17 дек. 2010 г.

Москва сказала Києву, куди піти

Путін з російської сторони характеризує Другу світову війну, як Велику Вітчизняну, яка в світі такою взагалі не визнається. У світі є чітко зафіксована дефініція - Друга світова війна. Вона була розв'язана двома імперіями - германською фашистською імперією і російською комуністичною імперією.

Ці дві імперії боролися між собою за життєвий простір і за перемогу своєї ідеології. До початку Другої світової війни територія України була розділена між різними державами, і коли 1 вересня 1939 року почалася війна, дві імперії, що воювали, домовилися про те, що та частина України, яка належала Польщі, приєднується до половини, що підконтрольна Росії. І цей момент якраз і є для всіх головною точкою відліку.

Коли у 1941 році Друга світова війна розширилася і перейшла на територію Росії, Україна перетворилася на поле для страшних, нелюдських бойових дій між двома імперіями.

У результаті цього Україна сильно постраждала не лише від німців, але і від комуністів, які мало того, що вивозили все з української землі, так ще й підривали підприємства та історичні цінності. Так, наприклад, від рук російських комуністичних імперіалістів постраждала Дніпровська ГЕС, був підірваний Хрещатик, Києво-Печерська Лавра, які в Україні за собою залишали зону «споленого поля».

У складі російської комуністичної імперської армії фактично дві третини офіцерського складу були представлені українцями за національністю, які чинили опір німецьким військам. Саме найжорстокіша боротьба України, яка чинила опір, і зупинила фашистську імперію від взяття Москви, тому що саме на території України провалився фашистський бліцкриг - південне угруповання Вермахту не змогло прорватися звідси до Москви.

Саме це є головною причиною того, що російській комуністичної імперії вдалося перегрупувати сили, здійснити новий набір солдатів, половина з яких знову-таки була українцями. Не варто також забувати про те, хто працював у тилу. Це знову-таки були українці, люди різних професій - інженери, майстри, яких вивезли з української території до Росії.

Так що говорити нісенітницю про те, що Росія перемогла б німців без України, враховуючи все те, про що я говорив - треба бути зовсім інтелектуально недорозвиненим суб'єктом. Чомусь він не сказав про те, що насправді Росії як такої в природі не існує. Натомість є протенаціональна держава різних етносів, що проживають на євразійській території. Основний етнос, який там зараз розвивається, називається дуже просто - угро-фінський етнос.

Тому Путіну взагалі краще не піднімати тему Росії, оскільки сьогодні навіть такого поняття, як російський етнос, немає. Є сукупність етносів під умовною назвою Росія, присвоєне, до речі, ними самими собі абсолютно незаконно. І, звичайно, у такому розрізі ні про яку Велику Вітчизняну війну мову вести не можна, а значить і не було ніякої перемоги російського народу, тому що ні самої Росії, ні її народу немає і не було.

А щодо путінських закликів про вступ кудись можу сказати тільки одне - як можна вступати до невдах? Немає там ніякого простору і союзу. Те, що сьогодні вони називають ТС - це «міжсобойчик», «організований на трьох» білоруським лебедем, казахським раком і російською щукою.

98% країн та 97% світової торгівлі припадає на СОТ; всього кілька, так званих диктаторських країн із закритою, не ринковою економікою типу Іраку / Ірану, Саудівської Аравії, які не є членами СОТ - і все! А всі ці ТЗ, ЄЕП, що ініціюється Путіним, з самого початку створюються виключно як економічна неоколоніальна структура на чолі з Москвою, де Путін і іже з ним правитимуть балом.

Навіщо Україні йти в структуру до країни, з якої за останні десять місяців ми вже встигли вторгувати собі в мінус п'ять мільярдів доларів?

1 комментарий:

vasy kukarekin комментирует...

Так що говорити нісенітницю про те, що Росія перемогла б німців без України, враховуючи все те, про що я говорив - треба бути зовсім інтелектуально недорозвиненим суб'єктом.
А я бі додав - і в моральному плані теж є суттєва наочна обмеженість. Слабий ображає ще більш слабкого і відчувається що у Россійської політичної вірхівки є до цого хвороблива пристрасть. Жодна Украінська влада а тим більш консолідована і міцьна не відповідатиме національним інтересам сучасних Россійських узурпаторів влади з уст яких злітає великодержавная зухвалість.