14 авг. 2009 г.

Ющенко виправдовується перед Медведєвим, як учень перед директором

Добре, що Ющенко дав відповідь Медведєву. Але як гукнулося, так відгукнулося. Це обмін листами, і що далі? Ющенко дав свої пояснення, запропонував діалог, але, думаю, треба розуміти, що звернення Медведєва - це ще один крок у намірах Росії встановити володарювання над Україною. Текст листа Ющенка свідчить про те, що він виправдовується і пояснює. Але він має навпаки говорити про агресію Росії, про те, що вона не визнає суверенітету України.

Лист Медведєва - імперський продукт, спрямований на те, щоб не розглядати Україну як самостійну державу. Лист Ющенка не дає відповіді на лист Медведєва.

Той, хто виправдовується, тим самим визнає свою меншовартість. Ющенко виправдовується, як перед директором школи учень, у якого знайшли цигарки і сірники. Чому Ющенко у відповідь не сказав, що також відкликає українського посла з Росії? Президент мав би закликати до реакції міжнародну спільноту, зокрема, це Рада Безпеки ООН. Росія не дає можливості усталити кордон, отож не визнає Україну як повноцінного суверена. Ми маємо розуміти усю небезпеку, Ющенко має це сказати. Він має негайно звернутися до США як гаранта нашої безпеки, до Великобританії та Франції, які підписали з нами і Росією Будапештський меморандум. Треба про це нагадати хлопцям з Росії.

Така відповідь Ющенка свідчить про те, що він вже повністю вичерпав себе як президент і більше не може протистояти потужному імперському тиску.

1 комментарий:

Дмитро комментирует...

Шановний п. Олеже,
Я не є настільки категоричним в оцінці відповіді Президента Ющенка як меншовартісної. Насправді, позиція можливо і занадто м'яка, проте, на мою думку, такий тон було вибрано з огляду на необхідність продемонструвати світовому співтовариству, що ми готові вести адекватний діалог з Кремлем, спокійно відстоювати свою позицію. Зрештою, розумні люди, що переконані в своїй правоті, рідко коли вдаються до істерик. Можливо тон заяви Медвєдєва і мав на меті спровокувати Ющенка на істерику, і, вважаю, що наш Президент правильно зробив, що не піддався на провокацію. І друге, потрібно визнати, що Україна все ж на даному етапі свого історичного розвитку не є настільки сильним геополітичним гравцем, щоб дозволяти собі бодай навіть симетричну відповідь на відверто неадекватні кроки Кремля. На даний час нам потрібно спокійно робити своє та максимально демонструвати в першу чергу світовому співтовариству, що ми максимально адекватні з Кремлем. Бо, якщо, не доведи Господи, неадеквати в Кремлі вирішать іти війною на українську територію, то самі ми з ними не впораємося.
Слава Україні!
Дмитро