, і тоді Путіна так само треба саджати у в’язницю.А в Україні починається операція Медведчука під назвою «троянський кінь» Москви, і починає діяти Комуністична партія, як п’ята колона Кремля, і в Януковича починаються проблеми на Сході з абсолютно некерованими процесами і невизначеними сценаріями. В такому випадку зрозуміло, що у нього немає шансів на виживання.
Отже, ми розглянули три імовірних сценарії, всі вони є для Януковича по своїй суті смертельними. Але третій сценарій, якщо він все-таки випускає Тимошенко, залишає йому шанси врятувати хоча би своє життя, якісь свої статки, своїх дітей, членів  своєї групи. Тому об’єктивно, цей сценарій найбільш прийнятний для Януковича, оскільки він дозволяє Януковичу залишитися при певних грошах  і зберегти своє життя і життя своїх близьких. Проте часу залишається обмаль, лише один тиждень, і який сценарій буде реалізовуватися ми всі скоро побачимо. Але оскільки всіх громадян України ці сценарії будуть так чи інакше зачіпати, то ми не можемо бути простими глядачами, адже всі ми можемо стати учасниками цієї драми, яку заварює Янукович в силу свого авантюризму і недалекоглядності, певних психічних комплексів і фобій, жадібності.
Можна порадити всім свідомим проукраїнським силам, які орієнтуються на модель народного капіталізму, на європейські засади буття, все-таки готуватись до боротьби за власну долю і не сподіватися на Януковича і його кліку. Тому що організована злочинна група, яка сформувала в Україні державу стаціонарного бандита у формі кланово-олігархічного режиму, дбає лише про себе. А українців розглядає просто як споживче середовище або гарматне м’ясо. Настав час згадати, що ми є спадкоємцями арійців, скіфсько-сарматської, русько-слов’янської держави і взяти на озброєння гасло: «спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих». Отже, готуймось.

11 окт. 2013 г.

ВПЛИВ ТРАДИЦІЙНИХ І АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА ДОВКІЛЛЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ



Конференція
„Екологічні проблеми у транскордонних польсько-українських регіонах та способи їх вирішення"
Ярослав (Польща), 11 жовтня 2013 року


Олег Соскін,
PhD, професор, директор Інституту трансформації суспільства, Київ, Україна
Надія Матвійчук-Соскіна,
PhD, Національна академія управління, Київ, Україна

 

ВПЛИВ ТРАДИЦІЙНИХ І АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА ДОВКІЛЛЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ

 

Нині на світову економіку нахлинула друга хвиля фінансово-економічної кризи. Якщо перша хвиля, що почалась у 2007 році у США, де почав руйнуватися ринок іпотеки, була пов’язана із фінансово-банківською сферою, то друга хвиля характеризується падінням у галузях традиційного матеріального виробництва. І поки що говорити про завершення економічної кризи зарано, адже вона пов’язана із глибокими технологічними змінами світогосподарської системи у цілому, а не лише її фінансової архітектури.

Уже сьогодні можна зробити висновок про те, що економічна криза – це не спонтанне, а циклічне явище, що відповідає фазі падіння так званого світового К-циклу розвитку. Саме так досліджував економічні процеси відомий російський учений Микола Кондратьєв. Спираючись на його теорію, ми схильні стверджувати, що почався активний процес переходу до шостого технологічного укладу.

Світовими ученими доведено, що період домінування кожного з технологічних укладів (1–5-го) охоплював близько 50-60 років і складався із двох ключових фаз. Перша — його становлення в період економічної кризи попереднього технологічного укладу, а друга — зростання в результаті структурної переорієнтації економіки.

Кожен новий уклад ускладнює економічні взаємозв’язки та посилює їх нелінійний характер, спонукаючи трансформацію способу матеріального виробництва і сфери послуг. Перехід до нового укладу – це період, у якому змінюються капітальні цінності, засоби виробництва, функції самого капіталу, формуються нові потреби та вимоги до якості факторів виробництва, розширення їх переліку. Квінтесенцією 6-го технологічного укладу є перехід до альтернативної моделі розвитку економіки, яка базуватиметься не на екстенсивних методах виробництва, що передбачають використання таких традиційних видів і джерел енергії, як вугілля, нафта, природний чи сланцевий газ, атомна енергія (технології третього, четвертого і п’ятого укладів), а на інтенсивних методах, що потребують застосування альтернативних, поновлюваних джерел енергії, які не завдають шкоди довкіллю (шостий технологічний уклад).

Нові галузі шостого технологічного укладу – це сонячна, вітрова, водна, біологічна, хвильова енергетика; біотехнології, зокрема клітинна біологія; аерокосмічна промисловість; нанотехнології; нові матеріали; оптоелектроніка; системи штучного інтелекту; мікроелектроніка; фотоніка; мікросистемна механіка; інформаційні супермагістралі; програмне забезпечення і засоби імітації; молекулярна електроніка; нові системи управління персоналом; інформатизація сфери послуг та ін.

Розвиток шостого технологічного укладу пов’язаний із формуванням у розвинутих країнах нової парадигми способу життя і господарювання в суспільстві, встановлення екологічно-економічного балансу інтересів між національними урядами, громадянами, малим та середнім бізнесом і багатонаціональними компаніями. Процес міжнародної взаємодії для переходу на екологічно орієнтовану модель капіталізму відбувається в рамках організацій та робочих груп у структурі ООН, ОБСЄ, ЄС, ОЕСР, АТЕС і багатьох інших. У результаті взаємодії експертів та урядовців формуються національні й регіональні концепції переходу на відновлювальну економіку.

Людська цивілізація почала відходити від розбудови мегаполісів, системи господарювання яких негативно впливають на навколишнє середовище. Найбільша увага сьогодні приділяється розвитку регіонального потенціалу та невеликих систем господарства. Світовою практикою доведено, що етатизація суспільства досягла піку свого розвитку і перестає спрацьовувати, потрібно здійснювати деетатизацію, надати більше повноважень місцевим органам управління. Об’єднання можливостей місцевої влади, громад і нових технологічних механізмів – це потужний та ефективний симбіоз для вирішення питань розвитку, і насамперед упровадження нової енергетичної політики та регенерації довкілля.

Найбільше цим питанням опікується нині Європейський Союз. Наприклад, у рамках інструменту технічної допомоги ELENA (заснована у 2009 р.) планується мобілізувати понад 1,3 млрд. євро інвестицій у сферу енергоефективності міст ЄС. Запроваджені спеціальні програми щодо зниження енергоспоживання на освітлення, утримання приватних і муніципальних будівель, зниження втрат при транспортуванні теплоенергії. У Латвії, Німеччині та Австрії здійснено перші успішні проекти із т.зв. зеленого будівництва. У цілому, вже понад 700 муніципалітетів ЄС беруть участь в ініціативі «зеленого будівництва». У травні 2010 р. мери 500 міст Європи підписали Конвенцію мерів (ініціатива Європейської Комісії, Комітету регіонів та Парламенту ЄС), якою добровільно зобов’язалися зменшити викиди вуглецю у своїх містах на 20% до 2020 року, пропагувати альтернативну енергетику та енергоефективний спосіб життя серед своїх мешканців. До цієї ініціативи вже приєдналися понад 2100 міст у 36 країнах Європи та 100 регіонів, що репрезентують понад 125 млн. осіб. [1] Окрім того, ЄС планує зменшення викидів вуглецю у країнах-членах у 2020 р. в середньому на 20% порівняно із 1990 р. і загальне скорочення енергоспоживання на 20% від прогнозованого рівня на 2020 рік.[2]

Нинішня криза довела, що засоби індустріального розвитку господарства вичерпали себе і не забезпечують конкурентоспроможного, безпечного поступу. Усвідомлюючи це, високорозвинені країни, а за їх прикладом й інші, почали масово шукати шляхи та механізми для впровадження нової, інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки і використання нетрадиційних джерел енергії (сонячна енергія, гідроенергія, енергія вітру, енергія біомаси). Тепер це стає пріоритетом розвитку для економіки кожної  країни.

Уже у 2009 р. 19,9% виробленої електроенергії в ЄС надійшло з відновлювальних джерел. До 2020 р. планується збільшити зазначений показник до 23–25%. Для цього ЄС запроваджує ряд програм інвестиційної підтримки пріоритетних секторів, наприклад:

1) «Програма енергетичного відновлення» (з бюджетом 2 млрд. євро на рік, починаючи з 2009 р.);

2) найбільше у світі дослідження «Твентіс» щодо можливостей інтеграції вітрової електроенергії до спільної європейської електромережі, в якому беруть участь 26 енергетичних компаній із 11 країн-членів (ЄС виділив на нього 60 млн. євро); розробка плану реалізації проектних завдань «Твентіс» запланована на кінець 2013 р.;

3) фінансовий інструмент «NER300» для інвестицій у низько-вуглецеву економіку та альтернативну енергетику ЄС (планується акумулювати 4,5 млрд. євро).[3]

Водночас, у країнах ЄС функціонує 143 АЕС (що складає 13,5% енергоспоживання ЄС), і більшість держав поки що не планує відмовлятися від атомної енергетики. Однак після подій у Японії та ініціатив Німеччини можливість перегляду енергостратегії у цьому сегменті енергобезпеки стала очікуваною.

Головне гасло нової моделі економічного розвитку полягає в тому, що людина не повинна залишати після себе жодного кілограму відходів у будь-якій їх формі. Економіка мусить бути орієнтована на відновлення екологічного середовища, придатного для безпечної життєдіяльності суспільства. Така економічна модель є альтернативою існуючій, традиційній індустріальній моделі, за якої природні ресурси використовуються нераціонально. Сьогодні жодна країна не може собі дозволити такого, оскільки екосистема Землі перенавантажена і не здатна витримувати шаленого тиску з боку індустріального середовища. У Звіті, оприлюдненому у вересні 2013 р. на засіданні Міжурядової панелі з кліматичних змін ООН (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) підтверджено, що причиною незворотних екологічних змін із вірогідністю у 95% є техногенна діяльність людини у ХХ–ХХІ століттях.[4]

Для України також актуальним завданням є перехід до нової економічної інноваційно-технологічної моделі розвитку із використанням нетрадиційних джерел енергії. Але щоб стати реально незалежною державою і будувати модель народного капіталізму інноваційно-технологічного типу, наша країна мусить будь-що позбутися енергетичної залежності від Росії. Існує два варіанти вирішення цієї проблеми.

Перший варіант, запропонований правлячими фінансовими корпоративними групами в Україні, полягає в об’єднанні зусиль із транснаціональними корпораціями, такими як «Chevron», «Shell», «ExxonMobil», що пропонують добувати на нашій території сланцевий газ шляхом гідравлічного розриву пластів. Як відомо, це дуже небезпечна технологія із непередбачуваними наслідками. Особливо небезпечно те, що видобуток сланцевого газу здійснюватиметься в Карпатах, що межують із Польщею і є доволі тектонічно нестабільною територією, та на сході України. Цей традиційних шлях, хоч і дає можливість отримувати газ, але наслідки можуть бути доволі несприятливими для країни, тим паче, що вона вже неодноразово страждала від подібних інноваційних технологій. Ідеться зокрема про плюндрування Дніпра шляхом побудови електростанцій, які довели свою безперспективність та недоцільність. Як наслідок, під водою опинилися величезні територіальні масиви. Недалекоглядним рішенням було і будівництво атомних електростанцій, що шкодять природному середовищу. Аварія на Чорнобильській АЕС завдала величезної школи нашій країні, її довкіллю, здоров’ю українців, призвела до передчасної загибелі тисяч людей.

Слід зазначити, що у країнах ЄС, на відміну від України, до організації робіт із видобутку сланцевого газу підходять виважено, ретельно, послідовно, намагаючись не зашкодити довкіллю. Першим документом, за яким видаються компаніям дозволи на видобування та виробництво паливних ресурсів, і зокрема сланцевого газу, в Європейському Союзі є Гідрокарбонова директива[5]. Другим документом є Рамкова водна директива[6], спрямована на безпосередній захист водних ресурсів у процесі видобутку палива. Третій документ – Директива щодо відходів, які виникають у ході розробки родовища з енергетичними ресурсами[7]. Ще одним важливим документом є Директива щодо захисту тваринного світу[8], основне завдання якої – зберігати безпечний рівень біологічного різноманіття, що існує у природі, зокрема у тваринному світі. У цьому самому напрямі працює Директива щодо захисту диких птахів. Не менш важливим є застосування Директиви щодо оцінки впливу на навколишнє середовище, яку було імплементовано в Європейському Союзі[9]. У ній зазначено, що вся інформація, яка стосується видобутку енергетичних ресурсів та впливу цього процесу на навколишнє середовище, повинна бути в публічному доступі. Ще один важливий документ, на який орієнтуються компанії, що працюють у цій галузі, – Директива щодо відповідальності за навколишнє середовище[10]. До неї звертаються здебільшого в разі завдання шкоди довкіллю.
Як відомо, найбільші родовища сланцевого газу знаходяться на теренах Франції, Польщі та Норвегії, де діє також національне законодавство та відповідні інституції, які регулюють питання видобутку на території країни.
В Україні немає відповідної законодавчої бази, не проведено ґрунтовних досліджень щодо можливостей та наслідків видобутку сланцевого газу (натомість, наприклад, у Франції започатковано на державному рівні відповідну програму), який може завдати непоправної шкоди флорі, фауні, населенню та негативно вплинути на ряд інших аспектів.

До того ж в Україні існує чимало проблем, пов’язаних із видобутком традиційних енергетичних ресурсів – вугілля та інших природних копалин. Через застарілі технології їх видобування над багатьма українськими містами, такими як Дніпродзержинськ, Калуш та ін., нависла загроза екологічного колапсу. Тому рішення про видобуток сланцевого газу в умовах, у яких нині розвивається Україна, не може бути реалізовано повною мірою.

Другий варіант – упровадження в Україні нової економічної моделі інноваційного типу, яка дає можливість ефективно користуватися альтернативними екологічними джерелами, отримувати з них енергію та переробляти величезні маси відходів, що мають біологічну природу. Це і відходи у сільському господарстві, і різні види сміття, що виробляються людьми. Тому на часі будівництво біостанцій, використання біотехнологій, перехід на біопальне. Це саме той шлях, який дозволяє зберегти екологічне середовище, зробити його реновацію, здійснювати масове використання новітніх технологій і джерел розвитку, зокрема альтернативних енергетичних ресурсів.

Зазначені вектори економічного розвою є складовими цивілізованої, європейської моделі народного капіталізму, розробленої нами для України з урахуванням особливостей її розвитку. Втілення у життя цієї моделі стане підґрунтям для перетворення нашої країни на потужну, конкурентоспроможну державу, здатну підняти людину до якісно нового рівня життя та вирішувати складні питання, які сьогодні постали перед людською цивілізацією.



[1] EU Activities Report 2010.
[2] The EU’s 20-20-20 targets for the year 2020.
[3] EU Activities Report 2010.
  1. [5] Директива 94/22/EC Європейської Ради та Парламенту від 30 травня 1994 року [Електронний ресурс] // Інформаційний сайт www.eur-lex.europa.eu. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31994L0022:EN:HTML

[6] Директива 2000/60/EC Європейської Ради та Парламенту від 23 жовтня 2000 року [Електронний ресурс] // Інформаційний сайт www.ec.europa.eu. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/environment/water/water-framework/index_en.html

[7] Директива 2006/21/EC Європейської Ради та Парламенту від 15 березня 2006 року [Електронний ресурс] // Інформаційний сайт www.eur-lex.europa.eu. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32006L0021:EN:NOT

[8] Директива 92/43/ЕEC Європейської Ради та Парламенту від 21 травня 1992 року [Електронний ресурс] // Інформаційний сайт www.eur-lex.europa.eu. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CONSLEG:1992L0043:20070101:EN:PDF

[9] Директива 85/337/ЕEC Європейської Ради та Парламенту від 1985 року, поправки від 1997 року, 2003 року, 2009 року [Електронний ресурс] // Інформаційний сайт www.ec.europa.eu. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/environment/eia/eia-legalcontext.htm

[10] Директива 2004/35/EC Європейської Ради та Парламенту від 21 квітня 2004 року [Електронний ресурс] // Інформаційний сайт www.ec.europa.eu.   – Режим доступу : http://ec.europa.eu/environment/legal/liability/index.htm

10 окт. 2013 г.

Сланцевий газ – це другий Чорнобиль

Україна знову опинилась на межі масштабної катастрофи, як це вже неодноразово траплялось у нашій історії в різні періоди нашого буття, особливо тоді, коли Україна була колонією комуністичної  Росії в Радянському Союзі. Як відомо, саме в цей період у 20 сторіччі Україна постраждала найбільше, пройшла через три штучно організованих голодомори, через дві світових війни, через більшовицьку революцію. Фактично, в Україні були організовані геноциди.
 
Одними із найбільших трагедій, через  які пройшла Україна, трапилися вже у 1960-1980 роках, коли геноцид здійснювався за допомогою екологічних методів, коли знищувалася не просто нація, а її середовище буття. Для цього вороги української нації та української держави вигадали нові механізми. По-перше, було поставлено завдання знищити Дніпро і змінити клімат в Україні. Першим це почав робити Джугашвілі (Сталін) і Каганович, а продовжив цю смертоносну вакханалію Хрущов. Саме вони побудували на Дніпрі гідроелектростанції. По-друге, вони почали покривати Україну мерзотними смердючими раковими пухлинами – атомними станціями.
 
При цьому було дуже багато видатних людей, які боролися проти спорудження в Україні і ГЕС і АЕС і попереджали, що це призведе до зміни клімату у нашій державі. І зараз ми це бачимо, який страшний клімат став в Україні – сніжні зими, короткі літа, холодні осені і весни. А через те, що більшовики не дослухалися до патріотів України, які виступали проти будівництва атомних електростанцій, трапилася у 1986 страшна трагедія – чорнобильська катастрофа. І тепер ми живемо в умовах екологічної атомної катастрофи, мільйони людей сьогодні народжуються із зміненим геномом, а скільки людей померли від радіації, хоча всі це чомусь замовчують. Паралельно нищиться вода, рубаються ліси.
 
А тепер міжнародна закуліса разом із кадебістською комуністичною номенклатурою, Сім’єю Януковича, Партією регіонів вирішила добити Україну разом із транснаціональними компаніями – Шелл, Шеврон, і хочуть завдати страшного удару через видобування так званого сланцевого газу – щоб в Україні відбувалися землетруси, щоб земля стала не живою, щоб вода перетворилася на отруту. Цим чорним силам вдалося зламати громаду на Сході України, а тепер вони вирішили добити західноукраїнську громаду. Тому зараз настає момент істини, справжнє випробовування. Івано-Франківська обласна рада вже зламана, і тепер останній бар’єр – Львівщина.
 
Галичани, якщо вони вирішать дозволити добувати сланцевий газ, зганьблять себе на віки-вічні. Тоді з Галичиною може трапитися те, що сталося в Києві після вибуху Чорнобильської станції. Тоді депутати, які проголосують за сланцевий газ, віддадуть свою землю, долю своїх дітей і онуків на поталу космополітам, транснаціональним компаніям, міжнародній закулісі і Сім’ї Януковича. І вони за це будуть відповідати, коли трапиться трагедія, як трапилася трагедія із Чорнобилем, гідроелектростанціями на Дніпрі, які залили родючі території.
 
Тому ці особи будуть відповідати поіменно, якщо вони дадуть згоду добувати сланцевий газ, адже це відстала технологія. Майбутнє Україна за сучасними технологіями, так, як це робить Австрія, Швейцарія та інші сучасні країни, що використовують і розвивають екологічні чисті технології п’ятого і шостого укладу. А видобуток сланцевого газу просто знищить ареал буття української нації, і тоді на цій території почнуть народжуватися виродки з різними фізіологічними і ментальними змінами. А на тих, хто проголосує за сланцевий газ, паде прокляття – і людське, і природне, і Боже. Їх імена назавжди будуть внесені в сатанинські списки, їхні роди будуть винищені до сьомого покоління.
 

4 окт. 2013 г.

Янукович: три роки фінансового геноциду проти України

Янукович став президентом України 25 лютого 2010 року. З того часу усі фінансово-економічні показники України неухильно погіршуються. Фактично, можна сказати, що Янукович, Азаров, Арбузов та Партія регіонів в цілому здійснюють фінансово-економічний геноцид проти України та українського народу.
 
Зокрема, Державний і гарантований державою борг становив на початку 2010 року 39,68 млрд. доларів. Станом на 31 серпня 2013 року ця цифра становила 68,35 млрд. доларів, а з урахування синдикованого кредиту від російських банків, який Україна отримала у вересні 2013 року у розмірі 750 млн. доларів, зараз розмір державного та гарантованого державою боргу складає щонайменше 69,1 млрд. доларів. Отже, за час правління Януковича державний і гарантований державою борг збільшився на 29,42 млрд. доларів, або на 74%. Однак, варто підкреслити, що попередники Януковича нічим не кращі, і за час їх перебування при владі державний борг так само стрімко зростав.
 
Облігацій внутрішньої державної позики на початку 2010 року в обігу перебувало на суму  85,7 млрд. гривень, з них у Нацбанку було зосереджено ОВДП на суму 50,1 млрд. гривень. А станом на 3 жовтня 2013 року обсяг ОВДП, які перебувають в обігу, становить 234,9 млрд. гривень (зростання у 2,74 рази), з них у руках НБУ зосереджено ОВДП на суму 140,77 млрд. гривень (зростання у 2,81 рази). Отже, фактично, відбувається прихована емісія гривні, її девальвація, Нацбанк, як виглядає, всупереч закону через вторинний ринок, корупційні механізми, державні банки фінансує уряд, завдаючи удару по національній валюті.
 
Валовий зовнішній борг України (державний та корпоративний) зріс із 103,3 млрд. доларів станом на 1 січня 2010 року до 134,37 млрд. доларів станом на 1 липня 2013 року, тобто на 31,1 млрд. доларів, або на 30%.
 
Золотовалютні запаси України на кінець 2009 року складали 26,51 млрд. доларів, станом на другий квартал 2011 року вони зросли до 37,58 млрд. доларів, проте з того часу почалося їх стрімке скорочення до 21,65 млрд. доларів станом на кінець серпня 2013 року. Отже, впродовж двох останніх років золотовалютні запаси України скоротилися на 15,93 млрд. доларів, або на 58%. Сьогодні їх уже не вистачає навіть на покриття трьох місяців критичного імпорту.
 
При цьому грошова маса в Україні зросла із 157,03 млрд. гривень (готівка) і 487,3 млрд. гривень (загальна) станом на 1 січня 2010 року до 225,23 млрд. гривень (готівка) і 856,71 млрд. гривень (загальна) станом на 1 вересня 2013 року. Тобто зростання склало 43% (готівка) і 76% (загальна грошова маса).
 
Якщо говорити про платіжний баланс, то сальдо поточного рахунку платіжного балансу у 2010 році склало мінус 3,02 млрд. доларів, у 2011 році – мінус 10,25 млрд. доларів, у 2012 році  - мінус 14,22 млрд. доларів, а за 8 місяців 2013 року – мінус 8,18 млрд. доларів. А стосовно зовнішньоекономічної діяльності, то за період  правління Януковича Україна весь час торгує собі у збиток. Так у 2010 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами (перевищення імпорту над експортом) склало 3,98 млрд. доларів, у 2011 році 10,16 млрд. доларів, у 2012 році – 14,33 млрд. доларів, а за 8 місяців 2013 року 7,67 млрд. доларів.
 
Кредитні рейтинги України при президентстві Януковича понизилися з «В» до «С». Тобто сьогодні кредитний рейтинг України – це рейтинг вигрібної ями, невдовзі цінними паперами України можна буде просто обклеювати туалети.
 
Висновок кожен може зробити самостійно. Фактично, держава перебуває у стані фінансово-економічного краху. При цьому, грошей Азарову і Януковичу ніхто не дасть, в першу чергу мова йде про МВФ. Спочатку Україна має повернути старі борги, а потім вже можна вести мову про нову програму. Але не можна брати у борг такі великі суми грошей, хто їх потім повертатиме? Тим паче, що державний борг не зменшується, а навпаки – збільшується. Але тоді хтось має відповісти за це.
 
Отже, чи є у нас нація, народ, громадськість, церква, політики, місцеве самоврядування, міські голови? Скільки ж можна мовчати, спостерігаючи за тим, як правлячий режим знищує Українську державу?

Киев зимой останется без света и тепла

В Киеве участились аварии инфраструктуры. Особенно это касается ситуации с отключением света. Практически ежедневно в том или ином районе города исчезает электроэнергия.

В частности, 3 октября раз погас свет в районе станции метро «Нивки». Электроснабжение здесь прекратилось в 13 часов, а в «Киевэнерго» пообещали, что восстановится подача электричества только в 19 часов.

Такие аварии свидетельствуют о полном беспорядке в энергетическом хозяйстве столицы. Постоянные отключения света после захвата «Киевэнерго» структурами Ахметова - свидетельство того, что Ахметов не в состоянии обеспечить бесперебойное снабжение света в Киеве.

Можно предположить, что аварии на электросетях связаны со старым оборудованием, с отсутствием резервных мощностей, трансформаторы и другое оборудование находятся в запущенном состоянии и не выдерживают такой нагрузки.

Понятно, что Киев на фоне постоянного отключения света ждут серьезные потрясения, особенно зимой, когда увеличатся нагрузки на электрические сети. А учитывая то, что в квартирах киевлян до сих пор нет тепла, можно выдвинуть версию, что Киев не сможет обеспечить себя теплом.

Итак, мы видим, что власть Януковича, которая осуществила оккупацию Киева, не способна к тому, чтобы в столице были электричество и тепло. Похоже, что правящий режим способен делать лишь одно - откармливать янычар, «Беркут» и другие спецотряды для того, чтобы их использовать против членов киевской общины. Поэтому киевлянам надо готовиться к очень тяжелым временам. Можно ожидать, что зимой Киев с таким неэффективным, непрофессиональным руководством, может погрузиться в темноту, оставшись без электроэнергии.

Власть захватили общаки. Украина – это государство стационарного бандита

В Украине вспыхнул громкий скандал вокруг рейдерского захвата государственного предприятия «Информационный центр» Министерства юстиции, о котором сообщили сами работники предприятия в открытом письме в «Украинскую правду».
 
Это еще одно подтверждение тому, что в Украине сформировано государство стационарного бандита. Для такого государства характерно то, что власть захватывают структуры, которые на нашем пространстве называются воровскими общаками. В Украине еще с советских времен действует около шести таких общаков. Сейчас уже видно, что в рамках действующего механизма государства стационарного бандита сформирован исполнительный орган общаков – генеральный совет общаков. При этом одно из условий функционирования такого государства – это захват всех командных высот. Если брать экономическую сферу, то очень важным является именно захват баз данных, чтобы контролировать функционирование частной собственности на уровне всего социума. Подтверждением этому тезису как раз и стали события вокруг государственного предприятия «Информационный центр» Министерства юстиции.
 
Итак, поскольку руководство страны избрало путь на усиление государства стационарного бандита, поскольку происходит захват всех сфер предпринимательства и переход к тому, чтобы перебрать контроль над собственностью рядовых граждан, то можно говорить, что модель такой страны противоречит всем принципам, на которых зиждется  существования Европейского Союза – Копенгагенским и Маастрихтским критериям. Очевидно, что с  такой страной нельзя подписывать Договор об Ассоциации. Или нужно требовать, чтобы сразу после подписания были проведены перевыборы, и персоны, представляющие бандитские силы, которые сформировали государство стационарного бандита, не будут участвовать в выборах. Ведь перейти эволюционным путем от государства стационарного бандита к цивилизованной системе, демократическому государству, невозможно.
 

Власть уничтожает химическую промышленность Украины?

Химическая отрасль украинской промышленности продолжает стремительно падать. Вслед за остановкой черкасского «Азота», «Северодонецкого объединении Азот» и «Стриола», а также частичной остановкой «Ровноазота», принадлежащих Фирташу, последовала остановка «Сумыхимпрома».
 
Чем можно объяснить остановку всех этих предприятий? Какие версии имеют право на жизнь? Или нету сырья для производства удобрений, или же это корпоративные войны между Фирашем и сыновьями Януковича и теми, кто за ними стоит, или происходят какие-то процессы на рынках, упал спрос внутри страны, потому что удобрения уже никому не нужны, ведь крестьяне и фермеры разорены?
 
Так или иначе, теперь следует ожидать тяжелые финансово-экономические последствия. Остановка таких мощных предприятий химической отрасли должна привести к тому, что у людей не будет  доходов, заработной платы, соответственно, будет расти бедность, прекратятся отчисления во все социальные фонды, будет расти безработица, а значит в фонд безработицы нужно направлять деньги.
 
 Итак, остановка предприятий ведет к социальному коллапсу и новым расходам бюджета. Зачем же терпеть руководство страны, которое уничтожает государство, как таковое, и людей, проживающих в нем? По сути, это геноцид, а во главе государства стоят враги нации, враги украинского народа. Януковича, Азарова и Партию регионов в таком случае следует рассматривать именно как врагов украинской нации, которых надо немедленно отстранять от власти.
 
А также нужно организовать публичную дискуссию, пусть Фирташ объяснит, что происходит. Возможно, нужно у него забрать эти заводы. Раз он не в состоянии управлять ими, зачем они будут в собственности Фирташа? И как он вообще может быть председателем Союза работодателей?  Если человек не может у себя организовать эффективную деятельность, как он может возглавлять такую серьезную организацию?

2 окт. 2013 г.

Яценюк оправдал свое прозвище и проявил себя трусом

Акция протеста против проведения сессии нелегитимного Киевсовета 2 октября закончилась полным провалом. Похоже, что Яценюк в полной мере продемонстрировал собственную трусость и оправдал прозвище, которое ему дали политические оппоненты - «кролик».
Понятно , что такого оппозиционера , как Яценюк , нужно гнать взашей . Но, с другой стороны, к сожалению , разгромленная Киевская община оказалась неспособной противостоять оккупантам. Третий вывод , который можно сделать на основе сегодняшних событий это то , что появилась очень хорошая технология для того , чтобы противодействовать незаконным действиям янычар , манкуртов в милицейской форме .
Однако , нужно над этим работать дальше , видимо все-таки необходимо иметь какие-то металлические крючки на палках , чтобы вырывать их из рядов , чтобы двумя -тремя крючками прорывать цепь беркутовцев. Так же нужно иметь болгарки , чтобы распиливать металлические заграждения . Надо готовиться к боям , ведь понятно , что с этой властью никаких компромиссов быть не может.
Киев можно освободить от оккупантов и мародеров только силовыми методами , на основе 5 статьи Конституции , которая определяет , что народ является единственным источником власти в Украине . Надо говорить прямо , что в Киеве основу этих оккупантов и мародеров составляют Попов и его кагебистское окружения , Голубченко , Мазурчак и другие . И конечно же серьезно надо заниматься Герегой и ее группой , поскольку она играет очень важную роль в уничтожении Киева .
Необходимо готовиться к методам народного восстания . Оно уже приближается , ведь с властью бандитских общаков договориться невозможно. Янукович и его клика превратили Украину в государство стационарного бандита.
Согласно политологическим определениям , государство , как стационарный бандит - это определенная банда , которая захватывает власть над определенным народом , проживающим на определенной территории и осуществляет его эксплуатацию. Поскольку бандиты сами от власти не уйдут , то украинцы должны готовиться к нетрадиционным методам борьбы с целью стерилизации этих бандитов и устранения их от власти.

1 окт. 2013 г.

Уряд веде Україну до фінансової катастрофи

Останні дії уряду України свідчать про те, що наша держава опинилася на порозі системної фінансово-економічної катастрофи. Про це Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства, розповів в ефірі Радіо Ера.
«Наш інститут багато співпрацює  з містами. На сьогоднішній день ми зіштовхнулися із тим, що багато невеликих міст не можуть виконати свої зобов’язання по розрахункам, вони не можуть користуватися своїми грошима, які в них є на рахунках, тому що їхні гроші знаходяться в казначействі. Вони носять ці папірці, платіжки, а казначейство просто не виконує фінансові зобов’язання місцевих бюджетів. Вони аргументують це тим, що у них є черга. Фактично на сьогоднішній день казначейство перетворилось на таку вертикальну ієрархічну структуру, яка паралізує грошовий обіг в Україні. Воно, як виглядає, грабує сьогодні міста, які не в змозі цьому протистояти. Наприклад, ми супроводжуємо певний офіційний блок інформації Нікопольської міської ради. І десь за три-чотири місяці вони не можуть заплатити по 400 гривень на супроводження цього офіційного блоку інформації. Вони нам дають відповідь, що їхні платіжки на сьогоднішній день здані в казначейство. Така ж сама ситуація в Прилуках, Городні», - зазначив експерт.
На запитання про те, чи свідчить обсяг державного та гарантованого державою боргу у розмірі понад 69 млрд. доларів про те, що Україна без зовнішніх запозичень не може прожити, Олег Соскін відповів:
«Тут потрібно розуміти деякі системні речі. Коли ми говоримо, що державний борг збільшується, то є ще один показник – зовнішній державний і корпоративний борг, який, за нашими оцінками, вже перевищив 132-133 млрд. доларів. Це означає, що Україна перетворилась на банкрута. Фактично ми вже перебуваємо у реальному суверенному дефолті. Що це означає? Це означає, що така країна не в змозі обслуговувати вже не тільки основне тіло боргу, але навіть відсотків по цьому боргу. Про це свідчить рейтинг боргових облігацій України, який був понижений Moody’s та іншими агенціями до групи С. Це рейтинг боргової ями. Таким чином, ми вже не можемо, як держава, обслуговувати свої запозичення. Зараз, за нашими оцінками, золотовалютні запаси не перевищують 20 млрд. доларів, вони тануть через дуже некомпетентні дії уряду і Національного банку. Постійно здійснюються нові запозичення, але зовнішніх запозичень вже ніхто не дає, тому що наші цінні папери ніхто не купує, всередині держави через облігації внутрішньої державної позики залучити гроші вже теж не можуть, тому що основна частина банків вже виснажена. До чого вдався уряд і що свідчить про те, що фінансова катастрофа вже стоїть на порозі? Він вдався до того, що минулого тижня запозичив 750 млн. доларів синдикованого кредиту у російських банків, в першу чергу у «дочки» Сбербанку, під 6,5% річних, 3% комісійних, тобто 12 млн. доларів одразу комусь віддали. А що таке 6,5% на рік? Це означає, що лише на обслуговування кредиту треба віддавати 50 млн. доларів. Виникає питання: а хто віддасть тіло боргу через два роки? І взагалі, держава категорично не має права брати гроші у приватних іноземних банків, тому що це означає фактичну політичну залежність цієї країни від даних банків».
«У нас дуже добрі закони, наприклад, 5 стаття Конституції визначає, що народ є джерелом влади, і привласнення влади є узурпацією, а узурпатори мають відповідати. Це стаття прямої дії, але сьогодні нічого вдіяти неможливо. Тому треба міняти систему і переходити до моделі місцевого самоврядування. Потрібно так, як у всіх європейських країнах – передати владу на місця і ліквідувати казначейство на регіональному рівні», - підкреслив Олег Соскін.