27 июн. 2012 г.

Україна може стати такою ж успішною, як Австрія

Австрійці не розуміють, чому територія, яка була разом з ними, занепадає. Вся колишня територія Австро-Угорщини рухається за австрійською схемою націонал-консерватизму середнього класу

Австрійські стандарти є застосовуваними в Україні, але перешкодою цьому є режим бандократії. Жовтень – останній шанс перейти від кланово-олігархічного до народного капіталізму. Головне зробити правильний вибір. Якщо ні, то країна має великі шанси загинути.

Пропоную перейти до федерально-інтегрального устрою держави, ліквідувати районні та обласні державні адміністрації, переключити фінансові потоки на громаду. Австрійці готові допомогти змінити ситуацію: надсилати консультантів та експертів, розробляти бізнес-плани для приватних підприємств з енергозбереження, дати інвестиції під гарантію громади на чолі з мером.

Іноземні колеги неприємно здивовані українським законопроектом про мови. Всюди німецька мова без перекладу. Вони не розуміють, чому вони мають розмовляти на нерідній мові. Хоча там є безліч діалектів, які ніхто не робить другою державною мовою.

25 июн. 2012 г.

На гривню чекає доля купоно-карбованця часів, коли інфляція перевищувала 11 тис. відсотків

Державний борг на перше червня досяг близько 62 млрд дол. Якщо ці гроші перевести у гривні, то це фактично перевищить державний бюджет. Тепер цей борг потрібно обслуговувати. А борг цей обслуговується через державний бюджет. Середня процентна складова, під яку береться цей борг, для України дуже погана, тому що ми маємо дуже погані показники на позикових ринках. І тому цієї складової менше 13% немає. Тобто, якщо ми маємо борг у 62 млрд дол., то таким чином в рік треба погасити близько 11 млрд дол. на обслуговування та на виплати держборгу. Це в перерахунку на гривню становить близько 100 млрд.

Погасити держборг потрібно через держбюджет, а гасити його нічим, оскільки надходжень до держбюджету в такому обсязі немає. А під час соціальних експериментів і популістських виступів Президента Януковича та Азарова, вони ще більше вирішили витратити грошей на ці соціальні виплати .... Тому природно, що цей величезний тягар лягає на всю економіку, на платників податків, на бізнес, на банки, тому що ці гроші потрібно звідкись зібрати, щоб потім віддати незаможним. Бізнес став пасивний, тому що немає сенсу ним займатися, оскільки податкова "рубає" всіх підряд.

Для української економіки така ситуація дуже небезпечна, тому що Нацбанк починає друкувати гривню, щоб реалізовувати ці популістські програми та виплачувати гроші незаможним верствам, які нічого не створюють, а лише споживають. А якщо друкуємо гроші та втрачаємо золотовалютний запас, і малий, і середній бізнес, який створює додатковий продукт, згортає діяльність. Отже, буде девальвація. Якщо на початку року курс був 7,98 грн за долар, то зараз ми маємо курс 8,12-8,14 грн. Тобто йде втрата реальної вартості гривні.

Наразі владі вдається утримувати курс гривні. Але питання: як надовго? "Може просто статися обвал гривні. Як це було з українським карбованцем за часів Кравчука-Кучми, і коли був головою Нацбанку Ющенко, перед введенням гривні. У нас був такий страшненький період, коли річна інфляція перевищила 11 тис. відсотків. Але тоді не було приватного капіталу, а зараз він є, і за такої інфляції просто він весь загине.

15 июн. 2012 г.

Усі, хто беруть гроші у МВФ, рано чи пізно дуже погано закінчують

Програма МВФ провалена. Її взагалі не можна вже реалізовувати. Треба спочатку виплатити весь борг, який повинні (за програмою stand by МВФ виплатити Україні – Ред.), а це близько 12,5 млрд дол. А (Україні – Ред.) цього року в серпні-вересні-жовтні треба порціями по 600 млн повернути 2,5 млрд дол.

Заяви В.Хорошковського щодо продовження програми з МВФ – брехня. "І тепер треба зрозуміти, це свідоме введення в оману громадян України? Ну, Янукович цього не розуміє. Він взагалі в фінансово-економічних питаннях не розбирається. А Хорошковський просто говорить неправду. Не буде продовження цієї програми, треба писати іншу програму. А перед тим, як іншу писати, потрібно закрити питання з виплатою боргу МВФ.

Програма МВФ провалена. Умови, під які вона писалася, ні українським урядом на чолі з Азаровим, ні Національним банком на чолі з Арбузовим, ні Януковичем, який несе політичну відповідальність, не виконані. По-перше, не знята проблема щодо енергоносіїв. По-друге, не знята проблема приватизації державних банків. "Ощадбанк" і Укрексімбанк мали бути корпоратизовані та приватизовані. По-третє, залишаються проблемою ті банки-банкрути, які були націоналізовані під час кризи 2008 року.

Плюс є питання, пов'язані з тим, що введені дуже серйозні адміністративні обмеження щодо конвертації гривні. Це по суті антиринкові методи, які запровадив Арбузов.

Ці відносини заморожені. МВФ чітко сказав, що ви спочатку виконайте свої зобов'язання, які ви взяли, тільки потім ми будемо говорити про подальші кроки. У нинішньої влади відносини з МВФ зведені до стану анабіозу, і цей уряд їх розблокувати не зможе.

Україна може обійтися без грошей МВФ. Олігархат повинен піти з влади. Також потрібно змінити модель соціально-економічного розвитку з планово-олігархічної на європейську модель народного капіталізму. По-друге, потрібно здійснити провести низку потужних реформ, інакше дефолт Україні буде безсумнівно. Як відомо ми четверті в рейтингу серед країн з ризиком дефолту. Віддавати гроші МВФ все-одно доведеться, а брати більше – не потрібно. Це однозначно. Це непосильні борги, які потрібно буде віддавати всім громадянам України. Крім того, це втрата золотовалютного запасу. Продовження програми або початок нової загрожує фнансовій стабільності країни. Усі, хто беруть гроші у МВФ рано чи пізно дуже погано закінчують.

11 июн. 2012 г.

Золотовалютні резерви НБУ до кінця року зменшаться до $25 млрд.

До кінця 2012 року золотовалютні резерви Національного банку України зменшаться до 25 мільярдів доларів. У структурі 30 млрд дол золотовалютних резервів Національного банку є близько 13,5 млрд грошей Міжнародного валютного фонду, грошей ВТБ близько 2 млрд, грошей з євробондів є кілька мільярдів. І це все борги, які потрібно віддавати з відсотками. Крім того, зазначив він, є борги українських міст. Зокрема, понад 1 млрд дол заборгував Київ.

Це все треба віддавати. А приросту від золотовалютних резервів чекати немає сенсу, тому що ми маємо від’ємне сальдо зовнішньо-торгівельного балансу. За рахунок грошей остарбайтерів їм теж не вдається поповнювати золовалютні запаси. Таким чином, фактично у Нацбанку все менше можливості підтримати гривню. Тому що, чим менші золотовалютні резерви, чим більше випускають гривні, тим менша забезпеченість гривні валютними ресурсами. А матеріально-речових ресурсів теж немає, бо ВВП не зростає, реальні інвестиції не йдуть.

Крім того, Україна витратила на підготовку Євро-2012 близько 14 млрд дол, з них 7 млрд профінансував уряд.

Державі потрібно буде виплатити до кінця року близько 10 млрд дол. На сьогоднішній день у НБУ своїх грошей у структурі золотовалютних резервів є максимум 12 млрд дол. Якщо буде спостерігатися нинішня тенденція, то до кінця року у Нацбанку залишиться 25 млрд дол. золотовалютних запасів. Але з цих 25 млрд 10 млрд будуть гроші МВФ, а власних буде 10 млрд.

Відкритий запит Української Національної Консервативної партії до представника Міжнародного валютного фонду в Україні пана Макса Альєра (вдруге)

Постійному представнику
Міжнародного валютного фонду в Україні
Пану Максу Альєру

Шановний Макс Альєр,

18 травня 2012 року на Вашу адресу було відправлено запит від Української Національної Консервативної партії (УНКП). На жаль, відповіді ми не отримали, телефоні дзвінки до Представництва МФВ в Україні були також безрезультатними. Нас дуже здивували Ваша позиція, тому що своїми діями Ви ображаєте не тільки Українську Національну Консервативну партію, а й всю Українську націю. Ми вважаємо, що такий стиль поведінки не відповідає демократичним засадам (відкритість, прозорість, чесність), які декларує МВФ.

УНКП очікує від Вас правдивих відповідей – на такі питання: Чим закінчилися переговори місії МВФ з українським керівництвом? Чи сплатила Україна борг перед МВФ у травні 2012 року? За неофіційною інформацією, 1 та 7 травня 2012 року НБУ сплатив МВФ $650 млн. Чи відповідає це дійсності? Офіційно ні НБУ, ні Міністерство фінансів України не надають інформації про сплату боргу у 2012 році. Не зрозуміло, чому не було офіційно опубліковано комюніке про результати візиту місії МВФ в Україну. Сьогодні влада в Україні захоплена режимом бандократії на чолі з В. Януковичем та М. Азаровим. Ваше мовчання та приховування інформації сприяють посиленню диктатури, політичних та фізичних репресій проти громадян України.

УНКП звертає Вашу увагу, що відносини України з МВФ і питання повернення кредитів будуть постійно перебувати у центрі суспільної уваги. З нашої точки зору, позитивному вирішенню проблеми сприятимуть прозорість і відкритість стосунків МВФ з НБУ та Урядом України. Це сприятиме стабілізації ситуації в Україні та запобіганню відкритих акцій протестів серед населення.


З повагою,
Олег Соскін,
Голова Української Національної Консервативної партії,
директор Інституту трансформації суспільства,
професор Національної академії управління
Потребительская инфляция за апрель составляет менее 4%. По моим прогнозам, в мае она составит тоже 3-4%.

Мы ходим в магазины и видим, что цены растут. За последний месяц бензин поднялся в цене почти на двадцать процентов. Дешевле 12 грн за килограмм нельзя найти и мандарин, овощей, тогда как таких цен никогда не было. Так, цены выросли на все продукты питания, на коммунальные услуги.

Госстатистики просто манипулирует инфляционными цифрами. Ведь инфляция - это индекс потребительских цен. "Фактически комитет статистики говорит неправду по индексу потребительских цен в Украине. Я думаю, потребительская инфляция за апрель составляет минимум 4%.

На мой взгляд, в мае потребительская инфляция реально вырастет тоже минимум на 3-4%. Власть до сих пор не хочет обнародовать корзину цен, по которой рассчитывают потребительскую инфляцию. Эта корзина не сформирована по стандартам центральноевропейских стран.

8 июн. 2012 г.

У вівторок об’єднана опозиція пішла на змову

Відбувся певний момент істини, і, по суті, так звана об’єднана опозиція, а треба говорити про об’єднану партію «Батьківщина», тому що всі інші партії прийняли рішення влитись в неї, таке враження, що вони пішли у вівторок на змову. Вони не зуміли створити відповідний опір для того, щоб не допустити прийняття цього україножерського документу, який носить назву «закону», хоча це ніякий не закон, фактично, це підрив української державності, завдається удар п’ятою кремлівською колоною, яка сьогодні оповила Україну, фундамент української державності, української нації. У вівторок представники об’єднаної опозиції, як момент істини, виступили як ренегати, конформісти, зрозуміло тепер, чому Томенко і Яценюк закликали ліквідувати КОДи, щоб вони не брали участі у висуванні кандидатів в народні депутати України.

Сьогоднішня ситуація – свідчення того, що вони діють сепаратно, тому визріла позиція серед інших учасників Комітету опори диктатурі, зокрема й львівського, але бачимо, що зараз такі ж процеси відбуваються і в інших регіональних КОДах Західної України, що потрібно переходити до координації роботи регіональних КОДів, формувати відповідний альянс КОДів і громадських патріотичних організацій і висувати кандидатів, які будуть антиолігархічними, які підпишуть відповідні жорсткі критерії своєї роботи, якщо вони стають депутатами, які відповідають тому портрету, яким повинен бути народний депутат, який буде захищати українську державність і Україну, як європейську країну, не олігархату, а середнього класу, народного капіталізму, дрібної і середньої національної буржуазії.

Ми думаємо, що за цим майбутнє, і ці люди, якщо вони будуть узгодженими кандидатами, їх повинні висунути праві ідеологічні партії, і Українська національна консервативна партія готова до цього, якщо КОД і патріотичні організації доручать нашій партії висунути таких кандидатів, ми їх висунемо по всій Західній Україні. Зараз ми виступаємо за те, щоб сформувати асоціацію регіональних КОДів восьми областей, долучити і Чернігівщину і Сумщину, де є здорові національні сили. І в основу треба покласти відданість кандидата в народні депутати українській державності, він повинен сповідувати ідею націоналізму, але в європейському форматі, це повинен бути громадянський націоналізм, не біологічний націоналізм, який сповідують радикальні партії напівфашистського чи фашистського типу.

Ассоциацию налогоплательщиков нужно распустить

Прежде всего, надо распустить эту ассоциацию вместе с Арбузовой и Захарченко, потому что они не имеют права ее возглавлять: один возглавляет МВД, это государственный служащий силового аппарата, а известно, что милиция — это один из репрессивных органов; а вторая — возглавляет банк семьи енакиевской группировки. Фактически это группа, которая была в свое время на Донбассе одной из мощнейших — это были так называемые теневые конвертационные центры.

А теперь они фактически превратили страну в конвертационный центр. Получается, что они теперь белые и пушистые, а весь народ Украины теперь преступники. Фактически преступники захватили государственный аппарат и назвали себя самыми праведными, то есть все перевернулось в этой стране", - об этом в эксклюзивном комментарии Новости Украины.

По международным экспертным рейтингам Украина по коррупции вошла в тройку самых коррумпированных стран мира. По рейтингу экономической свободы мы находимся на 163 месте, даже ниже африканских стран. По деловой активности и простоте ведения бизнеса мы чуть ли не двухсотые. У нас самая запутанная, несправедливая, очень глупая и антипредпринимательская система налогообложения. У нас фактически предпринимательством заниматься уже нельзя, и поэтому у нас в стране, по статистике ООН, более 80 % - бедные, а 25% - бомжи — люди, превратившиеся в биологических существ. И вина в этом таких, как Арбузова и правящая семья. Конечно, если они еще побудут при власти, то у нас окончательно закрепится двухполюсное общество: будет 1 % миллиардеров с теми, кто их обслуживает, и будет 95% бедных людей в резервации. Вот это результат действия этой налоговой системы и вообще социально-экономической системы.

Поэтому то, что они кого-то награждают — ну, Брежнев тоже любил награждать, он был четырежды Герой СССР и Герой труда. Фактически они делают то же самое. Для того, чтобы скрыть преступления — надо облечь себя в какие-то атрибуты церемониальные, вот они это и придумали. Но таких расправ с предпринимательством, таких расправ с бизнесом, какие происходят сейчас, такого даже при Кучме не было. Долго это длиться не может. За 2011 год 200 тысяч предпринимателей закрыли свой бизнес, потому что работать невозможно. То есть это не налоговая система, а рейдерская, полицейская, карательная, экспроприационная система, направленная на то, чтобы миллиардеры становились мультимиллиардерами, а весь остальной народ превращался в рабов.

Первое, чем должно заниматься государство - оно должно разделить власть и бизнес, то есть если ты идешь в ВР, то ты не занимаешься бизнесом, а если занимаешься бизнесом — то не идешь во власть. Конечно же должна быть прозрачность - деньги должны быть отделены от власти. И конечно же надо ликвидировать монополию — не могут быть системные монопольные предприятия, как облэнерго, ГОКи, металлургические комбинаты, нефтепроводы, газопроводы и т.д. находиться в руках частных лиц. Это должны быть публичные акционерные товарищества, в которых нет контрольного пакета акций. Если этого не будет, тогда начнет формироваться средний класс. Например, в Скандинавии 80% среднего класса, а миллиардеров практически нет, в Польше — 66%, а у нас уже меньше 15%.

Упор должен быть сделан прежде всего на местные налоги. Главные налоги должны платиться как можно ближе к тем людям, где они живут, потому что людям там дается наибольшее количество услуг. Люди должны знать, куда их деньги расходуют. Нас никто не спрашивал, надо ли строить стадионы — эти гробы, кому они нужны будут потом? Не спрашивали, какие надо дороги строить и т.д. Произошла отмывка денег. Люди во всех странах сами решают, на что надо расходовать деньги. А нас никто не спрашивает. У нас все деньги идут на полицейско-карательные органы, а они же нас потом бьют и сажают в тюрьмы. И мы должны быть добросовестными налогоплательщиками, чтобы выращивать этих хищников, которые нас потом будут убивать?

7 июн. 2012 г.

Консерватизм – це генетична складова геному кожної нації

На тлі нестабільності і вкрай негативних соціальних тенденцій в Україні ще є люди, в яких не опускаються руки, і які вірять, що в Україні може жити співдружність заможних і вільних громадян. Один із таких оптимістів – Олег СОСКІН, голова Української національної консервативної партії, директор інституту трансформації суспільства, який люб’язно погодився поспілкуватись із кореспондентом «МедіаСтару».


- Пане Олеже, навколо ХХІ століття – Інтернет, новітні технології, айподи, гаджети… Як в таких умовах сприймати консерватизм? Чи це сигнал про зупинку, сигнал про те, що варто повернути назад? Чи це пропозиція рухатись вперед, але з іншим вектором?

- Консерватизм, або українською мовою «традиціоналізм» – це генетична складова геному будь-якої нації, будь-якої країни. Без консерватизму в сучасних умовах виклику будь-яка національна держава сьогодні функціонувати не зможе. Адже ми переходимо від космополітичної моделі побудови світу, від ідеологічної моделі, до природної моделі, на якій вся людська цивілізація розвивалась десятки тисячоліть, заснованої на національній самоідентифікації будь-якого державного утворення. Без цього неможливий розвиток стійкої процвітаючої країни, особливо в нинішніх умовах, коли все більше набирає ваги цивілізаційна конкуренція, змагання різних цивілізацій. Дуже важливо, коли в країні є національна однорідність, коли сформована титульна нація. Це не означає нетерпимість чи національну зверхність, експлуатацію національних меншин. Але повинен бути громадянський націоналізм. Самоідентифікація. Ми бачимо, що 7,5 мільйонів українців виїхало на заробітки в інші країни. Чому вони тут не захотіли себе реалізувати? Чому вони цю землю віддали на поталу ворогам? Ці люди виїхали, коли консерватори були не при владі. Потрібно, щоб консервативна парадигма стала пануючою у нашому суспільстві, тоді люди зрозуміють, чому треба тут залишатись, де твоє коріння, де могили твоїх пращурів, батьків. Національний консерватизм – це сьогодні уособлення традиційного українського націоналізму.

- Ви сказали, що українською консерватизм звучить як «традиціоналізм». Що ж для Вас є традицією? До яких традицій Ви апелюєте?

Традиція – це віра в Бога, християнство, як системний світогляд. Ми часто говоримо «наша ера», до «нашої ери». Коли ж розпочалася наша ера? Коли Ісус Христос прийшов в цей грішний світ. Це одна з найбільших наших світоглядних платформ. Друге – це трудова приватна власність. Це власність, яку ти сам заробив шляхом створення власного родинного підприємства. Третя цінність – це родина, знання свого коріння, спорідненість зі своїми пращурами. Репутація роду – це теж частина українського консерватизму. Наступне – це те, щоб не було цього «червоного ока», мовляв, нехай у мене не буде одного ока, головне, щоб у сусіда не було обох очей. Тоді у нас сформується дрібна і середня національна буржуазія і ми формуємо середній клас. А середній клас не може бути рабом. У нього немає «концтабірного» світогляду, він ніколи не житиме за законами бараку. Окрім цього – українська мова, наша культура, наш світогляд. І ще: місцеве самоврядування. Адже завжди у нас була система вільних міст, магдебурзьке право, народне віче, у нас все громада вирішувала. І ще б я назвав вільну кооперацію, співробітництво між різними родинами, різними бізнесами. «Свій до свого по своє», так би мовити.

Консервативній ідеології належить майбутнє на європейському континенті

– Ось ми говоримо про такі цінності, як релігія, сім’я. Але хочемо ми того, чи ні, поступово рухаємося в Європу, де, як ми бачимо, всі соціологічні дослідження свідчать про те, що падає роль релігії, падає роль сім’ї. Як в таких умовах консервативна ідеологія може розраховувати на електоральний успіх?

– Так дійсно було недавнього часу, але зараз в європейських країнах відбувається піднесення оцих базових цінностей. Вже навіть Саркозі у другому турі своєї виборчої кампанії почав говорити, що була зроблена помилка, що було виключено із конституції базові християнські цінності. І Меркель сказала, що мультикультуралізм загинув і треба повертатися до національної культурної парадигми, що потрібно плекати націю. І така ж сама ситуація в Австрії, і в інших країнах відбувається посилення партій, які сповідують розвиток національної буржуазії, розвиток громад, зменшення етатизму. Криза валюти Євро і уніфікації, за яку виступали космополіти в Європейському Союзі, показала, що цей шлях веде в нікуди. Тому прийнято рішення посилити національні традиційні підвалини. Останні вибори у Франції, коли майже п’яту частину зібрали націоналісти, які обстоюють середній клас, християнські родинні цінності, свідчать, що цей процес спрямовано на реновацію, на нове прочитання консерватизму, як ідеології, якій належить майбутнє на Європейському континенті, і що саме національний консерватизм може зберегти європейські країни в жорсткій боротьбі різних цивілізацій і від експансії з боку таких наступальних цивілізацій, як китайська, мусульманська і африканська.

– Нещодавно з’явилася інформація, що Ви плануєте виставити свою кандидатуру на майбутніх парламентських виборах в одному із мажоритарних округів Львова. Як Ви це прокоментуєте?

– Зараз ми аналізуємо цю ситуацію, якщо виявиться, що є певна початкова, базова підтримка національно-консервативної ідеології, і мене, як одного з творців цієї ідеології, і ця підтримка громади буде в одному з львівських округів, то, я вважаю, необхідно спробувати, якщо для цього будуть базові об’єктивні умови.

Немає іншого варіанту, окрім українського націоналізму

– Якщо дійсно трапиться так, що Ви потрапите до парламенту, то чи будете Ви в лавах нинішньої опозиції?

– Я і так є абсолютним опозиціонером. Але ж є опозиція кланово-олігархічна, одна частина кланово-олігархічних партій зараз бореться з другими кланово-олігархічними партіями, які зараз при владі. Це не опозиція, це внутрішньовидова боротьба різних олігархічних політичних структур в рамках існуючої кланово-олігархічної системи за більшу частку прибутку. Але якщо говорити про реальну опозицію, позасистемну, народну опозицію, то Українська національна консервативна партія належить до цієї польової позасистемної опозиції. Але ми є опозиціонерами до існуючої системи, і виступаємо за ліквідацію існуючої в Україні кланово-олігархічної моделі державного монополістичного капіталізму. Вона фактично сформувала модель геноциду української нації. Тому якщо в одному з округів Львова мешканці довірять мені таку місію, то я зроблю все, щоб існуючу кланово-олігархічну систему знищити, і замість неї у нас готовий план побудови національного капіталізму, народного дому, а не комуністичного бараку, чи резервації, яку сьогодні олігархат готує для українського народу. І я вважаю, що є також інші партії, наприклад, те ж ВО «Свобода», вона теж в опозиції до кланово-олігархічної моделі.

– Ви згадували, наприклад, слово «націоналізм», яке вороже сприймається українською нацією. Чи є у Вас на озброєнні слова, здатні консолідувати українську націю?

– Немає іншого варіанту, окрім українського націоналізму. Але це не біологічний націоналізм, а громадянський націоналізм. Немає значення, яке у тебе прізвище, структура крові, череп. Має значення, чи ти сповідуєш українську сутність. Чи ти пишаєшся своєю державою? Чи хочеш, щоб твої діти тут навчались? Чи плекаєш ти свій рід? Ти знаєш, що тут тебе поховають, будуть приходити на твою могилу, будуть за тебе молитись, ти знаєш, що твоє ім’я не буде стертим. А так, хоч ти й пішов з фізичного світу, але ти присутній тут.


25 % населення України перетворилися в біоістот

– Який вектор у зовнішній політиці Ви пропонуєте суспільству?

– Може бути тільки євроатлантичний вибір, оскільки ми належимо до європейської цивілізації, до європейської системи цінностей. Ми живемо у єдиній із ними матриці стандартів, це: свобода, трудова приватна власність, вільне думання, своя особистість, власна самоідентифікація, належність до певного ареалу традицій, звичка до свободи. Тому європейські цінності для нас є дуже важливими, адже у Фінляндії 79 % суспільства становить середній клас, у Норвегії – 82 %, в Австрії і Швейцарії – до 80 %, у Польщі – 66 %, а у нас всього 20 %. А за статистикою ООН 80 % населення України живе на межі, або за межею бідності. А 25 % населення України – це вже маргінали, які не піддаються соціальній реновації, тобто люди, які живуть на дні, вони втратили соціальний статус, перетворилися в біоістот.

– Якби Ви потрапили до парламенту, то які б реформи запропонували провести?

– Перше, що потрібно зробити – повернути українському народу вкрадені у нього природні ресурси, корисні копалини, гірничо-збагачувальні комбінати, родовища металів. Це не може бути у приватній власності. Треба повернути обленерго у власність спілок громад. Потрібно 90 % грошей забрати в олігархату. Інакше неможливо відновити справедливість. Не може у бідній країні бути мільярдерів, це неприродно, це по-хижацьки.

Повинні бути заможні, багаті, але не може бути такого страшного розриву. Також рівень прибутковості будь-якого бізнесу не повинен перевищувати 40 %, якщо прибутковість перевищує цю межу, відбувається мутація капіталу, капітал стає загарбницьким. Підтримка української мови культури взагалі повинна бути автоматичною. Зрозуміло, що треба відновити євроатлантичний курс України. Обов’язкова реформа місцевого самоврядування і адміністративно-територіальна реформа. Повна ліквідація центральної вертикалі – районних, обласних державних адміністрацій. Міський голова буде обиратися в два тури, вибори будуть відбуватися за відкритими списками. Буде ліквідована комуністична партія.

Буде проведена люстрація всіх агентів, які дали підписку про співпрацю з КДБ. Буде скорочена роль держави, будуть ліквідовані всі ці дозволи, заборони, ліцензії. Малий бізнес буде працювати три роки без оподаткування. Головною цінністю стане людина, а головний девіз держави: «Як тобі допомогти стати заможною людиною?»

Інтерв’юював Микола КРАТ, Mediastar

6 июн. 2012 г.

Ми ще досі не навчилися системно захищати власні цінності

Нам треба рухатись шляхом формування базової платформи ідеологічних засад для висування кандидатів в депутати, розглядати різні платформи, проекти к правлячого олігархату, так і олігархату корпоративних груп, які знаходяться в так званій опозиції, але в рамках єдиної олігархічної моделі, вийти на можливості висування на мажоритарних округах за критеріями, розробленими львівським КОДом та іншими КОДами, щоб кандидати в депутати від не олігархату все-таки йшли на ідеологічних платформах.

Треба проговорити процеси, пов’язані з тим, щоби КОДи спільно з громадськими організаціями висували кандидатів, щоб відбувалось висунення від неолігархічних ідеологічних правих партій, проговорити, який повинен бути портрет кандидата від не олігархату, спробувати продумати, як можуть розвиватись найближчим часом події, оскільки в першому читанні закон про другу державну російську мову прийнятий, отже, якимось чином якісно змінюється ситуація в Україні, ми знову повертаємось, на мій погляд, до питань, які були вирішені на початках української державності, і, таким чином, ми знову відкинені від проблеми формування соціально-економічної моделі України, народного капіталізму, нас знову на манівці заводить олігархічна більшість. Треба думати про те, що можуть бути різні сценарії, наприклад, вибори будуть зірвані, вони не відбудуться, почнеться національне повстання, все може бути. Ми повинні бути готовими до будь-якого розвитку подій і розглянути різні сценарії, згідно із теорією стратегічного управління. Я думаю, що сьогоднішні напрацювання будуть покладені в наступну роботу львівського КОДу і інших регіональних КОДів, і, може, ми тоді подолаємо тезу пана Томенка про те, що КОД він створив разом з Яценюком, що як ідею, він її народив. Справа КОДу – займатися опором диктатурі, а справа Томенка та інших – проводити до Верховної Ради депутатів, які їм потрібні. Все-таки ми повинні йти іншим шляхом. Щоби не було так, що ми вбили великого дракона, а народився інший дракончик, за генетичними ознаками ще гірший, ніж той, що є зараз.

Якщо закон про російську мову буде прийнятий, можна починати національну війну. Вже нема чого чекати і немає сенсу думати про те, що може бути інша ситуація. Нам загрожує окупація.

З нами десь співголосне те, що є все-таки КОДи, там є здорове ядро, є спроба змінити модель, є національно-патріотичні організації, буде певна кількість людей, яких потрібно висувати. Величезну роль відіграє марка, бренд. Значна частина людей, люмпену, на це ведеться. Наприклад, Королевська, вона карлиця, але на картинах вона просто суперстар. Я думаю, ці речі нам треба брати до уваги, оцих вовків в овечих шкурах, вони найбільш небезпечні, за Євангелієм. Тому така модель висування потрібна, але вони не повинні бути самовисуванцями, адже самовисуванцям ніхто не вірить, останні дослідження це показують: максимум 8-9 %, тому що самовисуванців сприймають, як «тушканчиків», а друга річ, що самовисуванець не життєздатний. Тому повинні формуватися певні об’єднання, коли політична ідеологічна жорстка сила, наприклад, національно-консервативна чи республіканська, починає захищати своїх обранців, але обранці певним чином проходять процедуру і не можуть змінити колір, коли цей колір вони приймають назавжди і з цього плато зійти вже не можуть. Ось це нам потрібно, щоб вони не служили золотому тільцю.

Ми вийшли на якісь базові речі. Влада бандократії завершується, модель кланово-олігархічного капіталізму дикунського при 1000 % прибутку себе вичерпала. Те, що сказав пан Коломієць, що у нас колапс, я можу, як макроекономіст, на цифрах підтвердити, і питання лише в тому, коли це почнеться. Воно може статися зараз, перед Євро, може початись пізніше, але питання буде полягати в тому, що робити далі. Зараз, зрозуміло, ми граємо сценарій «вибори». Українська національна консервативна партія і ще кілька правих партій готові до механізму мажоритарного висування у Львівській області та інших західноукраїнських регіонах. Ми готові до будь-якого розвитку процесу, сценаріїв. Ми готові сформувати і на Львівщині таку групу людей, які готові йти, як мажоритарними, щоби дати бій цим «хрякам» і готові так діяти в інших регіонах. Партія заснована у 1992 році, це одна з найбільш старіших партій, ідеологія розроблена, модель розроблена.

Ми, як нація, дуже сильна нація, яка має пращурів ще з аріїв, скіфів, сарматів та інших, ми живемо на дуже креативних цінностях, але ми ці цінності не навчилися до цього часу системно захищати, ідеологічно. А ідеологічно їх можна захищати тільки стоячи на національних засадах, на базовій ідеології національного консерватизму і громадянського націоналізму, так званого європейського націоналізму.