29 нояб. 2011 г.

Політика мародерства

Який зв’язок між боротьбою «чорнобильців», «афганців», дітей війни, дрібних підприємців за свої права, проти низьких пенсій, зарплат та справою скандально відомої нафтотрейдерської компанії «Лівела», яка ухилялася від сплати податків до бюджету, чим спричинила збитки в сумі близько 11 мільярдів гривень? Прямий. Бо «Лівела» — не якийсь унікальний випадок, а уособлення суспільно-економічної моделі, яка була вибудована в Україні протягом останніх 20 років.

Наукові й аналітичні дослідження переконують у її кланово-олігархічному та монополістичному характері, для якої властивий поділ суспільства на три частини: 4% становлять мільярдери з сім’ями і найближчим оточенням, понад 70% — бідні люди, 25% — умовний середній клас, чисельність якого стала катастрофічно зменшуватися після приходу до влади «єнакієвської сім’ї». Ця владно-фінансово-промислово-родинна група поводиться надзвичайно агресивно, здійснюючи тотальне пограбування всіх підприємницьких суб’єктів, малого і середнього бізнесу, міських громад та незахищених верств населення. Більшість найліквідніших підприємств — нафтопереробні заводи, облгази, обленерго, хімічні підприємства, металургійні, гірничо-збагачувальні комбінати, коксохіми, на яких створюється максимальний прибуток, узяті під контроль цією сім’єю. В результаті цього створено вертикально-горизонтальні монополії, котрі включають у себе й допоміжні структури в офшорних зонах (банки, підставні фірми). З їхньою допомогою реалізуються оборудки з ухиляння від сплати податків. Окрім цього, держава повертає їм ПДВ. Особливо вигідні операції з імпортом нафтопродуктів: прибуток у цьому бізнесі сягає не менше 300%. Ніхто не може вивести ці оборудки на чисту воду, бо вони перебувають під парасолькою сім’ї. Ясна річ, державна скарбниця внаслідок такого господарювання ледве зводить кінці з кінцями. А бюджетні дірки латаються за рахунок шаленої експлуатації малого, середнього бізнесу та людей праці.

Домовитися з олігархами неможливо, бо вступає в дію аксіома, зафіксована ще К. Марксом у першому томі «Капіталу». Згідно з нею, немає такого злочину, на який не піде капітал для отримання 300-відсоткового прибутку, навіть якщо це загрожує йому шибеницею. А наші скоробагатьки одержують і по 1000% прибутку. Вони вважають, що для збереження такого стану речей можна пожертвувати інтересами пенсіонерів, «чорнобильців», дітей війни, вчителів, лікарів, студентів. Мародерство — головний прийом їхньої моделі. На забезпечення безперебійності її дії та ефективності працює вся виконавча гілка влади. Як на мене, влада олігархів за своєю моральною сутністю нічим не відрізняється від тієї, котра у 1932-1933 роках організувала Голодомор в Україні. Адже політика нещадної експлуатації, нехтування правами людей праці призвели до вимирання нації: протягом останніх 20 років вона втратила понад шість мільйонів своїх громадян.

Якщо навести лад у податковій сфері, вивести з тіні всі фінансові потоки, то держбюджет, за моїми підрахунками, можна було б збільшити як мінімум утричі. Відповідно підвищилися б пенсії та зарплати, зросли обсяги фінансування охорони здоров’я, культури, освіти, інноваційних напрямів економіки. Суспільство дістало б потужний ресурс для свого всебічного розвитку. Але це можливо лише тоді, коли замість кланово-олігархічної утвердиться модель народного капіталізму, яка набула поширення в країнах Скандинавії. А для цього потрібна мирна народна революція.

Сільські вісті, 29.11.2011 р.

Комментариев нет: