Київ повинен розтрощити криворізько-єнакіївську гідру!

Верховна Рада 2 квітня 2013 року відхилила проект постанови про призначення виборів в Києві на 2 червня 2013 року. «За» цей проект постанови проголосувало 209 народних депутатів із необхідних 226.

Хоча, відповідно до Конституції України і закону про вибори, в Києві 2 червня мають відбутися вибори міського голови та депутатів Київської міської ради. Вони мають бути позачерговими у зв’язку з тим, що у 2010 році відбулась правова колізія, адже в усіх громадах на всіх рівнях вибори проводились у 2010 році на базі нового закону. В Києві, на жаль, цього не було зроблено. Нинішня ситуація – це результат того, що у 2010 році вибори не відбулися. Тоді групі Черновецького, якого, на жаль, підтримав Ющенко, за допомогою продажних суддів вдалось зірвати проведення чергових виборів в Києві.

Те, що відбувається зараз, це – результат діяльності Ющенка і групи Черновецького. Але вибори мають відбутися, тому що громада повинна мати свою владу. Це її природне право, це об’єктивний алгоритм діяльності будь-якої громади, вона сама повинна обирати відповідну модель управління та керівників, нормативні та виконавчі органи влади, інакше громада функціонувати не може. Саме таким принципом керуються в Європейському союзі. Це право громади закріплене в 5 статті Конституції, згідно з якою народ є єдиним джерелом влади в Україні і здійснює свою владу безпосередньо, та Європейською хартією місцевого самоврядування. Це право не піддається ніякому сумніву. Жодних роз’яснень Конституційного суду тут не потрібно. А якщо якась група народних депутатів в цьому випадку звертається до Конституційного суду і їм треба якісь пояснення, то ці депутати повинні зізнатися у своїй некомпетентності, необізнаності, неспроможності виконувати свої функції і просто здати свої мандати. Є Конституція, є Європейська хартія, яка була ратифікована Україною і є правова колізія, яка була зроблена Черновецьким, Ющенком та його оточенням, який тоді танцював під дудку Черновецького. Будь-яка місцева громада повинна мати свою обрану громадою владу. Ця влада обирається для того, щоб надавати громаді послуги, щоб робити її життя комфортним. Проблема київської громади в тому, що вона сьогодні розчавлена окупантами і чужинцями, які захопили всі владні посади і командні висоти в інформаційному і бізнесовому просторі, банківському середовищі, в силових і каральних органах. Тому далі жити так київська громада вже не може. Київ зруйнований поповими, голубченками, крамаренками, мазурчками.

Сьогодні фактично стоїть питання про виживання Києва і київської громади і кожного корінного киянина. Або ми знайдемо відповідних достойних людей і сформуємо київську владу з корінних киян, або Київ загине. І питання треба ставити саме таким чином.

Чому Партія регіонів не голосувала за проведення виборів в Києві? Тому що Сім’ї ці вибори не потрібні, ні Януковичу, ні його синові. Тому що в такому випадку вони втратять механізми, інструменти для тотального, хижацького пограбування столиці. Але всім іншим вибори потрібні. Вони потрібні парламентській опозиції, і навіть комуністам, вони потрібні польовій опозиції, і головне – вони потрібні киянам. Адже техногенний колапс в Києві відбувається на очах. Він проявився вже у всьому, навіть в тому, що вже руйнуються платформи на вокзалах. Сьогодні – платформа, а завтра може обвалитися станція метро, післязавтра може прорвати Бортничі, згоріти якась ТЕЦ, прорвати греблю. Що ще потрібно? Зрозуміло, що ця група людей, які сьогодні керують Києвом, є непрофесійними, не адекватними, корумпованими особами, вони на перший план ставлять лише питання пограбування Київської громади. Тільки за час перебування Попова на посаді голови КМДА борг міста Києва зріс із 8 млрд. гривень до 10,5 млрд. гривень, і продовжує зростати, оскільки для погашення старих боргових зобов’язань беруться нові. Лише на обслуговування боргу щороку Київ повинен витрачати 1,3 млрд. гривень. Отже, Київ практично зазнав фінансового банкрутства. Але воно викликане саме діями цієї влади. Це сором для корінних киян, коли ними керує Янукович і його діти, коли до столиці понаїжджали персони з глибокої провінції та глухих закутків, коли ця криворізько-єнакіївська гідра розповідає корінним киянам, як їм треба жити. Сьогодні наживається в Києві хто завгодно – представники кавказьких національностей, вихідці з Середньої Азії, Африки, іудеї, але тільки не кияни. Кияни – це ті, хто їх обслуговує, це – біомаса для годування різних інородців, чужинців, окупантів, загарбників. Як довго ми будемо це терпіти?

Отже, який вихід із ситуації, що склалася? По-перше, ми бачимо , що на заваді проведенню виборів в Києві стала Сім’я, що дала відповідний наказ своїм іклам дракона у Верховній Раді, яких очолює Єфремов, людина із дуже мутною біографією, що обслуговує Сім’ю. Хіба Єфремов не розуміє, що на нього може чекати така ж доля, як Ахатя Брагіна, Євгена Щербаня, Кушнарьова, Джарти, який помер від раку впродовж кількох місяців? Йому треба розпитати Вітренко і покійного Курочкіна, що з ним може зробити Сім’я. Якщо Єфремов розраховує на щось інше, то він глибоко помиляється. Він членом Сім’ї все одно не буде. Чи забрала вже у нього Сім’я 50% його бізнесу, і якщо так, то що залишила йому? Тому слід розпочати системну атаку на Єфремова, треба розкрити цю людину, його статки, його бізнес, оточення, витоки, хто його піднімав, хто його прикриває, треба вивчити його біографію, чи є він офіцером КДБ? А Партія регіонів, яка поводить себе стосовно киян, як окупанти, чужинці, є просто чужорідним організмом, що вп’явся в тіло київської громади і висмоктує з нього життєві сили, тому цю ворожу структуру, цей наріст треба просто вирізати і випалити напалмом. Цього вампіра треба повністю знищити, увігнати осиновий кіл в її серце.

По-друге, оскільки один із найважливіших майданчиків, де відбувається битва за Київ – це Верховна Рада, то зрозуміло, що опозиція має взяти цей майданчик під свій контроль. Якщо Партія регіонів хоче брати участь у підтанцьовуванні у виставі Сім’ї, то опозиція має взяти під контроль Верховну Раду, і їй не залишається нічого іншого, окрім як вдатися до блокування роботи парламенту. Адже Партія регіонів не має більшості, вона програла вибори до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року і фактично діє як узурпатор, розчавлює Конституцію України. Зараз взагалі не має стояти питання, бути чи не бути виборам в Києві. Депутати мали автоматично за це питання проголосувати. Це механічне питання, і норма про те, що до повноважень Верховної Ради належить призначення чергових і позачергових виборів до органів місцевого самоврядування (стаття 85), неправильно виписана в Конституції, це – архаїзм, нонсенс, який не відповідає нинішнім реаліям. Верховна Рада не має до цього питання жодного стосунку, це життя громади, і громада повинна сама формувати механізм свого управління, і в даному випадку Партія регіонів і ті заколотники та узурпатори, які сидять у Верховній Раді, не мають права вказувати київській громаді, як їй потрібно організовувати управління своєю громадою. Кияни взагалі повинні викинути ці органи влади зі своєї території, вони тут не потрібні. На території Києва не потрібні ні Верховна Рада, ні Адміністрація президента, ні Кабінет Міністрів, ні міністерства та інші центральні органи влади, які лише заважають київські громаді жити. У світі є приклади Нідерландів, США, Бразилії, Казахстану, Австралії, коли адміністративна столиця знаходиться в іншому місці. Чому б цій владі не виїхати, наприклад, у Білу Церкву? А Київська громада повинна сама собою керувати.

По-третє, вже видно, що в парламентської опозиції немає сил самотужки перемогти режим бандократії. Тому досить грати в лідерів, Кличку, Яценюку і Тягнибоку потрібно зараз звернутися до київської громади, до неформальних лідерів, інтелектуальних духовних, політичних, громадських, бізнесових тощо, щоб врешті-решт виграти битву за українську столицю. Як діяти далі? Блокада Верховної Ради – це лише перший крок. Необхідно виробити план подальших дій. Зрозуміло, що потрібно почати утворювати комітети самоорганізації населення, їх слід формувати в мікрорайонах. Оскільки депутатів Київради налічується 120, а згідно із законом про вибори половина депутатів обирається в мажоритарних округах, то за основу слід взяти 60 мажоритарних округів, кожен із них розділити навпіл, щоб було 120 округів в середньому по 15 тисяч виборців, і почати там формувати комітети самоуправління з числа людей, які займаються активною громадською діяльністю, живуть на цих територіях. В рамках цих округів треба сформувати такі комітети. Окрім поточних завдань, генеральною їх задачею буде боротьба за те, щоб в Києві все-таки відбулися вибори. Паралельно вони мають проводити опитування щодо пошуку місцевих неформальних лідерів, яких можна в цьому окрузі шляхом рейтингового Інтернет-голосування висувати в депутати міської ради, треба виписати портрет цього депутата, яким він має бути. З числа цих людей, які відповідають всім критеріям, можна буде кристалізувати найбільш достойного кандидата на посаду міського голови. Також ці комітети мають розпочати збір підписів за проведення виборів і формувати в кожному окрузі у всіх дільницях виборчі комісії. Паралельно необхідно створити фінансовий комітет, до якого увійдуть люди, що мають гроші. Вони мають профінансувати цю організаційну діяльність, в кожному окрузі кілька бізнесменів повинні виділити певні кошти для діяльності цих комітетів самоорганізації громадян. А парламентська опозиція має взяти курс саме на підтримку цих самооактивних груп. Адже, як ми бачимо, на жаль, народні депутати, які обрані до Верховної Ради в мажоритарних округах Києва, фактично нічого не роблять в цьому напрямку. Куди поділися Терьохін, Ярема, Яворівський, Чумак, Іллєнко, Ляпіна, Бригинець, Ар’єв, Бондаренко, Чорноволенко, Ємець, Андрієвський? Скільки кожен із цих депутатів вивів людей на мітинг під стінами Верховної Ради 2 квітня? Де були колони з їхніх округів? Після цього потрібно створити комісію, звернутися до офіцерів СБУ, МВС, суддів, чесних киян, заручитися їх підтримкою і почати публікувати правдиву, всебічну інформацію про те, які статки мають ті люди, які зараз перебувають при владі в Києві, розкривати корупційні схеми. З’ясувати, які статки у Попова, Голубченка, Черновецького, їхніх сімей та оточення, на кого переписана їхня власність, нерухомість, земля, автомобілі.

По-четверте, одне з найголовніших завдань – виявити, хто із київських посадовців усіх рівнів є членами секти Аделаджі «Боже посольство». Зрозуміло, що доки цій секті не буде зламано хребет, ніяких виборів в Києві не буде. Вони захопили лідерство у громадських радах при КМДА, МЗС. І це дуже показово. Хто ж цю секту «кришує», чи надають якесь покровительство «Божому посольству» Клюєв, Білозір, Голубченко, Кільчицька, Довгий, Журавський, Басс, Попов, син Януковича? Хто за цим стоїть? Яку роль відіграє нова теща Черновецького Софія Жукотанська, яка довгий час була пастором у секті Аделаджі, і виступила засновником та президентом Всеукраїнської християнської асамблеї, а також була помічником-консультантом трьох народних депутатів – Василя Онопенка, Леоніда Черновецького та Оксани Білозір. До речі, з’явилась інформація, що після призначення Віктора Шемчука новим головою Львівської обласної державної адміністрації до нього приїжджала Оксана Білозір начебто попросити підтримки для незрозумілої сектантської організації, яка розколює Українську Греко-Католицьку церкву і своєю суттю нагадує «Боже посольство» Аделаджі.

По-п’яте, як тільки будуть сформовані комітети самоуправління в київських округах, треба сформувати загальний київський комітет, зустрітись з керівництвом міліції, СБУ, прокуратури, судів, і заявити, що з такого-то числа влада в Києві буде взята у руки громади. І попередити, щоб ці органи не намагалися чинити цьому якийсь опір. Також треба створити міські дружини для підтримання порядку, які візьмуть ситуацію в столиці під контроль. Слід створити власний фінансовий департамент на чолі із знаним фінансистом, економістом, який візьме під контроль фінансові ресурси київської громади. Для цього потрібно обрати якийсь банк, наприклад, «Хрещатик», і перевести до нього всі рахунки громади та суб’єктів господарювання, після чого вони повинні припинити перераховувати податкові платежі на рахунки Казначейства, а накопичувати їх на рахунках нового виконавчого органу. Це має здійснюватися відкрито, гласно, і ці гроші мають витрачатися в інтересах громади. Київ повинен припинити фінансувати правлячий режим. Тільки такий захід може врятувати столицю від банкрутства.

По-шосте, цей загальний київський комітет, якщо не буде знайдено компроміс щодо виборів, запропонує президенту, Кабінету Міністрів, міністерствам виїхати за межі Києва, оскільки вони тут не потрібні, вони є шкідниками, ворогами київської громади і завдають киянам лише шкоди, погіршують умови нашого життя. Нехай вони переїжджають або до Вишгорода, або до Білої Церкви, в протилежному випадку вони повинні платити киянам відповідні гроші, щоб відшкодувати ті незручності, які вони нам створюють.

Все це треба організувати до Великодня, і після 5 травня слід перейти до практичних дій по реалізації фінальної фази цього плану. Тільки так можна вберегти Київ і київську громаду від руїни та занепаду.

Національний банк забиває черговий цвях в домовину економіки України

Кіпр потрапив у вир кризи та банкрутства, і це має стати останнім попередженням для України. Якщо у нашій державі не зміниться фінансово-економічна модель розвитку, то Україна стане наступною країною, де трапиться дефолт. Тоді вже світові ЗМІ показуватимуть, як в Україні не працюють банкомати і банки, як українські громадяни у відчаї виходять на барикади, а економіка буквально обвалюється.

Одна із причин такої драматичної ситуації на Кіпрі полягає у тому, що банки почали заграватися і діяти дуже неефективно. Для банків існує величезна спокуса, і це в такій же мірі стосується й України, адже весь час надходять гроші на депозити, на поточні рахунки, таке враження, що цей процес нескінченний, що він завжди буде, що гроші утворюються з повітря. Але так триває лише до пори, до часу. Банки починають неефективно, непрофесійно, безвідповідально ставитися до прирощення цих грошей. З’являється велика спокуса корупції і різних схем та оборудок. Кредити дають людям, які гроші не прирощують, а витрачають на розваги, програють, спускають їх в трубу. Тоді відбувається дуже погана річ, фактично в банку утворюється дірка. Погрібна яма таких кредитів стає дуже небезпечною. Тому важливим є ефективне використання грошей, їх накопичення.

Ситуація стає ще більш складною, коли з’являються директивні обмеження на ходіння готівки. Поки такого обмеження немає, в будь-який момент людина може зняти готівку і процес іде. А якщо запроваджуються директивні обмеження на використання готівки, тоді формується загроза. Тоді банк не переживає, оскільки не видає клієнтам готівку, а оперує електронними грошима, фактично записами на рахунках. Тобто гроші втрачають речову форму. Якщо в банку не вистачає ресурсу, щоб видавати готівку, у нього ще залишається ресурс, щоб розраховуватися цими електронними грошима. Але оскільки хвороба не викоренена, як, власне, і було на Кіпрі, то настає момент, коли грошей немає вже навіть в електронному вигляді. Формально вони повинні бути на депозитах, але реально, через неефективність використання грошей і корупційні схеми, їх немає. Тому на Кіпрі і введено цей податок на депозити, і вилучаються гроші у вкладників. Тому що реально цих грошей вже не було. Спочатку думали, що немає лише 10% чи 15%, потім раптом сказали, що 30%, а тепер виявилося, що немає 60% грошей. Отже, ці кошти банки просто розтринькали, особливо банк Laiki. Відтак, ситуація стає просто некерованою. На Кіпрі все зупинилось, споживчий попит впав до небаченого рівня, крамниці стоять порожні без покупців. А середній клас почав продавати свої коштовності. На всіх магазинах висять вивіски: знижка 50%, 80%. Всі все розпродають, економіка Кіпру зазнала повної руїни.

В Україні, як виглядає, правлячий клан іде тим самим шляхом. Зокрема, заступник голови Національного банку України Віра Ричаківська в ефірі радіо «Ера-FM» заявила, що постанова НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» вже прийнята, завершується її тестування, і в травні або червні вона вступить в дію. Тобто купувати в Україні товари, ціна яких перевищує 150 тисяч гривень, можна буде тільки в безготівковій формі. Але сума в 150 тисяч може швидко зменшитись до 100 тисяч, а потім до 50 тисяч, тому що грошова система України наближається до краху.

Якщо ця постанова НБУ вступить в дію, то це лише завдасть додаткового удару по фінансово-грошовій системі України. Адже так чи інакше слід очікувати, що буде від’ємне сальдо платіжного балансу, практично припиниться притік прямих і портфельних інвестицій, буде від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Продовжиться випуск нових боргових зобов’язань уряду, який вже не може обслуговувати старі борги без нових запозичень. Так, лише впродовж березня 2013 року Кабінет Міністрів Азарова-Арбузова розмістив ОВДП на суму 5,42 млрд. гривень і 848 млн. доларів, тобто разом на суму 12,2 млрд. гривень. На обслуговування лише цих облігацій, розміщених в березні, треба буде витрати з державного бюджету впродовж наступних років 5,33 млрд. гривень. Місцевим бюджетам казначейство дає безвідсоткові кредити для покриття розривів фінансування, але насправді їм просто треба латати дірки, тому що їх казна порожня. Українські міста – банкрути, Українська держава – теж банкрут.

Але зрозуміло, що таке рішення НБУ остаточно розділить формальну і неформальну економіку, їх грошові цикли стануть ізольованими одне від одного, і грошовий обіг неформальної економіки повністю перейде в готівкову форму. При чому там переважати стане вільноконвертована валюта. Після цього до остаточного колапсу залишиться зовсім небагато часу.

Очевидно, що це – безглузде рішення, як і все, що робить Нацбанк під керівництвом Соркіна і уряд Азарова-Арбузова. Вони ніяк не можуть зрозуміти, що змінилася вся система розвитку, взагалі функціонування економіки, в умовах світової кризи, обвалу ринків, старі рецепти не працюють. А ці люди не навчені якимось іншим рецептам, тому вони діють по старим схемам. А, отже, на них чекає крах, і, власне кажучи, ця руїна вже триває. Тому обмеження на використання готівки є безглуздим, тим більше різні терени України не можна порівняти ні по кількості населення, ні по розвитку банківських мереж, по традиціям, звичаям. У великих і середніх містах живе половина населення, а інша половина – у маленьких містах і сільській місцевості, де банки – це рідкість. Там взагалі практично одне відділення банку і один банкомат, і доріг між селами немає. Як там люди будуть обслуговуватися? Наскільки неадекватно треба мислити, щоб обмежувати використання готівки в умовах розваленої економіки, зруйнованої інфраструктури, коли потяги зупиняються посеред поля і не можуть їхати по рейкам, або ж їх швидкість не перевищує 30-40 кілометрів на годину, коли немає проїзду навіть всередині міста, і тим більше між населеними пунктами, коли не працюють очисні споруди, поблизу міст лежать мільйони тон відходів, не переробляються комунальні стоки, система транспорту зруйнована, коли між містами немає авіаційного сполучення, коли за 10 годин згорає ціла теплоелектростанція, яка виробляла 2% всієї електроенергії держави, коли в населених пунктах до десяти тисяч одне-два відділення банку, і максимум два банкомати, які в будь-який момент можуть вийти з ладу? Про яку безготівкову форму розрахунків можна говорити у відсталій, зруйнованій країні?

Другий наслідок обмеження на ходіння готівки полягатиме в тому, що утвориться чорний ринок дорогих товарів, коштовностей, техніки, їх просто купуватимуть у валюті. Населення перейде на готівкові валютні операції, і це стане ще одним ударом по гривні. А що стосується квартир і автомобілів, то тут придумають інші схеми, наприклад, будуть дарувати один одному, або здавати в оренду, в лізинг, робити довіреність.

Третій наслідок – люди припинять здійснювати вклади в банки, у яких з’явиться нестача грошей, в тому числі і для того, щоб купувати облігації внутрішньої державної позики. Тоді Нацбанк буде змушений здійснювати емісію безготівкової гривні. А яка різниця, що стане причиною остаточного обвалу економіки – готівкова чи безготівкова гривня?

Економічну капіталістичну реальність неможливо перемогти за допомогою позаекономічних, адміністративних, обмежувальних заходів, це не вдалося нікому, ні Ульянову-Бланку (Леніну), ні Джугашвілі (Сталіну), ні Мао Цзедуну, ні Пол Поту, тим паче це не вдасться зробити ні Азарову, ні Януковичу, ні Арбузову, ні Клименку, ні Соркіну. Це просто скорочує дні їхнього існування. Фактично вони самі рубають дерево, яке їх сьогодні живить і на якому вони сидять.

Сумно стає від того, що Національним банком, урядом і країною в цілому керують такі безтямні, недолугі дилетанти, особи, які взагалі не розуміють, що треба робити і як потрібно діяти в нестандартних умовах наростання хаосу, світової кризи та обвалу всіх ринків.

Украинская денежная система вскоре разрушится

Украинская денежная система вскоре разрушится. По предварительным оценкам Кабмин за январь-февраль выпустил около 23 млрд грн. облигаций внутреннего государственного займа. В гривнах и в валютном эквиваленте. Если добавить долговые заимствования, выпуск еще на миллиард евро бондов, это - вообще катастрофа, поскольку это означает, что нет никаких поступлений, происходит полный провал формирования здоровой доходной части госбюджета за здоровыми налоговыми источниками. Это означает, что бюджет от налогов вообще не наполняется, а бюджет страны существует за счет заимствований. А их надо будет отдавать. Увеличился до 68 млрд долларов государственный консолидированный долг Украины. Это - банкротство, это - крах.

В стране нет процесса воспроизводства экономики, а это значит, что система государственных финансов потерпела полный крах. По прогнозам в ближайшем будущем Украину ожидает и "крах гривневой денежной системы.

Нужно немедленно гнать в шею Януковича, Азарова, Соркина, Арбузова, всех. Кипр, Греция - это будет просто детская игрушка по сравнению с тем, что будет в Украине. Банковские карты перестанут обслуживать в банкоматах, деньги нельзя будет снять в банке, далее разрушится сеть торговых сетей. Ведь не будут проводиться расчеты в банках. Перестанут работать два государственных банка. "Накнафтогаз" уже разрушен. Ведь эти банки существуют только за счет заимствования из Нацбанка. И они дают кредиты структурам, которые с ними не рассчитываются. "Укравтодор" - банкрот. Не будет денег на счете Казначейства. Нечем будет оплатить пенсии и зарплаты, произойдет полный крах бюджетов городов. Им уже нечем заплатить за тепло, за газ в этом месяце.

Это разрушение уже происходит, однако украинцы пока не так остро его чувствуют в результате функционирования теневой экономики. "Чтобы украинцы это наконец почувствовали и поняли нужно, чтобы обвалилась банковая система. Когда обвалятся пару банков, тогда украинцы почувствуют. Надо чтобы что-то случилось. Чего еще не хватает. Может наводнение произойдет. Украинцы - такие, они не хотят действовать заранее как австрийцы. Они постоянно чего-то ждут А чего? Уже нечего ждать. Уже ампутировали им все что можно.

Україна іде по стопам Кіпру

Кіпр припинив своє функціонування, як офшор і перестав існувати, як банківський центр. У цієї держави залишається тепер лише статус місця відпочинку та рекреації. При цьому було прийнято рішення Банк Кіпр зберегти, перевести в нього всі так звані «хороші» вклади, а з другого банку «Laiki» зробити так званий «поганий» банк. Тобто влада на Кіпрі взяла під контроль капітал, пенсійні фонди, зробили Фонд солідарності, проти якого виступила Меркель. Тому, Кіпр, як офшор, припинив існування. І це своєрідний показник для решти офшорів. Мабуть, час офшорів взагалі закінчується. В умовах другої хвилі світової кризи і падаючої стадії великого циклу Кондратьєва час офшорів йде у небуття. Тому що це нездорові структури, які потрібні для того, щоб розвивати спекулятивний, лихварський капітал. Але на Кіпрі правильно прийняли рішення, що оскільки була така неефективність банків, то відповідати за це повинні ті, хто створював банки, хто їх фінансував, ті, хто там тримав гроші.

Також важливо зрозуміти, що оскільки на Кіпрі було введено податок на депозити, цей прецедент може тепер повторитися і в будь-якій іншій країні. Голова Євробанку підкреслював, що повинні, перш за все, відповідати власники банків. Звичайно ж, буде розвиватися світова криза, і там, де банки вели себе недобросовісно, ​​де власники і менеджмент витрачали гроші неправильно, де багато так званих хворих кредитів, де гроші просто відмивалися, ця ситуація може десь в іншому місці повторитися. Мабуть це може бути у Венесуелі, тому що там у Чавеса не все гаразд було в банківській сфері, в Болівії, Аргентині. Багато африканських банків в Північній Африці схильні до цього, там, де революції відбулися, наприклад в Єгипті. Схоже, що підходить час Великобританії та її офшорів, островів Мен, Каймани, Бермуди, Ангілья. До речі, виглядає так, що зараз багато представників олігархату в Україні, особливо правлячого клану, саме там розміщують свої гроші, в цих офшорних юрисдикціях.

Податок на заощадження існує і в Європейському союзі. Але це, звичайно, неправильно, адже люди і так вже заплатили податок, і вони можуть тоді не робити заощадження, а просто витрачати гроші сьогодні. Фактично, що таке податок на заощадження? Це, по суті, зменшення ресурсної бази всіх комерційних банків, тому що депозити - це їх головне джерело кредитних ресурсів. Як тільки вводиться податок на заощадження, люди менше зберігають, більше витрачають і відповідно відбувається менша капіталізація банків.

Ситуація на Кіпрі позначиться і безпосередньо на фінансово-економічному становищі України. В Україну з Кіпру прийшло за роки незалежності більше 17 млрд. доларів інвестицій, тобто 31,7% від загальної суми іноземних інвестицій. Кіпр і Україна - це дві з'єднаних посудини. Якщо третина інвестицій приходила звідти, плюс портфельні, плюс оборотні кошти, то ось це все не буде тепер приходити. Кіпр фактично переводив в Україну гроші українських, російських і білоруських фінансово-корпоративних груп. Гроші спочатку виводилися з цих країн, а потім вже заходили сюди, як прямі інвестиції, портфельні та оборотні кошти. Там тримали свої гроші торгові мережі, розважальні центри, фастфуди, Інтернет-провайдери, продавці техніки. Вони зазнали серйозних збитків. У них були рахунки відкриті на Кіпрі, але рух капіталу там уряд взяв під контроль. А якщо рух капіталу взяли під контроль, то як капітал буде рухатися? Економіка України і так вже в поганому стані, близька до колапсу і дефолту. Фактично, мінімум на третину впаде рівень інвестицій. Причому, цей процес вже почався, адже за січень-лютий 2013 рівень інвестицій порівняно з відповідним періодом минулого року знизився з 1,4 млрд. доларів до 0,86 млрд. І приплив інвестицій продовжить скорочуватися в березні, квітні, травні. А це – удар по українському бізнесу. Компанії через Кіпр працювати не зможуть, тепер їм потрібно шукати іншу офшорну юрисдикцію, але яку? Потрібно шукати таку ж зону з повним набором послуг, і щоб була впевненість, що не повториться ситуація, яка була на Кіпрі. Тим більше, що світова криза продовжується, і тепер не так просто знайти заміну Кіпру. І Кіпр - це не перший офшор, така ж ситуація може повторитися і з якимось іншим офшором. Зрозуміло, що це не додасть стабільності курсу гривні. Адже втрачена деяка частина валютного ресурсу, який служив для стабільності гривні, і це підрив самих компаній, що автоматично призведе до збільшення безробіття, зменшення процесу відтворення, зменшення зарплат, податків і перерахувань до бюджету.

Але найбільша проблема для нас полягає в тому, що Україна сама йде шляхом Кіпру, тому для нас приклад цієї держави є дуже показовим. Хоча Арбузов і запевняв, що у нас такого не буде, але ж насправді Україна вже фактично банкрут, і казначейські рахунки практично порожні, а потрібно зараз виплачувати гроші МВФ, а тепер буде ще й серйозний відтік капіталу, паралізовані гроші, які були на Кіпрі. Це ускладнює питання наповнення бюджету, а уряд Азарова-Арбузова іде шляхом посилення фіскальної, карального функції. Зрозуміло, що правлячий режим може піти на запровадження податку на депозити, тому що дуже багато грошей лежить на депозитах у фізосіб та юридичних осіб. Тим більше, що зараз може початися дестабілізація банківської сфери, і тоді потрібно буде на когось перекладати всі ці проблеми. А на кого у нас завжди перекладають проблеми? На тих, хто тримає свої заощадження в банках. Події на Кіпрі показали, для чого всі ці гасла виголошував Арбузова, що потрібно тримати заощадження в гривні, що буде знецінюватися долар і євро. І для чого прийнято рішення, що готівкою не можна сплачувати за товар, ціна якого перевищує певну суму. Все це безрозсудні рішення, тому що приклад Кіпру показав, як небезпечно тримати свої гроші в банку, навіть у країні Євросоюзу, в офшорній зоні. Що в будь-який момент ти можеш ці гроші втратити, а банкомати тиждень не працюватимуть, банки будуть закриті. Це свідчення безвідповідальної, неефективної роботи банківської сфери. Якщо це трапилося з Кіпром, членом ЄС, потужним процвітаючим офшором, що тоді говорити про Україну, яка є відсталою, рецесійною країною і розташована у фазі падаючого низхідного виру? Тут говорити про якусь стабільність не можна. Тому поведінка Арбузова, Азарова, Соркіна в цьому плані безвідповідальна. А ще ж потрібно говорити про дефіцит державного бюджету. Про те, що його немає чим покривати. Зараз дефіцит покривається тільки за рахунок нових запозичень. Наприклад, Мінфін має намір збільшити цього року прямий держборг на 21%, взявши в борг ще 135,5 млрд. гривень (16,9 млрд. доларів). Тому не можна виключати, що уряд Азарова-Арбузова піде шляхом Кіпру і введе податок на депозити для того, щоб поповнити бюджет. Власне кажучи, вони це вже хочуть зробити. Адже вони мають намір ввести так званий збір до Пенсійного фонду для юридичних осіб у розмірі 15% на обмін валюти. Це подібно до того, що зараз відбувається на Кіпрі. Тому, Україна завдяки Януковичу, Азарову, Арбузову, Соркіну Клименку фактично вже на цьому шляху, вже це робить, тільки в іншій формі. А по своїй суті це такий же грабіж, безвідповідальність, некомпетентність, які на Кіпрі продемонструвала правляча еліта і банківський сектор, власники банків.

Якщо українські можновладці не винесуть правильних уроків із подій на Кіпрі та в інших країнах і спробують перекласти всі ці негаразди на пересічних громадян, тоді українцям і місцевій владі не залишається нічого іншого, окрім як почати вводити місцеві валюти, щоб врятувати свої громади, свої сім’ї і себе від ненажерливої олігархічної плутократії.

Клименко бореться за звання головного митаря-могильщика України?

Клименко, міністр доходів і зборів, 1 квітня 2013 року заявив, що його відомство розглядає можливість запровадити для сільгоспвиробників в Україні ПДВ у розмірі 7%. Зокрема, під час прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістів, чи планує він обкласти аграріїв цим новим податком, Клименко сказав: «Щодо змін режиму оподаткування сільгосппідприємств - це зараз тема дискусії. Цією темою займаються фахівці, які розраховують способи стимулювання і, дійсно, одна з робочих версій така. Однак сьогодні на ній жодним чином не слід робити акцент, оскільки вона одна з 10 опрацьовуваних схем».

Виступ Клименка – це наочна демонстрація того, як одна хиба тягне за собою цілий каскад наступних. Перша принципова хиба – це прийняття здирницького, вампірського Податкового кодексу, який Партія регіонів разом зі своїми сателітами – Литвином, комуністами – проштовхнула у Верховній Раді, при чому незаконно. Це робилось за дорученням Януковича і його Сім’ї. Українська Національна Консервативна партія попереджала, що цей Податковий кодекс призведе до руйнації середнього класу в Україні і руйнування середовища підприємців. І це сталось. Ніякого наповнення бюджету і великих соціальних виплат, як обіцяла Партія регіонів, це не принесло, все це виявилося брехнею. Другим кроком стало прийняття так званої пенсійної реформи. Тоді ми вказували на те, що цей крок призведе до повного колапсу пенсійної системи в Україні, фактично ми сьогодні це бачимо, дефіцит Пенсійного фонду у 2011 році склав 30,1 млрд. гривень, у 2012 році – 15,3 млрд.

Третій крок – це запровадження нових податків, зокрема, податку на нерухомість. Четверте – це обмеження на операції з валютою. П’ятий крок – це поліцейський примус продавати юридичним особам 50% своєї валютної виручки, адже уряд Азарова-Арбузова довів Україну до того, що в держави вже немає валюти, зменшилися золотовалютні запаси. Шостий крок – створення Міністерства доходів і зборів, абсурдне і дикунське рішення, яке нікому не потрібне. Далі Партія регіонів пропонує здійснити сьомий крок – брати 15% з продажу валюти з юридичних осіб до Пенсійного фонду. Восьмий крок – заплановане збільшення податку на землю.

Ситуацію ускладнює те, що на чолі Міністерства доходів і зборів поставили Клименка – дилетанта, непрофесіонала, який взагалі не розуміє, не знає економічних законів ринкового середовища, не розуміє капіталістичної економіки. Основна частина його життя пройшла у глухій, депресивній Макіївці, де він впродовж 8 років займався бізнесом – з 1997 до 2005 року. До цього часу ніхто не бачив його кандидатської дисертації. Де він захищався, що це була за наукова рада, хто був його науковим керівником і опонентами? Хто породив такий продукт? Ці люди теж повинні нести за це відповідальність, за те, що вони випустили цю особу із заповідника. Тепер Клименко виражає якісь думки, які виникають у певних персон, що мають хворобливу уяву, висловлює і декларує їх на всю Україну. Цій людині взагалі не можна давати державних посад, а вона сьогодні ці продукти хворобливої уяви хоче нав’язати всій українській нації і веде мову про нові податки.

Режим Януковича та уряд Азарова-Арбузова вже знищили всю економіку, промисловість, малий і середній бізнес, підприємства зупиняються, сотні тисяч і вже навіть мільйони українців не мають роботи, економіка розсипається на очах, а Клименко хоче завдати удару по сфері, яка ще хоч трохи не втратила життєдайності – аграрному сектору України. Він хоче ще й тут запровадити новий податок, щоб і цю сферу зробити не конкурентоздатною. Сільгоспвиробники і так ледве-ледве животіють, тим паче, невідомо, що буде цього року з урожаєм, враховуючи аномальні погодні умови, а тут пропонуються такі ідеї.

Якщо людина, яка в умовах рецесії, ентропійної економіки, падаючої фази великого циклу Кондратьєва, другої хвилі світової кризи, переходу від ієрархічної системи до хаосу, говорить про нові податки, то зрозуміло, що її негайно треба звільняти з цієї посади і ліквідувати це міністерство, як непотрібну, паразитичну, кримінально небезпечну структуру, її створення було спрямоване на те, що посилити позиції клану Януковича, щоб взяти під контроль всі грошові потоки і знищити конкуренцію.

Цікаво було б з’ясувати, хто разом із Клименком розробляє такі недолугі злочинні схеми. Це схеми такого ж рівня, як і ті, які розробляв Азаров, коли говорив, що всім треба ідентифікаційні номери, що треба на кожного досьє завести, сьогодні ми бачимо результат цих дій. Азаров запевняв, що коли буде створено податкову адміністрацію разом з податковою поліцією, і податківці будуть отримувати зарплату, якщо приноситимуть штрафи і накладатимуть фінансові санкції, то від цього буде краще всім жити і бюджет буде наповнюватися. Сьогодні бюджету немає, в підсумку 2012 року дефіцит становив 53 млрд. гривень, у бюджет на 2013 рік вже закладено запланований дефіцит в розмірі 50,5 млрд. гривень, Україна перебуває в повному борговому зашморзі, падає в яму, і це результат діяльності саме таких людей, як Азаров, Пустовойтенко, що зробив обов’язковими ідентифікаційні номери і теж завалив економіку. Тепер з’явилась нова комета у вигляді Клименка.

По суті, Клименко здійснює відкритий геноцид. Так діяли Джугашвілі (Сталін) і Каганович, коли зрозуміли, що не можуть знищити українців та Україну, тоді вони почали знищувати головного продуцента багатства України – клас хліборобів. Сьогодні такі як Янукович, Азаров, Арбузов, Клименко вже зруйнували вищі технологічні уклади, і тепер Клименко, мабуть, за дорученням якихось ворожих, антиукраїнських сил виконує генеральне завдання щодо знищення аграрної, сільськогосподарської галузі і головної її рушійної сили - класу хліборобів, щоб остаточно перетворити українців на карнавальну біомасу.

Скільки ми будемо це терпіти? Якихось аматорів, дилетантів, які взагалі не розуміють, про що йде мова, і не володіють основним економічним категоріальним апаратом. Це двієчники, яких треба просто виганяти з державних посад, тому що вони завдають кожному з українців шкоду, їх перебування призводить до нашої загибелі. Таких, як Клименко, Арбузов, Азаров треба негайно гнати втришия, тому що всі їх пропозиції ведуть тільки до наростання руїни. Ці невігласи ще мають нахабство публічно декларувати ті нісенітниці, які вони пропонують. Скільки будуть мовчати професіонали макроекономісти, які фахово володіють всіма цими питаннями і зберегли ще хоча б якусь моральність? Скільки можна руйнувати нашу науково-освітню корпорацію і запускати туди таких, як Клименко, які ганьблять економічну науку як таку? Чи ми хочемо дочекатися, щоб ці особи здійснили те, що в 1933 році зробили Сталін і Каганович, коли довели українську націю до того, що люди їли своїх дітей та один одного, коли в Україні, в самому серці Європи процвітав канібалізм, коли чекістсько-комуністичними вампірами було знищено 10 мільйонів українців?

Російська Федерація: держава-химера

Росія з самих початків свого існування була структурована як держава-химера. Суть держави-химери полягає в тому, що складається панівна корпоративна група з власною місією та відповідною стратегічною метою, яка об’єктивно суперечить інтересам всіх інших етносів, над якими вона панує, вона на них паразитує, на побутовому рівні її можна порівняти з омелою, що пожирає ціле дерево.

Саме таким чином виглядає історія функціонування геополітичної та геоекономічної сублімації, яка сьогодні має назву Росія, Російська Федерація. Не секрет, що сьогоднішня Російська Федерація – це штучна сукупність національних етносів, що в силу певних об’єктивних та суб’єктивних чинників не сформували свої національні держави. Як відомо, до складу Російської Федерації на рівні з областями і краями входить 21 національна республіка і 4 національних автономних округів. Ці національні республіки займають площу 4,86 млн. кілометрів квадратних (28% території Росії), у них проживає 24 млн. людей (17% населення Росії), які станом на 2010 рік продукували ВВП у розмірі 3,92 трильйона рублів (128,5 млрд. доларів), тобто 9% ВВП Росії. А 4 національних автономних округи займають площу 2,2 млн. кілометрів квадратних (13% усієї Росії), тут проживає 2,22 млн. людей (1,5% населення Росії), а ВВП цих 4 округів у 2010 році склало 16,9 трильйона рублів (554 млрд. доларів) – 37% всього ВВП Росії. Тобто разом ВВП республік та автономних країв становив на 2010 рік понад 680 млрд. доларів, або 46% ВВП Росії.

За своїм етнічним походженням корінне населення республік відноситься до тюркських, фіно-угорських, монгольських, кавказьких народів. Це, на жаль, недорозвинуті етнічні середовища, і поки що виглядає так, що їм важко структуруватися в самостійні національні держави. Але разом з тим, уже є такі потужні національні республіки, як Башкортостан, Татарстан, Якутія (Саха), Калмикія, Тува, Мордовія, Марій-Ел, Чечня, Дагестан, що вже, по суті, є майже готовими утвореннями, які можуть стати самостійними державами. У них друга державна мова – їхня національна, вони мають свій гімн, прапор, герб, президента, уряд, парламент, свою освіту та культуру, тобто у них є вся атрибутика, яка потрібна для самостійної національної держави. Тому виглядає так, що їм потрібно вже виокремлюватися із складу Російської Федерації. До того ж, ці республіки володіють дуже багатими природними ресурсами – нафтою, газом, вугіллям, залізом, кольоровими металами, золотом, алмазами, коштовним камінням. Так само мають стати самостійними державами Абхазія та Південна Осетія, яким допомогла відокремитись від Грузії панівна кремлівська корпоративна група.

Тоді виникає питання: чому вони не структуруються, як національні держави? Наприклад, на базі Югославії утворилися Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, але вони мали майже однакове слов’янське коріння, і їх мови подібні. Чи наприклад, за свою незалежність борються Шотландія, Північна Ірландія. А в Європі існують такі невеличкі держави як Монако, Сан-Маріно, Люксембург, Ліхтенштейн, Андорра. Чому ж у Російській Федерації національні республіки не утворюють свої власні держави? Це ж логічно! Корінне їх населення зовсім не росіяни. У 13 республіках із 21 російське населення становить менше 50%, при чому в Дагестані, Інгушетії і Чечні їх взагалі менше 4%.

Корінне населення цих республік належить до зовсім інших мовних сімей і груп, це фіно-угорські, тюркські, монгольські, кавказькі народи. А слов’яни належать до індоєвропейських народів. Тому виглядає так, що слов’яни на території цих країн фактично є окупантами. Вони їм нав’язали свою модель поведінки. Але ці народи мають свою релігію і культи, в цих республіках традиційними віруваннями є іслам буддизм, шаманізм, культ поклоніння предкам.

Цікаво й те, що очолюють кремлівсько-кадебістську верхівку Російської Федерації, як виглядає, зовсім не росіяни. Так, в російських ЗМІ неодноразово з’являлась інформація, що Путін за національним походженням або вепс, або карел, тобто представник фіно-угорського народу. А що стосується Дмитра Медвєдєва, то чимало російських політологів та журналістів вказують на його можливе єврейське походження. Якщо Путін і Медвєдєв не русичі-слов’яни, а належать до цих етнічних груп, то чому вони виступають під цією оболонкою?

Отже, Російська Федерація – це держава фата моргана, її не можна навіть країною назвати, тому що їй не притаманні ознаки країни. До того ж, це некрофільне державне утворення, у якому кремлівська кадебістська комуністична номенклатурна верхівка, яку фактично можна назвати «закритим орденом червоних мечоносців», поглинає життєву енергію всього соціуму національних етнічних утворень, які входять до складу Російської Федерації, забирає їхні національні багатства, найкращих людей, по суті, здійснює колоніальну окупацію та експансію. Кремлівсько-кадебістське керівництво відбирає для неоколоніального апарату управління з числа цих етносів зрадників з комплексом каїна-іуди, перед тим здійснює їх обробку шляхом нейролінгвістичного програмування, як формували свого часу яничар, і перетворює представників інших етнічних груп на манкуртів, позбавляє їх національної гідності, національного стрижня, щоб вони були відданими цьому державному апарату колоніальної монополії. Тому схоже, що це державне утворення немає майбутнього, воно повинне розпастися, тим паче, що приріст корінного населення у національних протодержавах значно перевищує приріст русько-слов’янського населення. До того ж, розпад Російської Федерації впродовж найближчих 10 років прогнозують Збігнєв Бжезінський, експерти ЦРУ, російський дисидент Володимир Буковський та чимало інших фахівців.

А Україна – це сучасна назва Русі, яка була сформована і функціонує вже тисячі років тому, починаючи від аріїв, скіфів, сарматів, антів, русичів і аж до нинішніх українців. Кадебістсько-кремлівська правляча корпоративна група для збереження цієї держави-химери виношує плани щодо поглинення інших країн, в тому числі за допомогою формування п’ятих колон в державах СНД, або таких же комуністичних номенклатурних груп, як це відбувається в Білорусії, Казахстані, Киргизстані. Але вони повинні усвідомити, що нас їм не вдасться поглинути, ми, так би мовити, не дамо себе з’їсти цьому хижаку, тому найкраще цій зденаціоналізованій комуністично-кадебістській номенклатурі думати як оптимально вибудувати механізм національного розпаду, створити комфортні умови для того, щоб Російська Федерація могла безболісно розпастися на національні фіно-угорські, тюркські, монгольські та кавказькі держави. Головна мета московського керівництва має полягати саме в цьому, а не в створенні якихось євразійських чи митних союзів. Зрозуміло, що Російська Федерація немає ніякого геополітичного та геоекономічного майбутнього, і взагалі немає сенсу, тому що за своєю суттю вона – держава-химера, побудована за імперськими, паразитичними, хижацькими, агресивними, загарбницькими принципами. Тому Русь-Україна і Білорусія, Казахстан, країни Балтійського моря мають допомагати російському керівництву якомога швидше ліквідували цю державу-химеру під назвою Росія-Російська Федерація. І чим швидшим, безболісним і мирним буде цей процес, тим буде краще для всього Євразійського континенту.

Кипр - лишь детская забава по сравнению с тем, что произойдет в Украине

Украинская денежная система в ближайшее время разрушится.

По предварительным оценкам Кабмин за январь-февраль выпустил около 23 млрд грн. облигаций внутреннего государственного займа. В гривнах и в валютном эквиваленте. Если добавить долговые заимствования, выпуск еще на миллиард евро бондов, это - вообще катастрофа, поскольку это означает, что нет никаких поступлений, происходит полный провал формирования здоровой доходной части госбюджета за здоровыми налоговыми источниками. Это означает, что бюджет от налогов вообще не наполняется, а бюджет страны существует за счет заимствований. А их надо будет отдавать. Увеличился до 68 млр долларов государственный консолидированный долг Украины. Это - банкротство, это - крах.

В стране нет процесса воспроизводства экономики, а это значит, что система государственных финансов потерпела полный крах. По прогнозам политолога в ближайшем будущем Украину ожидает и "крах гривневой денежной системы".

Нужно немедленно гнать в шею Януковича, Азарова. Соркина, Арбузова, всех. Кипр, Греция - это будет просто детская игрушка по сравнению с тем, что будет в Украине. Банковские карты перестанут обслуживать в банкоматах, деньги нельзя будет снять в банке, далее разрушится сеть торговых сетей. Ведь не будут проводиться расчеты в банках. Перестанут работать два государственных банка. "Накнафтогаз" уже разрушен. Ведь эти банки существуют только за счет заимствования из Нацбанка. И они дают кредиты структурам, которые с ними не рассчитываются. "Укравтодор" - банкрот. Не будет денег на счете Казначейства. Нечем будет заплат пенсии и зарплаты, произойдет полный крах бюджетов городов. Им уже нечем заплатить за тепло, за газ в этом месяце.

Это разрушение уже происходит, однако украинцы пока не так остро его не чувствуют в результате функционирования теневой экономики. Чтобы украинцы это наконец почувствовали и поняли нужно, чтобы обвалилась банковская система. Когда обвалятся пару банков, тогда украинцы почувствуют. Пока петух не клюнет, украинец не выйдет. Надо чтобы что-то случилось. Чего еще не хватает. Может наводнение произойдет. Мало, что-то должно произойти. Украинцы - такие, они не хотят действовать заранее как австрийцы. Они постоянно чего-то ждут А чего? Уже нечего ждать. Уже ампутировали им все что можно.