25 дек. 2012 г.

Путін хоче бачити на місці Януковича Медведчука

Початок 2013 року ознаменується для України новим газовим конфліктом із Росією, адже наша держава не виконала умов газового контракту, не вибравши закладених в угоді об’ємів газу.

20 грудня президент Росії Путін на своїй підсумковій річній прес-конференції виніс політичний вирок Януковичу. Зокрема, він чітко сформулював причини того, чому був скасований з боку Росії візит українського президента до Москви, який мав відбутися 18-19 грудня 2012 року. З висловлювань Путіна стало зрозуміло, що, як ми і передбачали, кремлівське керівництво поставило собі за мету, аби Україна стала членом спочатку Митного, а потім Євразійського економічного союзів.
Прямим практичним кроком для реалізації цього мав стати продаж 50% газової транспортної системи України «Росгазпрому». При чому, складається враження, що такі домовленості були досягнуті 5 грудня 2012 року на саміті країн-членів СНД в Туркменістані. Янукович, швидше за все, пообіцяв Путіну підписати ці угоди. Однак, після виборів 28 жовтня ситуація настільки швидко погіршилась для Януковича і його групи, що вони розуміють: підписання подібних угод, які є зрадою національних інтересів України, призведе до початку процесу усунення Януковича та його групи від влади. Злякавшись, він вирішив, що не буде підписувати цю угоду. Зрозуміло, що це стало відомо Москві, і та скасувала цей візит. Але оскільки почали лунати різні версії навколо цієї події, Путін вирішив розставити всі акценти. Він чітко показав, що Кремль більше не терпітиме такої шулерської гри з боку Януковича, він поставив питання руба: або угода буде підписана, або Янукович має піти від влади, як це свого часу сталося із Ющенком. По суті, це заява рівної ваги із тією, яку зробив Медведєв щодо Ющенка.

Москва вже чітко сформулювала свою позицію про те, що Янукович не є партнером і переговорною стороною у цьому процесі, і він повинен піти у відставку. З ним більше жодних переговорів ніхто вести не буде. Виникає питання, що буде далі? Ми бачимо, що з Януковичем вчинили надзвичайно брутально, як з президентом, державним діячем. Його просто принизили. Але Янукович промовчав, і це означає, що він не є авторитетною самодостатньою постаттю, він не лише не спроможний захищати державні, національні інтереси, а навіть себе захистити не може. Він злякався настільки, що навіть скасував свою підсумкову річну прес-конференцію, адже йому немає чого сказати українському народу.

Отже, після провалу цього візиту, після заяви Путіна щодо Януковича та України, стає зрозумілим, що Янукович для Москви, як і для США та Європейського союзу є списаною фігурою і відіграною картою. По суті, він є слабкою ланкою, яку потрібно негайно замінити. Тому Москва повинна знайти для нього заміну, і така заміна, як вважають, вже є , це – Медведчук, який зараз веде промосковську політику, просуваючи безглузду ідею щодо проведення референдуму про приєднання України до Митного союзу, ЄврАзЕС та об’єднання України з Російською Федерацією, аж до поглинання нашої держави. Зрозуміло, що московське керівництво така ініціатива влаштовує, і вони вважають, що Медведчук спроможний її реалізувати.

Тепер питання лише в тому, як можуть розвиватися події. Наступна критична точка – це початок січня, коли НАК «Нафтогаз» повинен розрахуватися з «Росгазпромом» за газ, спожитий у грудні. Оскільки цей місяць був холодним, то віддавати доведеться щонайменше 1,5 млрд. доларів, а то й більше. Таких грошей у НАК «Нафтогазу» немає, тому він хоче взяти їх у Китаю. Зокрема, він 7 листопада 2012 року акцептував пропозицію Державного банку розвитку Китайської Народної Республіки, погодившись взяти кредит у розмірі 3,67 млрд. доларів, який розрахований до 2013 року, при цьому вартість обслуговування кредиту загалом складе 2,4 млрд. доларів. Відтак, українському народу доведеться віддавати 6,07 млрд. доларів. можна впевнено говорити, що таким чином свідомо проводиться політика геноциду стосовно української нації.
З боку НАК «Нафтгазу», його керівництва, Азарова та Бойка – це злочин. Український народ не уповноважував їх розпоряджатися нашим багатством і кидати нас у ще більшу боргову яму, затягувати борговий зашморг. Тому за це мають понести відповідальність ті, хто прийняв рішення взяти гроші у комуністичного тоталітарного Китаю. Але слід підкреслити, що це ще один показник повного провалу існуючого режиму на чолі з Януковичем, Азаровим і Партією регіонів. Вони мають понести за це політичну та іншу відповідальність.

Також можна говорити, що Росія на початку січня виставить Україні претензії щодо невибраного газу. Адже відповідно до газового контракту, Україна повинна щороку оплачувати щонайменше 33 млрд. кубометрів газу, незалежно від того, спожила вона таку кількість, чи ні. Відповідно впродовж 11 місяців 2012 року наша держава вибрала лише 26 млрд. кубометрів газу. Отже, впродовж грудня треба вибрати ще 7 млрд. кубометрів, заплативши за цей обсяг газу 3 млрд. доларів. Таких грошей уряд не має. Очевидно, що Росія подасть в арбітражний суд в Стокгольмі за порушення умов контракту. Оскільки Україна не може виконати умов, передбачених контрактом, Росія має право відмовитись від його виконання і припинити постачання газу, або зменшити тиск. В умовах морозів і снігопадів, кризи та занепаду це призведе до того, що вся система господарства України почне остаточно розвалюватися. І це врешті-решт повністю дестабілізує політичну ситуацію. А Росія зараз робитиме все для того, щоб був сформований тимчасовий виконавчий орган в Україні, і щоб його очолив Медведчук, а Янукович був відправлений у відставку і зник із політичної сцени України. Всі передумови для цього вже сформовані, і зараз починається реалізація цього плану.
Зрозуміло, що патріотичні проєвропейські сили не можуть погодитись зі сценарієм, коли Медведчук, як представник Москви, Кремля, прийде до влади в Україні. Тому, якщо найближчим часом Януковича усунуть, то національні сили повинні сформувати свій тимчасовий уряд для того, щоб вивести Україну із цього глухого кута, руїни, куди її завів Янукович та його правляча група і Партія регіонів.

Отже момент істини наближається, і, швидше за все, саме під таким акцентом і буде розпочинатися 2013 рік в Україні. І врешті-решт кожному доведеться в умовах кризи, розвалу, ентропії і хаосу, визначатися, хто є хто і на чиєму він боці. Як я і передбачав, доба кланово-олігархічного капіталізму добігає кінця,і розпочинається новий етап існування України. Яким він буде – залежить від кожного з нас.

Комментариев нет: